Постанова № 98526782, 22.07.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

22.07.2021

227/2038/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Тимофєєва Г.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшов адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ААБ №153072 від 19.05.2021 року, 19.05.2021 року о 17 год. в м.Добропілля по вул.Завітній, 50 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук) від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810» та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями порушив п.2.5 ПДР України.

До суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем проживання зазначеним в протоколі, судову повістку про виклик правопорушника було повернуто до суду з відміткою працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також при складанні протоколу поліцейськими було повідомлено гр. ОСОБА_1 , під особистий підпис про те, що розгляд адміністративної справи буде здійснюватися в Добропільському міськрайонному суді за викликом. До суду з метою отримання інформації про стан відносно нього провадження не звертався. Доказів поважності своєї неявки правопорушник до суду не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду окрім іншого визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, враховуючи, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 було складено 19.05.2021 року та до моменту розгляду справи судом 22.07.2021 року, сама особа, яка притягується до адміністративної відповідальності жодного разу не з`явилася до суду, що свідчить про те, що вона не цікавиться провадженням у справі.

Враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та з метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами. При цьому суд враховує, що при складені протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 з ним був ознайомлена та надав свої пояснення.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху України (далі ПДР України), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини ( рішення у справі «О Галлоран та Франціc проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007), особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №153072 від 19.05.2021 р.;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 19.05.2021 року, з яких вбачається, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, у встановленому законом порядку, на наявність алкоголю в організмі за допомогою спеціального технічного засобу та від проходження медичного огляду в установленому законом порядку в медичній установі.

- оптичним DVD-R диском з наявним відеозаписом вчинення правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вказав, що випив 0,5 л. пива після чого керував транспортним засобом, зазначив, що відмовляється від продуття газоаналізатора «Драгер» та від проходження медичного огляду в установленому законом порядку в медичній установі.

- Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07.05.2021 року, за якою ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього було накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки відповідно до диспозиції частини першої статті ст.130 КУпАП відмова водія від проходження медичного огляду утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого даною нормою закону.

Оскільки, ОСОБА_1 повторно, протягом року після притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, суд визнає його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.

Згідно інформації начальника СРПП відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП України в Донецькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 19.11.2014 року.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 , необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 34000 грн. 00 коп. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три (3) роки, без оплатного вилученням транспортного засобу, у зв`язку з не підтвердженням права власності на вказаний автомобіль.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 грн., який підлягає стягненню на користь держави.

Тому з ОСОБА_1 , також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, Законом України «Про судовий збір», суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Добропільським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 14.03.2017 р., визнати винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 34000 грн. 00 коп. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок), який слід сплатити за такими реквізитами: отримувач: Донецьке ГУК/Донецька область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок (IBAN): UA198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету – адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Добропільським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 14.03.2017 р., на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 копійок, який повинен бути сплачений на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що у відповідності з вимогами ст.ст. 307, 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г.Л. Тимофєєва