
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2611/21
23 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач) в якому просить (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.06.2021:
- визнати протиправним повідомлення Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області від 09.04.2021 про відмову у призначенні мені пенсії за віком відповідно до ст.12 Закону України « Про пенсійне забезпе чення» та ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільсь кій області зарахувати до страхового стажу період моєї роботи з 03 червня 1982 року по 24 жовтня 1982 року в Управлінні « Алмаздортранс», що в місті Ленськ Республіки Якутія (на той час Якутської автономної РСР), а також період моєї роботи з 02 січня 1989 року по 30 березня 1992 року в ремонтно-будівельному кооперативі «Якутія» при управлінні «Алмаздортранс»;
- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільсь кій області зарахувати до страхового стажу мій загальний стаж роботи в кількості 30 років 08 місяців 17 днів;
- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільсь кій області призначити мені пенсію за віком з 07 квітня 2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено те, що позивач звернувся 05.01.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Однак, листом відповідач позивачу відмовив у призначенні даної пенсії, у зв`язку із недостатнім страховим стажем. Відмова аргументована тим, що до страхового стажу не зараховано період його роботи з 03 червня 1982 року по 24 жовтня 1982 року в Управлінні «Алмаздортранс» в місті Ленськ Республіки Якутія (на той час Якутської автономної РСР) через відсутність запису в трудовій книжці дати наказу про прийняття на роботу, а також не зараховано період роботи з 02 січня 1989 року по 30 березня 1992 року в ремонтно-будівельному кооперативі «Якутія» при управлінні «Алмаздортранс» оскільки в трудовій книжці не зазначено номер розпорядження про прийняття на роботу.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням відповідача, вказує на те, що для підтвердження роботи в спірний період роботи підтверджені трудової книжкою та довідками про місце та період роботи
З огляду на викладене, вважає, що відповідач порушив його право на призначення такої пенсії відповідно до вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тому, позовні вимоги просить задовольнити.
Ухвалою суду від 14.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 07.06.2021.
Відповідачем до суду подано 24.05.2021 відзив на позовну заяву, в якому наведені заперечення проти позовних вимог, згідно яких зазначено, що згідно документів, долучених до заяви на призначення пенсії від 05 січня 2021 року до страхового стажу зараховано 23 роки 08 місяців 02 дні. При цьому повідомлено, що роботу з 1993 по 1995, за 1996 та за 2000 зараховано до страхового стажу за фактичною тривалістю вихододнів з урахуванням встановленого господарством мінімуму трудової діяльності у відповідності до інформації, зазначеної у довідці, виданій Районним трудовим архівом від 25.02.2020 №С70.
До страхового стажу не враховано період роботи з 03.06.1982 по 24.10.1982 в Управлінні «Алмаздортранс», оскільки в трудовій книжці не вказано дату наказу про прийняття на роботу та період роботи з 02.01.1989 по 30.03.1992 в ремонтно-будівельному кооперативі - в трудовій книжці не зазначено номер розпорядження про прийняття на роботу, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Для зарахування вказаних періодів до страхового стажу йому необхідно надати підтверджуючі документи, які передбачені вищевказаним Порядком.
В судове засідання 23.07.2021 сторони не з`явилися, проте від позивача та від представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
З врахуванням наведеного, та керуючись положенням ч.9 ст.205 КАС України, суд вирішив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні обставини у справі.
Судом встановлено, що 05 січня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0304-8/11285 від 09.04.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Дана відмова обґрунтована тим, що згідно документів, долучених до заяви на призначення пенсії від 05 січня 2021 року до страхового стажу зараховано 23 роки 08 місяців 02 дні.
При цьому повідомлено, що роботу з 1993 по 1995, за 1996 та за 2000 зараховано до страхового стажу за фактичною тривалістю вихододнів з урахуванням встановленого господарством мінімуму трудової діяльності у відповідності до інформації, зазначеної у довідці, виданій Районним трудовим архівом від 25.02.2020 №С70.
До страхового стажу не враховано період роботи з 03.06.1982 по 24.10.1982 в Управлінні «Алмаздортранс», оскільки в трудовій книжці не вказано дату наказу про прийняття на роботу та період роботи з 02.01.1989 по 30.03.1992 в ремонтно-будівельному кооперативі - в трудовій книжці не зазначено номер розпорядження про прийняття на роботу, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Для зарахування вказаних періодів до страхового стажу необхідно надати підтверджуючі документи, які передбачені вищевказаним Порядком.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.
Зі змісту ст. 22 Конституції України випливає, що конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон №1058).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV право на призначення пенсії за віком мають жінки 1961 р.н. і старші після досягнення ними 59 років які народилися з 1 квітня до 30 вересня 1960 року та за наявності страхового стажу з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 не менше 26 років.
Згідно п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
При цьому, згідно п.п.3) п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які, містять відомості про періоди роботи.
Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії за віком Пенсійним фондом при прийнятті оскарженого рішення до страхового стажу не враховано період роботи:
- з 03.06.1982 по 24.10.1982 в Управлінні «Алмаздортранс»;
- з 02.01.1989 по 30.03.1992 в ремонтно-будівельному кооперативі "Якутія".
Відповідач зазначає, що до страхового стажу не враховано період роботи з 03.06.1982 по 24.10.1982 в Управлінні «Алмаздортранс», оскільки в трудовій книжці не вказано дату наказу про прийняття на роботу та період роботи з 02.01.1989 по 30.03.1992 в ремонтно-будівельному кооперативі - в трудовій книжці не зазначено номер розпорядження про прийняття на роботу, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячи з наступних доводів.
Як випливає із трудової книжки позивача (аркуш справи 12-13) з 03 червня 1982 року по 24.10.1982 він працював на різних посадах в управлінні «Алмаздортранс», що в місті Лен ськ Республіки Якутія та з 02.01.1989 по 30.03.1992 в ремонтно-будівельному кооперативі "Якутія".
Так, відповідно до п. 2.4 Інструкції, записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Органи, що призначають пенсію, мають право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, слід зазначити, що таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22/1.
Наявність сумнівів щодо некоректних записів у трудовій книжці, із сторони відповідача може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність підприємства за місцезнаходженням, а так само і відсутність документів по цьому підприємству на зберіганні в архівних установах, не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Відповідна правова позиція викладена в постанові ВС від 06.03.2018 р. у справі № 127/9055/17.
В розглядуваній справі Головне управління ПФУ в Тернопільській області всупереч вищезазначеним положенням, розглядаючи заяву позивача не виконало свого обв`язку з перевірки тієї обставини чи підтверджується запис в трудовій книжці позивача. Натомість відповідач обмежився формальною відпискою.
З врахуванням наведено, суд прийшов до переконання про те, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 03.06.1982 по 24.10.1982 в Управлінні «Алмаздортранс» та з 02.01.1989 по 30.03.1992 в ремонтно-будівельному кооперативі "Якутія".
Відповідно до статті 26 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини (60 років), право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року після досягнення ними віку 59 років.
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач до відповідача звернувся із заявою - 05.01.2021, на момент звернення йому виповнилося 60 років.
Загальний стаж роботи позивача становить більше 27 років і відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" він має право на призначення пенсії по віку.
Враховуючи викладене, суд для належного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до спеціального стажу роботи вищенаведені період роботи.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах та здійснювати виплату, суд зазначає наступне.
Згідно із ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки, позивач звернувся до відповідача 05.01.2021 (пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку), тому пенсія за віком має бути призначена з дня звернення за пенсією, тобто з 05.01.2021, а не з 07.04.2020 як просить позивач, а тому дана вимога не підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільсь кій області зарахувати до страхового стажу його загальний стаж роботи в кількості 30 років 08 місяців 17 днів, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що відповідач ще не зарахував до страхового стажу його загальний стаж на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при проведенні такого зарахування будуть порушені.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому, позовна вимога в цій частині, є передчасною та задоволенню не підлягає.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів в повній мірі правомірність своїх дій щодо призначення пенсії позивачу, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір в сумі 908,00 грн.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладене в листі №1900-0304-8/11285 від 09.04.2021 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 в страховий стаж періоди роботи: з 03.06.1982 по 24.10.1982 в Управлінні «Алмаздортранс» та з 02.01.1989 по 30.03.1992 в ремонтно-будівельному кооперативі "Якутія".
4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 05 січня 2021 року.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 908 грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 липня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
Головуючий суддя Осташ А.В.
Судове рішення № 98515978, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 23.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2611/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: