Ухвала суду № 98522769, 24.07.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.07.2021 Справа № 554/7061/21

Провадження № 1-кс/554/11205/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2021 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

слідчого судді – Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання – Кононенко А.С.,

прокурора – Жилін А.С.,

підозрюваного– ОСОБА_1

захисника – Склярова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Полтаві клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Паламарчук Владислава Вікторовича, подане в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62021170010000050 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

УСТАНОВИВ:

24.07.2021 в провадження слідчого судді надійшло вищевказане клопотання слідчого, погоджене прокурором, відповідно до якого слідчий прохав застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кобеляки, Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого на посаді заступника начальника ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області – начальника слідчого відділення - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до наказу №18о/с від 15.01.2021 ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області – начальника слідчого відділення.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівники Національної поліції є працівниками правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 виконував функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто був службовою особою правоохоронного органу представником влади, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» в основні завдання ОСОБА_1 як працівника поліції входило: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявляння причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживання у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності, тощо.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Таким чином, ОСОБА_1 згідно з ч. 3 ст. 18, приміткою 1 до ст. 364 КК України був службовою особою, оскільки постійно здійснював функції представника влади.

Відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України ОСОБА_1 відповідно до займаної посади є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Крім того, у відповідності до вимог п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , як працівник поліції, був суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, а згідно ч. 1 ст. 22 вказаного Закону йому заборонялося використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно Розділу 1 “Посадової інструкції заступника начальника відділення поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області” (далі — Інструкція) заступник начальника ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області – начальник СВ, згідно п. 1.4 – у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, Кодексом законів про працю України, Указами Президента України, постановами та розпорядженнями Верховної Ради України, міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, наказами Національної поліції України, Положеннями про ГУНП в Полтавській області, Положенням про слідчий відділ Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, та цією посадовою інструкцією.

Водночас, ОСОБА_1 , незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представника влади, будучи працівником правоохоронного органу, тобто являючись службовою особою - представником влади і, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і вимагав та одержав неправомірну вигоду для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого йому службового становища.

Так, у ОСОБА_1 , який працює на посаді заступника начальника ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області – начальника слідчого відділення, у лютому 2021 року виник умисел на висловлення прохання надати та отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого йому службового становища.

Так, під час неодноразових особистих зустрічей та телефонних розмов ОСОБА_1 повідомляв керівнику ТОВ «Полтавоблресурс» ОСОБА_2 , про можливість прийняття рішення про закриття наявних кримінальних проваджень, в ході здійснення досудового розслідування яких, вилучалось майно, техніка та інші товарно-матеріальні цінності, у тому числі, що використовуються товариством, повернення вказаних речей та подальшого невжиття належних заходів реагування щодо можливих протиправних дій підконтрольного ОСОБА_2 товариства. Крім того, ОСОБА_1 повідомляв, що у разі надання йому щомісячно неправомірної вигоди він бере на себе обов`язок повідомляти про надходження до відділу поліції інформації, повідомлень та скарг, що пов`язані з діяльністю ТОВ «Полтавоблресурс», а також здійснення впливу на працівників ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області щодо не перешкоджання у здійсненні діяльності товариства.

В подальшому, 22.07.2021 ОСОБА_1 було висловлено вимогу ОСОБА_2 щодо передачі неправомірної вигоди у розмірі 8000 грн. шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів за наданими реквізитами банківської картки НОМЕР_1 , а саме за не вжиття заходів реагування, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочинів пов`язаних із незаконною порубкою деревини та проведення відповідних слідчих дій в рамках розпочатих кримінальних проваджень.

23.07.2021, в обідній час, більш точний час наразі органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 в телефонній розмові повідомлено ОСОБА_2 , про те, що до ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про здійснення протиправних вирубок зелених насаджень – дерев поблизу с. Вільховатка. ОСОБА_1 зауважив, що якщо вказані роботи здійснюються ОСОБА_2 чи ТОВ «Полтавоблресурс» або ж найманими працівниками, їм негайно потрібно покинути місце проведення робіт, оскільки на місце події виїхала слідчо—оперативна група ВП №2 Полтавського РУП та будуть проведені першочергові слідчі дії.

В подальшому, на виконання раніше оголошеної ОСОБА_1 вимоги, згідно отриманих від ОСОБА_1 платіжних реквізитів, а саме номеру банківської картки, у період часу з 14 год. 40 хв до 15 год. 15 хв. 23.07.2021, ОСОБА_2 перебуваючи в с. Світлогірське, Полтавського району, за допомогою електронних терміналів для здійснення платежів, що розташовані в будівлях по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , здійснено перерахунок грошових коштів у сумі 8000 грн., за вирахуванням комісії за перерахунок та технічної помилки роботи терміналу, 7432,49 грн фактично були перераховані на рахунок отримувача. Внаслідок чого ОСОБА_1 отримано в якості неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 7432,49 грн.

Після вказаних дій, 23.07.2021 близько 17.00 год., ОСОБА_1 перебуваючи неподалік перехрестя вулиць Шевченка та Касьяна в м. Кобеляки Полтавської області, підтвердив ОСОБА_2 під час особистої зустрічі факт та суму отримання неправомірної вигоди та висловив вимогу щодо необхідності передачі ще 500 грн. з метою отримання повного розміру попередньо обумовленої неправомірної вигоди у сумі 8000 грн., та вказав, що неправомірну вигоду в подальшому потрібно передавати 23 числа кожного наступного місяця. ОСОБА_1 поставлено вимогу щодо визначення розміру сум неправомірної вигоди, що надаватиметься ОСОБА_2 в наступних місяцях, самостійно останнім в залежності від об`ємів заготовленої та реалізованої деревини.

23.07.2021 о 17 годині 57 хвилин ОСОБА_1 затриманий працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Полтаві в порядку статті 208 КПК України поблизу адміністративної будівлі ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, (м. Кобеляки, вул. Шевченка, 17).

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: прохання надати та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди для себе за не вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.

24.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження:

- заявою ОСОБА_2 від 05.04.2021 та його показами в якості свідка від 05.04.2021, 23.07.2021;

- показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.07.2021;

- протоколом огляду квитанцій та документів від 24.07.2021, що були видані ОСОБА_2 в ході допиту від 23.07.2021;

- протоколом невідкладного обшук будівлі ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, що розташований за адресою Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Шевченка, 17;

- протоколом затримання ОСОБА_1 від 23.07.2021;

- протоколом огляду предметів від 23.07.2021;

- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 177 КПК України підстави застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовуються можливістю настання таких ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення, так злочин, вчинення якого йому

інкримінується, є особливо тяжким і за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років;

- підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановане проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, які підозрювана може знищити, сховати або спотворити;

- особисто незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, у т.ч. через свої зв`язки у правоохоронних органах. У слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, будучи працівником правоохоронного органу та особою, що займає посаду заступника начальника ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області – начальника слідчого відділення, обізнаний про особливості оперативної роботи та досудового розслідування, у зв`язку із чим може використовувати свої знання та навички для перешкоджання кримінальному провадженню. З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та можливих свідків у даному провадженні, якими в тому числі можуть бути його колеги за місцем роботи та підпорядковані працівники.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 , відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема під виглядом службових відряджень, виконання службових завдань уникати слідства і суду у кримінальному провадженні, впливати на колег, які у свою чергу мають змогу використовуючи службове становище, інформаційні бази, реєстри, тощо, з метою впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Тобто інші, більш м`які запобіжні заходи, неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей (доказів), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на свідків, експертів, тощо;

- особиста порука – на адресу органу досудового розслідування та прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 , оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість, але навіть у тому разі, якщо у суді під час розгляду даного клопотання буду такі звернення, на думку слідства такий запобіжний захід не є достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам;

- домашній арешт –не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від З0.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета

затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007).

Матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення та обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

За викладених обставин у сукупності, сторона обвинувачення вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 , є недостатніми.

Також, на підставі ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор Жилін А.С. у судовому засіданні прохав клопотання слідчого задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні прохав не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Скляров М.М. заперечував в задоволенні клопотання слідчого, прохав застосувати заставу урозмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, установив наступне.

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021170010000050 від 05.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом того, що 22.07.2021 ОСОБА_1 було висловлено вимогу ОСОБА_2 щодо передачі неправомірної вигоди у розмірі 8000 грн. шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів за наданими реквізитами банківської картки НОМЕР_1 , а саме за не вжиття заходів реагування, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочинів пов`язаних із незаконною порубкою деревини та проведення відповідних слідчих дій в рамках розпочатих кримінальних проваджень.

23.07.2021, в обідній час, більш точний час наразі органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 в телефонній розмові повідомлено ОСОБА_2 , про те, що до ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про здійснення протиправних вирубок зелених насаджень – дерев поблизу с. Вільховатка. ОСОБА_1 зауважив, що якщо вказані роботи здійснюються ОСОБА_2 чи ТОВ «Полтавоблресурс» або ж найманими працівниками, їм негайно потрібно покинути місце проведення робіт, оскільки на місце події виїхала слідчо—оперативна група ВП №2 Полтавського РУП та будуть проведені першочергові слідчі дії.

В подальшому, на виконання раніше оголошеної ОСОБА_1 вимоги, згідно отриманих від ОСОБА_1 платіжних реквізитів, а саме номеру банківської картки, у період часу з 14 год. 40 хв до 15 год. 15 хв. 23.07.2021, ОСОБА_2 перебуваючи в с. Світлогірське, Полтавського району, за допомогою електронних терміналів для здійснення платежів, що розташовані в будівлях по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , здійснено перерахунок грошових коштів у сумі 8000 грн., за вирахуванням комісії за перерахунок та технічної помилки роботи терміналу, 7432,49 грн фактично були перераховані на рахунок отримувача. Внаслідок чого ОСОБА_1 отримано в якості неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 7432,49 грн.

Після вказаних дій, 23.07.2021 близько 17.00 год., ОСОБА_1 перебуваючи неподалік перехрестя вулиць Шевченка та Касьяна в м. Кобеляки Полтавської області, підтвердив ОСОБА_2 під час особистої зустрічі факт та суму отримання неправомірної вигоди та висловив вимогу щодо необхідності передачі ще 500 грн. з метою отримання повного розміру попередньо обумовленої неправомірної вигоди у сумі 8000 грн., та вказав, що неправомірну вигоду в подальшому потрібно передавати 23 числа кожного наступного місяця. ОСОБА_1 поставлено вимогу щодо визначення розміру сум неправомірної вигоди, що надаватиметься ОСОБА_2 в наступних місяцях, самостійно останнім в залежності від об`ємів заготовленої та реалізованої деревини.

24.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).

Сукупність зібраних на даному етапі досудового розслідування доказів переконують слідчого суддю в обґрунтованості підозри, оголошеної ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Зокрема, такого висновку можна дійти з урахуванням обставин, які вбачаються, серед іншого, з заяви ОСОБА_2 від 05.04.2021 та його показами в якості свідка від 05.04.2021, 23.07.2021; показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.07.2021; протоколом огляду квитанцій та документів від 24.07.2021, що були видані ОСОБА_2 в ході допиту від 23.07.2021; протоколом невідкладного обшуку будівлі ВП №2

Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, розташованого за адресою Полтавська область,

м. Кобеляки, вул. Шевченка, 17; протоколом огляду предметів від 23.07.2021 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

При цьому, слідчий суддя не надає оцінку зібраним доказам з точки зору їх достатності, законності, належності, а лише встановлює за їх сукупністю на даному етапі розслідування наявність чи відсутність фактів, що переконують у можливості особи вчинити кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення відповідальності за злочин, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється.

Слідчим суддею враховано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам, враховуючи особу підозрюваного.

Відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим кодексом. При цьому в ухвалі зазначаються обов`язки, які з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено випадки, у яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні; однак застосування цієї норми є правом слідчого судді, та не становить імперативу.

З урахуванням особи підозрюваного, те, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в якості альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 182 ч.5 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею

177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, на думку слідчого судді, з урахуванням характеру злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється підозрюваний, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 131, 176-178, 181-183, 193-194, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Паламарчук Владислава Вікторовича, подане в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62021170010000050 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, громадянина уродженця м. Кобеляки, Полтавської області, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді заступника начальника ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області – начальника слідчого відділення - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 21.09.2021.

Строк дії ухвали – з 24.07.2021 по 21.09.2021 включно.

Встановити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 45 400 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста гривень, 0 копійок) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії, на депозитний рахунок за наступними реквізитами: ТУ ДСАУ в Полтавській області ЗКПО 26304855 р/р UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м.Київ МФО 820172, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у разі внесення застави у сумі 45 400 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста гривень, 0 копійок) у національній грошовій одиниці.

У разі невнесення застави у визначеному розмірі підозрюваний залишається під вартою на раніше встановлений судом термін.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій він утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій утримується підозрюваний, негайно виносить розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомляє суд.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави на нього покладаються наступні обов`язки:

1)прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;

2)не виїзджати за межі Полтавської області без згоди слідчого, прокурора, суду;

3)не спілкуватись зі свідками, та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №62021170010000050;

4)здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон (у разі наявності) та надати слідчому у кримінальному провадженні письмове підтвердження органу міграційної служби про отримання на зберігання таких документів.

У разі невиконання (порушення) покладених на підозрюваного обов`язків застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати уповноважену службову особу установи, в якій утримується підозрюваний, що у разі внесення застави при звільненні підозрюваного роз`яснити йому права та обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя М.О. Материнко