Рішення № 98516003, 22.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 липня 2021 року № 520/6209/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, 37764460) про визнання протиправним та скасування рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 327641/21 від 12 березня 2021року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Рішення номер НОМЕР_2 від 12 березня 2021 року Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування посвідки на постійне проживання № НОМЕР_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача № 327641/21 від 12 березня 2021року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Рішення номер НОМЕР_2 від 12 березня 2021 року про скасування посвідки на постійне проживання № НОМЕР_3 прийняті відповідачем без встановлення дійсних обставин, відтак підлягають скасуванню у судовому порядку.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що рішення прийняті відповідно до вимог законодавства, відтак скасуванню не підлягають.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позицію, викладену у адміністративному позові.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом з матеріалів справи встановлено, що громадянка СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ханой, В`єтнам, у березні 2008 року звернулася до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області із заявою про надання їй дозволу на імміграцію в Україну, оскільки перебуває у шлюбі з мігрантом - громадянином СРВ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_4 від 13.08.2004, терміном дії – безстроково.

04.04.2008 року рішенням УГІРФО ГУМВС України в Харківській області громадянці СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозволена імміграція в Україну на підставі п.6 ч.2 ст.4 Закону України «Про імміграцію» та документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_5 від 04.04.2008, терміном дії - безстроково.

25.01.2012 громадянку СРВ ОСОБА_1 документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_6 , у зв`язку з обміном по досягненню 45-ти річного віку.

05.01.2021 року позивач - ОСОБА_1 , звернулась до відповідача з метою обміну посвідки на постійне проживання у зв`язку з непридатністю для подальшого використання.

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 327641/21 від 12 березня 2021 року скасовано дозвіл на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі прийнятого рішення про скасування дозволу на імміграцію Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області прийнято рішення номер 63012500020994 від 12 березня 2021 року про скасування посвідки на постійне проживання позивача № НОМЕР_3 .

Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача, вважаючи їх таким, що прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позивач звернувся із означеним позовом до суду.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України "Про імміграцію"; процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим постановою КМУ від 26.12.2002 р. № 1983 (далі за текстом - Порядок №1983).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про імміграцію", дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до п.п. 21-24 Порядку №1983, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України “Про імміграцію”, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу. У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України “Про імміграцію”, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про імміграцію" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Суд зазначає, що Законом України "Про імміграцію" встановлений вичерпний перелік підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну, зі змісту якого вбачається, що підставами для скасування дозволу на імміграцію можуть бути лише винні дії іммігранта.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення вмотивовано п.1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію", за яким, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність та інших випадках.

При розгляді справи встановлено, що на час прийняття рішення про надання позивачці дозволу на імміграцію та документування її посвідкою на постійне проживання 04.04.2008 року посвідка її чоловіка на постійне проживання була чинна та рішення про документування його посвідкою на постійне проживання скасоване лише 13.03.2012р.

Крім того, суд звертає увагу, що станом на момент прийняття рішення про надання дозволу на імміграцію, уповноважений державний орган, перевіряв надані позивачем документи та будь-яких порушень законодавства не встановив, у зв`язку із чим позивачку було документовано посвідкою на постійне проживання.

Відповідно до ч.1, п.6 ч.2 ст.4 Закону України "Про імміграцію", дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції. Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів: батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність передбачених законодавством підстав для скасування наданого позивачці дозволу на імміграцію.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 327641/21 від 12 березня 2021року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення номер 63012500020994 від 12 березня 2021 року Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування посвідки на постійне проживання № НОМЕР_3 , суд зазначає, що вона є похідною від попередньої вимоги, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає стягненню відповідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов громадянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, 37764460) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 327641/21 від 12 березня 2021 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області номер 63012500020994 від 12 березня 2021 року про скасування посвідки на постійне проживання № НОМЕР_3 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, 37764460) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.