Ухвала суду № 98513841, 21.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

21 липня 2021 р. Справа №200/8886/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати нарахованої пенсії у сумі 130 716,80 грн та її стягнення.

Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За змістом позову відповідачем протиправно, всупереч Конституції України та частини 1 статті 47 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не виплачено позивачу нараховану пенсію у розмірі 130 716,80 грн, чим порушено право позивача на отримання пенсії, яке має бути відновлено шляхом стягнення невиплаченої суми коштів з відповідача.

З матеріалів позову вбачається, що заборгованість відповідача з пенсії перед позивачем виникла за періоди з червня 2016 року по травень 2017 року включно та з червня 2018 року по жовтень 2019 року включно і не виплачена станом на 29.06.2021 (дата листа відповідача № 0500-1502-8/25065 позивачу).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 у справі № 805/2309/18-а, яке набрало законної сили 29.05.2018, задоволено повністю позов ОСОБА_1 , визнано протиправними дії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення нарахування та виплати їй пенсії з 01.06.2016, зобов`язано управління здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше отримувачем пенсії за період з червня 2016 року по травень 2017 року, а також сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії за період з червня 2016 року по травень 2017 року включно.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі № 200/9233/19-а, яке набрало законної сили 21.10.2019, задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність Слов`янського об`єднаного управління пенсійного фонду України у Донецькій області щодо припинення виплати їй пенсії з 01.08.2018 по 23.07.2019, зобов`язано управління відновити нарахування та сплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2018 по 23.07.2019.

Заборгованість з пенсії за період з серпня 2019 року по жовтень 2019 року включно становить 20 058,96 грн.

Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційній нормі про обов`язковість судового рішення кореспондують положення норми статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Також відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

В рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його безпосереднього виконання, що визначено ч. 2 ст. 372 КАС України. Для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених, зокрема, у Законі України «Про виконавче провадження». Порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений розділом IV КАС України.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення (зокрема, ст.ст. 378, 382, 383 КАС України), виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання нового позову, невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі № 440/1810/19.

Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 у справі № 805/2309/18-а, яке набрало законної сили 29.05.2018, та від 20.08.2019 у справі № 200/9233/19-а, яке набрало законної сили 21.10.2019. У той же час, невиконання відповідачем цих рішення не є підставою звернення до суду із новим позовом з аналогічними позовними вимогами, оскільки стосується питання виконання рішень.

У випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, позивач має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - стягнення заборгованості з пенсії - є одним із способів виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду у справах № 805/2309/18-а та № 200/9233/19-а в частині зобов`язання сплатити суму заборгованості з пенсії з червня 2016 року по травень 2017 року включно та з серпня 2018 року по липень 2019 року включно, яку на виконання цих рішень суду відповідачем нараховано позивачу у сумі 110 657,84 грн (130 716,80-20 058,96) грн. Отже, заявлені позовні вимоги стосуються порядку виконання судових рішень.

Таким чином, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судових рішень.

Поняття «предмет спору» та «предмет позову» не є тотожними. Так предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем, а предметом позову є безпосередньо позовні вимоги. Таким чином, навіть обрання позивачем різного способу захисту права (шляхом визначення різних позовних вимог), спрямованого на відновлення одного й того самого права не свідчить про виникнення нового спору. Крім цього, одночасне виконання рішення суду про зобов`язання виплатити пенсію та рішення суду про стягнення пенсії за такий самий період призведе до виплати позивачу суми пенсій за однаковий період у розмірі вдвічі більше, ніж підлягає виплаті.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

У даному випадку є такі, що набрали законної сили, рішення суду від 27.04.2018 у справі № 805/2309/18-а та від 20.08.2019 у справі № 200/9233/19-а за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління пенсійного фонду України у Донецькій області (правонаступником якого відповідно до постанови КМУ від 09.10.2020 № 925 є відповідач) щодо невиплати їй пенсії з червня 2016 року по травень 2017 року включно та з серпня 2018 року по липень 2019 року включно (у загальній сумі 110 657,84 грн), тобто рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 170, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати нарахованої пенсії у сумі 110 657,84 грн та її стягнення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.С. Михайлик