Рішення № 98527645, 13.07.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

13.07.2021

ЄУН №337/5696/18

Провадження №2/337/4/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., за участю позивачки ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , філія Запорізького обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,- про часткове визнання договору купівлі-продажу недійсним у частині визначення покупцем відповідача, визнання права власності покупця за договором купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 208 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, про часткове визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24 лютого 2006 року квартири АДРЕСА_1 :

- в частині визначення в преамбулі договору купівлі-продажу від 24.02.2006 року Покупцем громадянина ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

- в частині договору купівлі продажу від 24.02.2006 року: ПІДПИСИ ПОКУПЕЦЬ ОСОБА_3 .

Також позивач просить визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 06 грудня 2018 року суддею Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від 06 грудня 2018 року задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 , накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить згідно договору купівлі-продажу від 24.02.2006р. на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено та зупинено продаж або вчинення будь-яких виконавчих дій Хортицькому відділу державної виконавчої служби ГТУЮ Запорізької області та іншим особам щодо квартири АДРЕСА_1 , яка належить згідно договору купівлі-продажу від 24.02.2006р. на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

14 січня 2019 року відповідач ОСОБА_3 подав відзив, в якому визнав заявлені позовні вимоги.

16 січня 2019 року третя особа ОСОБА_4 подав відзив, в якому також визнав позовні вимоги.

18 лютого 2019 року через звільнення з посади судді ОСОБА_5 справу піддано повторному автоматизованому розподілу.

22 березня 2019 року ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя Шириної С.А. справа прийнята до провадження, і призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06 травня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 06 травня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі з метою мирного врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою судді від 28.05.2019 року в порядку, передбаченому п.2 ч.1 ст. 204 ЦПК України, припинено врегулювання спору за участю судді, а справу відповідно до вимог ч.4 ст. 204 ЦПК України у зв`язку з недопустимістю повторної участі судді в розгляді справи передано на розгляд іншому судді.

03 червня 2019 року ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя Бредуна Д.С. справа прийнята до провадження, і призначено підготовче засідання

Ухвалою суду від 29 серпня 2019 року у справі закрите підготовче провадження та призначено розгляд по суті.

В судовому засіданні сторона позивача наполягала на задоволенні позову, пояснюючи, що при покупці ОСОБА_3 24 лютого 2006 року квартири АДРЕСА_1 , фактично покупцем був не він, а їх батько, який і виконував обов`язки за кредитним договором. Після покупки квартири, нею користувалась лише позивачка ОСОБА_1 , яка робила ремонт квартири, утримувала її, допомагала сплачувала кредит. Таким чином просять визначити, що саме вона була покупцем за вказаним договором, та визнати за нею право власності на квартиру.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшли письмові заяви про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на невідповідність заявлених вимог нормам діючого законодавства, та відсутності підстав для визнання за позивачкою права власності на нерухоме майно.

Третя особа ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення позову і пояснив в судовому засіданні, що він був продавцем спірної квартири. Оглядати квартиру приїжджали ОСОБА_1 і її батьки. За продаж квартири він тоді домовлявся з батьками позивачки, а не з ОСОБА_3 . Сам договір купівлі продажу укладали у нотаріуса, і ОСОБА_3 при цьому був присутній. Перед підписання договору він уважно прочитав його, та оскільки все був згоден з усіма умовами, підписав.

Представник третьої особи Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» надавав суду письмові заяви, в яких заперечував проти задоволення позову, та крім того, заявляв про застосування позовної давності.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є матір`ю позивачки і відповідача. Спочатку вони з чоловіком купили квартиру сину ОСОБА_3 . Коли їх донька ОСОБА_1 вийшла заміж, вони вирішили купити квартиру і їй. Так, оскільки ОСОБА_3 працював у банку, він взяв для цього кредит, але сплачували цей кредит її чоловік і ОСОБА_1 . Також остання живе в квартирі з чоловіком і дитиною, брала кредит для ремонту квартири.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з травня 2004 року по вересень 2006 року вона працювала в «Державному ощадному банку України». Знайома і з позивачкою, і з відповідачем. Зі слів ОСОБА_1 знає, що кредит брали для того, щоб купити квартиру саме ОСОБА_1 , і що та з батьками сплачувала кредит. При укладенні договору купівлі-продажу квартири чи при сплаті кредитних платежів присутня не була.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що знає, як приблизно в 2007 році ОСОБА_1 робила ремонт в квартирі АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що є тіткою позивачки і відповідача. Знає, що її брат - ОСОБА_10 покупав квартиру для своєї доньки ОСОБА_1 , але оскільки його син ОСОБА_3 працював начальником юридичного відділу в банку, кредит оформили на нього, але сплачувати повинен був сам ОСОБА_10 . Для сплати такого кредиту ОСОБА_10 навіть займав у її матері 10000 доларів США. Знає, що в квартирі постійно проживала ОСОБА_1 . При укладенні договорів свідок присутня не була, і про обставини, що розповіла, знає зі слів брата ОСОБА_10 .

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

При цьому, у справі повинен бути наявним не лише факт добровільного визнання позову належним відповідачем, а ще й наявність законних підстав для задоволення такого позову, що в ході розгляду встановлено не було. Визнання позову відповідачем ОСОБА_3 в даному випадку суперечить закону та порушує права і інтереси інших осіб.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Так судом встановлено, що 24 лютого 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_3 укладено договір про іпотечний кредит №1509, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 156000 гривень строком на 20 років, на придбання квартири за договором купівлі-продажу від 24 лютого 2006 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 24 лютого 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_10 укладено договір поруки №465, за яким поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_3 зобов`язань за договором про іпотечний кредит №1509 від 24 лютого 2006 року.

Надалі 24 лютого 2006 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Бургазли І.І., зареєстрований в реєстрі за №621. Відповідно до умов цього договору, ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_3 , а останній прийняв, належну продавцю квартиру АДРЕСА_1 , за що сплатив грошові кошти в сумі 156000 гривень.

Право власності ОСОБА_3 належним чином зареєстровано в державному реєстрі.

Позивачка ОСОБА_1 наполягає, що оскільки квартиру покупали для неї, то саме вона повинна бути стороною договору купівлі-продажу квартири.

Однак, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст. 328 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст. 321 ЦК України).

Судом було встановлено, що 24 лютого 2006 року ОСОБА_3 правомірно набув право власності на квартиру, відповідно до встановленого законом порядку. Підстав для недійсності цього правочину в ході судового розгляду виявлено не було.

Крім того, вартість придбаної квартири відповідає сумі кредиту, який ВАТ «Державний ощадний банк України» надав ОСОБА_3 , що спростовує посилання позивачки на придбання квартири за грошові кошти ОСОБА_10 . При цьому виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором забезпечено також іпотекою, що є беззаперечною перешкодою для відчуження квартири третім особам, в тому числі і позивачці ОСОБА_1 .

Таким чином, у разі погашення боргових зобов`язань перед банком згідно умов кредитного договору, ОСОБА_3 матиме можливість розпоряджатись квартирою на власний розсуд.

Щодо посилання сторони позивача на сплату кредитних платежів не ОСОБА_3 , а його батьком ОСОБА_10 , то такі дії охоплюються укладеним договором поруки №465, і також відповідають встановленим обставинам.

Укладення ОСОБА_1 договорів щодо поліпшення вказаної квартири, сплата комунальних послуг, та користування квартирою, не є передбаченою законом підставою для набуття права власності на нерухоме майно.

Зважаючи на викладене, суду не було доведено належними і допустимими доказами наявність у справі передбачених законом підстав недійсності окремих частин правочину, чи правочину в цілому, зміни договору, або переведення прав покупця, у зв`язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Також, оскільки в задоволенні позову відмовлено по суті, у справі відсутні підстави для застосування строку позовної давності, як про це просить представник третьої особи.

Заходи забезпечення позову у справі підлягають скасуванню відповідно до ч.9 ст. 158 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), про часткове визнання договору купівлі-продажу недійсним у частині визначення покупцем відповідача, визнання права власності покупця за договором купівлі-продажу.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2018 року:

- арешт з квартири, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить згідно договору купівлі-продажу від 24.02.2006р. на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

- заборону та зупинення продажу або вчинення будь-яких виконавчих дій Хортицькому відділу державної виконавчої служби ГТУЮ Запорізької області та іншим особам щодо квартири АДРЕСА_1 , яка належить згідно договору купівлі-продажу від 24.02.2006р. на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: Д.С. Бредун

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2021 року.