
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
іменем України
19 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4584/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
07 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про зобов`язання виключити з інтегрованої картки платника податків відомості про суму недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26539,26 грн, що була нарахована автоматично.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність дій відповідача щодо не виключення з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 відомостей про суму недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26539,26 грн, оскільки вимога Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.03.2020 №Ф-3518-50 скасована рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2020.
Ухвалою суду від 12.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 24.05.2021 заперечення представника ГУ ДПС у Полтавській області роти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 25.05.2021 замінено відповідача у справі з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП: 44057192).
28.05.2021 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому останні просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу зі сплати ЄСВ в сумі 26539,26 грн.
Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 10.03.2020 ГУ ДПС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №ф-3518-50, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 26539,26 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 по справі №440/1854/20 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій неправомірними та скасування вимоги. Скасовано вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.03.2020 №Ф-3518-50. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
17.12.2020 ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області подано заяву про виключення з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 суми боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 26539,26 грн, у зв`язку з набранням законної сили судового рішення про скасування податкової вимоги ГУ ДПС у Полтавській області від 10.03.2020 №Ф-3518-50.
Відповідач своїм листом від 21.01.2021 №784/6/16-31-13-04-25 повідомив ОСОБА_1 , що рішенням суду скасовано вимогу про сплату боргу, а не заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску, а тому станом на 19.01.2021 згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику за ОСОБА_1 рахується заборгованість з ЄСВ в сумі 26539,26 грн.
Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам суд виходить з наступного.
Організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 7.04.2016 №422 (далі - Порядок №422).
Відповідно до положень підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Згідно з абзацом другим підпункту 2 пункту 1 розділу VІ Порядку №422 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), від 25.03.2020 (справа №826/9288/18).
Дослідивши залучений до матеріалів справи витяг з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , суд встановив, що в інтегрованій картці контролюючим органом самостійно здійснено нарахування єдиного внеску позивачу за ознакою ведення незалежної професійної діяльності без належних на те правових підстав за такі періоди та у таких розмірах: 31.12.2018 - за 2018 рік - 15819,54 грн, 21.01.2019 - 2457,18 грн, 19.04.2019 - 2457,18 грн, 19.07.2019 - 2754,18 грн, 21.10.2019 - 2754,18 грн.
Загалом за 2018-2019 роки позивачу нарахований єдиний внесок у розмірі 26539,26 грн, що в свою чергу рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 по справі №440/1854/20 та яке набрало законної сили 29.09.2020, визнано безпідставним.
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене, виходячи з обставин протиправності нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2018 - 2019 роки загалом у розмірі 26539,26 грн та зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 обов`язку зі сплати єдиного внеску у зазначеному розмірі, суд, з метою повного та всебічного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення з неї інформації про наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 26539,26 грн.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов належить задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
Разом з тим, представником позивача подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У відповідності до пункту 1 частини третьої цієї статті, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частиною третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.
У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати позивача на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат до матеріалів справи залучені копії витягу з договору про надання правничої допомоги від 30.04.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер, квитанцію №7 від 05.05.2021 про сплату гонорару в сумі 4000,00 грн та акт приймання-передачі наданих юридичних послуг №1 від 30.04.2021.
Відповідач у запереченнях на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що позовна заява підписана особисто ОСОБА_1 , що ставить під сумнів її написання адвокатом та звертає увагу суду на неподання позивачем детального опису виконаних робіт.
На думку суду вказані твердження є безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку адвоката особисто підписувати підготовленні ним документи. Зі змісту витягу з договору про надання правової допомоги судом встановлено, що договір між адвокатом Сидоренко І.О. та ОСОБА_1 укладено 30.04.2021, а позовну заяву до суду подано 07.05.2021, що свідчить наявність між позивачем та адвокатом договірних відносин спрямованих на надання ОСОБА_1 правової допомоги. У зв`язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що подана ОСОБА_1 позовна заява складена кимось іншим ніж адвокатом Сидоренко І.О.
Крім того, суд звертає увагу, що акт приймання-передачі наданих юридичних послуг №1 від 30.04.2021 містить вичерпний перелік послуг, наданих адвокатом клієнту, а тому надання опису виконаних робіт для їх підтвердження не обов`язкове.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про доведеність належними та допустимими доказами факту понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом цієї справи у розмірі 4000,00 грн, а тому вони підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї інформації про наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 26539,26 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко
Судове рішення № 98515542, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 19.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/4584/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: