Рішення № 98513798, 21.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 р. Справа№200/7447/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості з пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169323, місцезнаходження: Донецька область, м.Мирноград, вул. Центральна, 13), у якій просить:

- визнати протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати пенсії в повному обсязі за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року включно ОСОБА_1 на загальну суму 49 138,24 грн.;

- стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість з недоплаченої пенсії з жовтня 2018 року по листопад 2019 року включно на загальну суму 49 138,24 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. За час перебування у відповідача на обліку йому нараховано, але не виплачено пенсію за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року включно на загальну суму 49 138,24 грн. У зв`язку з наведеним вважає, що його право на отримання нарахованої суми пенсії має бути забезпечено шляхом стягнення цих коштів з відповідача.

Ухвалою суду від 22.06.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну відповідача у справі та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав незважаючи на те, що отримав позовну заяву з доданими до неї документами та ухвалу про відкриття провадження від 22.06.2021 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи те, що спірним питанням є виплата заборгованості з пенсії, яка є єдиним джерелом існування для позивача, а для розгляду вказаної категорії справи пріоритетним є швидке вирішення, в даному випадку неподання відповідачем відзиву на позов суд приймає як визнання позову. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

15.07.2021 року через відділ діловодства та документообігу суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначило, що зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що підставою для звернення до суду стало звернення позивача до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про протиправність невиплати заборгованості з пенсійних виплат за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року в розмірі 49138,24 грн., яка утворилася на виконання судового рішення у справі № 200/10267/19-а. Тому при розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

У зв`язку з відсутністю у ГУ ПФУ у Донецькій області статусу відповідача по справі даний відзив не може вважатися заявою сторони по суті справи.

Дослідивши подані позивачем документи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України та внутрішньо переміщеною особою. Зазначене підтверджується паспортом громадянина України та довідкою від 05.12.2014 року № 1455007162 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідач - Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169323) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є забезпечення своєчасно і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач як отримувач пенсії перебуває на обліку у відповідача як внутрішньо переміщена особа.

На підставі інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», встановлено, що в Донецькому окружному адміністративному суді перебувала справа №200/10267/19-а за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року:

- визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.02.2019 року № 4548, прийняте щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 року із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоду його роботи з 21.12.1992 року по 08.06.1993 року.

Згідно довідки відповідача, нарахована та не сплачена сума пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) становить 49 138,24 грн., які нараховані після повторного розгляду заяви позивача на виконання вказаного вище рішення суду.

Позивач вважає, що станом на час звернення до суду належним та ефективним способом захисту порушених прав буде стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Таким чином, спірним питанням є бездіяльність відповідача стосовно не виплати пенсії та стягнення належної виплати у відповідному розмірі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1058).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року по справі № 200/10267/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.02.2019 року № 4548, прийняте щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 року із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоду його роботи з 21.12.1992 року по 08.06.1993 року.

Як вбачається з довідки відповідача, нарахована та не сплачена сума пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) становить 49 138,24 грн. Заборгованість утворилася внаслідок невиплати позивачу пенсії з моменту, визначеного п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058.

У зв`язку з наведеним суд зазначає наступне.

У даній справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа-це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те, на що особа може розраховувати.

Перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки “на умовах передбачених законом” і повинно переслідувати легітимну мету. Крім того, верховенство права один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд при розгляді справи № 805/402/18-а.

Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З метою повного захисту порушеного права позивача, суд прийшов до висновку, що підлягає визнанню протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу заборгованості з пенсійних виплат за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) у розмірі 49 138,24 грн., а порушені права захисту шляхом стягнення заборгованості з пенсійних виплат за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) у розмірі 49 138,24 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом спору у справі № 200/10267/19-а було саме право позивача на призначення пенсії у певному розмірі. Вактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала саме бездіяльність відповідача стосовно не виплати заборгованості по пенсійним виплатам. Отже, в даному випадку відсутні підстави закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції № 29 від 14.06.2021 року (а.с.1), позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та стягнути заборгованість з пенсії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) у розмірі 49 138,24 грн.

Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169323, місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з жовтня 2018 року по листопад 2019 року (включно) у розмірі 49 138 (сорок дев`ять тисяч сто тридцять вісім) грн. 24 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169323, місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 21 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.