Ухвала суду № 98526723, 21.07.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер справи 225/5293/17

Номер провадження 1-кс/225/996/2021

У Х В А Л А

іменем України

21 липня 2021 року м.Торецьк

Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Качаленко Є.В., за участю секретаря Федорцової І.С., представника потерпілого Карнаухова А.О., розглянув в режимі відеоконференції з Дружківським міським судом заяву захисника Рябошапки Анатолія Максимовича, про відвід судді Ткач Г.В. у кримінальному провадженні №225/5293/17 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за ч.1 ст.122, ч.4 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2021 від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Рябошапки А.М. надійшла заява про відвід головуючому судді Ткач Г.В. у кримінальному провадженні №225/5293/17, в обґрунтування якої вказав: з 2020 року по липень 2021 року суддя призначає засідання не враховуючи зайнятість учасників; суддя не з`ясувала обставини, передбачені ст.138 КПК і 10.03.2020, 29.01.2021 застосувала грошове стягнення до обвинуваченого, відмовила у задоволенні клопотань про скасування грошового стягнення; суддя намагалась повчати захисника про порядок застосування КПК, позбавляла права на перехресний допит, безпідставно знімала питання; не прийняла рішення про визнання доказів очевидно недопустимими, а залишила вирішення цього питання до нарадчої кімнати.

Адвокат Рябошапка А.М. подав заяву про розгляд заяви про відвід в режимі відеоконференції із залом судових засідань Дружківського міського суду Донецької області 21.07.2021 на 12:50.

Суддею було забезпечено можливість участі адвоката Рябошапки А.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції із залом судових засідань Дружківського міського суду.

Однак в судове засідання 21.07.2021 на 12:50 в режимі відеоконференції адвокат Рябошапка А.М. в зал судових засідань Дружківського міського суду Донецької області не прибув, про причини неявки не повідомив.

Крім того прокурор, потерпілий і обвинувачений в судове засідання не прибули, про дату та час розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Суддя вважав за можливе розглядати заяву про відвід за їх відсутності.

Представник потерпілого адвокат Карнаухов А.О. в судовому засіданні пояснив, що розцінює подання заяви про відвід головуючому як зловживання правами з боку захисника Рябошапки А.М. Кримінальна справа розглядається четвертий рік, майже всі судові засідання зірвані стороною захисту, через неявку захисника чи обвинуваченого ОСОБА_1 , хоча головуючим були створені всі умови для їх участі в судовому розгляді. Але останні два роки захисник Рябошапка А.М. затягує судовий розгляд, щоб сплили строки давності у кримінальному провадженні, і не з`являвся в судові засідання і на відеоконференції, а обвинувачений йому сприяє в цьому. Прокурор, потерпілий і представник залежні від числених неявок адвоката Рябошапки А.М., який не враховує пріорітетність розгляду справ, і порушує права інших учасників на розгляд справи упродовж розумного строку. Водночас, головуючий суддя об`єктивно розглядає заяви учасників, грошові стягнення, застосовані до обвинуваченого за неявки, є законними. Заявою про відвід захисник Рябошапка А.М. прагне затягнути справу та усунути головуючого суддю, яка вже знайома з матеріалами справи.

Перелік обставин, що виключає участь судді в кримінальному провадженні, визначений положеннями ст.75 КПК. Захисник Рябошапки А.М. стверджував про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості головуючого (п.4 ч.1).

Суддя дослідив заявлений відвід, заслухав учасника та доходить висновку, що обставини, вказані захисником, не підтверджуються.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Згідно практики Європейського суду з прав людини це право має не лише обвинувачений, а і інші учасники справи, як-то потерпілий.

Згідно ст.28 КПК проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд, і одним із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження є поведінка учасників кримінального провадження.

Згідно ст.318 КПК, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.

Згідно ст.42 КПК обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це; зобов`язаний підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.

Якщо обвинувачений не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення, як-то встановлено ст.139 КПК. Це є механізмом примусу обвинуваченого до виконання обов`язку прибувати за викликом до суду.

Застосування судом грошового стягнення до обвинуваченого, який порушив обов`язок прибувати в засідання, не є підставою для відводу судді.

Разом з тим і захисник згідно ст.47 КПК зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд.

Обов`язку узгоджувати дату засідання із захисником КПК не містить. Однак з огляду на багаторічну тривалість судового розгляду, і численні засідання, які не відбулись через неявки сторони захисту, слід зробити висновок, що посилання захисника на необхідність узгоджувати з ним графік розгляду набуває ознак процедурних зловживань адвокатом ОСОБА_2 .

На підтвердження такого висновку вказує і його неявка на розгляд заяви про відвід до судового засідання в режимі відеоконференції з Дружківським міським судом Донецької області, про який сам адвокат Рябошапка А.М. і заявляв.

Згідно ст.321 КПК головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків.

Головуючий забезпечує здійснення учасниками їх прав, в тому числі, і роз`яснюючи положення кримінального процесуального законодавства. Це не може бути підставою для відводу.

За загальною нормою згідно ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Стаття 94 КПК визначає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Той факт, що захисник надає іншу оцінку допустимості доказів, не може свідчити про упередженість суду, який ще тільки має в майбутньому вирішити питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті.

Незгода учасника із прийнятим судом рішенням не є підставою для відводу, а може бути підставою для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

За відсутності обставин, які викликають сумніви в неупередженості головуючого судді, заява захисника Рябошапки А.М. про відвід судді Ткач Г.В. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.75, 81 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви захисника Рябошапки Анатолія Максимовича про відвід головуючому судді Ткач Ганні Василівні - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Є.В. Качаленко