Рішення № 98516068, 13.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 липня 2021 року № 820/4849/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Цвікевіч О.А.,

представника відповідача - Борзило В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88,м. Харків,61020, 32565288) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 43332958) про скасування рішення та картки відмови ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківська митниця ДФС, в якому просить суд, з урахуванням уточнень:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016;

- скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 14.04.2021 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новий стиль" задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року скасовано. Справу № 820/4849/16 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматичного розподілу Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року справу передано для подальшого розгляду судді Рубан В.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 року адміністративну справу № 820/4849/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2021 року замінено первісного відповідача на Слобожанську митницю Держмитслужби (ЄДРПОУ 43332958).

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позов з підстав, визначених у ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у позові відмовити.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 10.05.2016 для здійснення митного контролю та митного оформлення представником ПАТ «Новий Стиль» до митного поста Харків - Центральний Харківської митниці ДФС подана електронна митна декларація (далі - ЕМД), №807100000/2016/016400 на товар - S01.360.001 мет. П-опора MEGAN CHROME - 562шт. SO1. 360.001 мет. П-onopa MEGAN CHROME- 561шт. Металеві частини офісних меблів. Торговельна марка: Nowy Styl, Країна виробництва: PL, Виробник: Nowy Styl sp.z о.о., в якій заявлено митну вартість за основним методом - ціною договору 300855,15 грн.

Цей товар надійшов на адресу позивача за контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015, укладеною з контрагентом VGH Steel Trading S.A.

Пунктом 1.1. розділу 1 Контракту передбачено, що Продавець продає, Покупець покупає Товар, на умовах викладених у Контракті п. 1.2. зазначено, що конкретний асортимент Товару кожної партії встановлюються в інвойсах. Відповідно до п. 4.1 розділу 4 Контракту ціна на товар, що поставляється, вказується в інвойсах на конкретну партію товару.

На підтвердження митної вартості товару разом з декларацією та додатково, надано наступні документи, копії яких також містяться в матеріалах справи (а.с. 46-73, 88-96) контракт № 01092015/VGH від 01.09.2015, додаткові угоди до контракту, специфікацію від 05.05.2016 №68, пакувальний лист від 05.05.2016 до інвойсу, документи щодо транспортування товару (контракт № 141970 від 10.12.2014, міжнародну ТТН № А0867516, декларацію країни відправлення 16PL404010Е0035671), сертифікат походження товару EUR.1:PL/MF/AL0064761 від 05.05.2016, лист про непроведення страхування, лист про відсутність взаємозалежності, прайс - лист експортера товарів від 01.05.2016, звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016 року.

Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару посадовими особами митного поста «Харків - Центральний» спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до ПКМУ від 16.09.2015 № 724): Товар № 1 - 4,35 дол. США/кг.; Товар № 2 - 3,36 дол. США/кг.; Товар № 3 - 5,37 дол. США/кг.;Товар № 4 - 3,39 дол. США/кг.; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 статті 53 МКУ.»

Указана обставина стала підставою для направлення позивачу запиту про надання додаткових документів, що відображено в електронному повідомленні від 10.05.2016, яке, серед іншого, містило в собі також пропозицію відносно проведення консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтування вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митниці ( а.с. 26).

Позивач надав митному органу лист від 17.05.2016р. № 2016/05-17-1 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації, а також додатково надав: інвойс на закупівлю товарів № VF 20160500376 від 05.05.2016р., прайс від 01.05.2016р., калькуляція виробника від 13.05.2016 р., звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016, запит (повідомлення) митного органу, а також просив здійснити митне оформлення товару за першим методом, уважаючи що в наданих документах містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари та у повній мірі підтверджують заявлену AT «НОВИЙ СТИЛЬ» митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною контракту) ( а.с.27).

Позивач звернувся на адресу відповідача з листом від 19.05.2016 №2016/05-19-1 щодо прохання винесення Рішення про коригування митної вартості товарів по ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016 ( а.с.152).

Відповідач зазначив, що разом з листом від 19.05.2016 №2016/05-19-1 позивачем не було надано до Харківської митниці ДФС жодних платіжних документів на підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена ним за товар, який надійшов за Інвойсом №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016, хоча останнім передбачено строк оплати саме 19.05.2016.

Відповідач дійшов висновку, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, що відповідно до частини першої статті 55 МК України дає право митниці прийняти рішення про коригування митної вартості товару, у звязку з чим Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 року.

У графі 33 даного рішення зазначено обґрунтування підстав неможливості застосування до товару позивача, заявленого до митного оформлення за ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, та застосування другорядних методів, а саме: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з відмовою в наданні декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Рішення про коригування митної вартості товарів було прийняте за другорядним (резервним) методом відповідно до положень ст.64 МКУ та заявлену декларантом митну вартість на рівні 1,86 євро/кг, було відкориговане до рівня 2,59 євро/кг.

На підставі Рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471 ( а.с.16)..

Позивач, не погодившись із вказаними рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

У частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно частини першої статті 51, частини першої 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як установлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Приписами статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами другою та третьої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У Постанові Верховного Суду України від 14.04.2021р. колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила:

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими і додатково витребуваними документами.

Проте, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено та не з`ясовано, щодо яких відомостей у митниці виникли сумніви, чи є такі сумніви обґрунтованими, які саме документи, подані позивачем при митному оформленні, містили розбіжності, неточності або невідповідності, не надано оцінки доводам позивача та запереченням відповідача щодо конкретних документів та обставин.

Зокрема, щодо відсутності про-форми інвойсу, судами не перевірені обставини та не надано належної оцінки доводам позивача щодо оформлення додаткової угоди від 25 січня 2016 року, якою внесено зміни до контракту від 01 вересня 2015 року №01092015/VGH в частині оплати за товар на умовах відстрочки платежу, тоді як закон до митної вартості відносить також ціну, що підлягає сплаті за товар, тобто допускає здійснення платежів за товар після його отримання.

Відповідно ч. 5 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, встановлюючи вказані питання суд встановлено, що на момент перевірки вартості за 1 методом МД № 807100000/2016/016400 залучено у тому числі додаткова угода від 25.01.2016 р. згідно якої внесено зміни до контракту з фірмою VGH Steel Trading S. А. (Польща) № 01092015/VGH від 01.09.2015р., а саме додано п.5.2.2. сплата за Товар повинна проводитись Покупцем шляхом оплати Товару на протязі 60 календарних днів з моменту поставки Товару Покупцю. Тобто, досягнуто домовленості з Постачальником про сплату за Товар на умовах відстрочки платежу, при такій умові проформа інвойс не виставляється, документ на підставі якого проводиться оплата є інвойс. Так при розмитненні Товару до пакету документів було залучено інвойс № ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016 р., що підтверджується карткою відмови прийняття митної декларації та у відповіді позивача при митних консультаціях лист вих.. № 2016/05-17-1 від 17.05.2016р.

Тобто оплата між Постачальником та Покупцем за Контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015 р. відбувалась на підставі інвойсу, а відносини про які домовились Сторони не передбачають наявність проформи інвойсу.

Інвойси діляться на дві форми - комерційний інвойс та проформа-інвойс (proforma invoice).

Комерційний інвойс - це рахунок-фактура, який підприємство в обов`язковому порядку відправляє покупцеві разом з відвантаженим товаром.

Проформа-інвойс - попередній документ, який надсилається продавцем в деяких випадках. Наприклад, якщо сума оплати або характеристики товару повністю не узгоджені. Або в контракті передбачено перерахування покупцем авансу.

Щодо достовірності транспортних документів та наявних у них розбіжностей суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 53 МК України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість, п.6 ч.2. ст. 53 МК України передбачає подачу транспортних (перевізних) документів, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Тобто законодавством не встановлено, які саме документи має подати декларант, важливо щоб вони містили інформацію про вартість перевезення.

Так по МД № 807100000/2016/016400 поставку здійснено на умовах БСА Кросно, Ясло, на підтвердження вартості перевезення надано документи щодо транспортування (перевезення) товару: контракт№ 141970 від 10.12.2014р.; міжнародну товарно-транспортну накладну № А0867516 від 05.05.2016 р., копія митної декларації країни відправлення 16РЬ404010Е0035671 від 05.05.2016 р.; калькуляція транспортних витрат б/н 05.05.2016р. довідка про транспортні рас ходи № 05/05/01 від 05.05.2016р.; заявка на перевезення від 28.04.2016р.

У постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 (провадження № К/9901 /5149/18) Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, 34 Огляд правових позицій КАС ВС що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Також Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відносно умови поставки РСА, містить розбіжності щодо місця відправлення: місце відправлення зазначене у довідці про транспортні витрати є місто Кросно (Польша), хоча відповідно до гр. 20 митної декларації, у якій зазначені умови поставки товару, місцем відправлення повинно бути місто Ясло (Польша).

Згідно з абзацу 4 графи 20 пункту 1 Глави II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, встановлено

У другому підрозділі графи 20 зазначається літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пропуск - назва цього географічного пункту.

Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься заявка на транспорт з Польщі (1 том, а.с. 199), яку позивач надавав при розмитненні до митної декларації, де зазначено, що містом загрузки є місто - Jaslo (Ясло), а місцем митного оформлення оформлення - є місто Krosno (Кросно) саме тому у графі 20 МД було зазначено умови поставки FCA Jaslo, а у довідці про перевезення зазначено транспортні витрати з міста Krosno (Кросно).

Тобто в місті Jaslo було завантажено товар, в місті Krosno було замитнено товар. Саме тому у специфікації до контракту та у інвойсі вказано умови поставки FCA Jaslo - місто завантаження, а у CMR та довідки про транспортні витрати вказано Krosno - місто митного оформлення товару.

Судом встановлено, що по МД № 807100000/2016/016400 на територію України ввозилось 5 найменувань товару одним транспортом автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , але сумнів що до транспортних витрат викликав лише Товар 1.

Суд зазначає, що зауваження стосовно транспортних витрати, виник у митного органу лише у судовому процесі. Так а ні у рішенні коригуванні, а ні у запитах митного органу немає таких зауважень. Тому суд вважає що таких сумнівів у відповідача не було під час оформлення митної декларації.

При цьому митниця в жодному документі не зазначає, які саме позивач не надав документи, які саме розбіжності або неточності вони містять. Така інформація з`явилася лише у момент розгляду справи у першій інстанції.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року но справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідно до митної декларації позивачем заявлено чотири найменування товару за одним контрагентом та пакетом документів, а оскаржуваним рішенням митна вартість скоригована тільки по одному товару, при цьому не за ціною одиниці товару, як це робив декларант, а за кілограм.

Вказане свідчать про те, що митниця приймаючи спірне рішення не врахувала всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, в зв`язку з чим воно є необґрунтованим, отже таким що підлягає скасуванню. Та відповідно, як наслідок підлягає скасуванню спірна картка відмови.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471.

Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 43332958) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, 32565288) у розмірі 3059 (три тисячі п`ятдесят дев`ять) грн. 61 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23.07.2021 року.

Суддя Рубан В.В.