Рішення № 98514562, 23.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року м. Київ № 320/4895/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Морозівської сільської ради, Баришівської селищної ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Морозівської сільської ради (далі - відповідач-1), Баришівської селищної ради (далі - відповідач-2), в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):

- визнати протиправним та нечинним рішення Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області №125-12-07 від 14 липня 2016 р. "Про затвердження звіту тимчасової депутатської комісії щодо звернення ОСОБА_2 та жителів будинку АДРЕСА_1 ".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області №125-12-07 від 14 липня 2016 р. "Про затвердження звіту тимчасової депутатської комісії щодо звернення ОСОБА_2 та жителів будинку АДРЕСА_1 " є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки було прийнято з порушенням вимог ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 р. у цій справі суддею Брагіною О.Є. відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

31 серпня 2020 р. від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, у його задоволені просив відмовити. Вказує, що позивач просить визнати протиправним та не чинним рішення Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області № 125-12-07 від 14 липня 2016 р., проте позивач не наводить ніяких достовірних фактів, як саме порушені його права та інтереси внаслідок прийняття рішення, окрім як застосуванням цього рішення в якості доказової бази в конкретному кримінальному провадженні. Зазначає, що оскаржуваним рішенням вирішено ряд інших питань, які взагалі ніяким чином не зачіпають права, інтереси чи обов`язки позивача, а саме: п. 1, п. 2, п. 5, п. 6, п. 7. Стверджує, що оскаржуване рішення має ознаки ненормативного акту індивідуальної дії, є актом одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

10 вересня 2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що головуюча на сесії депутат ОСОБА_3 не мала право відповідно до вимог чинного законодавства підписувати оскаржуване рішення сесії. Вважає, що перебування сільського голови Морозівської сільської ради на лікарняному, відсутність секретаря сільської ради і обрання депутата головуючим на сесії у даному випадку не були законними підставами для підписання рішення депутатом ОСОБА_3

14 вересня 2020 р. до суду від представника відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що позивачем не наведено реальних фактів порушення його прав, свобод чи інтересів внаслідок прийняття оскаржуваного рішення Морозівської сільської ради, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду № 465 від 9 грудня 2020 р. справу № 320/4895/20 призначено на повторний автоматичний розподіл справ у зв`язку із тимчасовим відстороненням судді Брагіної О.Є. від здійснення правосуддя.

9 грудня 2020 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями ця справа передана на розгляд судді Журавлю В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 р. прийнято вказану адміністративну справу до свого провадження та визначено що вказана адміністративна справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 15 лютого 2021 р. протокольною ухвалою суду було витребувано від Баришівської селищної ради наступні докази:

- належним чином засвідчену копію рішення Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області №125-12-07 від 14 липня 2016 р. "Про затвердження звіту тимчасової депутатської комісії щодо звернення ОСОБА_2 та жителів будинку АДРЕСА_1 " та документи, які були підставою для його прийцняття;

- належним чином засвідченні копії рішень щодо обрання голови та секретаря Морозівської сільської ради, які були повноважними станом на час прийняття спірного рішення 14 липня 2016 р.;

- належним чином засвідчену копію розпорядження чи іншого документа, на підставі якого було скликано депутатів на засідання Морозівської сільської ради 14 липня 2016 р. (сесію ради) та на якому було прийнято оскаржуване рішення;

- повний перелік депутатів Морозівської сільської ради, які виконували свої обов`язки в липні 2016 р., та список депутатів, які були присутні на голосуванні 16 липня 2016 р. із даними щодо їхнього поіменного голосування;

- належним чином засвідченні копії документів, які б підтверджували факт і причину відсутності сільського голови Морозівської сільської ради у день прийняття оскаржуваного рішення 14 липня 2016 р. (перебування в стані тимчасової непрацездатності, відпустка чи інша поважна причина).

15 березня 2021 р. представником Баришівської селищної ради було надано лише частину витребуваних судом доказів. При цьому в судовому засіданні представник Баришівської селищної ради попросив у суду додатковий час для збирання решти доказів. Судом протокольною ухвалою повторно витребувано докази від Баришівської селищної ради.

5 квітня 2021 р. до суду сторони не прибули, витребувані докази не надали. Позивач подав заяву про подальший розгляд справи без його участі. Баришівська селищна рада надала до суду докази направлення запиту до архіву для отримання доказів причин відсутності сільського голови Морозівської сільської ради у день прийняття оскаржуваного рішення 14 липня 2016 р. (перебування в стані тимчасової непрацездатності, відпустка чи інша поважна причина), проте відповідь від архівної установи та отриманих документів не надала.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2021 р. витребувано від Баришівської селищної ради належним чином засвідчені копії документів, які б підтверджували факт і причину відсутності сільського голови Морозівської сільської ради у день прийняття оскаржуваного рішення 14 липня 2016 р. (перебування в стані тимчасової непрацездатності, відпустка чи інша поважна причина).

2 червня 201 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

4 липня 2016 р. Сільським головою Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області Саміленко Н.А. прийнято розпорядження №29 «Про скликання одинадцятої сесії сільської ради». Згідно з цим рішенням одинадцяту сесію сільської ради скликано на 14 липня 2016 р. о 15 год. 00 хв.

2 червня 2016 р. Сільським головою Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області Саміленко Н.А. прийнято рішення № 105-10-07 про дострокове припинення повноважень секретаря Сільським головою Морозівської сільської ради VII скликання ОСОБА_3 за власним бажанням.

У зв`язку з відсутністю сільського голови та секретаря Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області 14 липня 2016 р. засідання одинадцятої сесії здійснювалося депутатом Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області ОСОБА_3

14 липня 2016 р. на засіданні одинадцятої сесії Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області прийнято рішення № 125-12-07 про затвердження звіту тимчасової депутатської комісії щодо звернення ОСОБА_2 та жителів будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до цього рішення було вирішено наступне:

1) Затвердити звіт тимчасової депутатської комісії щодо звернення ОСОБА_2 та жителів буд. АДРЕСА_1 .

2) Зобов`язати головного бухгалтера ЖКГ ОСОБА_4 списати використані матеріали згідно чинного законодавства.

3) Зобов`язати ОСОБА_1 повернути газонокосилку вартістю 2523 грн. 95 коп. у власність ЖКГ.

4) Зобов`язати ОСОБА_1 повернути транспортний засіб МТЗ-80 у володіння КМП «Добра справа» на територію болерної.

5) Директору ЖКГ разом з Морозівським сільським головою оформити болерну на баланс ЖКГ.

6) Направити заяву до правоохоронних органів про виявлення правопорушень з боку колишнього директора ЖКГ ОСОБА_1 за період з початку його трудової діяльності на посаді директора ЖКГ щодо вивозу побутових відходів, про які комісія проводила перевірку для внесення в Єдиний реєстр судових розслідувань.

7) Створити тимчасову депутатську комісію щодо перевірки підстав виділення земельних ділянок під гаражі, які належать ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 .

8) Виділити кошти на усунення аварійної ситуації в будинку за адресою АДРЕСА_1 за рахунок спільних коштів місцевого бюджету та добровільних внесків мешканців будинку.

9) Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову Морозівської сільської ради ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що рішення від 14 липня 2016 р. № 125-12-07 підписано головуючою Морозівської міської ради – ОСОБА_3 (яка є депутатом Морозівської міської ради).

Позивач вважає рішення відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Так, зокрема, Закон №280/97-ВР визначає компетенцію селищних рад, порядок організації роботи селищних рад, постійних комісій та порядок скликання сесій для прийняття рішення та принципи діяльності місцевого самоврядування в Україні, яке здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: затвердження регламенту ради; утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій; утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом; затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; тощо.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Приписами частини першої статті 46 Закону №280/97-ВРвизначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно з вимогами ч. 2 статті 46 Закону №280/97-ВР перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не зареєстрований відповідно до закону про місцеві вибори, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п`яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.

Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п`яти осіб - представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради (ч. 3 статті 46 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до вимог ч. 4 статті 46 Закону №280/97-ВР наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Згідно з вимогами ч. 5 статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частиною 6 статті 46 Закону №280/97-ВР передбачено, що у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;

2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації (ч. 7 статті 46 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до вимог ч. 8 статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду.

Згідно з вимогами ч. 9 статті 46 Закону №280/97-ВР у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (ч. 10 статті 46 Закону №280/97-ВР).

За приписами ч. 11 статті 46 Закону №280/97-ВР сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Згідно з вимогами ч. 12 статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до вимог ч. 13 статті 46 Закону №280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (ч. 15 статті 46 Закону №280/97-ВР).

Згідно з вимогами ч. 16 статті 46 Закону №280/97-ВР протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Відповідно до вимог ч. 17 статті 46 Закону №280/97-ВР сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Судом встановлено, що Сільським головою Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області ОСОБА_5 прийнято розпорядження від 4 липня 2016 р. №29 «Про скликання одинадцятої сесії сільської ради». Згідно з цим рішенням одинадцяту сесію сільської ради скликано на 14 липня 2016 р. о 15 год. 00 хв.

2 червня 2016 р. Сільським головою Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області Саміленко Н.А. прийнято рішення № 105-10-07 про дострокове припинення повноважень секретаря Сільським головою Морозівської сільської ради VII скликання ОСОБА_3 за власним бажанням.

Відповідно до листка непрацездатності серії АДА № 356722 Сільський голова Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області ОСОБА_5 у період з 13 липня 2016 р. по 25 липня 2016 р. був на лікуванні.

Через відсутність сільського голови та секретаря Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області 14 липня 2016 р. головування на засіданні одинадцятої сесії здійснювалося депутатом Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області ОСОБА_3

14 липня 2016 р. на засіданні одинадцятої сесії Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області прийнято рішення № 125-12-07 про затвердження звіту тимчасової депутатської комісії щодо звернення ОСОБА_2 та жителів будинку АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що рішення від 14 липня 2016 р. № 125-12-07 підписано головуючою Морозівської міської ради – ОСОБА_3 (яка є депутатом Морозівської міської ради).

З урахуванням наведених норм законодавства та наявних доказів, суд погоджується із доводами позивача, що сесію Морозівської сільської ради 14 липня 2016 р. було скликано на вимогу сільського голови, а тому рішення сесії Морозівської сільської ради мають бути підписані сільським головою або відповідним секретарем сільської ради. Проте, рішення було підписано з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування» особою, яка не мала на це повноважень, а саме депутатом ОСОБА_3 , яка не уповноважена підписувати рішення Морозівської сільської ради.

Тому суд визнає, що це рішення прийнято з порушенням встановленої процедури і порядку його прийняття, що за інших обставин справи (відсутності у рішення ознаки ненормативного правового акту) мало б наслідком його скасування.

Разом з тим, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Водночас, у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст.144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:

а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;

б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Натомість ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.

Суд зазначає, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Суд звертає увагу, що ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки задля розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень.

Так, рішення Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області від 14 липня 2016 р. № 125-12-07 є актом ненормативного характеру одноразового застосування.

Суд визнає обґрунтованість тверджень позивача про порушення процедури і порядку прийняття такого рішення та його підписання, що утворювало б підстави для його скасування. Разом з тим суд зазначає, що рішення про затвердження звіту та зобов`язання вчинити певні дії є реалізованим і виконаним одним фактом його прийняття, а тому не може бути скасованим.

Отже, рішення Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області від 14 липня 2016 р. № 125-12-07 є ненормативним правовим актом одноразового застосування, відтак не може бути визнано нечинним або таким, що втратило чинність чи скасованим, оскільки вичерпало свою дію фактом його використання/виконання.

А тому, рішення Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області від 14 липня 2016 р. № 125-12-07 не можу бути скасованим, оскільки рішення вичерпало свою дію фактом його підписання.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач-1 – Морозівська сільська рада, адреса: вул.. Садова, 9, с. Морозівка, Київська область, 07526, код ЄДРПОУ - 04362846.

Відповідач-2 – Баришівська селищна рада, адреса: вул.. Центральна, 27, смт. Баришівка, Київська область, 07500, код ЄДРПОУ - 04360623.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 23 липня 2021 р.