Рішення № 98514404, 22.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 липня 2021 року Справа № 280/3627/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час затримки про звільненні,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Запорізької обласної прокуратури (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку; 2) зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 22114,56 грн.; 3) стягнути із Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.03.2021 по день винесення судом рішення з урахуванням середньоденного розміру заробітної плати 1134,08 грн.

У позовній заяві зазначено наступне. ОСОБА_1 в органах Запорізької обласної прокуратури (до перейменування 11.09.2020 - прокуратура Запорізької області) працювала з листопада 2007 року. Свій трудових шлях розпочала з посади помічника прокурора Комунарського району міста Запоріжжя, а з 12.06.2017 призначена на посаду прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2. У звязку зі зміною структури та штатного розпису прокуратури області з 06.05.2019 обіймала посаду прокурора Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області. Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури №418к від 18.03.2021 позивача звільнено із займаної посади та з органів Запорізької обласної прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України “Про прокуратуру” з 19.03.2021. В той же час, остаточний розрахунок із позивачем здійснений не був у зв`язку із невиплатою вихідної допомоги, яка передбачена ст.44 Кодексу законів про працю України, чим порушено права та законні інтереси позивача. Згідно довідки Запорізької обласної прокуратури №21-370вих-21 від 08.04.2021, сума середньоденної заробітної плати позивача складає 1134,08 грн. Отже, з урахуванням кількості робочих днів в останні перед звільненням два місяці (19 днів - в січні та 20 днів - в лютому), сума середньомісячної заробітної плати складає 22114,56 грн. (1134,08 грн. х 19,5 середня кількість планових робочих днів за січень-лютий 2021 року). Таким чином, оскільки відповідачем не виплачено позивачу при звільненні вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку, із Запорізької обласної прокуратури на користь позивача підлягає стягненню вихідна допомога у зв`язку із звільненням в розмірі 22114,56 грн. 19.03.2021 відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем. Проте, відповідачем не було проведено виплат вихідної допомоги при звільненні на користь позивача, а отже і не здійснено остаточний розрахунок з позивачем. З огляду на викладене, із Запорізької обласної прокуратури підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в період часу з 19.03.2021 по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного розміру 1134,08 грн.

Ухвалою від 11.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано 08.06.2021 до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Тринадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення від 19.02.2021 № 4 про неуспішне проходження позивачем атестації. На підставі вказаного рішення комісії, наказом керівника обласної прокуратури звільнено з посади прокурора Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури. Доводи позивача про необхідність виплати вихідної допомоги при звільненні не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Позивача звільнено з підстав та в порядку, передбачених Законом України від 14.10.2014 за №1697-VII “Про прокуратуру”, яким не передбачено виплати вихідної допомоги при звільненні, позивач не набув права на її отримання. Просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд зазначає наступне.

У наказі Запорізької обласної прокуратури від 18.03.2021 за №418к зазначено: “… Керуючись статтею 11 Закону України “Про прокуратуру”, підпунктом 2 пункту 19 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, НАКАЗУЮ: ЗВІЛЬНИТИ ОСОБА_2 з посади прокурора Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” з 19 березня 2021 року. Підстава: копія рішення від 19.02.2021 № 4 тринадцятої кадрової комісії…”.

У Довідці від 08.04.2021 за №21-370вих-21, виданої відповідачем позивачу, зазначено: “… Видана ОСОБА_1 про те, що її середньоденна заробітна плата на посаді прокурора Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області (розрахована відповідно до п.8 розділ IV постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100) складала 1134,08 грн. (Одна тисяча сто тридцять чотири гривні 08 копійок). Розмір середньоденної заробітної плати розраховано за один робочий день, в тому числі: за січень 2021 року нарахована заробітна плата за 19 робочих днів – 21554,34 грн.; за лютий 2021 року нарахована заробітна плата 20 робочих днів – 1127,25 грн. 21554,34 грн + 1127,25 грн.= 22681,59 : 20 робочих днів = 1134,08 грн. Довідка видана для пред`явлення до суду.

Судом досліджено: Розрахунковий лист позивача; Трудову книжку позивача НОМЕР_1 .

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Згідно з ст.44 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП України) при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

У ст.40 КЗпП України зазначено: “Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; … Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус”.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.51 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII “Про прокуратуру” прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Як зазначено у ч.5 ст.51 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII “Про прокуратуру”, на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

У Рішенні Конституційного Суду України від 07.05.2002 за №8-рп/2002 у справі №1-1/2002 зазначено, зокрема: “… Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв`язку з цим обмежувати право на судовий захист. Правове регулювання Конституцією України та спеціальними законами України статусу, … посадових осіб … не означає, що на них не можуть не поширюватися положення інших законів щодо відносин, не врегульованих спеціальними законами. …”.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ч.5 ст.51 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII “Про прокуратуру” та ч.4 ст.40 КЗпП України передбачений виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у такий виключний перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а, отже, не заборонено застосування положень ст.44 КЗпП України при вирішенні спірного питання.

Суд також звертає увагу що чинним національним законодавством закріплені правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги.

Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин.

У день фактичного звільнення із займаної посади позивачу належала до виплати вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку. Незалежно від причини і підстави, відповідач повинен був під час звільнення дотримуватись вимог чинного законодавства України, провести звільнення працівника у порядку, визначеному законом з виплатою всіх гарантованим законодавством коштів, в тому числі і вихідної допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що середній місячний заробіток позивача становив 24517 грн. 95 коп. Дана сума відповідачем не заперечується.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 22 114,56 грн.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №640/23379/19 (адміністративне провадження №К/9901/35075/20), від 25.02.2021 у справі №640/8451/20 (адміністративне провадження №К/9901/2517/21), від 21.01.2021 у справі №260/1890/19 (адміністративне провадження №К/9901/19155/20), від 23.12.2020 у справі №560/3971/19 (адміністративне провадження №К/9901/15065/20).

Згідно з ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

За матеріалами справи останнім робочім днем позивача було 19.03.2021, а середньоденна заробітна плата складає 1134 грн. 08 коп.

Станом на день винесення судового рішення (22.07.2021) відповідачем не виплачено позивачу вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 22114 грн. 56 коп.

Суд, з урахуванням вищевикладеного та з метою захисту прав позивача вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.03.2021 по 22.07.2021 у сумі 95 262 грн. 72 коп. (95 262 грн. 72 коп. = 84 робочих днів х 1134 грн. 08 коп. середньоденної заробітної плати).

Аналогічне застосування норм права здійснено, наприклад, Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 17.12.2020 у справі №280/3628/20.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29-А; код ЄДРПОУ 02909973) щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку.

Зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29-А; код ЄДРПОУ 02909973) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) вихідну допомогу при звільненні в розмірі 22114,56 грн.

Стягнути з Запорізької обласної прокуратури (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29-А; код ЄДРПОУ 02909973) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.03.2021 по 22.07.2021 у сумі 95 262 грн. 72 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29-А; код ЄДРПОУ 02909973) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1816 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22.07.2021

Суддя А.В. Сіпака