Ухвала суду № 98514041, 23.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у заміні сторони або третьої особи)

23 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/14104/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну вибулої сторони правонаступником в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про замінити сторону,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправню бнздіяльності, зобовязання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Вказане рішення набрало законної сили 11 червня 2021 року.

15 липня 2021 року ОСОБА_1 (син позивача) звернувся із заявою до суду, в якій просить замінити у справі №240/14104/20 позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступника ОСОБА_1 .

Керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 9 статті 205, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Овруцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12 листопада 2020 року.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Овруцької державної нотаріальної контори №989/02-14 від 14.05.2021 року

Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 4 частини 1 статті 1219 ЦК України визначено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Відповідно до ст.1227 ЦПК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відповідно до ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд звертає увагу, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі №240/14104/20 прийнято та набрало законної сили після смерті позивача.

Відповідно до ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, правоздатність, дієздатність і деліктоздатність елементи адміністративної правосуб`єктності особи (що є видом загальної правосуб`єктності суб`єктів права). Ці елементи правосуб`єктності у взаємному зв`язку утворюють модель адміністративної правосуб`єктності, яка є підставою для формування правового статусу конкретного учасника. Адміністративною правоздатністю особи (індивіда) в адміністративному праві слід розуміти невід`ємну потенційну можливість фізичних осіб мати належні їм права та обов`язки як владних або невладних суб`єктів адміністративного права. Під адміністративною дієздатністю фізичних осіб в адміністративному праві необхідно розуміти можливість особи набувати, розпоряджатися, оцінювати, усвідомлювати та реалізовувати (самостійно або через представника) свої діяння.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Тобто, правоздатність особи виникає з моменту народження та припиняється з настанням біологічної смерті, у зв`язку з чим ОСОБА_2 з моменту смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) втратив право мати належні йому права та обов`язки, як наслідок спадкоємець не має права на вказані виплати (зокрема, підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") в силу вимог статей 1218, 1219 ЦК України, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Виходячи з аналізу викладених норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про заміну сторони по справі №240/14104/20, а саме позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 52, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну вибулої сторони правонаступником.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Черноліхов