Ухвала суду № 98527658, 22.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5872/21

Провадження № 2/336/4057/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова І.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фінансова операція», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Білецька Крістіна Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Борисенков В.С., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнання виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

До позову представником позивача додана заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.

Клопотання обґрунтовано тим, що 06.07.2021 року ОСОБА_1 отримала поштою постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької К.О. від 14.06.2021 року про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесених в межах виконавчого провадження ВП №65789244 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 29.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та зареєстрованого в реєстрі за №24820.

Ознайомившись 08.07.2021 року з матеріалами виконавчого провадження ВП №65789244 позивачу стало відомо, що виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого напису, яким запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» та стягнути з ОСОБА_1 за період з 30.08.2020 року по 28.04.2021 року включно, суму у загальному розмірі 28101,00 грн..

Про існування вказаного вище виконавчого напису, з приводу якого подано позов, позивач дізналась лише 08.07.2021 року ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької К.О..

Вважаючи, що виконавчий напис вчинений з численними порушеннями чинного законодавства України, а тому повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню позивач 19.07.2021 року звернулась до суду з відповідною позовною заявою.

Наголошує, що у випадку примусового виконання вищевказаного виконавчого напису, шляхом звернення стягнення на заробітну плату позивача фактично, до розгляду справи по суті, буде порушуватись право позивача на отримання частини її заробітної плати та можливості вільно нею розпоряджатися, до того ж виконання виконавчого документу бухгалтерією підприємства, з яким позивач перебуває в трудових відносинах призведе до підриву її авторитету як сумлінного працівника серед співробітників та відповідно можливого упередженого ставлення до неї зі сторони керівництва. Зазначає, що у випадку задоволення позовних вимог позивача, вона також повинна буде вживати додаткових заходів направлених на повернення отриманих відповідачем, за виконавчим документом коштів, звертатися за додатковою правовою допомогою та до суду, додатково витрачати зароблені кошти, що фактично призведе до утруднення виконання ймовірного рішення суду.

З огляду на зазначене, позивач звертається до суду та просить вжити такий вид забезпечення позову в порядку п.6 ч.1ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується зокрема: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з ч. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 153, 157, 260, ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Борисенкова Віталія Сергійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фінансова операція», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Білецька Крістіна Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №24820 від 29.04.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович на користь стягувача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фінансова операція» про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 28101,00 грн..

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки починаючи з дня її постановлення.

Копію ухвали направити до відома заявнику та особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Білецькій Крістіні Олександрівні ( АДРЕСА_1 ) для виконання та роз`яснити положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.Б.Жупанова