Рішення № 98517315, 23.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року м. Київ № 640/20480/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського голови ОСОБА_2 (ОСОБА_2) про визнання протиправним та скасування розпорядження Київського міського голови Кличка В.В. від 28.05.2019 №458.

В обґрунтування заявлених вимог представником позивача зазначено про протиправність дій Київського міського голови щодо не скликання понад три місяці пленарного засідання сесії Київської міської ради, що зачіпає права позивача щодо можливості отримання у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва. Оскаржуваним розпорядженням внесено зміни до розпорядження від 17.05.2019 №429 «Про скликання IX сесії Київської міської ради VIII скликання», суть яких полягає у зміні дати проведення першого пленарного засідання з 30.05.2019 на 20.06.2019.

Окрім цього, у клопотанні про вихід судом за межі позовних вимог та встановлення судового контролю, позивач просить зобов`язати Київського міського голову ОСОБА_2 скликати пленарне засідання сесії Київради та зобов`язати Київського міського голову ОСОБА_2 подати звіт про виконання судового рішення по даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Заперечуючи проти позову, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, правова позиція якого зводиться до того, що позивачем не наведено належних та допустимих доказів того, що відповідач невмотивовано відмовив у скликанні сесії, адже видання розпоряджень, в тому числі оскаржуваного, свідчить про життя заходів саме для скликання сесії. Представник відповідача вказує, що пленарні засідання не відбулися не через неправомірні дії чи бездіяльність відповідача, а через не бажання депутатів Київської міської ради брати участь у пленарних засіданнях з відомих лише їм обставин. Вважає твердження про протиправність дій відповідача при виданні розпоряджень про скликання пленарних засідань необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. Представник відповідача також вказує, що позивач не надав доказів дійсного (фактичного) порушення або реальної можливості порушення прав внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження.

З урахуванням предмета спору, характеру спірних правовідносин, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 витребувано у Київського міського голови ОСОБА_2 інформацію про кількість проведених пленарних засідань сесії Київради, що відбулись в період часу від жовтня 2019 року по теперішній час, а також інформацію про стан розгляду проекту рішення 19988 (кадастрова справа А-26545) про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва, а також іншу актуальну інформацію з даного питання.

На виконання вимог ухвали суду, стороною відповідача подано відповідні пояснення.

Отже, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Розпорядженням Київського міського голови від 17.05.2019 №429 «Про скликання ІХ сесії Київської міської ради VІІІ скликання» серед іншого, вирішено скликати відповідну сесію (п.1); перше пленарне засідання ІХ сесії Київської міської ради VІІІ скликання провести 30.05.2019 о 10.00 год. у сесійній залі Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, 4-й поверх) (п.2) (а.с. 14).

На пленарному засіданні сесії Київської міської ради підлягав розгляду проект рішення 19988 (кадастрова справа А-26545) «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва на АДРЕСА_1 » (пункт 29 розділу 3.1.), що не заперечується сторонами.

В подальшому, розпорядженням Київського міського голови від 28.05.2019 №458, серед іншого, внесено зміни до розпорядження Київського міського голови від 17.05.2019 №429 «Про скликання ІХ сесії Київської міської ради VІІІ скликання», а саме у другому пункті цифри та слова « 30 червня 2019 року» замінено цифрами та словами « 20 червня 2019 року» (а.с. 15).

В подальшому, до дня звернення в суд позивача, відповідачем видано ще ряд розпоряджень:

розпорядження від 14.06.2019 №528, яким внесено зміни до розпорядження Київського міського голови від 17.05.2019 №429 «Про скликання IX сесії Київської міської ради VIII скликання» щодо дати проведення пленарного засідання;

розпорядження від 24.07.2019 №637 «Про скасування розпорядження Київського міського голови від 17.05.2019 №429 «Про скликання IX сесії Київської міської ради VIII скликання» (зі змінами)»;

розпорядження від 02.08.2019 №692 «Про скликання IX сесії Київської міської ради VIII скликання»;

розпорядження від 18.09.2019 №808 та від 21.10.2019 №891 «Про внесення змін до розпорядження Київського міського голови від 02.08.2019 №692 «Про скликання ІХ сесії Київської міської ради VІІІ скликання» щодо дати проведення пленарного засідання.

Відтак, судом встановлено, що останнє пленарне засідання сесії Київської міської ради, що передувало оскаржуваному розпорядженню №458 відбулося 16.05.2019, а після прийняття оскаржуваного розпорядження, відповідачем прийнято ще ряд розпоряджень, якими переносились дати пленарного засідання, скасовувалось розпорядження про скликання сесії, скликалась нова сесія, дата проведення пленарного засідання якої також змінювалась. При цьому, позивач оскаржує безпосередньо розпорядження про зміну дати проведення засідання з 30.06.2019 на 20.06.2019.

На виконання ухвали суду від 22.03.2021, надійшов лист Київської міської ради від 30.03.2021 №225-СК-1430, де серед іншого, зазначено, що проєкт рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва на АДРЕСА_1 » (А-26545) розглянуто під час пленарного засідання Київської міської ради 19.12.2019 та підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу Київської міської ради.

Рішенням Київської міської ради від 19.12.2019 №491/8064 передано громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва на АДРЕСА_1 .

Як вбачається з поданих позивачем заяв по суті справи, саме захист права позивача щодо можливості отримання у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва став причиною звернення до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що у спірних правовідносинах, застосуванню підлягають положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (Закон №280/97-ВР) та Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 №579/579 (Регламент).

Так, Закон №280/97-ВР відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що ї передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 12 Закону №280/97-ВР (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом частини першої статті 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради (ч. 4 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч. 5 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті (ч. 6 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації (ч. 7 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради (ч. 9 ст. 46 Закону №280/97-ВР).

Аналогічно, питання скликання сесії та призначення пленарних засідань Київради врегульовано статтею 25 Регламенту.

Так, відповідно до частини першої статті 25 Регламенту, Київрада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Київради та засідань постійних комісій Київради.

Скликання наступних сесій та призначення пленарних засідань здійснюється Київським міським головою (ч. 3 ст. 25 Регламенту).

Пленарні засідання Київради проводяться не рідше одного разу на місяць, як правило, в четвер (ч. 4 ст. 25 Регламенту).

Скликання сесії або призначення пленарного засідання Київради має бути здійснене протягом двох тижнів за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Київради або виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (ч. 6 ст. 25 Регламенту).

У разі, якщо внаслідок немотивованої відмови Київського міського голови або внаслідок його неможливості скликати сесію або призначити пленарне засідання Київради сесія не скликається або пленарне засідання не призначається у строки, передбачені частинами четвертою та шостою цієї статті 25 Регламенту, заступник міського голови - секретар Київради скликає сесію або призначає пленарне засідання Київради (ч. 7 ст. 25 Регламенту).

У разі, якщо Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради у двотижневий строк не скликають сесію або не призначають пленарне засідання Київради на вимогу не менше однієї третини депутатів від загального складу Київради, або якщо такі посади є вакантними, постійна комісія Київради або не менше однієї третини депутатів від загального складу Київради можуть скликати сесію або призначити пленарне засідання Київради шляхом подання до секретаріату Київради відповідного висновку постійної комісії Київради або підписаного депутатами звернення (ч. 8 ст. 25 Регламенту).

Однак, як встановлено судом, розпорядження від 17.05.2019 №429 (з усіма внесеними до нього змінами) скасовано розпорядженням від 24.07.2019 №637, до звернення позивача до суду з даним позовом, а оскаржуване розпорядження є одним з тих, якими вносились зміни до розпорядження від 17.05.2019 №429, тобто скасованого, на момент звернення позивача до суду.

Водночас, з огляду на низку прийнятих розпоряджень відповідача щодо скликання сесії, зокрема розпоряджень №429 від 17.05.2019, №458 від 28.05.2019, №528 від 14.06.2019, №637 від 24.07.2019, №692 від 02.08.2019, №808 від 18.09.2019, №891 від 21.10.2019 та системного аналізу положень статті 46 Закону №280/97-ВР та статті 25 Регламенту, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не наведено належних та допустимих доказів того, що відповідач невмотивовано відмовив у скликанні сесії і засідання не проводились внаслідок протиправних дій чи рішень або бездіяльності відповідача.

Поряд із наведеним, суд звертає увагу, що останнє пленарне засідання сесії Київської міської ради, що передувало оскаржуваному Розпорядженню №458 відбулося 16.05.2019. Відтак оскаржуване розпорядження видане в межах одного місяця з дня останнього пленарного засідання Київської міської ради, що також підтверджує виконання відповідачем обов`язку щодо скликання сесії ради.

Таким чином, судом не встановлено порушення статті 46 Закону №280/97-ВР щодо не скликання пленарного засідання сесії Київської міської ради понад три місяці, внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження.

Окрім того, рішенням Київської міської ради від 19.12.2019 №491/8064 громадянину ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва на АДРЕСА_1 , що свідчить про те, що права позивача щодо можливості отримання у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом, не порушено.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

Водночас, згідно частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що вимоги позивача не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли відповідачем належним чином наведені позивачем посилання спростовано, суд доходить висновку про відсутність необхідності захисту прав позивача в судовому порядку. Як наслідок, безпідставними є вимоги представника позивача про вихід за межі позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, відсутності витрат відповідача на залучення свідків та проведення експертизи, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, в тому числі витрат позивача на професійну правничу допомогу, - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправним та скасування розпорядження, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак