Рішення № 98513907, 23.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 р. Справа№200/6020/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.04.2021 № 0582-04-8/4707 та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2021 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.04.2021 № 0582-04-8/4707 та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України рішенням від 06 квітня 2021 року № 0582-04-8/4707 йому було відмовлено у призначені пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вказаного рішення до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 01 червня 2006 року по 31 грудня 2012 року в ТПК «Укрсплав» у зв`язку із відсутністю даних по спецстажу в реєстрі застрахованих осіб та начебто відсутністю атестації робочого місця. Також до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01 квітня 2016 року по 24 квітня 2017 року в ТОВ «Енергоімпекс» Філія збагачувальна фабрика «Торецька» та з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2021 року в ТОВ «Донінтервугілля» Філія збагачувальна фабрика «Щербинівська» у зв`язку із несплатою підприємствами страхових внесків за цей період.

На переконання позивача, вказане рішення відповідача від 06 квітня 2021 року № 0582-04-8/4707 є незаконним, оскільки факт роботи підтверджено записами в трудові книжці, довідками пільгового характеру та наказами про результати атестації робочих місць, які були надані пенсійному органу разом із заявою про призначення пенсії.

Крім того, позивач зауважує, що обов`язок щодо сплати страхових внесків законом покладено на роботодавця, тому наявність заборгованості по їх сплаті не може слугувати підставою, що обмежує реалізацію працівником права на призначення пенсії.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить суд:

1. визнати незаконним та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06 квітня 2021 року № 0582-04-8/4707;

2. зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періоди роботи з 01 червня 2006 року по 31 грудня 2012 року в ТПК «Укрсплав», з 01 квітня 2016 року по 24 квітня 2017 року в ТОВ «Енергоімпекс» Філія збагачувальна фабрика «Торецька» та з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2021 року в ТОВ «Донінтервугілля» Філія збагачувальна фабрика «Щербинівська», а також із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01 квітня 2016 року по 24 квітня 2017 року в ТОВ «Енергоімпекс» Філія збагачувальна фабрика «Торецька» та з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2021 року в ТОВ «Донінтервугілля» Філія збагачувальна фабрика «Щербинівська» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 березня 2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди представник пенсійного органу зазначає, що рішенням № 0582-04-8/4707 від 06.04.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, так як на момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу 12 років 06 місяців за Списком № 2.

При цьому, вказаним рішенням відповідно до наявних у пенсійній справі ОСОБА_2 матеріалів спеціальний стаж за період з 01.06.2006 по 31.12.2012 не підтверджений даними, які наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та вказаний період роботи не підтверджений результатами атестації робочих місць, а тому вказаний період не зарахований до пільгового стажу позивача.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу страхові внески філією «Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» за період з 01.04.2016 по 24.04.2017 та філією «Збагачувальна фабрика «Щербинівська» TОB «Доінтервугілля» за період 01.01.2021 по 28.02.2021 не сплачені. Отже відповідач вважає, що у нього відсутні законні підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 вищевказаних періодів роботи.

Також відповідач вказує, що обов`язковою умовою для зарахування до пільгового стажу є наявність страхового стажу у вказаний період, який у позивача відсутній.

З огляду на наведене, представник пенсійного органу просив відмовити у задоволенні позову.

24.05.2021 суд виніс ухвалу, якою прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.04.2021 № 0582-04-8/4707 та зобов`язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі № 200/6020/21. Розгляд адміністративної справи № 200/6020/21 визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.7-8).

29.03.2021 позивач звернувся до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії.

Проте, рішенням від 06 квітня 2021 року № 0582-04-8/4707 ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно з вказаним рішенням, пільговий стаж повивача складає 06 років 10 місяців 02 дні. При цьому, до пільгового стажу не було враховано період роботи позивача з 01.11.2006 по 31.12.2012, оскільки стаж не підтверджений даними, які наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та вказаний період роботи не підтверджений результатами атестації робочих місць.

Крім того, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу страхові внески філією «Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» за період з 01.04.2016 по 24.04.2017 та філією «Збагачувальна фабрика «Щербинівська» TОB «Доінтервугілля» за період з 01.01.2021 по 28.02.2021 не сплачені, а тому вказані періоди також не були враховані до пільгового та страхового стажів позивача (а.с.9-11).

Вказане підтверджено витягом з підсистеми Пенсійного фонду України (а.с.47).

Водночас, судом з записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 встановлено, що у період з 01.11.2006 по 15.01.2014, з 31.01.2014 по 24.04.2017, а також з 25.04.2017 та станом на 13.04.2021 ОСОБА_1 працював на посадах, що визначені списком № 2 (а.с.12-18).

Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день - є записи в його трудовій книжці.

Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Судом встановлено, що у спірні періоди позивач працював на посадах, що визначені Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 2.

Щодо проведення атестації, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першої статті 114 Закону № 1058 та пункту а статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування Списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації № 41).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту а статті 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно з даними трудової книжки позивача останній працював на посадах, що носять пільговий характер.

Водночас, суд зазначає, що законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або не своєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII.

Отже, посилання відповідача на не надання позивачем доказів щодо проведення атестації на підприємствах, суд вважає помилковими.

Щодо посилання відповідача на несплату роботодавцем страхових внесків, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок

Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч. 2. ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд доходить висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а(2а/208/245/16).

Крім того, на переконання суду, обов`язок щодо відображення в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пільгового характеру роботи також покладено на роботодавця, а тому відсутність таких відомостей, не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового та пільгового стажів періодів роботи з 01 квітня 2016 року по 24 квітня 2017 та з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2021 року.

Водночас, вимога позивача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01 червня 2006 року по 31 грудня 2012 року, підлягає частковому задоволенню, адже позивач почав працювати на даному підприємстві з 01.11.2006, про що свідчать записи у його трудовій книжці.

Враховуючи те, що спірне рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06 квітня 2021 року № 0582-04-8/4707 ґрунтується на незарахованих періодах, суд вважає його таким, що не відповідає приписам чинного законодавства.

Проте, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати його незаконним та скасувати його. Зважуючи на приписи ст. 9, 245 КАС України суд вважає за необхідне змінити спосіб захисту порушених прав позивача та визнати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06 квітня 2021 року № 0582-04-8/4707 протиправним та скасувати його.

Крім того, з метою повного та всебічного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 березня 2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, позов ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.04.2021 № 0582-04-8/4707 та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн, що підтверджується квитанцією від 14.05.2021 (а.с.6).

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 800, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475, зареєстроване за адресою: 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Маяковського, будинок 2А) про визнання незаконним та скасування рішення від 06.04.2021 № 0582-04-8/4707 та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.04.2021 № 0582-04-8/4707 «Про відмову в призначенні пенсії за віком», яке винесено відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до страхового та пільгового стажів періодів роботи з 01 квітня 2016 року по 24 квітня 2017 та з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2021 року, а також до пільгового стажу період роботи з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2012 року.

В решті заявлених вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 800, 00 грн. (вісімсот гривень).

Повний текст рішення складено 23.07.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб