Ухвала суду № 98522175, 19.07.2021, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №370/666/20

"19" липня 2021 р. Макарівський районний суд Київської області

у складі: судді Мазки Н.Б.

із секретарем Ілюшенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Бучанського району Київської області

подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича про примусове проникнення до житла боржника,

в с т а н о в и в:

приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає боржник ОСОБА_1 для перевірки його майнового стану, посилаючись на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження №65005681 з примусового виконання виконавчого листа №370/666/2020 від 15.03.2021 року виданого Макарівським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 84 449.46 гривень.

За вказаним виконавим документом боржником є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адрсеою: АДРЕСА_1 .

Стягувачем є ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.3, 4, 26-27 Закону України «Про виконавче провадження» 31.03.2021 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №65005681 та зобов`язано боржника протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи на майно, також попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення дол неї завідомо неправдивих іфдомостей.

Копія постанови направлена боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, штрихкодовий ідентифікатор №0600004951708.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про приєднаннґ виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, оскільки на примусовому виконанні перебувають виконавчі провадження з примусового виконанняя написів №29991 (ВП №63950981 та №30857 (АСВП №63950811) вчинених 08.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.

13.07.2021 року винесена постанова про зупинення виконавчого проуадження по ВП №63950981 та ВП №63950811 на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 24.022.2021 року №752/3923/21.

З наявної в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації відсутні відомості про наявне нерухоме майно, яка належить на праві власності ОСОБА_1

01.04.2021 року боржнику направлена постанова про арешт майна від 31.03.2021 року №650056821, штрхкодовий ідентифікатор №0600004951708, якою повідомлено про наклдадення арешту на все рухоме нта нерухоме майно та встановлена заборона на його відчуження.

Приватним виконавцем на адресу боржника вказану у виконавчому документі, рекомендованим листом направлена вимога приватного виконавця від 22.04.2021 року №65005681, якою зобов`язав особу-боржника бути присутнім 11.05.2021 року о 18.00 за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій для перевірки майнового стану.

Крім того, приватним виконавцем роз`яснено про відповідальність за невиконання вимог виконавця.

Вимогу боржником та його представником було проігноровано, у встановлений час за адресою: АДРЕСА_1 , був відсутній та жодних документів не надав.

Водночас боржником не подана декларація про доходи та відомостей про інше майно боржника.

Постановою приватного виконавця від 17.12.2020 року та 31.03.2021 року накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника, відкритих у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ» АТ «УкрСиббанк» та інших банківських установах (11 банківських установ).

Згідно інформації, наданої АТ «Ощадбанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АБ «Укргазбанк», боржником у даних банківських установах рахунки не відкривались.

Листом АТ «ПУМБ» від 22.12.2020 року №116/19168-1/07ЮТ повідомлено про прийняття до виконання постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 17.12.2020 року ВП №63950981 (ЗВП №63951451). Крім цього повідомлено, що залишок на рахунку боржника становить 00.00 гривень.

Листом АТ «УкрСиббанк» від 23.12.2020 року №29-4/6967-БТ повідомлено про прийняття до виконання постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 17.12.2020 року. Крім цього повідомлено, що залишок на рахунку боржника становить 17338.41 гривень проте арешт накладено в межах іншого виконавчого провадження.

В ході примусового виконання в межах зведеного виконавчого провадження з банківських рахунків боржника було списані кошти в розмірі 5809.78 гривень.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України від 12.05.2021 року №102828749 у боржника відсутні транспортні засоби.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України №10282874 від 12.05.2021 року про

джерела отримання доходів боржника-фізичної особи встановлено, що боржник працює в ТОВ «Альф-Груп», код ЄДРПОУ 42928255, у зв`язку з чим 02.06.2021 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлена на виконання до ТОВ «Альф-Груп», код ЄДРПОУ 42928255.

Проте станом на кошти на депозитний рахунок приватного виконавця не надходили.

Таким чином, станом на 13.07.2021 року заборгованість за виконавчим документом, боржником не погашена, будь-яких документів, від боржника, стосовно виконання, не надходило.

Боржником ігноруються вимоги приватного виконавця та не вживається жодних заходів щодо виконання зобов`язань за судовим рішенням.

Отже, боржник не має бажання виконувати свої зобов`язання та уникає виконання рішення суду попри наявність у нього на праві власності нерухомого майна.

Підсумовуючи викладене, заборгованість за виконавчими документами до теперішнього часу не погашена, а боржник ухиляється від їх виконання та не вживає заходів щодо сплати суми боргу, що як наслідок, призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Далі в поданні приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А. зазначає, що наведені обставини свідчать про свідоме ухилення ОСОБА_3 від виконання судового рішення та по своїй суті є такими, що ускладнюють примусове виконання щодо стягнення заборгованості.

Станом на момент подачі подання відсутні докази того, що ОСОБА_3 вчинялися будь-які дії щодо погашення заборгованості за виконавчими документами.

Разом з тим, відсутні докази наявності об`єктивних причин, наприклад: тривалого відрядження, важкої хвороби тощо, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду.

В поданні приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А. просить подання про примусове проникнення до житла боржника розглянути у його, приватного виконавця відсутність.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувальних технічних засобів не здійснювалось.

Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Київської областв Валявського Олександра Анатолійовича перебуває виконавче провадження №65005681 з примусового виконання виконавчого листа №370/666/2020 від 15.03.2021 року виданого Макарівським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 84 449.46 гривень.

За виконавим документом боржником є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адрсеою: АДРЕСА_1 .

Стягувачем є ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Постановою приватного виконавця від 31.03.2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містятться на відкритих рахунках, а також накошти на рахунках, що будуть відкриті після винесенн постанови про арешт когтів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавного провадження 102092.34 гривень.

Постановою від 31.03.2021 року приватний виконавець наклав арешт на все рухоме майно боржника в межах суми стягнення, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавного провадження 102092.34 гривень.

Постановою про приєднання иконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 31.03.2021 року приватний виконавець приєднав виконавче провадження №65005681 з примусового виконання виконавчого листа №370/666/20, виданий 15.03.2021 Макарівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 84449.46 гривень, до зведеного виконавчого провадження №63951451.

Згідно ініормації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про наявне нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

В вимозі приватного виконавця від 22.04.2021 року №65005681 зазначено про необхідність знаходження ОСОБА_5 11.05.2021 року о 18.00 годині за адресою: АДРЕСА_1

З актів приватного виконавця від 21.04.2021 року, 11.05.2021 року вбачається, що пр виході за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , двері квартири ніхто не відчинив, доступ до приміщення не наданий, перевірити майновий стан не виявилось можливим.

Відповідно до ч.1 ст.439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Відповідно до ч.1-3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналогічні вимоги встановлені ст.11, 31 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, п.1 ст.17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до вимог п.2 ст.29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судом за наявними в матеріалах доказами встановлено, що боржник ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про необхідність бути присутнім та надати доступ до приміщення з метою перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій, які відбудуться 21.04.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , докази про направлення такої вимоги приватний виконавець не надав.

Виходячи із вищевикладеного, доводи приватного виконавця є необґрунтованими, а саме для задоволення подання про примусове входження до житла, приватний виконавець мав би надати докази умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення суду та вимог приватного виконавця, а також необхідності проникнення до житла.

Натомість в поданні приватний виконавець стверджує, що наведені в поданні обставини свідчать при умисне ухилення ОСОБА_3 від виконання судового рішення та по свїй суті є такими, що ускладнюють примусове виконання щодо стягнення заборгованості.

Станом на момент подачі подання відсутні докази того, що ОСОБА_3 вчинялися будь-які дії щодо погашення заборгованості за виконавчими документами.

Разом з тим, відсутні докази докази наявності об`єктивних причин, наприклад тривалого відрядження, важкої хвороби тощо, що унеможливлюють викорнання боржником рішення суду.

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання приватного виконавця про примусове входження до житла боржника ОСОБА_1 , оскільки приватним виконавецм не доведений факт умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича про примусове проникнення до житла боржника.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області.

Суддя