Рішення № 98514752, 23.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2687/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за специфічні умови служби в поліції у розмірі 100 % щомісячного посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 21 червня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за специфічні умови служби в поліції у розмірі 100 % щомісячного посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби за період проходження служби з 07 листопада 2015 року по 21 червня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 07 листопада 2015 року проходив службу в Національній поліції України.

На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 20 червня 2019 року № 499 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Під час проходження служби та на час звільнення з неї позивачу не нараховувалася та не виплачувалася надбавка за специфічні умови служби в поліції за період з 07 листопада 2015 року по 21 червня 2019 року.

На звернення до відповідача від 20 квітня 2021 року щодо нарахування та виплати надбавки за специфічні умови служби в поліції за вказаний період позивач отримав відповідь від 18 травня 2021 року № 538/111/22/05-2021, в якій відповідач повідомив, що правових підстав для нарахування та виплати надбавки за специфічні умови служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року по 21 червня 2019 року відсутні.

З посиланням на положення статті 19 Конституції України, Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон № 580-VIII), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі – Постанова № 988), Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі – Порядок № 260), позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та просить позовні вимоги задовольнити.

Головне управління Національної поліції в Луганській області адміністративний позов не визнало, про що 15 червня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 20591/2021 подало відзив на позовну заяву від 15 червня 2021 року № 1076/111/28-2021 (арк. спр. 25-29).

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що пунктом 1 Постанови № 988 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. В свою чергу, пунктом 2 Постанови № 988 передбачено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Підпунктом 1 пункту 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.

На виконання пункту 7 Постанови № 988 затверджено Порядок № 260.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 260 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Відповідно до норм Постанови № 988 та Порядку № 260 до дискреційних функцій керівника органу поліції віднесено призначення, скасування та визначення розміру надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції.

Крім того, пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 260 передбачено, що розмір надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу. Виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу.

Відповідно до довідки управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07 серпня 2021 року № 492/111/22-2021 накази про встановлення ОСОБА_1 надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції за період з 07 листопада 2015 року по 21 червня 2019 року до відділу розрахунково-касового обслуговування управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області не надходило.

Оскільки позивачу надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції у встановленому законодавством порядку не встановлювалась, тому відповідач вважає, що і підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні. У позовній заві позивачем жодним чином необґрунтовано та не підтверджено будь-якими доказами наявність таких специфічних умов його роботи.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату надбавки за специфічні умови служби в поліції у розмірі 100 % щомісячного посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, відповідач зазначив, що пунктом 2 Постанови № 988 передбачено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Підпунктом 1 пункту 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 (тобто від 1 до 100 % ) відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, а не у розмірі 100 %, як вказує позивач.

Таким чином, на думку відповідача, вказана вимога також є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З посиланням на норми Постанови № 988 та Порядку № 260, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 31 травня 2021 року про відкриття провадження у справі судом визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 20-21).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 07 листопада 2015 року по 21 червня 2019 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, що підтверджено витягами з наказів Головного управління Національної поліції в Луганській області по особовому складу від 07 листопада 2015 року № 8 о/с та від 20 червня 2019 року № 499 о/с, дублікатом трудової книжки від 06 листопада 2015 року серії НОМЕР_2 , довідками управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області від 09 серпня 2019 року б/н та від 07 червня 2021 року б/н (арк. спр. 9, 10, 32, 33, 34, 41).

Під час проходження служби в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області позивач безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньої в районах та в період здійснення зазначених заходів, що підтверджено довідками Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06 жовтня 2020 року №№ А-1528, А-1535 (арк. спр. 12, 13).

Згідно з довідками управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 08 травня 2020 року № 349/111/22-2020, від 12 травня 2021 року № 538/111/22-2021 та від 04 червня 2021 року № 618/111/22-2021 у період з 07 листопада 2015 року по 21 червня 2019 року ОСОБА_1 надбавка за специфічні умови служби в поліції не була встановлена, не нараховувалась та не сплачувалась (арк. спр. 14, 16, 31).

На звернення позивача від 20 квітня 2021 року щодо нарахування та виплати надбавки за специфічні умови служби в поліції за спірний період, ОСОБА_1 отримав від Головного управління Національної поліції в Луганській області лист-відповідь від 18 травня 2021 року № 868/111/22-2021, в якому відповідачем також зазначено, що ОСОБА_1 надбавка за специфічні умови служби в поліції не була встановлена, тому не нараховувалась та не сплачувалась (арк. спр. 11).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Разом з тим, обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов`язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 Постанови № 988 визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 1 пункту 4 Постанови № 988 серед іншого надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення (пункт 6, абзац перший пункту 7 розділу І Порядку № 260).

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 260 регламентовано:

надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби;

розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу;

виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу;

поліцейським, які отримують підвищені посадові оклади, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції виплачується з урахуванням підвищених посадових окладів;

у разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, зниження результатів службової діяльності розмір установленої раніше надбавки за мотивованим поданням керівництва органу поліції може бути зменшено або надбавку взагалі скасовано, про що оголошується наказом.

Системний аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що керівникам органів, закладів та установ Національної поліції надано право за наявності відповідних специфічних умов проходження служби в поліції, що підтверджується вмотивованим поданням, установлювати зазначену надбавку в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення.

Тобто, зазначена надбавка не є безумовною, а призначається у разі наявності передбачених підстав за рішенням керівника.

Оскільки у межах спірних правовідносин мотивоване подання керівника структурного підрозділу Головного управління Національної поліції в Луганській області та наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області про встановлення позивачу надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і у їх задоволенні слід відмовити.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваної бездіяльності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська