Рішення № 98515386, 23.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8735/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у митному оформленні автомобіля

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, за результатом розгляду якого, в з урахуванням заяви від 22.06.2020 року (а.с.66-78) позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2014 р.в, VIN # НОМЕР_1 , за поданою митною декларацією UA500500/2020/219367 від 18.03.2020, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500500/2020/00735 від 20.03.2020 з підстав прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500500- 0006-2020 від 20.03.2020 року.

Здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 4333345, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 841 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 06.11.2019 ОСОБА_1 придбав у США транспортний засіб Chevrolet Volt 2014 р.в., VIN # НОМЕР_1 . 18.03.2020 Позивач через свого представника ( ОСОБА_2 ) подав митну декларацію UA500500/2020/219367 щодо здійснення митного оформлення вказаного автомобіля, марки «Chevrolet» модель «Volt», 2014 р.в. У митній декларації Позивач вказав, що відповідно до технічної документації виробника (компанії General Motors LLC) автомобіль Chevrolet Volt є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху. Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: Електричний Режим та Режим Розширеного Діапазону. В Електричному Режимі транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У Режимі Розширеного Діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї так і від двигуна. В електричному режимі транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини. У цьому первинному (основному) режимі транспортний засіб живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. Коли транспортний засіб досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у Режим Розширеного Діапазону (РРД). У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, який живиться від палива. Це вторинне джерело енергії розширює діапазон руху транспортного засобу. У зв`язку з чим, у графі №33 митної декларації UA500500/2020/219367 від 18.03.2020 декларант зазначив код товару 8703 90 10 90 - транспортнi засоби, оснащені електричними двигунами: інші. За результатами розгляду вказаної митної декларації та поданих документів, головний державний інспектор ВМО №2 м/п «Одеса-Спеціалізований» ОСОБА_3 склав картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500500/2020/00735 від 20.03.2020 з причин прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500500-0006-2020 від 20.03.2020 яким змінено код товару за УКТЗЕД з 8703 90 10 90 (електро: інші) на 8703229030 (ТЗ оснащені двигуном внутрішнього згоряння).

На думку сторони позивача, рішення про відмову у митному оформленні є протиправним та таким, що належить до скасування. Представник позивача посилається на інструкцію з експлуатації автомобіля Chevrolet Volt щодо принципів і режимів його роботи, з якою можна ознайомившись на офіційному сайті компанії виробника General Motors LLC, яка є у вільному доступі, висновок комісійної судової авто товарознавчої експертизи № 7332 від 23.09.2019 року, та на висновки Верховного Суду, що наведені у постанові від 11.12.2018 по справі №820/898/18.

Ухвалою суду від 14.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.10.2020 року.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року провадження у справі зупинено за клопотанням представника позивача до отримання висновку авто товарознавчої експертизи, проведеної на виконання ухвали суду від 16.09.2020 року у справі № 420/6961/20.

18.06.2021 року провадження у справі поновлено.

18.06.2021 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.07.2021 року.

17.06.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

06.07.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження Одеській митниці Держмитслужби строку для подання відзиву, у задоволенні якого суд відмовив, оскільки провадження у справі відрито 14.09.2020 року та відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав ще 01.10.2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (акр. с. 67). Протягом більш ніж 9 місяців відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, відкладення ж судового засідання з вказаної підстави, на думку суду, є затягуванням розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

06.11.2019 ОСОБА_1 придбав у США транспортний засіб Chevrolet Volt 2014 р.в., VIN № НОМЕР_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи інвойсом № 0611-9 від 06.11.2019 року.

18.03.2020 адвокат Романюк В.І., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 подав митну декларацію UA500500/2020/219367 щодо здійснення митного оформлення вказаного автомобіля, марки «Chevrolet» модель «Volt», календарний рік виготовлення - 2014р., модельний рік виготовлення - 2014р., автомобіль – б/у, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 .

Суд встановив, що у графі 33 митної декларації, позивач зазначив код товару « 8703 90 10 90».

20.03.2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла картку відмови № UA500500/2020/00735 у митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією № UA500500/2020/219367 від 18.03.2020 року, з підстав - порушення вимог ст. 257 Митного кодексу України, п. 2, розд. ІІ Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 в частині заповнення граф 31, 33, а саме - прийнято рішення про визначення коду товару від 20.03.2020 року № КТ- UA500500-0003-2020 (змінено код товару за УКТЗЕД та опис товару).

Так, суд встановив, що митницею змінено код товару за УКТЗЕД з « 8703 90 10 90» на « 8703 22 90 30».

Частинами 6, 8 ст.257 Митного кодексу України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Приписами ч. 1 ст. 68 Митного кодексу України визначено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ч. ч. 4, 7 ст. 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Приписами ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України передбачено, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за № 1085/21397 (далі – Порядок № 650), визначає порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Згідно з п. 3 розділу І Порядку № 650, класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України “Про Митний тариф України” (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;

контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Законом України «Про митний тариф України» затверджено Основні правила інтерпретації УКТЗЕД.

Пунктами 1-3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Згідно з п. 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно з Митним тарифом України, який є Додатком до Закону України «Про митний тариф України», до коду УКТЗЕД 8703 22 90 30 відносяться автомобiлi легковi та iншi моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3, що використовувалися понад 5 років.

До коду УКТЗЕД 8703 90 10 90 відносяться автомобілі легкові та інші моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, інші транспортнi засоби, оснащенi електричними двигунами, інші.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що до коду товару УКТЗЕД 8703 90 10 10 відносяться транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома).

Так, згідно з Законом України від 25.11.2015 року №822-VII «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф України» щодо ввізного мита на електромобілі» з 01.01.2016 року код УКТЗЕД 8703 90 10 00 «транспортні засоби, оснащені електричними двигунами» замінено на наступні більш деталізовані коди: 8703 90 10 10 транспортні засоби оснащені виключно електричними двигунами (одним або декількома), 8703 90 10 90 інші.

Відповідно до технічної документації, автомобіль Chevrolet Volt 2014 року виготовлення є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху. (ЕКЕУ - Електричний Транспортний засіб, що може працювати у Режимі Розширеного Діапазону). Він використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: Електричний Режим та Режим Розширеного Діапазону. В Електричному Режимі даний транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У Режимі Розширеного Діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї, так і від двигуна. В Електричному Режимі транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини з задньої вихлопної труби. У цьому первинному (основному) режимі транспортний засіб живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. Транспортний засіб може працювати у цьому режимі до того моменту часу, коли у батареї зостається тільки невелика кількість електричного заряду (коли батарея досягає стану з низьким зарядом). Коли транспортний засіб досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у Режим Розширеного Діапазону (РРД) У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, якій живиться від палива. Це вторинне джерело електричної енергії розширює діапазон руху транспортного засобу. Функціонування транспортного засобу буде продовжено у режимі РРД до того моменту, коли транспортний засіб може буди підключеним до джерела електричної енергії для поповнення заряду батареї високої напруги та відновлення Електричного Режиму. Батарея високої напруги буде продовжувати постачати певну кількість енергії; працювати разом з двигуном для забезпечення максимальної (пікової) продуктивності коли це вимагається, наприклад при підйомі на крутий нахил або при маневрах, потребують великого прискорення. Батарея не буде заряджатися, та електричний діапазон роботи транспортного засобу не буде відновлюватися за рахунок енергії від двигуна. Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, коли транспортний засіб рухається з малою швидкістю, або зупиняється, двигун буде працювати без відключення, якщо транспортний засіб знаходиться в увімкненому стані, за виключенням того, коли блок електричного приводу знаходиться в положенні N (Нейтральне). Двигун відключиться або буде залишатися відключеним при низькій швидкості транспортного засобу у положенні N (Нейтральне). В таких випадках батарея високої напруги не буде заряджатися. При цих умовах, батарея високої напруги, все ще може розряджатися при використанні кондиціонеру або інших нагрузках на мережу 12 Вольт. Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, у випадку несправності батареї високої напруги, двигун може працювати без відключення з метою генерації необхідної електрики. Лампочка індикатора несправності буде включена (почне світитися).

Аналіз інформації про автомобіль відповідно до його технічної документації, зумовив суд зробити висновок про те, що автомобіль Chevrolet Volt першого покоління має електричний двигун та двигун внутрішнього згоряння, при чому електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії, тобто, автомобіль Chevrolet Volt першого покоління є двокомпонентним товаром відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.

Технічна документація на автомобілі Chevrolet Volt є загальнодоступною в мережі Інтернет на веб-сайті General Motors LLC, як компанії-виробника автомобіля Chevrolet Volt, згідно з якою, даний автомобіль є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху та використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух завжди.

Суд зазначає, що при класифікації автомобіля Chevrolet Volt 2014 належить застосувати правило 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД щодо надання тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

На думку суду, враховуючи, що автомобіль Chevrolet Volt 2014 є автомобілем, який оснащений електричним та бензиновими двигунами, такий автомобіль не може бути класифікований за кодом 8703 22 90 30 до якого відносяться автомобiлi легковi та iншi моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3, що використовувалися більш як 5 років. Так само, вказаний автомобіль не може бути класифіковано за кодом УКТЗЕД 8703 90 10 10 відносяться транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома). На думку суду, зазначені коди УКТЗЕД визначають дві групи товарних позицій, перший – це транспортні засоби, які оснащені виключно двигунами внутрішнього згоряння, другий – транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами.

Оскільки до коду УКТЗЕД 8703 90 10 90 відносяться автомобілі легкові та iншi моторні транспортні засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, інші транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, інші, тобто транспортні засоби, в яких є електричний двигун, але не виключно, то суд вважає, що саме у вказаній товарній позиції надано найбільш точний та конкретний опис товару - автомобіля Chevrolet Volt.

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 13.10.2020 року у справі № 420/5592/19.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на висновки експертних досліджень (звіт № 500 від 01.06.2018 року, № 3284/07 від 25.07.2017, висновок експерта № 20-5292 від 20.10.2020 року), оскільки у справі № 420/8735/20 є спірним питання щодо визначення коду УКТЗЕД при ввезенні в Україну автомобіля марки Chevrolet, модель Volt, календарний рік виготовлення – 2014 р., в той час, як зазначені висновки експертів та лист ДФС України стосуються автомобілів, які виготовлені у 2015-2018 роках.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2014 р.в, VIN # НОМЕР_1 , за поданою митною декларацією UA500500/2020/219367 від 18.03.2020, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500500/2020/00735 від 20.03.2020 з підстав прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500500- 0006-2020 від 20.03.2020.

Щодо вимоги позивача про здійснення розподілу судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору та витрати на професійну допомогу у сумі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивачка сплатила судовий збір у розмірі 841,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, суду надано ордер від 08.09.2020 року та договір про надання правничої допомоги від 17.03.2020 року № 17/03/2020. З огляду на п. 3.1 Договору, розмір гонорару адвоката складає 5000,00 грн.

У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Проте, суд зазначає, що при наданні адвокатом правничої допомоги позивачу на суму 5000,00 грн. не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов`язані з розглядом справи. Суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн., що є пропорційним до предмета спору.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у митному оформленні автомобіля.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2014 р.в, VIN # НОМЕР_1 , за поданою митною декларацією UA500500/2020/219367 від 18.03.2020 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500500/2020/00735 від 20.03.2020 року з підстав прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500500- 0006-2020 від 20.03.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 841 грн. 00 коп. (вісімсот сорок одна гривня 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму витрат на правничу допомогу в розмірі 300,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач – Одеська митниця Держмитслужби (вул. Івана і Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ: 43333459).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 23 липня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо