Ухвала суду № 98515902, 23.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 липня 2021 року Справа № 588/881/21

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про стягнення пенсії та компенсації,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області зі скаргою до Відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області , в якій просить:

- стягнути з відповідача - відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, або з Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області - на розсуд суду, на користь ОСОБА_1 не нараховану не виплачену пенсію з 09.10.2000 р. по день прийняття судового рішення. На 31 березня 2021р. сума не нарахованої не виплаченої пенсії становила 1430591 грн. 50коп.;

- стягнути з відповідача - відділ управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, або з Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області - на розсуд суду, на користь ОСОБА_1 не нараховану не виплачену компенсацію втрати грошових доходів за час затримки виплати пенсії з 09.10.2000 р. по день прийняття судового рішення. На 31 березня 2021р. сума не нарахованої не виплаченої компенсації втрати грошових доходів пенсії становила 9968724 грн. 80коп.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 04.06.2021 року по справі № 588/881/21 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про стягнення боргу не нарахованої та невиплаченої пенсії, стягнення компенсації витрат грошових доходів за час затримки виплати пенсії, передано до Сумського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року скаргу залишено без руху, оскільки позивач звернувся до суду зі скаргою, яка складена таким чином, що з її змісту неможливо чітко встановити осіб, які є відповідачами у справі. Також позивачем не було додано до скарги жодного доказу, який би підтверджував порушення його прав Відділом управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області або Головним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області. Крім того позивачем не було зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та додано до скарги не засвідчені копії документів, а також позивачем не додано до скарги копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача. Разом з тим, позивачем було лише частково сплачено судовий збір та пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою. При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.

В даній ухвалі судом було зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої у порядку та із зазначенням всіх вимог, що передбачені ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій відповідно до кількості учасників справи, а саме: уточнити позовні вимоги і визначитися з колом відповідачів; надати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати належним чином завірені копії документів, які додаються до позовної заяви для суду та копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача; надати докази, які б підтверджували порушення прав позивача на обгрунтування позовних вимог; надати розрахунок суми стягнення; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку; надати докази сплати іншої частини судового збору за подання позовної заяви до суду або докази звільнення від сплати судового збору, в даному випадку додаткова сума судового збору становить 10 442,00 грн. Також, позивачу роз`яснено в ухвалі, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

21.07.2021 року поштою до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка обгрунтовується тим, що позивач пропустив строк звернення до суду через свою юридичну не обізнаність з законодавством України та не зміг дізнатися, здогадатися про вчинені протиправні дії посадовими особами управління Пенсійного Фонду України про викрадення у нього пенсії з дня її призначення з 20.10.2000р. по 26 липня 2021 р. При цьому позовну заяву позивач складав самотужки, оскільки адвокати відмовили йому у наданні за його кошти правової допомоги у складанні позовної заяви. Також позивачем було надано суду позовну заяву з розрахунком боргу не нарахованої та не виплаченої йому пенсії та її копію з додатком для відповідача, в якій позивач відповідачем зазначив Державу Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. В позовній заяві позивач просить:

1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області протиправною та зобов`язати вчинити дії, для реалізації права на пільгову пенсію на умовах , у розмірах та з підстав відповідно до вимог чинного законодавства України.

2. Визнати індивідуальний акт - рішення №161 про призначення пенсії від 20.10.2000р. ОСОБА_1 не законним протиправним, який суперечить Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-12 не дійсним, не законним фальшивим з дня прийняття рішення та скасувати таке рішення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вчинити дії по встановленню трудового стажу позивача ОСОБА_1 за періоди трудової діяльності:

3.1 з 01.09.1961р по 09.10.2000р.

3.2 з 01.09.1961 по 19.08.2001р.

3.3 з 01.09.1961р з урахуванням роботи позивача по договору з 30.03.2005р по 31.07.2005р. інженер - технологом ливарної дільниці ВАТ Тростянецький машинобудівний завод список№2.

3.4 з 01.09.1961р з урахуванням роботи позивача по приказу з 01.08.2005 по 05.09.2005р. в.о. начальника ливарної дільниці ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" список №2.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області вчинити дії по встановленню трудового стажу роботи позивача ОСОБА_1 за списками №1,№2 в ливарній дільниці за періоди трудової діяльності:

1.1 з 13.10.1961р по 09.10.2000р. на день призначення пенсії

1.2 з 13.10.1961 по 01. 06,2005р. по день перерахунку пенсії за 40 років стажу роботи.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вчинити дії про проведення розрахунку нарахування середньо місячної заробітної плати позивача ОСОБА_1 за період з 01.01.1988р по 31.12.1992р.

6. Зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області вчинити дії про проведення розрахунку нарахування пенсії ОСОБА_1 :

6.1 з 09.10.2000 р.,

6.2. з 01.06.2005 р.

7. 3обов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вчинити дії про проведення розрахунку не нарахованої, не виплаченої, вкраденої пенсії у позивача ОСОБА_1 з 09.10.2000р. по 31 березня 2021р. по місяцям, по рокам, а також проведення корегування розрахунку пенсії на день розгляду справи у суді, та вислати рекомендованою поштою свої розрахунки позивачу, Сумському окружному адміністративному суду.

8. Встановити факт вчинення протиправних дій посадовими особами УПФУ Тростянецького району Сумської області про прийняття рішення про призначення пенсії за рішенням №161 від 20.10.2000р ОСОБА_1 начальником управління Пенсійного фонду України М.А.Мартиненко, підготовленого фахівцем ОСОБА_2 , перевірено Головний фахівець УПФУ Тростянецького району Сумської області Анішкова по пенсійній справі №114311 ОСОБА_1 .

9. Скасувати фіктивне, фальшиве, не законне рішення №161 від 20.10.2000р. про призначення пенсії ОСОБА_1 за нормами Закону України про підвищення розміру пенсії № 979-14, за не адекватністью застосування Закону.

10. Стягнути борг не нарахованої, не виплаченої, вкраденої пенсії з жовтня 2000р. по день прийняття судового рішення з урахуванням корегування суми стягнення (на 31 березня 2021р. така сума була визначена позивачем ОСОБА_1 у розмірі 1 430 561,50 грн.), на день прийняття судового рішення після проведення корегування, уточнення сума стягнення дорівнює: (Суд звертає увагу, що позивачем не зазначено уточнену суму стягнення).

11. Провести розрахунок стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача ОСОБА_1 компенсацію втрати грошових доходів за час затримки виплати пенсії з 08.10.2000р. по день прийняття судового рішення.

12. Зобов`язати відповідача при підрахунку стажу за списками №1,№2 враховувати надані ОСОБА_1 тарифні оплачені відпустки.

22.07.2021 року поштою до суду від позивача надійшла заява, в якій просить поновити строк на подачу документу, до якого додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.05.2021 року № 3324-3553/Є-02/8-1800/21. Також 22.07.2021 року поштою до суду від позивача повторно надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та клопотання, в якому позивач просить першу заяву про поновлення пропущеного строку вважати з помилками через його сліпоту та правильною заявою про поновлення пропущеного строку вважати з виправленими описками та приєднати до справи. Також в даному клопотанні позивач зазначив, що неодноразово звертався із заявами до органів Пенсійного фонду, проте знайшов лише останній лист відповідача, в якому відповідач посилається на свої відповіді від 30.07.2018 №1960/Є-11, від 31.07.2019 № 1132/Є -11, від 09.12.2019 р. № СВ- 9880090/1666, від 06.05.2020р. №138-1409/Є-02/8-1800/20. При цьому нова заява про поновлення строку звернення до суду також обгрунтовується тим, що позивач пропустив строк на звернення до суду через свою юридичну не обізнаність з законодавством України та не зміг дізнатися, здогадатися про вчинені протиправні дії посадовими особами управління Пенсійного Фонду України про викрадення у нього пенсії з дня її призначення з 20.10.2000р. по 16 липня 2021 р. (Позивачем було змінено лише дату до якої, на його думку, відповідачем невірно нараховувалася його пенсія).

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Суд звертає увагу, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.

Судом встановлено, що предметом спору фактично є рішення №161 від 20.10.2000р. про призначення позивачу пенсії, незгода позивача з розміром пенсії, яка йому виплачується з жовтня 2000 р. та порядком зарахування до стажу позивача періоду роботи з 01.09.1961 р. по 01.06.2005 р.

Суд повторно наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

При цьому суд враховує, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 240/12017/19 від 31.03.2021 року відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, а відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Крім того в даному рішенні Верховний суд наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

З урахування наведеного, суд доходить висновку, що отримання позивачем листів відповідача від 30.07.20018 № 1960/Є-11, від 31.07.2019 № 1132/Є-11, від 09.12.2019 № ЄВ-9880090/1666, від 06.05.2020 № 138-1409/Є-02/8-1800/20 та від 25.05.2021 № 3324-3553/Є-02/8-1800/21 у відповідь на його заяви, також не змінюють момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Отже строк звернення до суду з даною позовною заявою слід обраховувати з моменту отримання позивачем пенсії з жовтня 2000 року, а не з моменту отримання позивачем останнього листа відповідача.

При цьому суд вважає безпідставними посилання позивача на його юридичну необізнаність, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Крім того суд зазначає, що позивач має право на отримання безплатної допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу", в тому числі на первинну безоплатну правову допомогу.

Таким чином суд зазначає, що доводи викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою, є безпідставними. В даному випадку позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Щодо посилання позивача, що він є фізичною особою, а норма сплати судового збору для фізичних осіб не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн., що і було ним сплачено, суд зазначає, що фактично позивач посилається на норму Закону України "Про судовий збір", якою передбачено сплату судового збору фізичною особою за вимогу немайнового характеру. При цьому у первинній скарзі позивачем було заявлено вимогу майнового характеру, за яку, згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не більше 11 350,00 грн.). Про що судом також було зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 01.07.2021 року.

Крім того суд зазначає, що в позовній заяві, яка була надано позивачем на усунення недоліків скарги, позивачем додатково було зазначено фактично ще 10 позовних вимог немайнового характеру. При цьому до даної позовної заяви позивачем також не було надано суду докази сплати судового збору або докази звільнення від сплати судового збору. Заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем суду також не надано.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем не було надано власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також доказів сплати судового збору за подання позовної заяви до суду або доказів звільнення від сплати судового збору.

Таким чином суд зазначає, що станом на 23.07.2021 року ухвала Сумського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху не виконана, недоліки позовної заяви позивачем повністю не усунуті, а саме позивачем не було надано:

- власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав,

- доказів сплати судового збору за подання позовної заяви до суду або доказів звільнення від сплати судового збору;

- доказів поважності пропущення строку звернення до суду з даною позовною заявою (надані позивачем докази , суд не вважає поважними).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про стягнення пенсії та компенсації і додані до неї документи - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя В.О. Павлічек