Рішення № 98514575, 23.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року м. Київ справа №320/6522/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" до Яготинського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" (далі - позивач) з позовом до Яготинського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідача), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати постанову головного державного виконавця відповідача Цимбала Н.В. у виконавчому провадженні ВП № 65494860 про стягнення виконавчого збору від 20 травня 2021 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні державний виконавець неправомірно визначив розмір виконавчого збору, оскільки рішенням Господарського суду Київської області від 10 листопада 2020 р. у справі № 911/1058/19, на підставі якої винесена оскаржена постанова, задоволено вимогу майнового характеру про повернення земельної ділянки, а державний виконавець при визначені розміру виконавчого збору застосував ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", а саме як за примусове виконання рішення немайнового характеру в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-юридичної особи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання по справі. Цією ж ухвалою витребувано від відповідача матеріали виконавчого провадження № 65494860 в частині, яка стосується предмета спору.

9 липня 2021 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позову не визнав і просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що в наказі Господарського суду Київської області у справі № 911/1058/19 від 2 квітня 2021 р. вартість земельної ділянки в грошовому еквіваленті не вказано, таким чином витребування земельної ділянки відноситься до рішення, за яким боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій. А тому відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону №1404 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 24 000 грн. 00 коп. за виконання рішення немайнового характеру.

9 липня 2021 р. до суду надійшло клопотання від представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника відповідача.

16 липня 2021 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – позивач) №05/1-1280-19 від 15 квітня 2019 року до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ФАРМ» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10 листопада 2020 р. у справі № 911/1058/19 адміністративний позов задоволено частково, а саме:

- витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ФАРМ» (08420, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 35652231) на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771) земельну ділянку площею 1,9255 га, кадастровий номер 3225583600:03:009:0042, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Лозовоярівської сільської ради, Яготинського району, Київської області;

- стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (14000, м. Київ, вул. Серпова, 3/14, код 39817550) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) 960 грн. 50 коп. судового збору;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ФАРМ» (08420, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 35652231) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) 960 грн. 50 коп. судового збору;

- закрито провадження у справі №911/1058/19 в частині вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29 травня 2018 року №10-4796/15-18-сг, яким передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,9255 га кадастровий номер 3225583600:03:009:0042 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Лозовоярівської сільської ради, Яготинського району, Київської області.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “НИВА ФАРМ” звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 10 листопада 2020 р. у справі №911/1058/19 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2021 р. у справі № 911/1058/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НИВА ФАРМ” – залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 10 листопада 2020 р. у справі №911/1058/19 – залишено без змін. Матеріали справи №911/1058/19 повернуто до господарського суду першої інстанції.

Рішення Господарського суду Київської області від 10 листопада 2020 р. у справі № 911/1058/19 набрало законної сили 24 лютого 2021 р.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 10 листопада 2020 р. у справі № 911/1058/19 було видано судовий наказ від 2 квітня 2021 р.

19 травня 2021 р. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру подала до відповідача заяву про примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 2 квітня 2021 р. у справі № 911/1058/19.

20 травня 2021 р. відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 65494860. Вказана постанова направлена на адресу позивача.

20 травня 2021 р. відповідачем прийнято постанову в межах виконавчого провадження № 65494860 про стягнення виконавчого збору. Відповідно до цієї постанови та ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено стягнути з позивача (боржника) виконавчий збір у розмірі 24 000 грн. 00 коп. Вказана постанова направлена на адресу позивача.

20 травня 2021 р. відповідачем прийнято постанову в межах виконавчого провадження № 65494860 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Вказана постанова направлена на адресу позивача.

Позивач вважає постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Закон № 1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 19 Закону №1404 передбачено право вибору стягувача щодо пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частин 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VIII).

Частиною 4 ст. 27 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі – Інструкція № 512/5).

Відповідно до вимог п.8 Розділу ІІІ Інструкції № 512/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження». Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Отже, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання на підставі виконавчого документа та є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Необхідно звернути увагу, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з організацією примусового виконання виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби.

Таким чином, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, державний виконавець діяв правомірно відповідно до норм чинного законодавства.

Судом встановлено, що 2 квітня 2021 р. Господарським судом Київської області у справі № 911/1058/19 видано наказ про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ФАРМ» (08420, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 35652231) на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771) земельну ділянку площею 1,9255 га, кадастровий номер 3225583600:03:009:0042, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Лозовоярівської сільської ради, Яготинського району, Київської області.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. 3 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Судом встановлено, що п. 1 постанови про стягнення виконавчого збору від 20 травня 2021 р. в межах виконавчого провадження № 65494860 державним виконавцем було визначено, що стягненню з позивача (боржника) підлягає виконавчий збір у розмірі – 24 000 грн., тобто, як за виконання рішення суду, що носить немайновий характер (6000 грн. мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2021 року х 4 = 24 000 грн.).

Разом з тим, суд зазначає, що висновок відповідача про те, що вказане рішення є таким, що має немайновий характер, є помилковим.

Суд зазначає, що порядок примусового виконання рішень немайнового характеру передбачений розділом VIІI Закону №1404-VIІI, якою зокрема регламентовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дiї або утриматися від їх вчинення, рішень про відібрання дитини, про встановлення побачення з дитиною про усунення перешкод у побаченні з дитиною, про поновлення на роботі, про виселення боржника, про вселення стягувача (статті 63-67 Закону №1404-VIII).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України).

Крім того, відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна, зокрема, містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 163 ГПК України).

Як встановлено судом, Заступник прокурора Чернігівської області, звертаючись до Господарського суду Київської області із позовом у справі №911/1058/19, визначив ціну позову 53062 грн. 00 коп. та судовий збір за подання однієї майнової вимоги про витребування земельної ділянки виходячи із розміру нормативно-грошової оцінки 1 га ріллі на території Київської області.

Таким чином, судом встановлено, що позов у справі № 911/1058/19 в частині витребування земельної ділянки підлягає грошовій оцінці. Отже, судом встановлено, що рішення суду про витребування земельної ділянки є рішенням майнового характеру, а тому державним виконавцем помилково застосовано положення частини третьої статті 27 Закону № 1404-VIII.

Так, частиною першою ст. 63 Закону України № 1404 – VIII визначено, що рішенням немайнового характеру є рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Тобто, такі дії не підлягають вартісній оцінці.

Відповідно ж до частини 2 статті 27 Закону №1404-VІІІ, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків суду про те, що виконавче провадження з виконання рішення суду, яким зобов`язано відповідача (боржника) повернути земельну ділянку позивачу (стягувачу) є рішенням майнового характеру, оскільки безпосереднім наслідком його виконання є зміна складу майна позивача.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 30 жовтня 2018 року по справі № 826/4741/17.

З урахуванням наведеного, постанова головного державного виконавця відповідача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 65494860 про стягнення виконавчого збору від 20 травня 2021 р. в частині визначення розміру виконавчого збору у сумі 24 000 грн., як за виконання рішення немайнового характеру, є протиправною. В іншій частині підстави для скасування постанови відсутні.

За таких обставин, п. 1 постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 65494860 від 20 травня 2021 року підлягає скасуванню в частині визначення розміру виконавчого збору на суму 24 000 грн. В іншій частині постанова залишається без змін.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відповідача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 65494860 про стягнення виконавчого збору від 20 травня 2021 р., є обґрунтованими в частині, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню..

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з платіжним дорученням від 18 травня 2021 р. № 506 позивачем сплачено судовий збір на суму 2270 грн. 00 коп.

Суд, керуючись ч. 3 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог присуджує позивачу 2000 грн. 00 коп. понесених витрат по оплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 постанови головного державного виконавця Яготинського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбала Н.В. у виконавчому провадженні ВП № 65494860 про стягнення виконавчого збору від 20 травня 2021 р.

Стягнути з Яготинського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ - 34233671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» (код ЄДРПОУ – 35652231) судові витрати в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 294, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм», адреса: вул.. Привокзальна, 2,, с. Переяславське, Київська область, 08420, код ЄДРПОУ - 35652231.

Відповідач - Яготинський районний відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: вул.. Незалежності, 148, м. Яготин, Київська область, 07700, код ЄДРПОУ - 34233671.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду – 23 липня 2021 р.