Рішення № 98521083, 23.07.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3645/20

Провадження № 2/204/1229/21

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі головуючого - судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-БІЗНЕС», третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості по не виплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

1) встановити факт трудових відносин між позивачем та відповідачем в період з 4 квітня 2016 року по 12 травня 2016 рік на посаді «Інженер з кошторисної справи»;

2) зобов`язати відповідача внести записи до трудової книжки позивача про прийняття позивача на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-БІЗНЕС» на посаду «Інженер з кошторисної справи» 4 квітня 2016 року, та запис про звільнення із займаної посади 12 травня 2016 року відповідно до поданої позивачем заяви про прийняття на роботу директору даного товариства ОСОБА_3 , та не поданої заяви про звільнення, з причини не бажання директора ОСОБА_3 отримувати дану заяву та розривати трудову угоду №001 від 04 квітня 2016 року;

3) зобов`язати відповідача подати уточнені дані про період роботи позивача та отримані позивачем доходи в ТОВ «БУД-БІЗНЕС» на посаді «Інженер з кошторисної справи» до Чечелівської державної податкової інспекції Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по встановленому факту трудових відносин позивача з ТОВ «БУД-БІЗНЕС» судом та зареєструвати в даній установі трудовий контракт №001 від 04 квітня 2016 року;

4) зобов`язати відповідача подати дані про період роботи позивача та отримані позивачем доходи, а також зарахуванню стажу до Чечелівського відділу обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по встановленому факту трудових відносин позивача з ТОВ «БУД-БІЗНЕС» судом;

5) зобов`язати відповідача подати дані про період роботи позивача та отримані позивачем доходи, а також зарахуванню стажу до Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області, за адресою, яка відома позивачу з мережі інтернет: 49000 м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 93, телефон: НОМЕР_1 , 745-01-15, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , по встановленому факту трудових відносин позивача з ТОВ «БУД-БІЗНЕС» судом;

6) зобов`язати відповідача в особах передати до архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради дані про період роботи позивача на посаді «Інженер з кошторисної справи» в ТОВ «БУД-БІЗНЕС» в період з 4 квітня 2016 року по 12 травня 2016 рік;

7) стягнути з відповідача на користь позивача згідно «Табелю робочого часу ОСОБА_1 в ТОВ «БУД-БІЗНЕС» заборгованість із невиплаченої заробітної плати за період фактичного працювання позивача на посаді «Інженер з кошторисної справи» в період з 04 квітня 2016 року по 12 травня 2016 рік у сумі 4285 грн 68 коп. за квітень 2016 року (з якої необхідно утримати ПДФО=18%, що дорівнює сумі 771 грн 43 коп., та ВС=1,5%, що дорівнює 64 грн 29 коп.) та заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 2249 грн 98 коп. за травень 2016 року (з якої необхідно утримати ПДФО=18%, що дорівнює сумі 405 грн 00 коп., та ВС=1,5%, що дорівнює 33 грн 75 коп.). На фактично виплачену заробітну плату роботодавець ТОВ «БУД-БІЗНЕС» повинен сплатити до фонду соціального страхування за позивача єдиний соціальний внесок ЄСВ=22%, що дорівнює за квітень 2016 року 758 грн 99 коп. та за травень 2016 року 398 грн 47 коп. Загальна сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 04 квітня 2016 року по 12 травня 2016 рік дорівнює 6535 грн 658 коп. (з якої необхідно утримати ПДФО=18%, що дорівнює сумі 1176 грн 42 коп., та ВС=1,5%, що дорівнює 98 грн 03 коп.). Фактично позивач повинна отримати на руки від відповідача заробітну плату у розмірі 5261 грн 20 коп. за період з 04 квітня 2016 року по 12 травня 2016 рік. Починаючи з 13 травня 2016 року нараховуються виплати відповідно до ст. 116, 117 КЗпП. Загальний розмір не виплачених виплат відповідно до ст. 116, 117 КЗпП України дорівнює 424116 грн 39 коп. за період починаючи з 13 травня 2016 року по 31 травня 2020 року, а враховуючи той факт, що за червень та липень 2020 року Міністерство фінансів України не затвердило показник середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, позивачем врахований за даний період показник мінімальної заробітної плати. З даної виплати роботодавець ТОВ «БУД-БІЗНЕС» повинен утримати та сплатити до бюджету ПДФО=18%, що дорівнює сумі 76340 грн 95 коп. та ВС=1,5%, що дорівнює 6361 грн 75 коп. Фактично позивач повинна отримати від роботодавця ТОВ «БУД-БІЗНЕС» виплати відповідно ст.ст. 116, 117 341413 грн 69 коп. На фактично отримані позивачем доходи роботодавець повинен нарахувати та сплатити до фонду соціального страхування ЄСВ=22%, що дорівнює 75111 грн 01 коп. Загальна сума не виплати відповідно положень ст.ст. 116, 117 КЗпП України за період з 13 травня 2016 року по травень місяць 2020 року включно по показнику середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, та враховуючи той факт, що за червень та липень 2020 року Міністерство фінансів України не затвердило показник середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, позивачем врахований за даний період показник мінімальної заробітної плати, дорівнює 499227 грн 40 коп. Загальна сума не виплаченої заробітної плати з урахуванням положень ст. 116, 117 КЗпП України за період з 04 квітня 2016 року по травень місяць 2020 року включно, та враховуючи той факт, що за червень та липень 2020 року Міністерство фінансів України не затвердило показник середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, позивачем врахований за даний період показник мінімальної заробітної плати, дорівнює 430652 грн 05 коп. (з якої необхідно утримати ПДФО 18%, що дорівнює сумі 77517 грн 37 коп. та ВС 1,5%, що дорівнює 6459 грн 7807 коп.) Фактично позивач повинна отримати заробітної плати з урахуванням ст.ст. 116, 117 КЗпП від роботодавця ТОВ «БУД-БІЗНЕС» у розмірі 346674 грн 90 коп. На фактично виплачену заробітну плату з урахуванням виплат відповідно до ст.ст. 116, 117 КЗпП України за період з 04 квітня 2016 року по травень місяць 2020 року та враховуючи той факт, що за червень та липень 2020 року Міністерство фінансів України не затвердило показник середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, позивачем врахований за даний період показник мінімальної заробітної плати, роботодавець ТОВ «БУД-БІЗНЕС» повинен сплатити за позивача ЄСВ 22%, що дорівнює 76268 грн 47 коп.;

8) витрати пов`язані з судовим процесом покласти на відповідача ТОВ «БУД-БІЗНЕС», засновником якого є ОСОБА_4 та директор даного товариства був в період з 4 квітня 2016 року по 12 травня 2016 рік ОСОБА_3 . Попередній розрахунок витрат позивача, пов`язаних з судовим процесом, становить 6735 грн 22 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернувшись до Архіву у м. Дніпро у 4-му кварталі 2019 року з письмовими заявами про отримання довідок про доходи виявилось, що жодна установа, в яких позивач працювала, не подала дані про роботу позивача до Архіву м. Дніпро через 3 роки після звільнення позивача або припинення навчання. Позивач зазначає, що в період з 4 квітня 2016 року по 12 травня 2016 року вона працювала в ТОВ «БУД-БІЗНЕС» на посаді «Інженер з кошторисної справи». Вказує, що під час співбесіди, яку провів директор ТОВ «БУД-БІЗНЕС» ОСОБА_3 , були оговорені умови праці позивача (робочий час для позивача в даному товаристві був з 09-00 до 16-00, враховуючи той факт, що позивач має малолітню дитину, яку потрібно забирати з дитячого садочку до 17-00 години) та розмір заробітної плати за місяць, яка дорівнює 4500 грн. Після співбесіди була домовленість, що позивач почне виконувати роботу, а трудовий контракт буде підписано пізніше, оскільки кадрова працівниця, яка знаходилась у приватного підприємця ОСОБА_2 , не встигла направити ОСОБА_3 зміст трудового контракту, на що позивач погодилась. На третій день виконання функціональних зобов`язань позивачу було надано для ознайомлення її трудовий контракт та наступного дня, відредагувавши всі зміни, між сторонами було підписано трудовий контракт №001 від 4 квітня 2016 року. Вказує, що робота нею виконувалась якісно, згідно отриманих знань на курсах з кошторисної справи та отриманого позивачем досвіду на попередніх роботах. Вважає, що якщо брати до уваги вимоги абз.2 ст. 27 КЗпП України, працю відповідача в ТОВ «БУД-БІЗНЕС» доцільно вважати як витримання випробувального терміну працювання, роботодавці повинні були звільнити позивача як особу, яка витримала випробування, і наступне розірвання трудового контракту повинно було здійснено виключно на загальних підставах, чого роботодавці не зробили. Згідно підписаного позивачем та директором ТОВ «БУД-БІЗНЕС» трудовим контрактом №001 від 4 квітня 2016 року, позивача відразу прийнято на посаду «Інженер з кошторисної справи» з терміном випробування 2 місяці. Звертає увагу, що за час здійснення трудової діяльності в даному товаристві та за час припинення виконання роботи в даному товаристві по теперішній час позивач не отримувала від роботодавців жодних письмових повідомлень про необхідність розірвання трудового контракту з причини невідповідності займаній посаді. Трудовий контракт №001 від 4 квітня 2016 року сторони підписали через 3 дні фактичного виконання позивачем трудових обов`язків, а саме 7 квітня 2016 року, з причини не надання змісту трудової угоди кадровою працівницею, з посадовою інструкцією позивач була ознайомлена під особистий підпис з першого робочого дня, а саме 4 квітня 2016 року, а заяву на прийом на роботу позивачу не запропонував написати директор ТОВ «БУД-БІЗНЕС» ОСОБА_3 , саме тому вона позивачем і не написана. З наказами про прийняття позивача на посаду «Інженер з кошторисної справи» від 4 квітня 2016 року та про звільнення із займаної посади 12 травня 2016 року позивач не ознайомлена до теперішнього часу. Зазначає, що приблизно через місяць після припинення виконання позивачем функціональних обов`язків в ТОВ «БУД-БІЗНЕС» позивачу зателефонувала секретар ОСОБА_2 та запросила відвідати офіс на АДРЕСА_1 , та виплатила позивачу заробітну плату в розмірі 1000 грн, за яку позивач розписалася у відомості про отримання коштів, дана відомість залишилась у роботодавців. Обіцяну директором ТОВ «БУД-БІЗНЕС» ОСОБА_3 заробітну плату за місяць у розмірі 4500 позивач не отримала до теперішнього часу, що є кримінальними вчинками згідно ст.ст. 172, 175, 192 КК України. Вказує, що з наказами про прийняття на роботу та звільнення з роботи позивач не ознайомлена, жодних довідок про нарахування заробітної плати роботодавці позивачу не видавали, повідомлень про необхідність розірвання трудового контракту від роботодавців позивач не отримувала. Запис про призначення на посаду 4 квітня 2016 року та звільнення з посади 12 травня 2016 року в трудову книжку роботодавцями не зроблено, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Виконання будь-яких завдань здійснювалось виключно за усними вказівками керівництва, письмових розпоряджень та наказів керівництво не видавало. Таким чином, дані про працювання позивача в даній установі відсутні в державних реєстрах податкової інспекції та пенсійного фонду. Роботодавець не подав дані працювання позивача до Архівного управління Дніпровської міської ради через 3 роки після звільнення позивача. Також вказує, що працюючи у вказаній установі позивач не ознайомлена з колективним договором, що є порушенням ст.ст.10, 15 КЗпП, ст.ст. 41-2, 41-3 КУпАП. Роботодавцями не виконані вимоги ст. 22 КЗпП щодо гарантій при укладанні, зміні та припиненні трудового контракту. За час роботи позивача в ТОВ «БУД-БІЗНЕС» їй не видана довідка про працевлаштування, для пред`явлення до УПСЗН Кіровського району, щоб позивачу припинили нарахування виплати надбавки по догляду за дитиною інвалідом на підставі того, що вона працевлаштована, підписаний позивачем трудовий контракт не зареєстрований в органах державної влади, а саме податкової інспекції згідно вимог ст. 24 КЗпП. Позивач не розуміє яким чином вона звільнена з ТОВ «БУД-БІЗНЕС», оскільки жодних заяв на звільнення позивачем не написано, заяв та письмової згоди не перевід на іншу посаду також не писала, що є вже порушенням ст.ст. 32, 33, 34, 36 КЗпП. За роботу в даному товаристві при звільненні позивачу не виплачена вихідна допомога, яка передбачена ст. 44 КЗпП, за невиплату якої передбачена відповідальність згідно ст. 117 КЗпП. Позивачем не отримано жодних попереджень про необхідність припинення трудових відносин, позивачу просто не надали робочого місця та не виплачують заробітну плату, письмово позивачем не було подано заяву про бажання звільнитись за власним бажанням. Трудова книжка забрана позивачем на 5-й день працювання для зберігання її в цілісності вдома, але робота позивачем виконувалась до 12 травня 2016 року на підставі укладеного трудового контракту №001 від 4 квітня 2019 року. За час роботи позивача в ТОВ «БУД-БІЗНЕС» ОСОБА_3 вимушений був визивати позивача на роботу у вихідний день 3 травня 2016 року з причини того, що не вистачало часу підготувати документи до дати проведення тендеру, а саме до 5 травня 2016 року. За роботу у вихідні дні позивач не отримувала компенсацію згідно ст.ст. 72, 107 КЗпП. Повідомляє, що в період працювання дитині позивача не виповнилось 3-х років, отже при прийнятті позивача на роботу роботодавці повинні були дотриматись вимог ст. 184 КЗпП, чого роботодавцями зроблено не було. Намагаючись вирішити трудовий спір у досудовому порядку, роботодавці на телефонні дзвінки не відповідають, рекомендований лист не отримують, а тому попередити роботодавців в досудовому порядку та розірвати трудовий контракт у позивача можливість відсутня, у зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2020 року зазначену позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (т.1 а.с.153-154).

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Бізнес», ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах позивача та ТОВ «Буд-бізнес», зобов`язання відповідачів внести записи до трудової книжки та до державних реєстрів податкової інспекції та пенсійного фонду, зобов`язання виплатити заборгованість по заробітній платі вирішено вважати неподаною та повернути (т.1 а.с.229-230).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року залишено без змін (т.2 а.с.104-106).

Постановою Верховного Суду від 3 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 липня 2020 року про повернення позовної заяви та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження (т.4 а.с.148-155).

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 5 квітня 2021 року клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-БІЗНЕС», третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості по не виплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів (т.5 а.с.157-160).

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини.

З копії трудової книжки позивача встановлено, що останній запис у трудовій книжці зроблено 21 червня 2013 року щодо припинення допомоги по безробіттю (т.1 а.с.32-37).

На підтвердження підвищення кваліфікації позивачем надані копія свідоцтва про підвищення кваліфікації 12СПК 858159 від 30 січня 2013 року, копія договору №159 на підвищення кваліфікації спеціалістів з питань «Автоматизація кошторисної справи в будівництві» від 22 жовтня 2012 року, копія рахунку-фактури №159 від 22 жовтня 2012 року та квитанції, копія акта №159 надання послуг від 30 січня 2013 року (т.1 а.с.81-88).

Також позивачем надано копію трудового контракту з інженером кошторисником №001 від 4 квітня 2016 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД-БІЗНЕС» та позивачем, відповідно до п. 1.1. якого згідно з умовами цього контракту працівник зобов`язується виконувати роботу на посаді інженера кошторисника згідно вимог діючого законодавства України, Статуту Товариства, внутрішніх документів Товариства, внутрішньому трудовому розпорядку (режиму, обсягу та графіку роботи), а Товариство зобов`язується виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю та цим контрактом (т.1 а.с.38-43).

Пунктом 2.1. даного трудового контракту визначено, що працівник призначається на посаду та приступає до своїх посадових обов`язків з моменту підписання відповідного наказу по Товариству.

Сторони погодились встановити випробування в розмірі двох місяців з моменту початку виконання працівником своїх обов`язків за цим контрактом (п. 4.1. трудового контракту №001 від 04 квітня 2016 року).

При оплаті праці працівнику буде застосовуватися встановлений оклад. За виконання передбачених цим контрактом робіт Товариство виплачує працівнику щомісячно посадовий оклад, передбачений тарифною сіткою штатного розкладу (п.7.1. трудового контракту №001 від 4 квітня 2016 року).

Відповідно до п.п. 10.3., 10.4. трудового контракту №001 від 4 квітня 2016 року, цей контракт укладений терміном з 4 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року. Якщо після закінчення терміну контракту трудові відносини фактично продовжуються та жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення, до дія контракту вважається продовженою на такий же термін та з тими ж умовами.

Згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, наданих позивачу Державною податковою інспекцією у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, інформація про доходи за 2 квартал 2016 року відсутня, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених та утриманих податків від 3 березня 2020 року (т.1 а.с.45-48, 54-56).

З індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), наданих Пенсійним фондом України, за квітень та травень 2016 року встановлено, що позивачу нараховувалась лише сума заробітку для нарахування пенсії від Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у місті Дніпрі ради (т.1 а.с.49-53, 57-61).

Згідно інформації, наданої Архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради на запит позивача, документи з кадрових питань (особового складу) «Будбізнес» на державне зберігання до архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради не надходили (т.1 а.с.67, 68).

З метою досудового врегулювання спору позивач зверталась до відповідача із заявою від 4 грудня 2019 року, однак лист відповідачем отримано не було (т.1 а.с.69-75).

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги судом враховується наступне.

Відповідно до частин першої та третьої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18).

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 344/2293/19 (провадження № 61-1121св20) зазначено, що «встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу».

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

В контексті позовної вимоги про встановлення факту перебування позивача в трудових відносинах в період з 4 квітня 2016 року по 12 травня 2016 року на посаді «Інженер з кошторисної справи» суд зазначає, що така позовна вимога позивачем не доведена, адже суду не надано жодного доказу, який свідчить про те, що позивачем виконувалась будь-яка робота за посадою «Інженер з кошторисної справи» у ТОВ «БУД-БІЗНЕС» або нарахування позивачу заробітної плати від ТОВ «БУД-БІЗНЕС».

Крім того, в позовній заяві позивач визнала, що заяву про прийняття на роботу вона не писала, з наказом про призначення її на посаду «Інженер з кошторисної справи» у ТОВ «БУД-БІЗНЕС» її не ознайомлювали, трудова книжка перебувала у неї вдома.

Будь-яких записів у трудовій книжці позивача щодо роботи у відповідача не має.

Також судом не встановлено обставин підпорядкування позивача правилам внутрішнього трудового розпорядку та виконання трудової функції.

Суд критично ставиться до роздруківки переписки з електронної пошти позивача, які надані нею в якості доказів виконання роботи на посаді «Інженер з кошторисної справи» у ТОВ «БУД-БІЗНЕС» (т.1 а.с.76-80). З таких відомостей вбачається лише здійснення відправки позивачем вихідної документації зі своєї особистої електронної пошти, що за відомості чи документи були відправлені позивачем з наданих роздруківок встановити не можливо. Крім того, така переписка може бути між будь-ким, належні та допустимі докази того, що вказана переписка велася саме між сторонами у справі, відсутні.

Надані позивачем до позову електронні документи, а також табель робочого часу з нарахуванням заробітної плати з податками та утриманнями із заробітної плати та нарахуванням ЄСВ (т.1 а.с.201), виконані позивачем самостійно та не підтверджують наведених позивачем обставин.

Сам факт наявності у позивача трудового контракту з інженером кошторисником №001 від 4 квітня 2016 року без надання суду зазначених вище належних та допустимих доказів не свідчить про її перебування з відповідачем у трудових відносинах.

Враховуючи, що позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження перебування у трудових відносинах з відповідачем з 4 квітня 2016 року по 12 травня 2016 року, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки судом не встановлено обставин перебування сторін в трудових відносинах, інші позовні вимоги, які у даному випадку є похідними від первинної позовної вимоги, задоволенню також не підлягають.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, вищевикладені норми матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Судом враховується, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша статті 233 КЗпП України).

Частиною першою статті 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Позивач поза всяким розумним сумнівом була обізнана про порушення свого права ще навесні 2016 року, проте в тримісячний строк до суду не звернулася, чим порушила строки визначені частиною першою статті 233 КЗпП України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

При цьому наслідки пропуску строку звернення до суду у вигляді відмови в задоволенні позову з цих підстав застосовуються судом лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але такі строки пропущено та підстав для їх поновлення не встановлено. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Таким чином, виходячи з того, що позивачем не доведено фактичні обставини у справі, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову саме через його необґрунтованість.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-БІЗНЕС», третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості по не виплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-БІЗНЕС», місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Караваєва, буд.13, ідентифікаційний код 36368467.

Третя особа: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 (2 поверх).

Головуючий: