Рішення № 98514509, 21.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року справа № 320/5497/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» - адвоката Іонової Оксани Борисівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» - адвоката Іонової Оксани Борисівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» (далі – позивач) з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100390/2020/010004/1 від 01.06.2020 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2020/00013.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100390/2020/010004/1 від 01.06.2020.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2020/00013 від 01.06.2020.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» (ідентифікаційний код 35115248, місцезнаходження: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) судовий збір у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).

Копію судового рішення від 24.06.2021 було направлено відповідачу засобами електронного зв`язку. Електронне повідомлення, що вміщує файл з копією рішення доставлено на адресу електронної пошти відповідача - 26.06.2021 о 19:28 год., що підтверджується звітом Інтернет провайдера.

Станом на день постановлення додаткового рішення по даній справі рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 в апеляційному порядку оскаржено не було.

02.07.2021 на адресу суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» - адвоката Іонової Оксани Борисівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від 29.06.2021 №01/29 в адміністративній справі №320/5497/20.

Копію даної заяви направлено відповідачу цінним листом з описом вкладення 29.06.2021 (штрихкодовий ідентифікатор Укрпошти 0740302859608).

В результаті автоматизованого розподілу 02.07.2021 вказану заяву було передано до розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 06 липня 2021 року заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» - адвоката Іонової Оксани Борисівни про ухвалення додаткового рішення від 29.06.2021 №01/29 в адміністративній справі №320/5497/20. Встановлено відповідачу строк для надання заперечень щодо заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» - адвоката Іонової Оксани Борисівни про ухвалення додаткового рішення від 29.06.2021 №01/29 в адміністративній справі №320/5497/20 впродовж 5 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Копію ухвали від 06.07.2021 було направлено відповідачу засобами електронного зв`язку. Електронне повідомлення, що вміщує файл з копією ухвали доставлено на адресу електронної пошти відповідача - 07.07.2021 о 09:44 год., що підтверджується звітом Інтернет провайдера.

19.07.2021 на адресу суду від Київської митниці Держмитслужби надійшло клопотання про зменшення судових витрат від 06.07.2021 №7.8-10-01/3528, відправлене відповідачем 06.07.2021 у рекомендованому поштовому відправленні за трекінгом №0830200883562.

Також 19.07.2021 на адресу суду від представника позивача - адвоката Іонової Оксани Борисівни надійшли письмові пояснення від 06.07.2021, подані у відповідь на клопотання відповідача про зменшення судових витрат від 06.07.2021 №7.8-10-01/3528.

У заяві про ухвалення додаткового рішення від 29.06.2021 №01/29 представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №320/5497/20 про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката, пов`язану зі справою №320/5497/20 у розмірі 7000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/5497/20 про стягнення судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії”, заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 №5076-VI(далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до заяви від 29.06.2021 №01/29 надано копії: договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №9 від 01.06.2020 з Додатком №1 до нього; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Іоновою О.Б. та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №320/5497/20; акту про надання правової допомоги від 25.06.2021 на суму 7000,00 грн.; рахунку №1/25-06-21 від 25.06.2021 на суму 7000,00 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера №04 від 29.06.2021 на суму 7000,00 грн.

Судом встановлено, що 01.06.2020 між позивачем та адвокатом Іоновою Оксаною Борисівною було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №9, за яким Адвокат зобов`язався надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу на умовах, в порядку, в обсязі та строки, передбачені цим Договором та/або Додатковими угодами до нього.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Адвокат здійснює представництво та /або надає інші види правової допомоги під час здійснення Клієнтом господарської діяльності (консультування тощо), а також у судових процесах в порядку адміністративного судочинства, з усіма правами, які надано законом господарському товариству, позивачу, скаржнику (заявнику), відповідачу, третій особі, боржнику, для чого Клієнт надає Адвокату право, зокрема складати, подавати, підписувати від імені Клієнта будь-які заяви, клопотання, скарги, відзиви, відповіді на відзив, інші процесуальні документи та подає їх у встановленому законом порядку.

Так, у відповідності до умов пункту 5.2. Договору сторони погодили, що вартість винагороди (розмір гонорару) Клієнта визначається сторонами у Додатках до цього Договору та/або Додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Розмір фактично наданої Адвокатом правової допомоги згідно з цим Договором та Додатками до нього та/або Додатковими угодами зазначається в Акті про надання правової допомоги.

Згідно з п.п.5.3.1 Договору Клієнт здійснює 100% оплату такого рахунку протягом 2-х робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту про надання правової допомоги та виставлення Адвокатом рахунку. Оплата наданої Адвокатом правової допомоги може здійснюватись Клієнтом в безготівковій формі, шляхом перерахування суми, визначеної в Акті про надання правової допомоги та у розрахунку з розрахункового рахунку Клієнта на банківський рахунок Адвоката або шляхом видачі з каси Клієнта.

Відповідно до пункту 4.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

01.06.2020 сторонами підписано Додаток №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.06.2020 №9, яким визначено розмір адвокатської винагороди (гонорару). Відповідно до пункту 3 додатку №1 сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвоката за Договором, зокрема, за вивчення документів та складання позовної заяви становить 5000,00 грн., за підготовку відповіді на відзив та/або письмових пояснень - 1000,00 грн. за кожен документ.

Крім того, до заяви про стягнення правничої допомоги представником позивача додано Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом Іоновою О.Б. та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №320/5497/20, наявного в матеріалах справи, відповідно до якого розмір винагороди (гонорару) Адвокату за надану правову допомогу (п.1-п.4 Детального опису) становить 7000,00 грн., а надана правова допомога включає: вивчення документів з питання про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та інших документів, пов`язаних із спірною поставкою; складення позовної заяви, складення на вимогу суду письмових пояснень щодо умов поставки імпортованого товару; складення відповіді на відзив.

Як вбачається з Акту про надання правової допомоги від 25.06.2020 за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №9 від 01.06.2020, Адвокатом надано Клієнту таку правову допомогу:

- вивчено документи та складено позовну заяву від 26.06.2020 №01/26 про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 01.06.2020 №UA 100390/2020/00013 і Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100390/2020/00013 - вартістю 5000,00 грн.;

- складено на вимогу суду (ухвала від 20.07.2020) письмові пояснення №03/28 від 28.07.2020 вартістю 1000,00 грн.;

- складено відповідь №01 від 10.09.2020 на відзив Київської митниці Державної митної служби України №7.8-10-01/3580 від 19.08.2020 на позовну заяву ТОВ "Київгума" вартістю 1000,00 грн., всього надано послуг на суму 7000,00 грн.

25.06.2021 Адвокатом Іоновою О.Б. складено рахунок №1/25-06-21 на оплату послуг за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №9 від 01.06.2020 на суму 7000,00 грн., який наявний в матеріалах справи.

Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу на суму 7000,00 грн. є квитанція до прибуткового касового ордера №4 від 29.06.2021 на суму 7000,00 грн.

Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідач у клопотанні про зменшення судових витрат від 06.07.2021 №7.8-10-01/3528, заперечуючи щодо розміру витрат на правничу допомогу, зазначив, що розмір вказаних витрат є завищеним та не відповідає їх складності та об`єму, а отже судові витрати є неспівмірними із заявленими сумами.

Так, заперечуючи щодо розміру витрат на правничу допомогу, відповідач зазначає, що позивачем не надано суду доказів, що адвокат має касу і веде касову книгу, а відтак адвокат позивача не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів, і що витрати відповідача (а не прибутки адвоката) мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера, або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням, які суду не подані, отже відсутні підстави включати до судових витрат про справі витрати відповідача на послуги адвоката як такі, що не підтверджені належними фінансовими документами.

Також відповідач звертає увагу на те, що квитанція до прибуткового касового ордера №04 від 29.06.2021 не містить печатки та замість головного бухгалтера вказане прізвище та ініціали адвоката Іонової О.Б.

Отже з огляду на надані позивачем документи, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного провадження, обсяг та зміст позовної заяви, відповіді на відзив, незначної ціни позову (48079,49 грн.), відповідач звертає увагу суду на необхідність зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за підготовку позову та його подання до суду, в тому числі, складення письмових пояснень на вимогу суду, підготовку та подання відповіді на відзив.

Не погоджуючись із клопотанням відповідача про зменшення судових витрат від 06.07.2021 №7.8-10-01/3528 представником позивача подано письмові пояснення від 06.07.2021, в яких зазначено про те, що витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 7000,00 грн. є цілком співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, що підтверджено Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Іоновою О.Б. та Актом про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.06.2021, вартості послуг, яка є фіксованою та яку зазначено у Додатку №1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №9 від 01.06.2020, ціною позову, яка складає 48079,49 грн., а відповідно витрати позивача на оплату послуг адвоката Іонової О.Б. у справі №320/5497/20 становлять 1/6 від ціни позову, що відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи.

При цьому представник позивача посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.04.2020 №727/4597/19.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката, суд звертає увагу відповідача на те, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату, а оскільки адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність, до них не можуть бути застосовані положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Положення "Про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, оскільки останні не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку та не поширюють свою дію на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Суд зазначає, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, при цьому адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Таким чином, видана адвокатом квитанція, довідка або інший документ, складений у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги (актом виконаних робіт тощо) є належним доказом для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 16.04.2020 у справі №727/4597/19.

Тому суд відхиляє твердження відповідача про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу через те, що позивачем на підтвердження послуг адвоката не надано належних фінансових документів, зокрема не надано суду доказів, що його адвокат має касу і веде касову книгу, та те, що адвокат не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів і що витрати мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера або у випадку безготівкового рахунку - платіжним дорученням.

Водночас, суд звертає увагу відповідача на те, що форма адміністративного судочинства, за правилами якого розглядається справа (загальне або спрощене), не є визначальним критерієм при вирішенні питання щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що обсяг виконаних представником позивача робіт із надання професійної правничої допомоги детально описаний в акті наданих послуг та детальному описі виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.

Суд зауважує, що лише сам факт незгоди відповідача з заявленим позивачем до відшкодування розміром витрат на професійну правничу допомогу сам по собі не є достатньою підставою для зменшення розміру таких витрат, оскільки клопотання про неспівмірність витрат має бути належним чином обґрунтоване та підтверджено доказами.

Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатським бюро роботами (послугами).

Ураховуючи вищевикладене, а також фактичний об`єм виконаної роботи, суд вважає обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Київської митниці Держмитслужби в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 137, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» - адвоката Іонової Оксани Борисівни від 29.06.2021 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/5497/18 задовольнити повністю.

2. Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» (ідентифікаційний код 35115248, місцезнаходження: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Кушнова А.О.