Ухвала суду № 98515460, 23.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10649/21

УХВАЛА

23 липня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 23 червня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

2. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області на користь позивача недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій інваліду війни III групи, у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) в розмірі 10076,00 грн.

Ухвалою від 25 червня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали та роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду (з копією відповідачу).

13 липня 2021 року позивачем до суду за вх. №37013/21 було подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яку позивач обґрунтовує тим, що йому не було відомо, що розмір грошової допомоги за 2020 рік не відповідає вимогам законодавства та що його про це не інформували. Вказує, що після порушення своїх прав неодноразово звертався до відповідача із заявами, однак письмової відповіді не отримував, та що після отримання письмової відповіді одразу звернувся до суду.

Вирішуючи клопотання про поновлення позивачу строку звернення до суду з даними позовними вимогами, суддя зазначає наступне.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, предметом якого є відмова відповідача у донарахуванні та сплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Суддя зазначає, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у 2020 році при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.

Згідно з ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована у 2020 році.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що вищевказане є свідченням того, що початком відліку строку звернення позивача до суду, з вимогами щодо відмови в донарахуванні та сплаті позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги, є дата 30 вересня 2020 року.

Отже, позивачем подано до суду даний позов з порушенням встановленого приписами КАС України шестимісячний строку для звернення до суду.

Щодо посилань позивача у заяві на спроби досудового врегулювання спору суддя зазначає, що такі доводи є необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку досудового врегулювання спору у спірних правовідносинах.

При цьому, відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі № 473/2190/17 (№ в ЄДРСР 75872998): “…20. Суд відхиляє посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2016 рік він дізнався після отримання листа управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради від 13 січня 2017 року, виходячи з того, що отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920,00 грн., позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року. 21. Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся 10 липня 2017 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, залишивши позовну заяву без розгляду.”

Отже, доводи позивача щодо того, що він одразу після отримання письмової відповіді відповідача звернувся до суду не свідчать про те, що позивач не пропустив строк звернення до суду чи що такий строк пропущено ним з поважних причин.

Відтак, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави суддя вважає неповажними.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

За практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Позивач не надав до суду доказів того, що він вчинив усі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації його процесуальних прав з метою їх захисту.

Наведені причини пропуску з огляду на їх зміст не можна визнати такими, що створювали чи могли створити в майбутньому перешкоди для звернення до суду.

Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому позивачем також не усунено інші недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі від 25 червня 2021 року.

Відповідно до п.1 п.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст.169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – повернути позивачеві, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вовченко O.A.