Вирок № 98522188, 23.07.2021, Миронівський районний суд Київської області

23.07.2021 Єдиний унікальний № 371/167/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м. Миронівка

ЄУН 371/167/21

Провадження № 1-кп/371/97/21

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участю :

секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

прокурора Побірайка Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Поліщука Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020115220000013, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Тулинці Миронівського району Київської області, має професійно - технічну освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за ст.ст. 185 ч. 1, 357 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Встановлені обставини кримінального правопорушення

За встановленими обставинами кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, здійснив таємне викрадення коштів та документа, належних ОСОБА_2 , за таких обставин.

27 червня 2020 року ОСОБА_2 з метою купівлі товару зайшла в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , дістала власну платіжну банківську картку № НОМЕР_1 , емітентом якої є ПАТ «Державний ощадний банк України» (далі - «Ощадбанк»), видану на її прізвище, та за допомогою встановленого в магазині стаціонарного терміналу розпочала розрахунок за придбаний товар.

У цей час в приміщенні магазину перебував ОСОБА_1 , в якого виник умисел на заволодіння вказаною банківською картою.

Скориставшись необачністю ОСОБА_2 , обвинувачений таємно викрав належну їй банківську картку у виді платіжної картки № НОМЕР_1 , емітентом якої є «Ощадбанк», яка в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та ст. 200 КК України є офіційними документом.

Викрадену картку обвинувачений поклав до кишені верхнього одягу та залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

28 червня 2020 року, близько 02 год. 27 хв., перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», приміщення якого розташоване в селі Потік Миронівського району Київської області, ОСОБА_1 купив продукти харчування на суму 160 грн., за які розрахувався викраденою банківською карткою.

У приміщенні магазину ОСОБА_1 познайомився з невідомим чоловіком, у якого був автомобіль марки «Опель», та запропонував йому поїхати до АЗС «БРСМ», що за адресою: вулиця Бібліотечна 21 у селі Росава Миронівського району Київської області.

Продовжуючи об`єднані єдиним наміром протиправні дії, 28 червня 2020 року близько 05 год. 42 хв., ОСОБА_1 здійснив розрахункову операцію викраденою карткою у приміщенні АЗС «БРСМ», що за адресою: Бібліотечна 21 у селі Росава Миронівського району Київської області, на загальну суму 307 грн. 78 коп.

28 червня 2020 року, близько 13 год. 46 хв., ОСОБА_1 зі знайомим ОСОБА_3 , який не був обізнаний в намірах останнього, на автомобілі ОСОБА_3 марки «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхали в село Тулинці Миронівського району Київської області, де у продуктовому магазині, розташованому по вулиці 12-го Липня, 27, здійснив викраденою карткою ОСОБА_2 декілька розрахунків за придбані продукти на загальну суму 291 грн. 05 коп.

Продовжуючи об`єднані єдиним наміром протиправні дії, 28 червня 2020 року, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , який не був обізнаний в намірах останнього, на автомобілі марки «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхали в село Пії Миронівського району Київської області, до АЗС «Флеш+», де, у період часу з 13 год. 59 хв. до 14 год. 00 хв., ОСОБА_1 , придбаваючи продукти харчування, здійснив розрахункові операції банківською карткою на суму 381 грн. 09 коп.

Крім того, 28 червня 2020 року о 14 год. 15 хв., ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , який не був обізнаний в протиправних намірах останнього на автомобілі марки «Mazda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхали в село Грушів Миронівського району Київської області, де в місцевому магазині «Торговий дім Грушів» ОСОБА_1 придбав продукти харчування на загальну суму 307 грн.

Продовжуючи протиправні дії, 28 червня 2020 року, у період часу з 15 год. 10 хв. до 15 год. 13 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на АЗС «Флеш+», що у селі Пії Миронівського району Київської області, з метою купівлі продуктів харчування здійснив розрахункові операції чужою банківською карткою на суму 359 грн. 63 копійки.

28 червня 2020 року, близько 15 год. 34 хв., ОСОБА_1 , маючи на меті корисливий мотив, повернувся у село Тулинці Миронівського району Київської області, де у продуктовому магазині здійснив декілька розрахунків викраденою карткою на загальну суму 207 грн. 05 коп.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 майнову шкоду, загальний розмір якої склав 2015 гривень 31 копійка.

Позиції учасників судового провадження

Фактичні обставини кримінальних правопорушень обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив, визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, на підтвердження встановлених в ході досудового розслідування обставин надав показання.

Прокурор та захисник відмовилися від проголошення вступної промови, не заперечили встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі.

Суд дійшов висновку про розгляд кримінального провадження за відсутності потерпілої.

Повне визнання обвинуваченим вини, не заперечення фактичних обставин кримінальних правопорушень та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується, правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин стали передумовами здійснення розгляду провадження в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України.

Роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, з`ясувавши їх думку про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та здійснив судовий розгляд кримінального провадження із застосуванням правил ст. 349 ч. 3 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Суд з`ясував правильне розуміння учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З показань обвинуваченого слідує наступне.

27 червня 2020 року він перебував у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , де побачив біля барної стійки платіжну банківську картку, якою вирішив заволодіти. Скориставшись необачністю власниці картки, він взяв картку та поклав її до кишені верхнього одягу.

В ніч на 28 червня 2020 року, повернувшись до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», він купив продукти харчування на суму 160 грн., за які розрахувався викраденою банківською карткою.

У магазині він познайомився з невідомим чоловіком, з яким на його автомобілі марки «Опель» вони поїхали до АЗС «БРСМ», яка розташована у селі Росава Миронівського району Київської області. У приміщенні АЗС він здійснив розрахункову операцію викраденою карткою на загальну суму 307 грн. 78 коп.

28 червня 2020 року в обідній час він, зі знайомим ОСОБА_3 , який не був обізнаний про факт використання ним чужої банківської картки, на автомобілі ОСОБА_3 марки «Mazda», приїхали в село Тулинці Миронівського району Київської області, де у продуктовому магазині він придбав продукти харчування на загальну суму 291 грн. 05 коп., за які розрахувався карткою.

Після цього, вони з ОСОБА_3 приїхали в село Пії Миронівського району Київської області, до АЗС «Флеш+», де він придбав продукти харчування на суму 381 грн. 09 коп., за які розрахувався банківською карткою.

Після 14 години вони з ОСОБА_3 , на автомобілі марки «Mazda», приїхали в село Грушів Миронівського району Київської області, де в місцевому магазині через картковий рахунок він придбав продукти харчування на суму 307 грн.

Після цього, вони повернулись до АЗС «Флеш+», що у селі Пії Миронівського району Київської області, і там він придбав продукти харчування на суму 359 грн. 63 копійки, розрахунок за які здійснив чужою банківською карткою.

Через деякий час він повернувся у село Тулинці Миронівського району Київської області, де у продуктовому магазині викраденою карткою здійснив декілька розрахунків на загальну суму 207 грн. 05 коп.

У вчиненому щиро кається, стверджує, що спричинену шкоду частково відшкодував, здійснює заходи до повного відшкодування.

Допит обвинуваченого здійснено відповідно до правил ст. 351 КПК України.

Мотиви суду

Обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідуванням кримінальних правопорушеннях, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, з його показань суд дійшов висновку про визнання ним всіх обставин, які встановлені досудовим розслідуванням, підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК України.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні.

Пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження.

Діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , мали місце, та полягають у таємному викраденні грошових коштів потерпілої ОСОБА_2 , що кваліфікується судом як проступок, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України, та у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, що кваліфікується судом як проступок, передбачений ст. 357 ч. 1 КК України.

Обвинувачений є винними у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та підлягає покаранню за вчинене.

Під час розгляду кримінального провадження, судом не встановлено обставин, які, у відповідності до ст.ст. 36 - 43 КК України, виключають кримінальну протиправність діяння обвинуваченого, а також підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ст.ст. 44 - 49 КК України.

Судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусового лікування, а також обставин, які свідчать про те, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення у стані неосудності чи обмеженої осудності.

Судом досліджено письмові докази, що характеризують обвинуваченого.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, скарг на його поведінку не надходило, на засіданнях адмінкомісії і комісії по профілактиці насильства та жорстокості в сім`ях матеріали про адміністративне правопорушення не розглядалися, компрометуючі матеріали щодо нього відсутні, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Такі фактичні обставини підтверджуються даними характеристики, виданої виконавчим комітетом Шандрівської сільської ради 21 липня 2020 року, вимоги УІТ ГУ МВС України в Київській області від 21 липня 2020 року, довідок Комунального некомерційного підприємства Миронівської районної ради «Миронівська центральна районна лікарня» від 21 липня 2020 року.

Згідно зі ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення у виді проступку, має позитивну характеристику, до вчинення кримінальних правопорушень дотримувався правомірної поведінки.

На підставі ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає можливим визнати щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень та активне сприяння у їх розкритті обставинами, що пом`якшують покарання за скоєне.

Обставин, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого найбільш м`якого виду покарання, передбаченою санкціями ст.ст. 185 ч. 1 та 357 ч. 1 КК України.

Обвинувачений повідомив про наявність у нього коштів для внесення певної грошової суми в прибуток держави як покарання за вчинені діяння.

Суд вважає, що таке покарання сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства, оскільки є для засудженого, який не працює, важким, але реальним для виконання. Вказане покарання, яке пов`язане з обмеженням майнових прав обвинуваченого, суд вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Сума штрафу визначається судом з урахуванням правил щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність, зокрема ст. 185 ч. 1 КК України, у часі.

Оскільки мінімальна та максимальна межа покарання за ст. 185 ч. 1 КК України на час розгляду кримінального правопорушення є вищою (більшою), ніж було встановлено законом на час вчинення кримінального правопорушення, то покарання має призначатися за старим законом.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень, суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Підстави для вирішення питань про процесуальні витрати, заходи забезпечення кримінального провадження та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні проступку, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, і призначити покарання, із застосуванням правил ст. 5 КК України щодо дії закону у часі, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні проступку, передбаченого ст. 357 ч. 1 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Штраф підлягає сплаті на розрахунковий рахунок (IBAN) UA628999980313080106000010748, код ЄДРПОУ 37955989, МФО 899998, отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/21081100, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.).

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку підлягає негайному врученню засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя підпис Л.О.Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук