Рішення № 98515916, 23.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року Справа № 480/4063/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4063/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністативного суду з позовом до Управління державної міграційної служби в Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області №59024300005322 від 09 листопада 2020 р. про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину республіки Вірменія ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 , громадянин республіки Вірменія, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну.

09.11.2020 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну за № 59024300005322 гр-ну Вірменії ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1 статті 10 ЗУ «Про імміграцію».

Позивач стверджує, що з усіх підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про міграцію», жодна не стосуються позивача. Зокрема, на день прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на міграцію, позивач отримав довідку серія ПА № 2153056 видана МВС України про те, що станом на 09.11.2020 року ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Позивач зазначає, що був раніше засуджений 06.11.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за скоєння кримінальних правопорушень передбачених ч.І, 2 ст. 185, ч. 1 та ч. 2 ст. 361 КК України до 4 років позбавлення волі, але на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на три роки. Але вказана вище судимість вже погашена, оскільки нових злочинів позивач не вчиняв, що і підтверджується вищевказаною довідкою ПА № 2153056.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

На виконання зазначеної ухвали відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що в ході здійснення перевірочних заходів Управлінням отримано інформацію від Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Сумській області, що ОСОБА_1 26.06.2014 прокуратурою г. Дніпропетровська оголошено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України (КП № 12014040680000375 від 11.02.2014), 26.09.2014 матеріали справи направлені до суду з обвинувальним актом. Також 30.04.2014 ОСОБА_1 прокуратурою г. Дніпропетровська оголошено підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 185 КК України (КП № 12014040030000358 від 05.07.2014 об`єднано з КП № 366).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 ЗУ «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію не надається особам, якщо їм оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено.

Тому, відповідач вважає, що заява громадянина Республіки Вірменії ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 07.11.2019 ОСОБА_1 , громадянин республіки Вірменія, звернувся до Недригайлівського РС УДМС України в Сумській області з заявою про надання дозволу на імміграцію на підставі пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» (а.с. 40).

09.11.2020 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну за № 59024300005322 гр-ну Вірменії ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1 статті 10 ЗУ «Про імміграцію» (а.с. 69).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначає Закон України «Про імміграцію», зокрема статтею 2 цього Закону визначено, що питання імміграції регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що не повинні їм суперечити. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про імміграцію», заяви про надання дозволу на імміграцію, зокрема, подаються: 2) особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Статтею 10 Закону України «Про імміграцію» визначені підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію, зокрема відповідно до п.2 ч.1 цієї статті, дозвіл на імміграцію не надається: 2) особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв`язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено.

З матеріалів справи суд вбачає, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем відповідно п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про імміграцію».

Зазначене рішення було прийнято на підстав висновку у справі про щодо відмови в наданні дозволу на імміграцію в Україну від 09.11.2020 (а.с. 67 – 68), яким встановлено, що в ході здійснення перевірочних заходів отримано інформацію від Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Сумській області, що ОСОБА_1 є особою, відносно якої прокуратура м. Дніпро (Дніпропетровська) оголосила про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 185 КК України, в зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію не підлягає задоволенню, як особі, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено.

Також у вказаному висновку від 09.11.2020 зазначено: «в ході перевірки встановлено, що вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2014 у справі № 200/18414/14-к по кримінальному провадженні № 12014040680000375 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1; ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2; ст. 185 ч. 2; ст. 361 ч. 1; ст. 15 ч. 2 ст. 361 ч. 2; ст. 361 ч. 2 КК України, рішення набрало законної сили 07.12.2014. Разом з тим, в заяві про надання дозволу на імміграцію громадянин ОСОБА_1 повідомив, що до кримінальної відповідальності не притягувався, зазначивши про себе неправдиві відомості».

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2014 (набрав законої сили 07.12.2014), яким ОСОБА_1 був визнаним винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч. 1; ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2; ст. 185 ч. 2; ст. 361 ч. 1; ст. 15 ч. 2 ст. 361 ч. 2; ст. 361 ч. 2 КК України (а.с. 14 – 25).

Разом з тим, відповідно до довідки серії ІІА № 2153056, виданої МВС України, станом на 09.11.2020 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 13).

Суд зазначає, що вказаній довідці відповідач не надав оцінку при прийняття оскаржуваного рішення та не обґрунтував підстав її неврахування.

Крім того, зі змісту листа Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Сумській області від 09.01.2020 № 88/27/01-2020 суд вбачає, що ОСОБА_1 26.06.2014 прокуратурою г. Дніпропетровська оголошено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України (КП № 12014040680000375 від 11.02.2014), 26.09.2014 матеріали справи направлені до суду з обвинувальним актом. Також 30.04.2014 ОСОБА_1 прокуратурою г. Дніпропетровська оголошено підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 185 КК України (КП № 12014040030000358 від 05.07.2014 об`єднано з КП № 366) (а.с. 55 – 56).

З матеріалів справи суд вбачає, що вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2014 винесений за наслідками розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12014040680000375.

При цьому, матеріали надані відповідачем будь – яких даних щодо стану кримінального провадження № 12014040030000358, станом на час прийняття оскаржуваного рішення, не містять. Зазначені обставини не були з`ясовані та досліджені відповідачем при прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вирішуючи даний спір виходить з критеріїв правомірності та законності рішень суб`єктів владних повноважень, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене також виходить із завдань адміністративного судочинства, змістом яких є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що спірне рішення відповідача є таким, що не відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та таким, що видане необгрунтовано, тобто без урахування та з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), отже, це рішення є таким, що підлягає скасуванню судом як протиправне.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області суму судового збору в розмірі 1816,00 грн., сплаченого згідно з фіскальним чеком від 11.05.2021 (АТ "Укрпошта" платіж № 1015236936) (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області №59024300005322 від 09 листопада 2020 р. про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину республіки Вірменія ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 27,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 37846270) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 27,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 37846270) суму судового збору в розмірі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек