Постанова № 98523475, 22.07.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

22.07.2021

Справа № 642/3724/21

Провадження №3/642/1275/21

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2021 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду з Головного Управління ДПС у Харківській області у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «НВП ТЕКО ЛТД», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 р. до Ленінського районного суду м. Харкова з Головного управління ДПС у Харківській області надійшла справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Із наданих матеріалів вбачається, що 02 черня 2021 року при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВП ТЕКО ЛТД», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, буд.10, було виявлено порушення головним бухгалтером ОСОБА_1 встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за перевірений період всього на загальну суму 11309545 грн., у тому числі за І квартал 2019 року у сумі 2535630 грн., за ІІ квартал 2019 року у сумі 2157679 грн., за ІІІ квартал 2019 року у сумі 571171 грн., за ІV квартал 2019 року в сумі 912106 грн., за І квартал 2020 року у сумі 344246 грн., за ІІ квартал 2020 року у сумі 2 065 368 грн., за ІІІ квартал 2020 року у сумі 1192964 грн., за ІV квартал 2020 року у сумі 2218875 грн.; заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 250240 грн., в тому числі за березень 2019 року в сумі 250240 грн., чим порушено п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України № 2755-У1 від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), за що відповідальність передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП..

02 червня 2021 р. головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Єлішевою І.В. відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол № 1285/20-40-07-30, яким дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду матеріалу була повідомлений належним чином. Від представника ОСОБА_1 – адвоката Межової К.П. на адресу суду надійшли письмові пояснення в яких заначено, що за результатами перевірки були складені податкові повідомлення-рішення, які на теперішній час оскаржуються до ДПС України. Тобто остаточно факт порушення не встановлений, та просила закрити провадження по справі відносно ОСОБА_2 за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи щодо якої складено протокол.

Відповідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі: протоколом про адміністративне правопорушення №1285/20-40-07-30 від 02.06.2021 р.; актом документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Харківській області № 9486/20-40-07-01-08/34016558 від 02.06.2021 року. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про те, що вищевказане адміністративне правопорушення було скоєно в І-ІV кварталах 2019 року та в І- ІV кварталах 2020 року, а було виявлено лише 02.06.2021 року та про це був складений відповідний протокол. До суду матеріали щодо вказаного правопорушення надійшли 17.06.2021, у зв`язку з чим вважаю, що дане провадження необхідно закрити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Враховуючи той факт, вищевказане правопорушення відноситься до правопорушення, яке має разовий характер і не відноситься до категорії триваючого, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Оскільки правопорушення було скоєно в І, ІІ, ІІІ, ІV кварталах 2019 року та І, ІІ, ІІІ, ІV кварталах 2020 року, протокол про адміністративне правопорушення був складений 02 червня 2021 року, то стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а отже строки накладення адміністративного стягнення на даний час закінчилися.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.

Дана норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання винності чи невинності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічне положення міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, за яким у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не має вирішуватися.

Також, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється.

Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з`ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.

При цьому, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Враховуючи, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, суд позбавлений процесуальної можливості в подальшому досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.38, 247,283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Вікторов