Рішення № 98516006, 22.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 липня 2021 року № 520/8389/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, 14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити і виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19.02.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ “Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач отримав лист від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.03.2021 р. яким позивачу повідомлено про відмову у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Свою відмову відповідач мотивував тим, що відповідно до п. 7-1 “Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для отримання грошової допомоги необхідно мати для чоловіків 35 років страхового стажу на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, а у позивача відсутній такий страховий стаж. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Представником відповідача надано відзив на позов, у якому не погодився з позовними вимогами, просив відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19.02.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ “Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 19.03.2021 р. № 2000-0213-8/40264 позивачу повідомлено про відмову у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Свою відмову відповідач мотивував тим, що відповідно до п. 7-1 “Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”- “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь - яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 затверджено Перелік посад артистів театрально - концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку (далі- Перелік). Зазначеним Переліком передбачені, зокрема, артисти драми театрів опери і балету, музичних театрів. Посада майстра сцени та актора у драматичному театрі Переліком не передбачена.

Оскільки на момент призначення пенсії за віком у ОСОБА_1 був відсутній необхідний загальний стаж роботи на відповідних посадах у визначених Переліком театрально - концертних та інших видовищних закладах, підприємствах і колективах державної або комунальної форми власності та на день досягнення пенсійного віку, тому відсутні законні підстави для призначення та виплати грошової допомоги відповідно до пнткту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з вказаною позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно обставин справи між сторонам вник спір щодо законності дій відповідача у відмові виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом "е" статті 55 Закону України "Пенсійне забезпечення" визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.

Відповідно п.2 вказаного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно п.5 цього Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до п.6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" станом на день її призначення.

Згідно п.7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - па підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, п.п. 1, 2. 27 “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.

Проте, детально дослідивши лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.03.2021 р. № 2000-0213-8/40264 про відмову у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ “Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідач послався на те, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи на відповідних посадах.

Отже, суд зазначає, що фактично у спірному рішенні не досліджено та не вказано, які саме періоду роботи позивача не можливо зарахувати до стаж роботи які дають право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ “Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, суд звертає увагу, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Отже, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання відповідачем означеної процедури свідчитиме належна мотивація прийнятого рішення: встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення висвітлених в заяві питань; посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення; норми права, що застосовані.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.

Європейський суд з прав людини в рішеннях неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення від 01.07.2003р. у справі «Суомінеен проти Фінляндії» № 3780001/97, п. 36).

Стосовно позовної вимоги про скасування рішення викладеного у формі листа від 19.03.2021 р. № 2000-0213-8/40264 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 , суд зазначає, що фактично відповідачем не приймалось рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, а листом роз`яснено, що підстави для призначення та виплати відсутні, отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

В зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, у суду на даний час відсутні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити і виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим у задоволенні даної частини позовних вимог належить відмовити.

Проте, з метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі положень ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.02.2021 р. про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ “Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, 14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.02.2021 р. про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ “Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052, 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.