Ухвала суду № 98536210, 23.07.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №263/8669/21

Провадження№ 1-кп/266/575/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі :

головуючого судді Іванця О.Д

за участі секретаря - Новак О.В.

прокурора - Бачуріна Є.Є.

захисника -Турченка О.В.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому виїзному судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області кримінальне провадження № 12020050770000734 від 23.03.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Маріуполі Донецької області, громадянина України, який є особою з інвалідністю, не працюючого,пенсіонера, згідно до ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Маріуполя Донецької області, українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, студентки Міжрегіональної академії управління персоналом, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 198 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурором заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 строком на 60 діб, а для ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком 60 діб. для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме: спробам переховатися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачена ОСОБА_3 заперечувала проти обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник Турченко О.В. зазначив про відсутність та надуманість існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Свою позицію обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були затримані ще 05.03.2021 року, при цьому відповідні запобіжні заходи були обрані щодо них лише 13.04.2021 року. Весь цей час вони перебували на волі та не здійснювали ніяких спроб щодо переховування від органу досудового розслідування впливу на свідків, потерпілих та не вчинили нових злочинів. Враховуючи зазначене просив обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, щодо ОСОБА_4 - нічний домашній арешт, а щодо ОСОБА_3 - особисте зобов`язання.

Суд вислухав учасників провадження дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити або скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення у скоєнні тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у скоєнні нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років.

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Таким чином суд вважає, що в наявності є обґрунтована підозра відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка випливає з обвинувального акту, а оцінювати докази на цій стадії судового процесу суд не має права.

Що стосується заявлених прокурором ризиків відносно ОСОБА_1 , зокрема ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд констатує, що останній обґрунтовано обвинувачується у скоєнні корисливих тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, з метою уникнення покарання може переховуватися від суду. Вказана обставина підтверджується тим, що ОСОБА_1 , володіючи документами для виїзду за кордон (закордонним паспортом НОМЕР_1 , виданий 29.05.2017) може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що отримавши доступ до матеріалів провадження ОСОБА_1 володіє інформацією стосовно особистих даних потерпілих, в тому числі біографічних, відомостей, що можуть становити таємницю їх приватного та сімейного життя, даних про їх близьких родичів та членів родини, дітей, місця їх проживання, номерів мобільних телефонів; у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, шляхом підкупу, примусу, шантажу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Що стосується заявлених прокурором ризиків відносно ОСОБА_2 , зокрема ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_2 може ухилятися від суду, оскільки, ряд злочинів, які інкриміновані йому є тяжкими, караються позбавленням волі строком до 8-ми років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, з метою уникнення покарання може переховуватися від суду. Вказана обставина підтверджується тим, що ОСОБА_2 , володіючи документами для виїзду за кордон (закордонним паспортом - НОМЕР_2 , виданий 23.12.2016), які на зберігання до відповідних органів державної влади не здав, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що отримавши доступ до матеріалів кримінального провадження, останній володіє інформацією стосовно особистих даних потерпілих, в тому числі біографічних, відомостей, що можуть становити таємницю їх приватного та сімейного життя, даних про їх близьких родичів та членів родини, дітей, місця їх проживання, номерів мобільних телефонів; у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, шляхом підкупу, примусу, шантажу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Окрім цього, злочини, у яких підозрюється ОСОБА_2 , вчинялися ним з корисливих мотивів, метою яких було заволодіння чужим майном та ця діяльність є основним доходом підозрюваного. Крім того, ОСОБА_2 перебуває на обліку в наркологічному диспансері з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Таким чином, у разі обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, останній, може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою особистого незаконного збагачення, та що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується заявлених прокурором ризиків відносно ОСОБА_3 , зокрема ризик, передбаченийп. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_3 може ухилятися від суду, оскільки, покарання за вчинення злочинів, які інкриміновані їй караються позбавленням волі строком до 3-х років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, з метою уникнення покарання може переховуватися від суду. Вказана обставина підтверджується тим, що ОСОБА_3 , не маючи тісних соціальних зв`язків, оскільки не одружена, дітей та інших осіб на утриманні не має, нерухомого майна на території України не має, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Окрім цього, злочини, у яких підозрюється ОСОБА_3 , вчинялися з корисливих мотивів, метою яких було заволодіння чужим майном та ця діяльність є основним доходом підозрюваної. Таким чином, у разі обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу більш м`якого, ніж домашній арешт, остання може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою особистого незаконного збагачення, тобто продовжити збувати викрадені ювелірні вироби, які не були відшукані під час проведення обшуків за місцем її проживання, та що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд враховує, що на даний час обвинувачений ОСОБА_2 перебуває під вартою, відомостей що за станом здоров`я він не може утримуватись під вартою суду не надано, ОСОБА_2 має постійне місце проживання, офіційно не одружений, має на утриманні малолітню дитину (доньку ОСОБА_5 , 2011 р.н.), яка проживає з матір`ю - ОСОБА_6 , не працює та не має офіційних джерел доходу. ОСОБА_2 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, але на даний час обвинувачується у вчиненні ряду умисних тяжких злочинів, вчинених з корисливих мотивів, сукупний розмір майнової шкоди, завданий його злочинними діями, складає 992 496 грн 60 коп, добровільно не відшкодований.Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, домашнього арешту не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та звести ризик зазначеного впливу.Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя враховуючи тяжкість злочину в якому обвинувачується ОСОБА_2 , його особистість та з урахуванням високого ризику втечі та можливого продовження злочинної діяльності вважає необхідним визначити розмір застави в розмірі 600000 грн.

Що стосується особи ОСОБА_1 суд зазначає, що відомостей, які б вказували про наявність у ОСОБА_1 захворювань, що перешкоджають останньому перебувати під домашнім арештом, під час досудового розслідування не здобуто. ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, є особою похилого віку, а також є особою з інвалідністю 3 групи, не працює, отримує пенсію. ОСОБА_1 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, але на даний час обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, вчинених з корисливих мотивів, сукупний розмір майнової шкоди, завданий його злочинними діями, складає 992 496 грн 60 коп. Отже у ОСОБА_1 є достатній соціальний зв`язок, який може стримати його від вчинення інших кримінальних правопорушень, але існує високий ризик його втечі, оскільки тяжкість покарання, що передбачає санкція статті може бути додатковим стимулом уникнути обвинуваченим правосуддя, тому для досягнення мети забезпечення вказаного ризику обвинуваченому буде достатнім обрання нічного домашнього арешту, оскільки він є особою з інвалідністю, має певні проблеми зі здоров`ям, та у денній час зможе звертатися до лікаря за необхідності медичної допомоги. Застосування менш обтяжливих запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Що стосується особи ОСОБА_3 суд зазначає, що відомостей,які б вказували про наявність у ОСОБА_3 захворювань, що перешкоджають останній перебувати під домашнім арештом, під час досудового розслідування не здобуто. ОСОБА_3 має постійне місце проживання, але воно не є місцем її реєстрації, за місцем реєстрації не мешкає, є студенткою вищого навчального закладу, офіційно не працевлаштована, офіційних джерел доходу не має, не одружена, дітей та інших осіб на утриманні не має, не судима, на обліку у спеціалізованих медичних закладах не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно. Отже встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_3 у разі обрання до неї більш мякого запобіжного заходу може здійснити вищевикладені дії, а вказаним у клопотанні ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обовязків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 178 , 315 КПК України,

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі строком 60 діб, тобто до 20 вересня 2021 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 600000 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

Особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, у будь-який момент, може бути внесена застава в розмірі 600000 грн., з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, повідомити суд про адресу фактичного проживання, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Копію ухвали направити до Маріупольського слідчого ізолятора для виконання.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 20.09.2021 року, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22.00 годин до 06.00 годин ранку наступного дня.

Зобов`язати ОСОБА_1 прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування з особами, які є потерпілими чи свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 20.09.2021 року, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 у період часу з 22.00 годин до 06.00 годин ранку наступного дня.

Зобов`язати ОСОБА_3 прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, роботи, навчання; утримуватися від спілкування з особами, які є потерпілими чи свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків, у разі невиконання покладених обов`язків до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених.

Датою закінчення дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених обов`язків визначити 20.09.2021р.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту вручення повного тексту ухвали в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 26.07.2021 року

Суддя: Іванець О. Д.