Рішення № 98514687, 06.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2428/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання – Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не зарахування трудового стажу і здійснення перерахунку пенсії;

- зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до страхового стажу період роботи з 03.12.1993 по 19.08.1996 відповідно довідок від 16.03.2021 за №№ 82/1,82/2,82/3, 82/5,82/6, 82/7 про заробітну плату і пільговий стаж та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до Закону України про пенсійне забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 письмово звернувся до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо перерахунку пенсії та надав довідки від 16.03.2021 за №№ 82/1, 82/,82/3, 82/5, 82/6, 82/7 про заробітну плату і пільговий стаж за період роботи з 03.12.1993 по 19.08.1996.

15 квітня 2021 року позивач отримав відповідь від Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області за № 105-92/Т-22/8-1239/21, якою йому повідомили, що надані ним довідки про заробітну плату видані на території не підконтрольній Українській владі і тому не можуть бути взяті до уваги.

Приймаючи рішення про відмову в не прийнятті архівних довідок, орган ПФУ, посилається на норми п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Та не приймають до відома архівні довідки видані на території тимчасово непідконтрольній Українській владі мотивуючи це тим, що довідки видані так званою ЛНР є нелегітимними, оскільки так звана ЛНР ніким не визнана.

З відмовою Біловодського об`єднаного управління ПФУ у прийнятті довідок для перерахунку пенсії позивач незгодний. Вважає, що в нього є всі підстави для перерахунку пенсії.

Ухвалою суду від 14.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 27-28).

Ухвалою суду від 06.07.2021 замінено відповідача у справі правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (арк.спр. 74).

Відповідач позовних вимог не визнав, про що надав відзив на позовну заяву від 04.06.2021 № 1200-0803-8/14008 (арк.спр. 55-58). Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначив наступне.

Згідно з Порядком № 637 позивачем при призначенні пенсії не було надано уточнюючих довідок, у зв`язку з чим до пільгового стажу не було враховано період роботи з 03.12.1993 по 19.08.1996, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної робота, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, а в індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про спеціальний стаж позивача за вказаний період відсутні.

05.01.2020 року позивачем подано заяву про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. За результатами розгляду заяви позивача, сканкопій наданих ним документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, рішенням відповідача від 13.01.2021 № 123950001611 позивачу з 19.11.2020 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІУ, загальний стаж роботи якого складає 28 років 06 місяців 19 днів, пільговий стаж - 11 років 16 днів. До 2000 року (включно) до загального стажу роботи позивачу були зараховані періоди роботи за записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 17.07.1987, а з 2001 року зарахування до загального та пільгового стажу роботи відбувалось на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5). Відповідач звертає увагу, що період роботи позивача з 03.12.1993 по 19.08.1996 було зараховано до страхового стажу при призначені пенсію за записами трудової книжки.

Відповідач вважає, що довідки №№ 82/1, 82/2, 82/3, 82/5, 82/6, 82/7 від 16.03.2021, які видані на території, непідконтрольній українській владі, яка є тимчасово окупованою територією Луганської області, є недійсними та не можуть бути взяті до уваги та враховані відповідачем для підтвердження зазначеного періоду роботи як документи, що підтверджують пільговий стаж, відповідно до Порядку № 22-1 та Порядку № 637.

Тому відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними і необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 7-8,9), є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки від 15.10.2020 № 926-5000315821 (арк.спр.10).

05.01.2021 позивач звернувся до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (арк.спр. 36 зв.).

Рішенням № 123950001611 від 13.01.2021 позивачу з 19.11.2020 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № № 1058-ІV, страховий стаж роботи якого складає 37 років 08 місяців 2 дня, пільговий стаж - 11 років 16 днів (арк.спр. 35).

Відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії до пільгового стажу за Списком № 1 враховано періоди роботи з 16.07.2001 по 31.05.2003, з 01.06.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.05.2004, з 27.12.2004 по 29.12.2009, з 01.01.2010 по 01.01.2012, з 01.02.2012 по з 16.02.2012, з 01.03.2012 по 10.04.2013. Загальний відпрацьований стаж роботи позивача за відомостями відповідача складає 28 років 6 місяців 19 днів, робота за Списком № 1 – 11 років 0 місяців 16 днів (арк.спр.37).

На письмове звернення позивача від 05.04.2021 щодо перерахунку пенсії відповідачем наданий лист № 105-92/Т-22/8-1239/21 від 15.04.2021, в якому зазначено, серед іншого, що копії наданих довідок позивача від 16.03.2021 № 82/1, № 82/2, № 82/3, № 82/5, № 82/6, № 82/7 видані на непідконтрольній українській владі (місце знаходження м. Червонопартизанськ), тому вони не можуть бути взяті до уваги відповідачем при обчисленні пенсії. Також зазначено, що на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємств та громадських формувань на теперішній час підприємство, на якому працював позивач не перереєстроване на території, підконтрольній українській владі (арк.спр.11-12).

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 містить такі записи за спірні періоди стажу позивача:

Свердловантрацит шахта «Червоний партизан»:

03.12.1993 прийнятий учнем гірника 1 розряду з повним робочим днем під землею;

14.03.1994 переоформлений машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею;

09.11.1994 переоформлений машиністом підземних установок 5 розряду з повним робочим днем під землею;

28.10.1994 прохідник 5 розряду з повним робочим днем під землею;

19.08.1996 звільнений по ст. 38 КЗпП України.

Для підтвердження пільгового стажу позивачем надано довідки від 16.03.2021 № 82/1, № 82/2, № 82/3, № 82/5, № 82/6, № 82/7, видані «государственным унитарным предприятием Луганской Народной Республики «Востокуголь» з первинними документами та засвідчені печаткою, відповідно до яких, позивач з 03.12.1993 по 13.03.1994 працював учнем гірника 1 розряду, з 14.03.1994 по 08.11.1994 машиністом підземним, з 09.11.1994 по 19.08.1996 прохідником з повним робочим днем, що передбачено списком № 1 (арк. спр. 17-24).

Всі зазначені довідки завірені печатками підприємства.

Вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно статті 100 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (яка була чинною у спірний період трудового стажу), затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у розділі I Гірничі роботи Списку № 1 передбачена посада машиніста, прохідника.

Таким чином, з викладених норм законодавства вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.

При цьому, за правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Записи у трудовій книжці позивача містять повну інформацію щодо періодів його роботи на Свердловантрацит шахта «Червоний партизан» з 03.12.1993 по 19.08.1996 на посадах передбачених Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи, оскільки записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про його роботу на пільгових умовах за ці періоди.

Щодо незарахування відповідачем періоду роботи позивача з 03.12.1993 по 19.08.1996 на підставі уточнюючих довідок від 16.03.2021 № 82/1, № 82/2, № 82/3, № 82/5, № 82/6, № 82/7, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення та згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. Тобто, документом, що підтверджує пільговий стаж є довідка, уточнююча пільговий характер роботи. Такі довідки є обов`язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Час, відпрацьований в умовах, передбачених Списками, обліковується власником або уповноваженим ним органом.

Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство та зазначається в довідці.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

Судом встановлено, що надані позивачем уточнюючі довідки від 16.03.2021 № 82/1, № 82/2, № 82/3, № 82/5, № 82/6, № 82/7, видані «государственным унитарным предприятием Луганской Народной Республики «Востокуголь» з первинними документами та засвідчені печаткою, відповідно до яких, позивач з 03.12.1993 по 13.03.1994 працював учнем гірника 1 розряду, з 14.03.1994 по 08.11.1994 машиністом підземним, з 09.11.1994 по 19.08.1996 прохідником з повним робочим днем, що передбачено списком № 1 (а.с. 17-24).

Щодо посилань відповідача на неможливість врахування зазначених довідок при призначенні пенсії позивачу у зв`язку з тим, що їх видано підприємством, яке знаходиться в м. Луганську, тобто на непідконтрольній українській владі території, суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України.

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Луганська область у пункті Міста обласного значення (у тому числі всі населені пункти, які адміністративно підпорядковані міським радам цих міст) включено м. Луганськ.

Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у тому числі місто Луганськ.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів. Так, у справі Лоізіду проти Туреччини (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки уточнюючої довідки № 5/58 від 20.10.2016, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що трудова книжка позивача та подані позивачем довідки містить усі необхідні відомості про періоди роботи позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідки містять усі необхідні реквізити та відомості, а також, періоди роботи позивача зазначені в даній довідці збігаються з записами трудової книжки позивача.

Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року (справа №583/392/17).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захист у населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано спірний період роботи позивача до пільгового підземного стажу на підставі відомостей трудової книжки, з урахуванням відомостей уточнюючих довідок, наданих позивачем до заяви від 05.04.2021.

Тому ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови листом від 15 квітня 2021 року № 105-92/Т-22/8-1239/21 в перерахунку пенсії позивача та зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 03.12.1993 по 19.08.1996 на в/о Свердловантрацит шахта «Червоний партизан» на підставі відомостей його трудової книжки та уточнюючих довідок, доданих до заяви про перерахунок пенсії від 05.04.2021, та здійснити перерахунок пенсії позивача з дня звернення за перерахунком, тобто з 05.04.2021 та виплатити заборгованість за минулий час.

Відповідно до вимог п.10 ч.2 ст.245 КАС України, суд у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908 грн, що підтверджено квитанцією про сплату № 20 від 06.05.2021(а.с. 6).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовільнити.

Визнати протиправними дії Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови листом від 15 квітня 2021 року № 105-92/Т-22/8-1239/21 в перерахунку пенсії позивача.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) до пільгового підземного стажу період роботи з 03.12.1993 по 19.08.1996 відповідно до довідок від 16.03.2021 за №№ 82/1,82/2,82/3, 82/5,82/6, 82/7 про заробітну плату і пільговий стаж та здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення - з 05.04.2021 та виплатити заборгованість за минулий час.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 липня 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян