Рішення № 98515285, 23.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7886/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Мельника Ю.В.,

представника позивача – Стеценко Д.В. (на підставі ордеру),

представника відповідача – Чілей М.В. (на підставі витягу з ЄДРПОУ),

розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 травня 2021 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (надалі – позивач або ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ») до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі – відповідач або ГУ ДПС в Одеській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701;

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню та зазначає, що зі змісту Акта вбачається, про виявлення порушень у суб`єкта господарювання вимог ст.ст.44, 85, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, що полягає, зокрема, у не наданні до перевірки первинної документації за період з 01.10.2019 року по 30.06.2020 рік, а також у не вірному визначені у додатку №2 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року періодів, у яких виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Позивач вказує на те, що обов`язок у платника податків про надання первинної документації, а у контролюючого органу право на їх витребування, пов`язаний лише з тими первинними документами, що належать або пов`язані з предметом перевірки і саме за період серпень та липень 2020 року.

При цьому, на переконання позивача, свій обов`язок щодо надання первинної документації за період серпень та липень 2020 року ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» виконало у повному обсязі, що не тільки не заперечується а й підтверджується змістом Акта перевірки

Позивач вважає, що вищезазначене, в свою чергу, спростовує посилання в Акті перевірки на невірність визначення у податковій декларації за серпень 2020 року податкових періодів, у яких виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Крім того, позивач зауважує, що ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» сумлінно виконує свій обов`язок щодо подання до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість, яка відповідно до ст.ст.75, 76 Податкового кодексу України камерально перевірена суцільним порядком.

Між тим, як вказує позивач, будь-які акти камеральних перевірок, у тому числі за період з жовтня 2019 року по теперішній час, які б підтверджували неправильність заповнення такої звітності з податку на додану вартість і її додатків №2 до ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надходили, і відповідно зазначені посилання перевіряючих не відповідають дійсності.

Також, позивач вважає за необхідне звернути увагу на те, що в розрізі питання ненадання перевіряємим суб`єктом господарювання первинної документації за період з 01.10.2019 року по 31.08.2020 року слушним є те, що така документація витребовувалась запитом від 09.11.2020 року. При цьому, згідно змісту Акту, дана перевірка тривала з 02.11.2020 року по 10.11.2020 року і відповідно такий запит був наданий поза межами строку, встановленого ст.85 Податкового кодексу України.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління ДПС в Одеській області не погоджуються з позовними вимогами та зазначає, що ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано до перевірки документи, які свідчать про доставку (транспортування) дизельного пального від постачальників до місця доставки. ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано первинні документи щодо оприбуткування дизельного палива та його рух в натуральному та грошовому вимірюванні у розрізі видів такого пального (відсутні відомості (первинні документи) про списання палива чи його наявності на кінець місяця на складі). ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано відомості щодо місця зберігання дизельного пального.

Враховуючі викладене, відповідач вважає, що ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не доведено фактичне придбання дизельного пального від постачальників:

ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» на загальну суму 10 413 726,9 грн., утому числі:

- у липні 2020 року - на 7 099 059,9 грн.,

- у серпні 2020 року - на 3 314 667 грн.;

ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» на загальну суму 7 138 084,68 грн., у тому числі:

- у липні 2020 року - на 2 193 462 грн.,

- у серпні 2020 року - на 4 944 622,68 грн.;

ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» на загальну суму 1 607 387,22 грн., у тому числі:

- у серпні 2020 року - на 1 607 387,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, на переконання відповідача, ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано примірники товарно-транспортних накладних, які є супровідними документами вантажу та які після його здавання передаються вантажоодержувачу (ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ») та, які відповідно є підставою для оприбуткування дизельного пального.

ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано до перевірки кількісний облік та кількісний рух дизельного пального у товарній книзі за формою №31-НП, в результаті чого не зазначені надходження і відпуск дизельного пального за день (щоденно), а також їх залишки на кінець кожного дня. Та, позивачем не надано до перевірки реєстри відпуску дизельного пального за добу (щодобово) під час відпуску. ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано до перевірки відображення руху дизельного пального за бухгалтерським обліком, а саме оборотні відомості по бухгалтерському рахунку 203 «Паливо», тобто залишки дизельного пального у натуральному вимірі не надані. Тобто, на думку відповідача, відсутні первинні документи щодо прибуткування пального (приймальних актів або ТТН) та його списання (реєстрів відпуску), а також відомості щодо залишків дизельного пального (який повинен бути обчислений в товарній книзі).

Таким чином, на переконання відповідача, первинні документи, надані до перевірки у вигляді виключно видаткових накладних, не можуть свідчити про фактичне придбання ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» дизельного палива від вказаних постачальників.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 10 червня 2021 року.

Вищевказаною ухвалою також витребувано з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) усі наявні на час розгляду справи та належним чином оформлені документи, які стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701, в тому числі, але не зокрема, належним чином засвідчені копії:

- Акту про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» код ЄДРПОУ 41513222 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх, звітних періодах;

- рішення Державної податкової служби України №5776/6/99-00-06-01-01-06 від 15.03.2021 року про результати розгляду скарги ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ»;

- податкових повідомлень-рішень від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701.

В підготовчому засіданні 23 червня 2021 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вхід. №30053/21) та відповідь на відзив (вхід. №31873/21).

В підготовчому засіданні 13 липня 2021 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів разом з додатками (вхід. №36857/21), а також додаткових пояснень разом з додатками (вхід. №36582/21) та витяги з ЄДРПОУ.

В підготовчому засіданні 16 липня 2021 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи додаткові пояснення відповідача (вхід. №38178/21).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року, закрито підготовче провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 липня 2021 року.

У судовому засіданні 20 липня 2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 41513222), видами діяльності якої є: 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у. (основний); 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.10 складське господарство; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Місцезнаходження юридичної особи: 65033, Одеська область, місто Одеса, вул. Гастелло, будинок 52/1, офіс 101. Зареєстроване за №15561020000063367.

На підставі направлення від 30.10.2020 року №2007/07-01-15-32, та наказу від 19.10.2020 року №5133-п, ГУ ДПС в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» із дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.09.2020 року №9237113402 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах (т.1 а.с.139, 140).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №1228/15-32-07-01/41513222 від 17.11.2020 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах» (т.1 а.с.10-30).

У висновку до Акту №1228/15-32-07-01/41513222 від 17.11.2020 року контролюючим органом зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення платником податків абз. а) п.198.1, абз.1 п.198.3 ст.198 п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.44.1, п.44.6, п.85.2 ст.85 п.200.1. та п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму на 3 352 085 грн. декларації ПДВ за серпень 2020 року, та заниження рядка 18 на 1 998 416 грн., у тому числі: - у липні 2020 року – на 1 265 382 грн.; - у серпні 2020 року – на 733 034 грн.

Не погодившись з висновками вищезазначеного Акту №1228/15-32-07-01/41513222 від 17.11.2020 року, ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» подало до контролюючого органу свої заперечення (т.1 а.с.31-35).

Листом за №22642/10/15-32-07-01-10 від 17.12.2020 року «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки» відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду заперечень, висновок Акту щодо встановлених порушень є незмінним та відповідають діючому законодавству України (т.1 а.с.39-42).

За результатами проведеної перевірки, ГУ ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2021 року:

- №0040040701, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 498 020,00 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням – на 1 998 416,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 499 604,00 грн. (т.1 а.с.44);

- №000020701, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період на 3 352 085,00 грн. (т.1 а.с.45);

- №0040080701, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. (т.1 а.с.46).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до ДПС України (т.1 а.с.49-55).

За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення №5776/6/99-00-06-01-01-06 від 15.03.2021 року, яким скасувала податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.12.2020 року №0040040701, №0040020701 в частинах встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах із ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.12.2021 року №0040080701 та збільшила суми застосованих штрафних санкцій на 510 грн. по податковому повідомленню рішенню від 22.12.2020 року №0040080701, а скаргу - частково задовольнила (т.1 а.с.59-65).

Враховуючи рішення ДПС України №5776/6/99-00-06-01-01-06 від 15.03.2021 року, ГУ ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення від 22 березня 2021 року:

- №0065280701, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період на 2 157 301,00 грн. (т.1 а.с.66);

- №0065310701, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. (т.1 а.с.68).

Згідно платіжного доручення №1218 від 30.03.2021 року, позивачем сплачено штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. (т.1 а.с.70).

Судом встановлено, що за перевіряємий період ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» мало взаємовідносини з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЕКОНОМ ЛІМІТ».

Також, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43123955), видом діяльності якої є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). Місцезнаходження юридичної особи: 36039, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Вячеслава Чорновола, будинок 20. Зареєстроване за №13831020000005532 (т.17 а.с.71-73).

Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Покупець» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» код 43123955 «Постачальник» 01.06.2020 року укладено договір поставки №010620/2 від відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю дизельне пальне, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість вказаного товару (т.1 а.с.163-167).

На виконання договору поставки №010620/2 від 01.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №35 від 01.07.2020 року; №1 від 04.07.2020 року; №2 від 03.07.2020 року; №1 від 02.07.2020 року; №1 від 09.07.2020 року; №1 від 13.07.2020 року; №1 від 11.07.2020 року; №1 від 22.07.2020 року; №1 від 24.07.2020 року; №1 від 21.07.2020 року; №4 від 15.08.2020 року; №1 від 14.08.2020 року; №1 від 18.08.2020 року; №3 від 27.08.2020 року (т.1 а.с.168-181).

На виконання договору поставки №010620/2 від 01.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні: №3046 від 01.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9151461111; №3089 від 02.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9152695237; №3250 від 09.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9159835981; №3251 від 09.07.202 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9159835964; №3252 від 09.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9159835873; №3301 від 11.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9177725037; №3322 від 13.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9165451018; №3323 від 13.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9165451017; №3124 від 03.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9154237601 (т.1 а.с.184-216).

На виконання договору поставки №010620/2 від 01.06.2020 року виписані наступні видаткові накладні: №180 від 01.07.2020 року; №184 від 02.07.2020 року; №185 від 03.07.2020 року; №116 від 04.07.2020 року; №197 від 09.07.2020 року; №206 від 11.07.2020 року; №209 від 13.07.2020 року; №158 від 21.07.2020 року; №162 від 22.07.2020 року; №173 від 24.07.2020 року; №306 від 27.08.2020 року; №300 від 18.08.2020 року; №257 від 15.08.2020 року; №253 від 14.08.2020 року (т.1 а.с.217-230).

Перевезення нафтопродуктів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, згідно яких ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС» код 43123955 «Замовник», а ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Вантажоодержувач»:№108 від 01.07.2020 року; №184 від 02.07.2020 року; №185 від 03.07.2020 року; №116 від 04.07.2020 року; №197 від 09.07.2020 року; №206 від 11.07.2020 року; №209 від 13.07.2020 року; №158 від 21.07.2020 року; №162 від 22.07.2020 року; №173 від 24.07.2020 року; №253 від 14.08.2020 року; №257 від 15.08.2020 року; №300 від 18.08.2020 року; №306 від 27.08.2020 року (т.1 а.с.231-244).

Також судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43119577), видом діяльності якої є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). Місцезнаходження юридичної особи: 38751, Полтавська область, Полтавський р-н, село Розсошенці, вул. Геологічна, будинок 14, приміщення 35. Зареєстроване за №13901020000001340 (т.17 а.с.68-70).

Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Покупець» та ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» код 43119577 «Постачальник» укладено договір поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю дизельне пальне, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість вказаного товару (т.2 а.с.1-3).

На виконання договору поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №2 від 28.07.2020 року; №6 від 29.07.2020 року; №7 від 31.07.2020 року; №2 від 13.08.2020 року; №5 від 25.08.2020 року; №3 від 19.08.2020 року; №4 від 20.08.2020 року (т.2 а.с.4-10).

На виконання договору поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні: №3623 від 28.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9180003348; №3624 від 28.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9180003978; №3651 від 29.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9181003303; №10012 від 31.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9184341952; №10013 від 31.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9184341950 (т.2 а.с.11-30).

На виконання договору поставки №0901/06/2020 від 09.06.2020 року виписані наступні видаткові накладні: №731 від 28.07.2020 року; №733 від 29.07.2020 року; №737 від 31.07.2020 року; №810 від 13.08.2020 року; №871 від 19.08.2020 року; №878 від 20.08.2020 року; №887 від 25.08.2020 року (т.2 а.с.31-37).

Перевезення нафтопродуктів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, згідно яких ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» код 43119577 «Замовник», а ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Вантажоодержувач»: №731 від 28.07.2020 року; №733 від 29.07.2020 року; №737 від 31.07.2020 року; №810 від 13.08.2020 року; №871 від 19.08.2020 року; №878/1 від 20.08.2020 року; №878/2 від 20.08.2020 року; №878/3 від 20.08.2020 року; №878/4 від 20.08.2020 року; №887 від 25.08.2020 року (т.2 а.с.38-47).

Також, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43122862), видом діяльності якої є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). Місцезнаходження юридичної особи: 36039, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Вячеслава Чорновола, будинок 20. Зареєстроване за №13901020000001342 (т.17 а.с.58-60).

Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Покупець» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» код 43122862 «Постачальник» укладено договір поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю дизельне пальне, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість вказаного товару (т.2 а.с.48-52).

На виконання договору поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 31.08.2020 року; №1 від 29.08.2020 року (т.2 а.с.53, 54).

На виконання договору поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні: №3137 від 04.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9154632846; №3455 від 21.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9173329740; №3468 від 22.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9173896736; №3565 від 24.07.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9177433904; №50319 від 29.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9216017230; №50320 від 29.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9216017229; №50333 від 31.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9217519009; №50334 від 31.08.2020 року квитанція №2-АН про реєстрацію №9217519007 (т.2 а.с.55-87).

На виконання договору поставки №2020/03/2701 від 27.03.2020 року виписані наступні видаткові накладні: №659 від 31.08.2020 року; №655 від 29.08.2020 року (т.2 а.с.87, 88).

Перевезення нафтопродуктів підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, згідно яких ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» код 43122862 «Замовник», а ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Вантажоодержувач»: №655 від 29.08.2020 року; №659 від 31.08.2020 року (т.2 а.с.89-90).

Також, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЕКОНОМ ЛІМІТ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43137444), видом діяльності якої є 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). Місцезнаходження юридичної особи: 36003, Полтавська область, місто Полтава, вул. Балакіна, будинок 20. Зареєстроване за №13811020000002296 (т.17 а.с.65-67).

Між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» «Поклажодавець» та ТОВ «ПРОМИСЛОВА ГРУПА «ЕКОНОМ ЛІМІТ» «Зберігач» укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів №12/08/20-1 від 12.08.2020 року відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання нафтопродукти у кількості, асортименті, по ціні, на заставну суму, на термін зберігання та інших обов`язкових умов договору, що визначаються попередньо погодженими Сторонами Заявками на кожну партію товару (т.2 а.с.91-94).

На виконання договору відповідального зберігання №12/08/20-1 від 12.08.2020 року позивачем надано: акти наданих послуг №110 від 18.09.2020 року та №109 від 31.08.2020 року; акти приймання-передачі: №1 від 13.08.2020 року, №2 від 14.08.2020 року, №3 від 15.08.2020 року, №4 від 18.08.2020 року, №5 від 19.08.2020 року, №6 від 20.08.2020 року, №7 від 25.08.2020 року, №8 від 18.08.2020 року, №9 від 09.09.2020 року, №10 від 10.09.2020 року, №11 від 14.09.2020 року, №12 від 15.09.2020 року, №13 від 16.09.2020 року, №14 від 16.09.2020 року, №15 від 17.09.2020 року, №16 від 18.09.2020 року; товарно-транспортні накладні: №00370 від 09.09.2020 року, №00371 від 10.09.2020 року, №00372 від 14.09.2020 року, №00373 від 15.09.2020 року, №00374 від 16.09.2020 року, №00375 від 16.09.2020 року, №00376 від 17.09.2020 року, №00377 від 17.09.2020 року, №00378 від 17.09.2020 року, №00379 від 18.09.2020 року (т.2 а.с.95-122).

Також, на підтвердження формування податкового кредиту з ПДВ за період з жовтня 2019 року по червень 2020 рік, позивач надав суду:

- копії платіжних доручень на 14 аркушах (т.2 а.с.189-202);

- копії податкових декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2019 року по червень 2020 року з додатками та квитанцією №1 про доставлення до центрального рівня ДПС України на 54 аркушах (т.3 а.с.1-54);

- копії видаткових накладних (актів надання послуг) до нього за період з жовтня 2019 року по червень 2020 року на 536 аркушах (т.3 а.с.56-306, т.5 а.с.2-251 – т.6 а.с.2-37);

- копії договорів на 320 аркушах (т.4 а.с.1-318);

- копії товарно-транспортних накладних за період з жовтня 2019 року по червень 2020 року на 2 617 аркушах (т.6 а.с.39-288 – т.17 а.с.2-14).

Судом встановлено, що згідно податкових декларацій з ПДВ за період жовтень 2019 року по серпень 2020 року та первинних документів позивача в цьому періоді відбулось формування показників суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за рахунок господарських операцій з контрагентами, в тому числі ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «БРОК БІЗНЕС», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ВІЗИТ ДОМ» (т.3 а.с.1-54).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Джерела права та висновки суду

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року та методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені Наказом Державної податкової служби України №470 від 04.09.2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ст.21 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі – ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентується ст.78 ПК України, пунктом 7.1.8 якої встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки є подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;.

Пунктом 78.4. ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п.82.1 ст.82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Пунктом 82.4 ст.82 ПК України встановлено, що проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб`єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Згідно ст.83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.5 статті 198 ПК України: платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Водночас, згідно із п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 року (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 2 Закону №996-ХІV визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Зокрема, ст.9 Закону №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Наведені норми вказують, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, довести правомірність своїх дій чи рішень, відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві, зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктами 200.1 - 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідач, посилаючись на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень фактично посилається на те, що підприємством не надано до перевірки первинні документи та дані бухгалтерського обліку за період 01.10.2019 року по 30.06.2020 рік (під час проведення перевірки були надані запити від 02.11.2020 року, 09.11.2020 року про надання первинних документів та даних бухгалтерського обліку за період 01.10.2019 року по 31.08.2020 рік).

З даного приводу суд зазначає, що основним завданням контролюючих органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також неподаткових встановлених законодавством доходів (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до змісту правового регулювання статті 44 ПК України саме на платника податків покладається обов`язок щодо забезпечення зберігання документів, пов`язаних із обліком доходів, витрат та визначенням об`єктів оподаткування, податкових зобов`язань.

Наведене обумовлено, в першу чергу тим, що обов`язок підтвердження правомірності, обґрунтованості, повноти формування даних бухгалтерського і податкового обліку належними документами первинної фінансово-бухгалтерської звітності покладається саме на суб`єкта господарювання. Контролюючий орган, здійснюючи заходи податкового контролю, аналізує, досліджує, співставляє дані, що містяться не лише в документах фінансової звітності, а й первинних документах.

Підпунктом 20.1.6 статі 20 ПК України у взаємозв`язку із положеннями пункту 16.1.5 статті 16 ПК України утворено спеціальну правову конструкцію, якою з метою забезпечення повноти та об`єктивності перевірки дотримання платником податків податкового законодавства контролюючому органу надано право запитувати отримувати, аналізувати під час проведення перевірок від платників податків копії первинних документів та інформацію, пов`язану з обчисленням, декларуванням та сплатою суб`єктом господарювання податків, зборів та інших платежів. Для платника ж передбачено обов`язок надавати згідно з належним чином оформленою письмовою вимогою документи, пов`язані із формування об`єкта оподаткування та сплатою податків.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За змістом пункту 44.5 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. Отже, втрата відповідних документів не є безумовною підставою перенесення термінів проведення перевірки. Обов`язковою підставою перенесення терміну проведення, за змістом пункту 44.5 статті 44 ПК України перевірки є саме неможливість проведення перевірки за відсутності документів, які втрачені платником податків.

Обставина можливості/неможливості проведення відповідачем документальної перевірки без наявності відповідних документів, як передумова перенесення строків проведення контрольного заходу, входить до предмету доказування для цілей вирішення цієї справи.

Судом встановлено, що позивачем до перевірки були надані документи, які зазначені в узагальненому переліку документів в додатку 3 до Акту перевірки №1228/15-32-07-01/51513222 від 17.11.2020 року, в якому зазначено період охоплення перевіркою 01.07.2020 року – 31.08.2020 року (т.1 а.с.30).

Також, судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідачем були надані запити від 02.11.2020 року та від 09.11.2020 року про надання первинних та бухгалтерських документів. При цьому щодо надання первинних та бухгалтерських документів за період з жовтня 2019 року по серпень 2020 року зазначено тільки в запиті від 09.11.2020 року (т.1 а.с.141-144). Враховуючи що позивач після отримання запиту від 09.11.2020 року попередив головного державного ревізора-інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Паюк Н.В. про великій обсяг документів та неможливість їх надати в строк до закінчення перевірки, відносно чого в судовому засіданні представник відповідача не заперечив, суд оцінює зазначене, як обставину яка, за наявністю та досліджені в судовому засіданні доказів, свідчить про те, що в межах своїх повноважень відповідачем, з метою повного та об`єктивного аналізу господарської діяльності позивача та правильності відображення її результатів в бухгалтерської та податкової звітності, встановлення наявності або відсутності податкового порушення, не вчинено дії у напрямку зупинення перевірки шляхом видання відповідного наказу.

При цьому, суд критично оцінює факт того, що запит від 09.11.2020 року було надано позивачу в передостанній день її проведення (перевірка проводилась з 02.11.2020 року по 10.11.2020 рік), що не відповідає абз.5 п.1.4.7.3 положення методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової служби України №470 від 04.09.2020 року, згідно якого запит повинен бути поданий посадовою (службовою) особою органу ДПС не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки.

Суд зазначає про те, що без дослідження, співставлення та аналізу документів, зміст яких дає можливість здійснити комплексні аналіз, співставлення та дослідження правовідносин в аспекті правильності їх оподаткування податком, ставить під сумнів обґрунтованість висновків документальної перевірки, а відсутність запитуваних та необхідних для проведення цієї перевірки первинних документів, є підставою для перенесення термінів проведення перевірки або її зупинення.

Відповідно до пункту 82.4 статті 82 ПК України проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб`єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов`язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Дані перевірок результатів діяльності платника податків є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Неприйнятним є також спосіб встановлення податковим органом правопорушення без перевірки документів, адже у будь-якому випадку документальна перевірка вимагає дослідження документів, на підставі яких встановлюються податкові правопорушення. Порушення способу перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками проведення перевірки. Документальний спосіб дослідження у будь-якому випадку передбачає документи, як предмет такого дослідження, висновок податкового органу про податкове правопорушення по факту відсутності документів можливий виключно у випадку їх ненадання податковому органу платником податку під час проведення належної перевірки.

За наведеного, в контексті встановлених обставин справи суд зазначає, що не надання позивачем первинних документів, які належним чином оформлені та наявні в матеріалах адміністративної справи та які в своїй сукупності складають більше 15 томів, по операціям, які були предметом перевірки, та не зупиненя або перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки зумовило висновки такої перевірки виключно на підставі податкової інформації без повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження первинних документів платника податків та мало наслідком покладення необґрунтованих висновків про порушення податкового законодавства в основу спірних донарахувань за оскарженими у цій справі індивідуальними актами.

Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в КАС України, частиною другою статті 77 якого передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року по справі №640/19783/19.

Крім цього, суд враховує те що в судовому засіданні представником відповідача зазначено, що особа, яка проводила перевірку, а саме головний державний ревізор-інспектор відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Паюк Н.В., підтвердила повноту та правильність наданих позивачем під час розгляду даної справи первинних документів та їх наявність на час проведення перевірки мало суттєво вплинути на результати перевірки.

Також суд зазначає, що із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 року №466-ІХ запроваджується нова концепція відповідальності. Вона стосується як відповідальності платників податків, так і контролюючих органів.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Основною відмінністю такого визначення від формулювання, яке застосовувалося до 1 січня 2021 року - у включенні до визначення податкового правопорушення критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.

Кодекс не містить визначення поняття «вина», однак умови за яких особа вважається винною наведені у ст.112 Кодексу та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Разом із цим, необхідно враховувати, що згідно п.109.3 ст.109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд зазначає, що враховуючи вищезазначене відповідачем не доведено недотримання позивачем правил на норм, умисних дій позивача, які визначають його вину у вчиненні податкового правопорушення на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомленні-рішення.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява №29979/04), принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Оскільки судом встановлено, що позивач у даному випадку не допустив протиправних дій та не мав прямого умислу, діяв доброчесно як законослухняний платник податків, має первинну документацію та податкову звітність за період з жовтня 2019 року по серпень 2020 року, щодо формування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту та намагався про це повідомити посадову особу відповідача, тому суд вважає, що позивач не підлягає притягненню до відповідальності.

Крім того, в даному випадку, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За своїм змістом стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує право на мирне володіння майном і обумовлює випадки втручання у таке право мирного володіння майном, а відповідно до тлумачення й усталеної практики Європейського суду з прав людини (напр. рішення в справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства». «Іммобільяре Саффі» проти Італії», «East/West Alliance Limited» проти України". «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» тощо) в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції слід виокремлювати три норми: перша норма (перше речення першого абзацу) - має загальний характер і закладає принцип мирного володіння майном; друга норма (друге речення першого абзацу) - охоплює питання позбавлення права власності та визначає для цього певні критерії и умови; третя норма (другий абзац) - визнає право договірних держав, зокрема, контролювати використання майна в загальних інтересах. При цьому, як підтверджується практикою Суду, друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А № 296-А, п. 42, та «Куиюглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірним тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення віл 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства». п. 50, Series А № 98).

За таких обставин, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку що позов товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701 підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» в сумі 22 700 грн. 00 коп., що сплачені згідно платіжного доручення №1269 від 13 травня 2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2021 року №0065280701 та №0065310701 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС в Одеській області №0065280701 від 22.03.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС в Одеській області №0065310701 від 22.03.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» суму сплаченого судового збору в розмірі 22 700 грн. 00 коп. (двадцять дві тисячі сімсот гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (вул. Гастелло, 52/1, офіс 101, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 41513222).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Повний текст рішення суду складено та підписано суддею 23 липня 2021 року.

Суддя С.О. Cтефанов