Рішення № 98515778, 23.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року Справа №480/3460/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3460/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати бездіяльность суб`єкта владних повноважень Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради за фактом несвоєчасного нарахування та сплати державної допомоги на дитину одинокій матері ОСОБА_1 в період з липня по листопад 2020 року протиправною;

- стягнути з відповідача па користь ОСОБА_1 завдану неправомірними діями моральну шкоду в сумі 50000 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є одинокою матір`ю, самостійно виховує доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» одиноким матерям надається державна допомога на дітей. Кабінет Міністрів України, постановою від 22 липня 2020 р. № 632 Деякі питання виплати державної соціальної допомоги затвердив Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги. У зв`язку зі зміною порядку нарахування державної допомоги сім`ям з дітьми, позивач 02.07.2020 надала відповідачу заяву та декларацію про доходи для призначення допомоги одинокій матері. За наявності вказаних документів, Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради зобов`язано було призначити допомогу ОСОБА_1 з липня 2020 року. Незважаючи на вимоги закону, відповідач нарахував та виплатив допомогу позивачу в четвертому кварталі 2020 року, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків.

Позивач стверджує, що протиправна бездіяльність відповідача призвела до позбавлення соціального захисту одинокої матері з боку держави, що спонукало ОСОБА_1 здійснювати пошук коштів на утримання малолітньої доньки. Моральні страждання, яка вона відчувала протягом чотирьох місяців внаслідок порушення її законних прав, виразились у душевних стражданнях, хвилюванні з цього приводу, позбавлення нормальної течії свого життя, дуже погано переносила психоемоційне перевантаження від пережитого стресу, у зв`язку з чим позивачу була завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 50000 гривень.

Ухвалою суду від 27.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що документи, які ОСОБА_1 подала до Управління, не відповідали вимогам п. 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, тому відповідну допомогу позивачу не було призначено одразу після звернення.

На думку відповідача, в затримці нарахування та виплати суми допомоги на дітей одиноким матерям вини Управління немає. Затримка виплати сталася з вини самої позивачки, так як остання, відмовившись від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, отримавши паспорт з відсутнім реєстраційним номером, зобов`язана була особисто звернутися до Державної податкової служби та привести свої документи у відповідність.

Ухвалою суду від 23.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області про залучення Головного управління ДФС у Сумській області до участі у справі третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області з заявою про призначення їй допомоги на дітей одиноким матерям. Допомога була призначена та виплачена з 01.11.2019 по 30.04.2020.

На підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020№264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», на період карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2 строк виплати допомоги було подовжено в автоматичному режимі з 01.05.2020 по 31.07.2020.

22 липня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 632 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», якою зокрема змінено алгоритм визначення права та розміру допомоги на дітей одиноким матерям. Пунктом 5 Постанови 2 визначено, що вона застосовуються з 01 липня 2020 року (набрала чинності з 01.08.2020).

02 липня 2020 року ОСОБА_1 знову звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області із заявою про призначення їй допомоги на дітей одиноким матерям (а.с. 50-51). У своїй заяві вона повідомила Управління, що вона відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Також, позивач надала відповідачу наступні документи: декларацію ОСОБА_1 від 02 липня 2020 року про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги; копію довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 від 14.09.2019 № С-968; копію довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 від 15.05.2018; копію довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 01.07.2020; копію довідки про доходи позивачки по справі ОСОБА_1 , виданої 14.07.2020 Шосткинською міськрайонною філією Сумського обласного державного центру зайнятості за № 1598; копію відомостей про фізичних осіб-платників річної податкової декларації станом 06.08.2020 від 06.08.2020 № 417 (а.с. 54-57).

Для призначення позивачці допомоги на дітей одиноким матерям та встановлення розміру соціальної допомоги Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області звернулося до Державної податкової служби та Пенсійного фонду України для отримання інформації про доходи позивачки та членів її сім`ї.

06 серпня 2020 року до Управління від Державної податкової служби надійшли на адресу Управління відомості про те, що за період з 01.01.2020 р. по 31.03.2020 інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня, тому інформація потребує уточнення у джерел доходів (а.с. 34).

12.08.2020 до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області надійшла заява ОСОБА_1 від 05.08.2020, в якій вона просила надати номер і дату виходу постанови Мінсоцполітики, а також пояснити причини, чому їй не призначено соціальну допомогу як одинокій матері з 01.07.2020 (а.с. 58).

Листом від 21.08.2020 № Г-427/01-10 відповідач повідомив позивача, що за поданими документами неможливо провести розрахунок розміру допомоги, оскільки неможливо ідентифікувати особу, адже у заяві ОСОБА_1 зазначила, що відмовилася від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, у паспорті у відповідній графі стоїть прочерк, а у відомостях податкової служби зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для вирішення питання призначення та виплати допомоги рекомендовано позивачу привести зазначені документи у відповідність. Повідомлено, що допомогу на дітей одиноким матерям ОСОБА_1 буде призначено з липня 2020 року після надходження необхідних документів у місячний термін (а.с. 9).

Сума допомоги одиноким матерям у розмірі 4191,70 грн. була призначена, нарахована та виплачена ОСОБА_1 у листопаді 2020 року, що підтверджується підсумковою відомістю на виплату пенсій та допомоги за листопад 2020 року (а.с. 28) та платіжним дорученням від 20.11.2020 № 868 (а.с. 32).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога на дітей одинокім матерям.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Умови призначення і виплати видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» встановлені «Порядком призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми», який затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751 (далі - Порядок №1751).

Згідно із п. 36 Порядку № 1751 допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців. Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення волі отримувача допомоги за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) зупиняється у разі тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини. У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим і дванадцятим - чотирнадцятим цього пункту, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин. Виплата допомоги припиняється або зупиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ХІ внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», а саме Розділ VIII Прикінцеві положення доповнено пунктом 15-1 у такій редакції: Установити, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім`ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення.

Таким чином, згідно з вищевказаною норми Закону, строки звернення щодо призначення допомоги на дітей одиноким матерям продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Дія карантину, встановленого постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» триває.

Посилання відповідача на положення постанови КМУ № 632 від 22 липня 2020 року «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» судом не приймаються, оскільки, як вже зазначалось раніше, підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, право позивачки на отримання допомоги одинокій матері є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, суд вважає, що відповідач протиправно не виплачував позивачці допомогу на дітей одиноким матерям у період з липня по листопад 2020 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632, яка застосовується з 01.07.2020 р.) для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація);

3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;

5) копія свідоцтва про народження дитини.

Усиновлювачі подають також копію рішення про усиновлення.

Мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв`язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що не отримують на дитину зазначені пенсію та державну соціальну допомогу.

Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує факт, що вона є одинокою матір`ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом соціального захисту населення на підставі наданого центром соціальних служб висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім`ї із зазначенням інформації про факт проживання дитини з матір`ю і документа про народження дитини, легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами, на підставі довідки закладу освіти до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Інформація про склад сім`ї заявника зазначається в декларації.

Згідно п.п. 43, 44 вказаного Порядку документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин (догляд за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років тощо) не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

У сільській місцевості прийняття заяв з необхідними документами для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми і передачу їх відповідним органам соціального захисту населення здійснюють особи, уповноважені виконавчими комітетами сільських і селищних рад.

Працівники дипломатичної служби та члени їх сімей, які перебувають у довготерміновому відрядженні, особисто подають письмову заяву та необхідні документи для призначення допомоги при народженні дитини, які надсилаються до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації заявників.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

У разі подання заяви в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису про призначення допомоги при народженні дитини така допомога призначається не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання заяви органом соціального захисту населення.

Про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

Статтею 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.1992 року (чинного та в редакції на момент звернення позивача за отриманням допомоги на дітей одиноким матерям) документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

З аналізу наведених вимог Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми вбачається, що рішення про відмову у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям має містити причини відмови, тобто, у рішенні про відмову у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям мають бути зазначені, як фактичні обставини, що стали підставою для прийняття такого рішення, так і орган, що приймає рішення, має послатись на норми наведених вимог чинного законодавства, що відповідно визначають законні підстави для прийняття рішення.

Зазначені вимоги Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено з матеріалів справи, 02 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області із заявою відповідно до вимог п. 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, в якій просила призначити їй допомогу на дітей одиноким матерям та додала до заяви декларацію ОСОБА_1 від 02 липня 2020 року про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Водночас, відповідач не надав суду належних доказів того, що у 10-денний строк з дня подання ОСОБА_1 заяви про призначення допомоги від 02.07.2020, ним було прийнято рішення про призначення допомоги чи про мотивовану відмову у її призначенні, що свідчить про протиправну бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області.

Суд також зауважує, що у листі-відповіді від 21.08.2020 на звернення ОСОБА_1 стосовно причин невиплати їй допомоги, відповідачем не вказано, яких саме документів не вистачало для прийняття рішення про призначення допомоги на дітей одиноким матерям, а так само не вказано, які норми Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми стали підставою невиплати допомоги.

Суд критично оцінює й доводи відповідача про те, що подані ОСОБА_1 документи не відповідали п. 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, а саме не було додано письмове пояснення про розмір доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.

Так, у поданій позивачем декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, вказано, що у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 ОСОБА_1 отримувала такі види доходу: допомога від центру зайнятості та державна соціальна допомога одиноким матерям від управління праці та соціального захисту населення.

Суд зауважує, що вищевказані види доходу не є доходами, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.

При цьому, неможливість отримати інформацію про доходи внаслідок помилки, виявленої під час обміну даними із суб`єктами надання інформації, не може бути підставою для позбавлення особи права на своєчасне отримання державної соціальної допомоги.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність бездіяльності щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як одинокій матері у період з липня по листопад 2020 року відповідачем не доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання такої бездіяльності протиправною.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 50000 гривень, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 (пункт 3) визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 зазначеної Постанови встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вказану частину позовних вимог позивач мотивувала тим, що протиправна бездіяльність відповідача привела до позбавлення соціального захисту одинокої матері з боку держави, що спонукало ОСОБА_1 здійснювати пошук коштів на утримання малолітньої доньки. Моральні страждання, яка вона відчувала протягом чотирьох місяців внаслідок порушення її законних прав, виразились у душевних стражданнях, хвилюванні з цього приводу, позбавлення нормальної течії свого життя, дуже погано переносила психоемоційне перевантаження від пережитого стресу.

Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, моральних або фізичних страждань внаслідок протиправної поведінки відповідача, не підтверджено наявність причинного зв`язку між моральною шкодою і протиправною бездіяльністю відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області (вул. Свободи, 43-а, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100, ідентифікаційний код 03198103) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради щодо своєчасного нарахування та виплати державної допомоги на дитину одинокій матері ОСОБА_1 в період з липня по листопад 2020 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко