Ухвала суду № 98528564, 23.07.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/559/21

Провадження № 1-кс/488/455/21 р.

УХВАЛА

23.07.2021 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Корабельного районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР м. Миколаєва ОСОБА_4 , погодженого з прокурором відділу Миколаївської міської прокуратури ОСОБА_5 , про тимчасовий доступ до речей і документів та можливість вилучення їх копій,

встановив:

17 березня 2021 р. слідчий звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з вище вказаним клопотанням.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 09.07.2021 р. підсудність розгляду даного клопотання визначена Корабельному районному суду м.Миколаєва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу визначення слідчого судді, розгляд даного клопотання визначено слідчому судді ОСОБА_1 .

Згідно клопотання, слідчий зазначає, що в провадженні територіального управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження №62021120000000062 від 11.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває кримінальне провадження №12020150180000255 від 09.10.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України (самоуправство), порушеного за заявою директора ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з порушенням директором ДП ІНФОРМАЦІЯ_3 умови договору Про спільний обробіток земельних ділянок та вирощування сільськогосподарської продукції на полях с.Варюшине Веселинівського району.

09.12.2020 р. на адресу ДП ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов лист в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №10227/60-2020 щодо передачі речових доказів на відповідальне зберігання третім особам.

В подальшому вирішувалося клопотання слідчого щодо арешту речових доказів, зокрема насіння соняшника і проса та рішеннями Миколаївського апеляційного суду від 27.11.2020 року накладено арешт на врожай соняшника в кількості 21020 кг, та 44,950 кг. проса і 960980 грн. соняшника із забороною розпорядження та користування останніми.

13.01.2021 року ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого ОСОБА_6 про проведення обшуку на території ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у тому числі з метою встановлення місця знаходження та огляду реальної ваги насіння та проса, на які накладено арешт.

18.01.2021 року розпочато обшук, який тривав до 29.01.2021 року.

28.01.2021 року слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , задоволено клопотання представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - адвоката ОСОБА_8 про зміну місця зберігання арештованого майна та визначено його зберігання на території ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_1 з передачею під розписку на відповідальне зберігання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

У подальшому заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 та треті особи, в інтересах яких він діяв, 29.01.2021 року під час проведення обшуку на території ДП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на підставі вище вказаної ухвали, вивезли з території даного підприємства насіння соняшника 613110 кг та проса 43160 кг, які перевезли до ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та передали на відповідальне зберігання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

З 04.02.2021 року слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 розглядалося клопотання прокурора ІНФОРМАЦІЯ_9 про зміну місця зберігання майна, на яке було накладено арешт. Розгляд клопотання тривав до 19.02.2021 р.

Однак, у період часу з 04.02.2021 року по 12.02.2021 року, з території ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », невстановленими особами вивезено вище вказане насіння у невідомому напрямку. На даний час місце перебування вказаного майна, не встановлено.

Слідчий вважає, що таке незаконне вивезення арештованого майна сталося в результаті можливих неправомірних дій працівників поліції та судді.

За вказаного просить надати тимчасовий доступ до матеріалів та інформації, що знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема до матеріалів справи №487/141/21, провадження №1-кс/487/759/21; справи № 487/141/21, провадження №1-кс/487/984/21; копії аудіо записів судових засідань по провадженням №1-кс/487/759/21 та №1-кс/487/984/21 (справа №487/141/21); інформації з автоматизованої системи документообігу суду щодо руху документів у справі №487/141/21 за вище вказаними провадженнями; електронних копій судових документів паперових документів, поданих у справі № 487/141/21 за вищевказаними провадженнями; інформації з автоматизованої системи розподілу судових справ щодо руху вище вказаної справи (487/141/21), в тому числі копій розпоряджень керівника апарату суду щодо перерозподілу вказаної справи та копій протоколів попереднього розподілу справи, протоколу повторного розподілу справи; копії документів, які підтверджують підстави кожного судді зі списку суддів ІНФОРМАЦІЯ_4 , які не увійшли до списку компетентних суддів під час перерозподілу судової справи №487/141/21, з можливістю вилучення копій вказаних документів та інформації.

Вказуючи на те, що наведені документи та інформація самі по собі та в сукупності з іншими доказами (речами та документами) мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, без встановлення яких неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, встановити всіх осіб, причетних до вчинення правопорушення, надати правову оцінку їхнім діям та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень.

Слідчий ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 в ході розгляду вище вказаного клопотання, останнє підтримав. Вказував, що наразі ним здійснюється досудове розслідування за ч.2 ст. 364 КК України, в ході якого встановлено підстави для підозри слідчого та судді в сприянні викраденню державного майна. Посилаючись на те, що договір про зберігання арештованого майна на території ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » було укладено до прийняття слідчим суддею рішення у справі, то вважає що зміна місця зберігання майна та його подальше викрадення стало можливим за попередньою змовою судді з іншими особами. На даний час рішення прокурора про зміну підслідності кримінального провадження не прийняте, тому здійснює досудове розслідування відповідно до вимог ст.216 КПК. Посилається на те, що матеріали проваджень та інша запитувана інформація може містити докази, в тому числі щодо причетності судді, до викрадення арештованого майна, просить надати до них доступ.

ІНФОРМАЦІЯ_11 у своєму запереченні, що надійшло до суду 22.07.2021 р. проти даного клопотання слідчого послався на необгрунтованість підстав тимчасового доступу до документів, а саме: автоматизованої системи документообігу суду, розпоряджень керівника апарату суду щодо перерозподілу справ, підстави кожного судді, які не ввійшли до списку компетентних суддів під час перерозподілу справи, не обгрунтовано в чому полягає значення відомостей, що містяться в цих документах для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, а також можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах. Щодо доступу до матеріалів провадження, послався на зауваження, викладені у рішенні Ради суддів України №12 від 04.02.2016 р. щодо випадків, коли можливо надання доступу до матеріалів справи, та які у клопотанні слідчого не наведені.

Ознайомившись зі змістом клопотання та доданими до нього доказами, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі зміст клопотання та витягу з ЄРДР (№62021120000000062 від 11.01.2021 року) слідує, що слідчим ДБР проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, порушеному за ч.2 ст.364 КК України щодо протиправних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 які, діючи з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби (в інтересах третіх осіб) внесли до ЄРДР відомості за фактом вчинення керівництвом ДП ІНФОРМАЦІЯ_3 злочину, з метою вилучення та подальшої передачі третім особам майна, що знаходиться на балансі державного підприємства.

В той же час, у своєму клопотанні слідчий, порушуючи питання доступу до вище наведених документів, мотивує останнє можливою причетністю судді до вчинення вище вказаного кримінального правопорушення (ч.2 ст.364 КК) та на це посилався в ході розгляду вказаного клопотання.

За наведеного, розгляд вказаного клопотання виходить за межі повноважень слідчого судді місцевого суду.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» даний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

Відповідно до ч.2 ст.132 КПК, якою закріплено загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначено підсудність (розмежовано повноваження місцевих судів ВАКС) щодо розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Зокрема, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:

1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено п.2 цієї частини;

2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, до ВАКС».

Відповідно до вимог ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті встановлено, що інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першоїстатті 34 цього Кодексу).

До корупційних злочинів, передбачених у примітці ст.45 КК України віднесено кримінальні правопорушення, передбачені статтями191,262,308,312,313,320,357,410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями210,354,364,364-1,365-2,368-369-2цього Кодексу.

Оскільки питання, порушене у клопотанні в межах кримінального провадження за ч.2 ст. 364 КК та стосується, в тому числі спеціального суб`єкта (судді), визначеного п.1 ч.5 ст.216 КПК України, то порушені питання забезпечення кримінального провадження підсудні Вищому антикорупційному суду.

З аналізу положень ст. 163 КПК України, слідчий суддя за наслідками розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів може прийняті рішення про його задоволення або відмову. В той же час, такі рішення можливі за наслідками вирішеного клопотання по суті.

Оскільки, з наведених вище підстав, розгляд вказаного клопотання не належить до компетенції слідчого судді місцевого суду, як подане з порушенням правил підсудності, що має наслідком порушення прав особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, зокрема права на «суд, встановлений законом», що є міжнародною гарантією, визначеною статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то його вирішення по суті є неможливим та останнє підлягає поверненню ініціатору такого клопотання.

На це вказує і Верховний Суд. Зокрема, виходячи з правової позиції Об`єднаної палати Касаційного Кримінального суду Верховного Суду від 21.05.2021 року у справі №646/3986/19, у випадку, коли нормами КПК, якими регламентовано загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, прямо не закріплено алгоритму дій слідчого судді у випадку, якщо клопотання не підлягає розгляду в цьому суді, то останнє може бути вирішено через застосування ч.6 ст.9 КПК та положень засади диспозитивності, зокрема, ч.3 ст.26 КПК, згідно з якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що не тільки винесені на їх розгляд сторонами, але й віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Однією з таких ситуацій є постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання, якщо останнє не підлягає розгляду в цьому суді, або з інших підстав, не передбачених процесуальним законом для даної процедури.

У цій же постанові Верховний суд дійшов висновку, що повернення клопотання з наведених мотивів, зокрема у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ч.2 ст.132 КПК (якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді), враховуючи те, що процесуальні рішення по суті клопотання не приймалися, то таке не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, а тому рішення слідчого судді про повернення клопотання, ухвалене в межах механізму, передбаченого ч.6 ст.9 КПК, у зв`язку з недотриманням при подачі такого клопотання вимог ч.2 ст.132 КПК, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 26, 132, 159-163, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР м. Миколаєва ОСОБА_4 , погодженого з прокурором відділу Миколаївської міської прокуратури ОСОБА_5 , про тимчасовий доступ до речей і документів та можливість вилучення їх копій, - повернути, як подане з порушенням правил підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1