Вирок № 98529117, 23.07.2021, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/620/20

ВИРОК

Іменем України

"23" липня 2021 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Горуц Р.О.

при секретарі Дармограй Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Підгайці кримінальне провадження №605/620/20 про обвинувачення

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Завалів Підгаєцького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

08 липня 2010 року Підгаєцьким районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.304 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України до 4-ох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

06 жовтня 2011 року Підгаєцьким районним судом Тернопільської області за за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України, відповідно до ч.1 ст.70 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України остаточне покарання – 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

05 серпня 2016 року Підгаєцьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України до 4-х місяців арешту;

02 вересня 2019 року Підгаєцьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України – 6 місяців арешту,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.2 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Нагірної Н.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2020 року близько 10 години 30 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення майнових корисливих злочинів, а саме крадіжок, перебував у приміщенні магазину “Рукавичка” товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої компанії “Львівхолод”, що за адресою: вул. Шевченка, 1А, м. Підгайці Тернопільської області. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме товарно-матеріальних цінностей у вигляді продуктів харчування та алкогольних виробів.

Реалізували свій злочинний умисел, 18 серпня 2020 року близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні вищезазначеного магазину, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, будучи певним, що його дії будуть нести таємний характер, без будь-якого дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, достовірно знаючи, що продукти харчування перебувають у власності іншої особи, таємно викрав із полиць вищевказаного магазину 1 (одну) пляшку горілки “Медофф” 40% ємністю 0,7 л вартістю 132,71 грн, 1 (одну) пляшку пива світлого фільтрованого пастеризованого “Гальба” ємністю 2 л вартістю 20,75 грн, філе сьомги 1 (одна) шт. (130 г) ТМ “Традиція” вартістю 99,92 грн, палицю ковбаси “Президентської” ТМ “Наші ковбаси” вартістю 308,33 грн, сир “Голландський” 45% ЗВ “Кухарочка” вартістю 166.58 грн, після чого, тримаючи вищевказані продукти харчування у руках, пройшов повз касу, не розрахувавшись за вказані товари, та із викраденим покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таємно викравши у вищезазначений спосіб, зазначені вище товарно-матеріальні цінності, ОСОБА_1 заподіяв товариству з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничій компанії “Львівхолод”, код ЄДРПОУ 01553681, матеріальну шкоду на загальну суму 728,29 грн (сімсот двадцять вісім гривень двадцять дев`ять копійок).

Крім того, 18 серпня 2020 року близько 11 години 30 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено, усвідомлюючи безкарність своїх дій, у ОСОБА_1 , раніше судимого за вчинення майнових корисливих злочинів, а саме крадіжок, повторно виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме продуктів харчування, алкогольних виробів та засобу особистої гігієни з приміщення магазину “Рукавичка” товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої компанії “Львівхолод”, що за адресою вул. Шевченка, 1 А, м. Підгайці Тернопільської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 18 серпня 2020 року близько 11 години 30 хвилин, обвинувачений, зайшов в приміщення магазину “Рукавичка” товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої компанії “Львівхолод”, що за адресою вул. Шевченка, 1А, м.Підгайці Тернопільської області, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, будучи певним, що його дії будуть нести таємний характер, без будь- якого дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, достовірно знаючи, що продукти харчування перебувають у власності іншої особи, повторно таємно викрав із полиць вищевказаного магазину 1 (одну) пляшку горілки класичної ”Люкс” ємністю 0,7 л ТМ “Хлібний дар” вартістю 104,33 грн, дезодорант роликовий жіночий “природна свіжість білий чай” вагою 50г ТМ “FА” вартістю 36,63 грн, пачку пельменів “GYOZA” з куркою вагою 800 г ТМ “VIСІ” вартістю 109,06 грн, шинку українську в/гат в/у вагою 500 г вартістю 92 грн, креветки в панцирі ТМ “VІСІ” вагою 500 г вартістю 98,66, після чого, тримаючи вищевказані продукти харчування у руках, пройшов повз касу, не розрахувавшись за вказані товари, та із викраденим покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таємно викравши у вищезазначений спосіб, зазначені вище товарно-матеріальні цінності, ОСОБА_1 заподіяв товариству з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничій компанії “Львівхолод”, код ЄДРПОУ 01553681, матеріальну шкоду на загальну суму 440,68 грн (чотириста сорок гривень шістдесят вісім копійок).

25 жовтня 2020 року близько 04 години 00 хвилин (точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено), обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення майнових корисливих злочинів, а саме - крадіжок, перебував у житловому будинку, де проживає потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_2 , та побачив, як ОСОБА_2 у належну їй барсетку поклала грошові кошти в сумі 200 гривень, які він їй оплатив за придбаний у неї мобільний телефон, при цьому поставила вищевказану барсетку у іншій кімнаті даного житлового будинку. В цей момент у обвинуваченого виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, що знаходились у вищевказаній барсетці, яка знаходилась в одній із кімнат житлового будинку, де проживає потерпіла, що за адресою АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 25 жовтня 2020 року близько 05 години 00 хвилин (точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено), ОСОБА_1 , перебуваючи в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_2 , що за адресою АДРЕСА_2 , усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, будучи певним, що його дії будуть нести таємний характер, оскільки ОСОБА_2 спала в сусідній кімнаті, без будь-якого дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, достовірно знаючи, що грошові кошти перебувають у власності іншої особи, таємно викрав із барсетки ОСОБА_2 , яка знаходилась в шафі у спальній кімнаті житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_2 , грошові кошти в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень, купюрами різних номіналів, які належали ОСОБА_2 .

Надалі ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, а викраденими грошовими коштами частково розпорядився на власний розсуд.

Таємно викравши у вищезазначений спосіб грошові кошти в сумі 2400 гривень, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, у період часу з 11 червня 2020 року до 28 листопада 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання на грунті неприязних відносин, діючи умисно та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю співжителькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виражалось у словесних образах, нецензурних висловлюваннях та погрозах фізичною розправою. Вказані дії ОСОБА_1 призвели до психологічних страждань ОСОБА_4 .

Так, 09 червня 2020 року близько 17 години 40 хвилин обвинувачений, перебуваючи по місцю спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо ОСОБА_4 , а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою.

10 червня 2020 року близько 16 години 15 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи по місцю спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо ОСОБА_4 , а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою.

За вищевказаними фактами постановою Підгаєцького районного суду від 16 червня 2020 року у справі №605/289/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 425 гривень.

Надалі, будучи 16 червня 2020 притягнутим Підгаєцьким районним судом до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, 30 липня 2020 року близько 12 години 30 хвилин обвинувачений перебуваючи по місцю спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо ОСОБА_4 , а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою.

За вищевказаним фактом постановою Підгаєцького районного суду від 19 жовтня 2020 у справі №605/424/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 грн.

Надалі, будучи неодноразово притягнутим Підгаєцьким районним судом до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП, обвинувачений ОСОБА_1 06 жовтня 2020 року близько 13 години 20 хвилин, перебуваючи по місцю спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо ОСОБА_4 , а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою. Також 06 жовтня 2020 року близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи по місцю спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо ОСОБА_4 , а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою.

За вищевказаними фактами постановою Підгаєцького районного суду від 19 жовтня 2020 у справі №605/584/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 годин.

Окрім цього, будучи тричі протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 , тобто адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 28 листопада 2020 року знову вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_4 .

Так, 28 листопада 2020 року, ОСОБА_1 перебуваючи по місцю спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання на грунті неприязних відносин, діючи умисно та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство над своєю співжителькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виражалось у словесних образах, нецензурних висловлюваннях та погрозах фізичною розправою. Вказані дії обвинуваченого призвели до психологічних страждань ОСОБА_4

13 січня 2021 року близько 05 години 00 хвилин (точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено), обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення майнових корисливих злочинів, а саме - крадіжок, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , по місцю спільного проживання з останньою, побачив на тумбочці в приміщенні спальної кімнати мобільний телефон марки “SAMSUNG” Galaxy J2 моделі “SM-J200H/DS”, чорного кольору, ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , власником якого є потерпіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_3 , після чого у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне таємне викрадення вищевказаного мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 13 січня 2021 року близько 05 години 00 хвилин, обвинувачений, перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, будучи певним, що його дії будуть нести таємний характер, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже спали, без будь-якого дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки “SAMSUNG” Galaxy J2 моделі “SM- J200H/DS”, чорного кольору, ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , який знаходився на тумбочці в спальній кімнаті, власником якого являється ОСОБА_3 . Надалі ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 75 (сімдесят п`ять) копійок.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.2 ст.185, ст.126-1 КК України визнав повністю, а щодо факту крадіжки мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_3 не визнав та пояснив, що 18 серпня 2020 року він приїхав в м. Підгайці Тернопільського району Тернопільської області, при цьому вирішив піти в магазин “Рукавичка” та викрасти алкогольні напої і продукти. Близько 10 години 30 хвилин він зайшов у вказаний магазин, побачив, що там багато покупців і почав набирати продукти та алкогольні напої. Переконавшись, що за ним ніхто не дивиться, охорони немає, він безперешкодно вийшов із магазину, не оплативши за товар.

Після того, він зустрів свого знайомого, з яким в місцевому парку, спожили викрадене ним у магазині.

Тоді у нього вдруге виник умисел на викрадення алкогольних напоїв та продуктів із магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ”, щоб привезти щось додому.

Цього ж дня, тобто 18 серпня 2020 року близько 11 години 30 хвилин він знову зайшов у магазин “Рукавичка”, набрав продуктів харчування та алкогольні напої і переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, безперешкодно вийшов із магазину, не оплативши за товар.

Всі ці алкогольні напої та продукти харчування, які зазначені у обвинувальному акті, як такі, що він викрав, відповідають дійсності.

Йому було відомо, що в магазині ведеться відеоспостереження, але він на це не звертав уваги.

Збитки завдані ТзОВ “Львівхолод” ним не відшкодовано, бо він думав, що і так йому призначать реальну міру покарання. Він розкаюється у вчиненому та розумів, що за вчинене йому потрібно буде відповідати, при цьому легковажно до цього відносився.

24 жовтня 2020 року він в м. Підгайці Тернопільського району Тернопільської області зустрів ОСОБА_5 , а пізніше до них підійшла потерпіла ОСОБА_2 . Вони всі разом сиділи, святкували та вживали алкогольні напої.

Тоді ОСОБА_2 запросила їх продовжити святкування за місцем її проживання, що вони й зробили.

Після того, ОСОБА_6 пішов додому, а він ще залишився у потерпілої.

Він придбав у потерпілої за 200 гривень мобільний телефон і вони продовжили святкування.

Після того, як він сказав потерпілій ОСОБА_2 , що в неї якийсь побитий телефон і запитав її чи вона не може собі купити інший, остання пішла в другу кімнату, звідки принесла барсетку та показуючи гроші, які знаходились у ній, стверджувала, що вона може собі купити інший телефон.

В той момент, йому здалось, що в барсетці у потерпілої значна сума грошей, при цьому у нього виник умисел на викрадення вказаних грошових коштів, з метою легкого збагачення.

Він дочекався поки ОСОБА_2 засне та близько 05 години зайшов у кімнату, де остання поклала барсетку та викрав з неї частину грошових коштів, а саме приблизно 2000 гривень, але скільки точно не пригадує, та покинув житлове приміщення, пішовши витрачати їх. Барсетка із грошима знаходилась на полиці з одягом у шафі. Після того, він був затриманий працівниками поліції, які вилучили у нього частину не витрачених ним грошових коштів.

В той момент коли він викрадав гроші у ОСОБА_2 , остання спала в іншій кімнаті, а саме в тій де вони всі сиділи та святкували.

На даний час збитки ОСОБА_2 він не відшкодував.

Щодо вчинення домашнього насильства стосовно своєї співжительки ОСОБА_4 показав, що проживаючи з останньою бувало по-різному, а саме: якщо щось не подабалось, то неодноразово виражався до потерпілої ОСОБА_4 нецензурними словами, безпричинно чіплявся до неї, погрожував фізичною розправою, а також міг вдарити.

28 листопада 2020 року він також вчинив стосовно ОСОБА_4 домашнє насильство.

На даний час, вже протягом близько одного місяця, він намагається по іншому відноситись до потерпілої і не вчиняти стосовно неї домашнє насильство.

У низ із потерпілою ОСОБА_4 є троє малолітніх дітей, з якими він грається, переодягає, годує і т.і. За кошти зароблені на підробітках, він купляє дітям їжу, суміші, вітаміни та медикаменти.

На його думку його поведінка стосовно ОСОБА_4 є поганою, а також не добре, що це все чують діти.

Щодо вчинення крадіжки мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_3 , суду показав, що потерпіла, яка є співжителькою його рідного брата, приїжджала до них в гості, при цьому він неодноразово брав у неї покористуватися її мобільний телефон, а коли їй було потрібно, то повертав.

12 січня 2021 року до нього приїхав його знайомий, з яким вони разом випивали алкогольні напої. Коли він вже сп`янів, то старався піти з дому, щоб не було ніяких скандалів, а телефон ОСОБА_3 так і тримав у себе, при цьому згодом показав, що мобільний телефон ОСОБА_3 знаходився на столі.

Коли він поговорив із ОСОБА_3 , яка вже прилягла, то після того взяв її телефон із столу, при цьому ОСОБА_4 його запитала, чи він питав на це дозволу ОСОБА_3 , але сама ОСОБА_4 можливо цього не пам`ятає, так як була в стані алкогольного сп`яніння. Тоді він подумавши, що ОСОБА_3 напевно не проти, що він брав її телефон, бо він вже до того користувався ним тиждень чи два. Разом з тим, він пішов до ОСОБА_3 , яку розбудив та запитав чи можна брати її телефон та зарядний пристрій до нього, при цьому остання дозволила.

Близько 05 голини ранку 13 січня 2021 року він пішов спати до літньої кухні, а приблизно через 10-15 хвилин до нього зателефонувала ОСОБА_3 і сказала, що їй потрібно телефон.

Тоді він, щоб знову не повертатись до будинку, обманув потерпілу, сказавши їй, що вже пішов в м. Підгайці, а завтра їй віддасть телефон, на що остання нічого не відповіла.

Вже близько 08 години до нього приїхали працівники поліції, які сказали, що він викрав у ОСОБА_3 , телефон. Тоді він разом із працівниками поліції поїхав у відділення поліції і віддав їм телефон. Це було 13 січня 2021 року.

На його запитання чому ОСОБА_3 так зробила, потерпіла відповідала, що була п`яна, а тому так сталось.

Йому не відомо чи потерпіла ОСОБА_3 повідомляла поліцію про те, що вона завідомо неправдиво повідомила про викрадення у неї телефону, при цьому він їй не говорив йти і це зробити. В поліції він пояснював як все було. Такого щоб він брав телефон у ОСОБА_3 , без її дозволу, не було.

13 січня 2021 року коли працівники поліції вилучили у нього телефон, то він ніби нічого не підписував. Чому він підписував протокол добровільної видачі телефону датований 22 січня 2021 року, пояснив, що не знав, що саме підписує.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, суд, об`єктивно оцінивши усі зібрані докази у їх сукупності та перевіривши їх у судовому засіданні, прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.2 ст.185 КК України.

В цьому суд переконали наступні докази.

Так, представник потерпілого ОСОБА_7 суду показав, що він працює регіональним старшим охоронником у ТзОВ “Львівхолод”. З обвинуваченим раніше не знайомий. Приблизно 20 серпня 2020 року він приїхав в магазин “Рукавичка”, що в м. Підгайці Тернопільського району Тернопільської області, з метою перевірки фактів крадіжки та проведення ревізії. Під час проведення ревізії, яка проводилась приблизно через 3-4 дня після вчинення крадіжки, у вказаному торговельному закладі було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, а саме: алкогольних напоїв. Після чого ним було переглянуто матеріали з камер відеоспостереження та виявлено факт крадіжки вчиненої обвинуваченим, при цьому нестача товарно-матеріальних цінностей була й надалі, а тому ще опрацьовували відеоматеріали, внаслідок чого було виявлено другий факт крадіжки обвинуваченим.

Так, ОСОБА_1 зайшовши у магазин ”Рукавичка” наскладав собі на руку товар, при цьому в магазині із трьох кас працювала одна, яка знаходиться по центру, і пройшовши за спиною касира, вийшов із магазину.

Аналогічно ОСОБА_1 вчинив і другу крадіжку із вказаного магазину.

Після виявлених фактів крадіжки у магазині, ним було повідомлено поліцію.

Вартість викраденого ОСОБА_1 , майна, було обраховано по собівартості товару, без врахування ПДВ. Загальну суму завданих збитків він не пригадує, при цьому такі обвинуваченим не відшкодовано.

З приводу міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , покладається на думку суду, при цьому вважає, щоб його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що вони із ОСОБА_1 знайомі і стосунки з ним нормальні. Вона проживає в АДРЕСА_4 , разом із господарем квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у неї було день народження, а тому вона зателефонувала до свого приятеля ОСОБА_5 з пропозицією зустрітися та відсвяткувати. Коли вона зустрілась із ОСОБА_8 , то разом з ним був ще обвинувачений ОСОБА_1 . Вони на вулиці разом святкували, при цьому вона домовилась із ОСОБА_1 , що продасть йому свій старий мобільний телефон за 200 гривень.

Близько 04 години ранку вони разом прийшли за місцем її проживання, де вона із шафи з одягом витягнула свою темно-зелену барсетку і поставила туди 200 гривень, які їй заплатив ОСОБА_1 за придбаний у неї мобільний телефон. В барсетці також були її документи, а саме: паспорт громадянина України, три документи про освіту, дві ощадні книжки, свідоцтво про народження та в боковій кишені – грошові кошти в сумі 3050 гривень.

Близько 04 години 30 хвилин вона заснула, при цьому ОСОБА_6 вже до того часу покинув житло у якому вона проживає, а ОСОБА_1 з господарем квартири залишились. Вважає, що обвинувачений міг бачити де вона ховає гроші. Проснувшись близько 06 години, вона підійшла до шафи з одягом і зрозуміла, що її барсетку з документами та грошима, викрав ОСОБА_1 , при цьому зателефонувала в поліцію.

Після приїзду працівників поліції її барсетку було знайдено в тій же шафі, проте на іншій полиці. З її барсетки було викрадено 2400 гривень.

Просить суворо не карати ОСОБА_1 , який їй шкоди не відшкодував, при цьому матеріальних претензій до останнього вона немає.

Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що обвинувачений ОСОБА_1 є її співжителем. Всі ті обставини з приводу вчинення відносно неї кримінального правопорушення, які викладені у обвинувальному акті, відповідають дійсності.

ОСОБА_1 неодноразово вчиняв відносно неї адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП. Обвинувачений кожного місяця вчиняє відносно неї домашнє насильство, яке полягає у образах, погрозах, а також може вдарити. У них із ОСОБА_1 є троє малолітніх дітей, в утриманні і вихованні яких, також бере участь, обвинувачений. ОСОБА_1 заробляючи на підробітках гроші, купляє все, що необхідне дітям.

Просить суворо не карати обвинуваченого, з яким вони примирились і продовжують проживати разом.

Будь-яких претензій до ОСОБА_1 у неї, немає.

В судовому засідання потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що у неї з обвинуваченим добрі стосунки.

Вона давала ОСОБА_1 свій мобільний телефон у користування, при цьому коли викликала поліцію та давала їм пояснення, то була в стані алкогольного сп`яніння і не розуміла, які можуть бути наслідки. Це було приблизно наприкінці січня 2021 року, але точно вона не пригадує.

На запрошення ОСОБА_4 , вона перебувала в гостях у останньої та її співжителя ОСОБА_1 . Туди вона приїхала 25 грудня 2020 року і знаходилась там приблизно один місяць. Свої речі, на той час, вона зберігала у шафі, а спала у кімнаті, разом із дітьми.

Вона неодноразово давала свій мобільний телефон у користування ОСОБА_1 , а на її вимогу, він завжди його повертав.

21 січня 2021 року вона не зверталась в поліцію з приводу крадіжки у неї, обвинуваченим, телефону.

На даний час її телефон знаходиться в поліції.

В той день, зранку, коли вона прокинулась і не побачила свого телефону, то обвинуваченого в будинку не було. Тоді вона з телефону ОСОБА_4 зателефонувала до ОСОБА_1 і той повідомив, що віддасть телефон пізніше, при цьому за декілька хвилин вона зателефонувала в поліцію, не розуміючи, які будуть наслідки, не усвідомлюючи, що робить, так як була п`яна, а також їй було цікаво, що буде далі.

Про те, що ОСОБА_1 у неї не викрадав телефон, вона не говорила працівникам поліції, при цьому говорила, що вона сама йому дозволила ним покористуватись.

В той вечір вона дозволяла ОСОБА_1 взяти її мобільний телефон та зарядний пристрій до нього, а вже близько 05 години ранку 13 січня 2021 року прокинулась, подзвонила з мобільного телефону ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , який сказав, що поверне телефон пізніше, на що вона погодилась, попри це через декілька хвилин зателефонувала в поліцію.

21 січня 2021 року коли вона давала пояснення в поліції, то теж була в стані алкогольного сп`яніння.

Вона не знала, що за завідомо неправдиві покази, передбачена кримінальна відповідальність. Їй здається, що слідчий не повідомляв її про це.

Вважає, що обвинувачений відносно неї нічого протиправного не вчинив, при цьому вона давала неправдиві покази стосовно останнього. Також вона думала, що згодом можна буде забрати свою заяву із поліції.

Вона точно не пригадує, коли саме зверталась в поліцію на лінію “102”, але точно не 13 січня 2021 року.

Чому її заява про вчинення у неї крадіжки телефону, датована 21 січня 2021 року, пояснила тим, що і 13 січня і 21 січня 2021 року, вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

У неї жодних претензій до ОСОБА_1 , немає.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що потерпіла ОСОБА_3 приїхала 27 грудня 2020 року до неї в гості та близько півтора місяця проживала у неї, при цьому остання дала свій телефон у користування ОСОБА_1 , який ним користувався приблизно 2 тижні.

ОСОБА_1 не крав мобільний телефон ОСОБА_3 , а просто його взяв зі столу та пішов спати у літню кухню, а коли до нього зателефонувала ОСОБА_3 , щоб він повернув їй телефон, то обвинувачений сказав, що вже доходить до м. Підгайці і повертатись не буде, а завтра віддасть. Коли саме це було, вона не пригадує.

Тоді коли ОСОБА_1 забрав телефон ОСОБА_3 , то остання вже спала, при цьому вона із ОСОБА_1 були посварені. Вона не бачила, щоб ОСОБА_1 питав у ОСОБА_3 дозволу взяти у користування телефон.

Після того, вона розбудила ОСОБА_3 і сказала їй, що ОСОБА_1 забрав її телефон.

Тоді ОСОБА_3 , подзвонила з її телефону до ОСОБА_1 , а після того зателефонувала в поліцію. Зі слів ОСОБА_1 , їй стало відомо, що в той же день працівники поліції вилучили у нього телефон.

ЇЇ мати та діти спали в одній кімнаті, а вона, ОСОБА_3 та друг ОСОБА_1 в іншій кімнаті.

В подальшому, на уточнююче запитання прокурора, показала, що ОСОБА_3 спала в кімнаті разом з дітьми.

Можливо і ОСОБА_1 питав у ОСОБА_3 дозволу взяти у користування її телефон, але вона цього не пам`ятає.

ОСОБА_3 приблизно через 15-20 хвилин після телефонної розмови із ОСОБА_1 зателефонувала в поліцію, при цьому чому вона це зробила їй не відомо.

Тоді всі вживали алкогольні напої та всі були в стані алкогольного сп`яніння, а тому якось так все вийшло.

Вже після закінчення допиту, додала, що вона собі згадала, що ОСОБА_1 говорив ОСОБА_3 , що бере її телефон, при цьому потерпіла була сонна і щось не зрозуміле відповіла.

Крім показань самого обвинуваченого, представника потерпілого та потерпілих, вина ОСОБА_1 доводиться і іншими дослідженими та оціненими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- рапортом поліцейського СРПП №4 Підгаєцького ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області Стоколоса Б.Й. від 21 січня 2021 року на ім`я начальника Підгаєцького ВП БВП ГУНП в Тернопільській області, в якому зазначено, що 21 січня 2021 року о 16 годині 36 хвилин поступив протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительки с. Надрічне Теребовлянського району, про факт крадіжки мобільного телефону марки Самсунг Джі-2. Подія мала місце у приватному домоволодінні 13 січня 2021 року о 05 годині 00 хвилин. Даним мобільним телефоном незаконно заволодів знайомий ОСОБА_1 , 1990 року народження, житель АДРЕСА_1 ;

- рапортом помічника чергового СРПП №2 Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області Пашковського Я.В. від 21 січня 2021 року на ім`я т.в.о. начальника Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області, в якому зазначено, що 21 січня 2021 року о 22 годині 36 хвилин із сектору поліцейської діяльності (м. Підгайці) надійшло повідомлення про те, що із заявою звернулась ОСОБА_3 , 2001 року народження, жителька с. Надрічне Теребовлянського району, про факт крадіжки мобільного телефону марки Самсунг Джі-2. Подія мала місце 13 січня 2021 року о 05 годині 00 хвилин у приватному домоволодінні. Даним мобільним телефоном незаконно заволодів знайомий ОСОБА_1 , 1990 року народження, житель с. Угринів Підгаєцької ОТГ Тернопільського району;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 21 січня 2021 року в якому зазначено, що заявник ОСОБА_3 будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомила, що 13 січня 2021 року близько 05 години 00 хвилин невідома особа, ймовірно ОСОБА_1 , таємно викрав її мобільний телефон марки “SAMSUNG”, моделі “J2”, який знаходився у будинку де вона гостювала за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заявою та протоколом добровільної видачі від 22 січня 2021 року з таблицями ілюстрацій до нього, з яких видно, що ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки “SAMSUNG GALAXY J2”, який належить ОСОБА_3 і який за його словами він таємно викрав у останньої;

- заявою ОСОБА_3 від 22 січня 2021 року на ім`я начальника ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, у якій остання просить визнати її потерпілою у кримінальному провадженні №12021211050000004 від 21 січня 2021 року по факту крадіжки її мобільного телефону “SAMSUNG GALAXY J2”;

- висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ -19/120-21/949-ТВ від 27 січня 2021 року в якому зазначено, що ринкова вартість бувшого у користуванні мобільного телефону торговельної марки “SAMSUNG GALAXY J2”, модель “SM-J200H/DS”, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який добровільно видав ОСОБА_1 станом на 13 січня 2021 року могла становити 974,75 грн.;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02 лютого 2021 року з таблицями ілюстрацій до нього, в яких зазначено та відображено, події, зі слів підозрюваного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 , які мали місце 13 січня 2021 року близько 05 години 00 хвилин в АДРЕСА_1 , стосовно таємного викрадення ОСОБА_1 чужого майна (крадіжки), а саме мобільного телефону “SAMSUNG GALAXY J2” належного ОСОБА_3 ;

- актом про нестачу за №325 від 20 серпня 2020 року складеним представниками потерпілого ТзОВ ТВК “Львівхолод” з якого вбачається, що нестача товарно-матеріальних цінностей у магазині “Рукавичка”, що в АДРЕСА_5 становить 471 гривня 65 копійок, а саме: горілка класична люкс 40% 0,7 л. “Хлібний Дар” – 104,33 грн без ПДВ; дезодорант роликовий жіночий природна свіжість білий чай 50 г. “Fа” – 64,58 грн без ПДВ; пельмені “GYOZA” з куркою 800 грам “VICI” – 112,08 грн без ПДВ; шинка Українська вагова, ґатунок вищий 1 кг 0,99 кг зв NO-NAME – 92 грн без ПДВ; креветка в панцирі 180+ С/М 1 кг “VICI”- 98,66 гривень;

- висновком судової товарознавчої експертизи №6/1-884/20 від 14 вересня 2020 року в якому зазначено, що ринкова вартість горілки торговельної марки “MEDOFF” Королівський 40%, ємністю 0,7 л, станом на 18 серпня 2020 року, могла становити 132,71 грн;

- актом про нестачу за №319 від 20 серпня 2020 року складеним представниками потерпілого ТзОВ ТВК “Львівхолод” з якого вбачається, що нестача товарно-матеріальних цінностей у магазині “Рукавичка”, що в АДРЕСА_5 становить 717 гривень 41 копійка, а саме: горілка Королівський 40% 0,7 л. “MEDOFF” – 120,83 грн без ПДВ; сьомга філе шматок с/с в/у 130 г “Традиція” – 99,92 грн без ПДВ; ковбаса Президентська с/в вищого ґатунку 1 кг “Наші ковбаси” – 308,33 грн без ПДВ; сир Голандський 45% ТМ “Кухарочка” – 166,58 грн без ПДВ; світле пиво фільтроване пастеризоване 4,1% 2 л “Гальба” – 20,75 грн без ПДВ;

- висновком судової товарознавчої експертизи №6/1-882/20 від 15 вересня 2020 року в якому зазначено, що ринкова вартість дезодоранту “Natural&Pure” аромат білого чаю торговельної марки “Fa” об`ємом 50 мл, станом на 18 серпня 2020 року, могла становити 36,63 грн а ринкова вартість пельменів “GYOZA” з куркою, торговельної марки “VICI” масою нетто 800 грам , станом на 18 серпня 2020 року, могла становити 109,06 грн.;

- висновком судової дактилоскопічної експертизи №3/1-876/20 від 10 листопада 2020 року в якому зазначено, що із семи слідів папілярних узорів, вилучених при огляді місця події від 25 жовтня 2020 року, три придатні для ідентифікації по них осіб, а саме: слід, найбільшими розмірами по осях 20х18 мм, на відзрізку липкої стрічки 2; сліди найбільшими розмірами по осях 20х10 мм та 20х11 мм, на відрізку липкої стрічки 4. Сліди пальців руки, найбільшими розмірами по осях 20х10 мм та 20х11 мм, на відрізку липкої стрічки 4, залишені, відповідно, середнім та вказівним пальцями лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, критично оцінює показання обвинуваченого, дані ним в судовому засіданні, в частині того, що він не викрадав мобільний телефон у потерпілої ОСОБА_3 , при цьому остання сама йому дала ним покористуватись, вважає їх такими, що дані з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, намагаючись при цьому пом`якшити свою відповідальність і такими, що повністю спростовані в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_1 на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, щодо потерпілих ТзОВ ТВК “Львівхолод”, ОСОБА_2 , а також на вчинення домашнього насильства, тобто на умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи, повністю підтверджена показами самого обвинуваченого, а також показами представника потерпілого ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_1 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.2 ст.185 КК України, а саме у повторному вчиненні крадіжки товарно-матеріальних цінностей з магазину “Рукавичка” ТзОВ ТВК “Львівхолод”, грошових коштів у потерпілої ОСОБА_2 та домашнього насильства стосовно співжительки ОСОБА_4 за обставин, викладених у обвинувальних актах, повністю погодився зі всіма зібраними під час досудового розслідування доказами, що її підтверджують та відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд прийшов до переконання, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме крадіжки товарно-матеріальних цінностей з магазину “Рукавичка” ТзОВ ТВК “Львівхолод”, грошових коштів у потерпілої ОСОБА_2 , вчиненої повторно та домашнього насильства стосовно співжительки ОСОБА_4 , дії якого вірно кваліфіковано за ст.126-1, ч.2 ст.185 КК України.

Спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_1 на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, щодо потерпілої ОСОБА_3 , повністю підтверджена дослідженими в судовому засідання матеріалами кримінального провадження.

Після оголошення в судовому засіданні обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021211050000004 від 21 січня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 частково підтвердив послідовність своїх дій, заперечивши свій умисел на таємне викрадення мобільного телефону потерпілої ОСОБА_3 , ствердивши при цьому, що вказаний телефон він взяв покористуватись з дозволу ОСОБА_3 .

Зібраними під час досудового розслідування та судового розгляду доказами, доведено, що обвинувачений 13 січня 2021 року близько 05 години 00 хвилин за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , таємно викрав мобільний телефон належний потерпілій ОСОБА_3 , про що останньою було подано відповідну заяву в поліцію 21 січня 2021 року.

Під час проведення слідчого експерименту 02 лютого 2021 року, ОСОБА_1 детально повідомив обставини, шляхом відтворення дій, обстановки та обставин повторного вчинення ним таємного викрадення чужого майна (крадіжки), а саме мобільного телефону потерпілої ОСОБА_3 .

Показання свідка ОСОБА_4 , яка є співжителькою обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_3 , яка є співжителькою рідного брата обвинуваченого, дані ними в судовому засіданні, суд оцінює критично, оскільки вони є надуманими, ґрунтуються на припущеннях, плутаними, непослідовними та такими, що спростовані дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, дії якого слід кваліфікувати за ст.126-1, ч.2 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є нетяжкими, його особу, який за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні трьох малолітніх дітей, що завдану шкоду потерпілим не відшкодовано, беручи до уваги висновки провідного інспектора Бережанського міжрайонного сектору філії Державної установи “Центр пробації” в Тернопільській області викладені у досудових доповідях, з яких слідує, що ризики вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі й для окремих осіб є високими, враховуючи обставини, які обтяжують відповідальність, що кримінальні правопорушення вчинені повторно та їх рецидив, а також щодо іншої особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, враховуючи пом`якшуючі його відповідальність обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, а тому вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення ОСОБА_1 менш суворого покарання не буде сприяти виконанню завдання КК України, його виправленню та перевихованню.

Речові докази, а саме: оптичний диск марки “Patron” типу DVD-R, об`ємом 4,7 Gb “120 min”, “16х speed” з круговим написом на лицевій стороні “MFP6B2XD16075203 4” та круговим написом на зворотній стороні “CMDR 4,7G-СFMWM03 0153 М423” та оптичний диск “Patron” типу DVD-R, об`ємом 4,7 Gb “120 min”, “16х speed” з круговим написом на лицевій стороні “MFP6B2XD16075853 1” та круговим написом на зворотній стороні “CMDR 4,7G-СFMWM03 0153 М423”, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12020210160000078 від 21 серпня 2020 року – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_3 виданий 30 червня 2016 року та грошові кошти в сумі 1559 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень, які зберігається в матеріалах кримінального провадження повернути потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жительці АДРЕСА_4 ;

мобільний телефон “SAMSUNG GALAXY J2”, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – повернути потерпілій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительці АДРЕСА_3 .

Стягнути на користь держави із обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів по проведенню: судової товарознавчої експертизи №СЕ -19/120-21/949-ТВ від 27 січня 2021 року в сумі 980,70 грн; судової товарознавчої експертизи №6/1-884/20 від 14 вересня 2020 року в сумі 653,80 грн; судової товарознавчої експертизи №6/1-882/20 від 15 вересня 2020 року в сумі 980,70 грн.; судової дактилоскопічної експертизи №3/1-876/20 від 10 листопада 2020 року в сумі 817,25 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 126-1 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Речові докази, а саме: оптичний диск марки “Patron” типу DVD-R, об`ємом 4,7 Gb “120 min”, “16х speed” з круговим написом на лицевій стороні “MFP6B2XD16075203 4” та круговим написом на зворотній стороні “CMDR 4,7G-СFMWM03 0153 М423” та оптичний диск “Patron” типу DVD-R, об`ємом 4,7 Gb “120 min”, “16х speed” з круговим написом на лицевій стороні “MFP6B2XD16075853 1” та круговим написом на зворотній стороні “CMDR 4,7G-СFMWM03 0153 М423”, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12020210160000078 від 21 серпня 2020 року – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_3 виданий 30 червня 2016 року та грошові кошти в сумі 1559 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень, які зберігається в матеріалах кримінального провадження повернути потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жительці АДРЕСА_4 ;

мобільний телефон “SAMSUNG GALAXY J2”, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – повернути потерпілій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительці АДРЕСА_3 .

Стягнути на користь держави із обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів по проведенню: судової товарознавчої експертизи №СЕ -19/120-21/949-ТВ від 27 січня 2021 року в сумі 980,70 грн; судової товарознавчої експертизи №6/1-884/20 від 14 вересня 2020 року в сумі 653,80 грн; судової товарознавчої експертизи №6/1-882/20 від 15 вересня 2020 року в сумі 980,70 грн; судової дактилоскопічної експертизи №3/1-876/20 від 10 листопада 2020 року в сумі 817,25 грн.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: Р. О. Горуц