Рішення № 98513770, 22.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 р. Справа№200/4864/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років з урахуванням пільгового стажу для призначення пенсії 26 років 10 місяців;

- зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років МВС, з 01.04.2021 з урахуванням вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», на підставі пільгової вислуги років 26 років 10 місяців, зазначеної Головним управлінням МВС України в Донецькій області у розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 від 13.02.2019.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням відповідача відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки в грошовому атестаті №84 та у розрахунку вислуги років від 28.04.2015 та від 13.02.2019 зазначено, що вислуга років позивача складає 21 рік 8 місяців. Проте листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.02.2019 №63 лк надано до відповідача виправлений розрахунок вислуги років та витяг з наказу ГУ МВС в Донецькій області в Донецькій області від 07.02.2019 №2 о/с.

Ухвалою суду від 26.04.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.06.2021.

07.06.2021 розгляд справи відкладено на 24.06.2021.

24.06.2021 розгляд справи відкладено на 06.07.2021.

Ухвалою суду від 06.07.2021 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 21.07.2021.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення УПФУ діяло правомірно та в межах повноважень. Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років на день звільнення, передбаченої пунктом «а» статті 12 Закону №2262.

Представники сторін до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі.

У відповідності до вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 3 березня 1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 6-7).

Позивач є пенсіонером за вислугою років, про що свідчить посвідчення від 16 серпня 2016 року серії НОМЕР_3 (а.с. 8).

Відповідно до заяви про призначення пенсії від 05 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Донецькій області та просив призначити пенсію по інвалідності.

Як вбачається з подання Головного управління МВС України в Донецькій області від 05 травня 2015 року №156708 для призначення пенсії ОСОБА_1 , останньому встановлено інвалідність з 24 квітня 2015 року. З 16 квітня 2015 року ОСОБА_1 звільнено в запас через хворобу; вислуга років для призначення пенсії складає 25 років 10 місяців 6 днів.(а.с.129)

Згідно протоколу за пенсійною справою 0503013923 (МВС) від 05 червня 2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 65% грошового забезпечення.

За пенсійною справою НОМЕР_4 (МВС) від 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності та отримує пенсію у розмірі 40% грошового забезпечення.

Сторонами не заперечується, що відповідно до листа відповідача від 19 грудня 2018 року вих.№16529/03-1 зазначено, що в ході проведення перевірки правильності розміру пенсії головним управлінням було виявлено наявність переплати в сумі 106208,12 грн., у зв`язку із невірно визначеним видом пенсії (за вислугу років замість правильного - по інвалідності) відсотком розміру грошового забезпечення у розмірі 65% відповідних сум грошового забезпечення, та було зазначено, що пенсіонеру необхідно звернутися із заявою про добровільну сплату надміру виплачених коштів та проінформовано щодо отримання нового пенсійного посвідчення із зазначенням виду пенсії «по інвалідності».

23 січня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою про здійснення перерахунку вислуги років, включивши до календарного та пільгового обчислення період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області в період з 07 квітня 2014 року до 16 квітня 2015 року, та направлення відомостей про перераховану вислугу років на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області.

Листом Головного управління національної поліції в Донецькій області від 13 лютого 2019 року вих. № 3-1/17/01-2019 позивача було повідомлено про проведення перерахунку його вислуги років та направлено на його адресу витяг з наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 07 лютого 29019 року № 2 о/с лк, в якому зазначено, що вислуга років станом на 16 квітня 2015 року у пільговому обчисленні склала 26 років 10 місяців та 21 день.

В листі Головного управління МВС України в Донецькій області від 01 березня 2019 року вих. № 3-32 лк вказано, що зазначений вище витяг з наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 07 лютого 2019 року №2 о/с лк було направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як органу до компетенції якого відносяться питання перерахунку, визначення розміру та виплати пенсії.

29 березня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про відновлення виплати пенсії за вислугу років з 30 листопада 2018 року, здійснення перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», надання копії довідки ліквідаційної комісією ГУ МВС України в Донецькій області від 14 лютого 2019 року № 63 лк, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надання копії електронного протоколу перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року, надання копії електронного протоколу виплати пенсії в грудні 2015 року.

У відповідь на звернення позивача, управлінням був наданий лист від 11 квітня 2019 року вих. № 2162-3-01, в якому зазначено про те, що в ході проведення перевірки правильності розміру пенсії головним управлінням виявлено наявність переплати у зв`язку із невірно визначеним видом пенсії (за вислугу років замість правильного - по інвалідності) відсотком розміру грошового забезпечення у розмірі 65% відповідних сум грошового забезпечення. Також вказано, що згідно наданих головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області документів для призначення пенсії по інвалідності згідно Закону №2262, а саме у Поданні для призначення пенсії від 05 травня 2015 року № 156708 та у розрахунку вислуги років на пенсію працівника органів внутрішніх справ загальна вислуга років складає 25 років 10 місяців 6 днів, календарна - 19 років 5 місяців 1 день, крім того на день звільнення зі служби ОСОБА_1 не досяг 45-річного віку. Окрім іншого, ОСОБА_1 повідомлено про проведення неодноразового перерахунку пенсії та роз`яснено порядок виплати перерахованої пенсії.

Рішенням суду від 27 червня 2019 року у справі № 200/6111/19-а, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ Донецької області про визнання протиправними дій щодо переведення з 01 грудня 2018 року з пенсії по вислузі років МВС на пенсію по інвалідності, визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС з 01 грудня 2018 року, зобов`язання перевести з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС з 01 грудня 2018 року були задоволені частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо переведення ОСОБА_1 з 01.12.2018 року з пенсії по вислузі років МВС на пенсію по інвалідності. Рішення набрало законної сили 30 липня 2019 року.

09 серпня 2019 року позивач, з посиланням на вищевказане судове рішення від 27 червня 2019 року у справі № 200/6111/19-а, звернувся до відповідача із заявою про прийняття заяви про переведення його з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС (а.с. 24, 24 з.б.).

Рішенням відповідача від 09.08.2019 року за № 23/03-1-18 позивачеві було відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років МВС, у зв`язку із тим, що в наданому пакеті документів для призначення пенсії по інвалідності ГУ МВС України в Донецькій області, а саме в грошовому атестаті № 84 та у розрахунку вислуги років від 28.04.2015 року та від 13.02.2019 року містяться відомості про те, що вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 21 рік 8 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії на підставі п. «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с. 99).

Листом відповідача від 16 серпня 2019 року за вих. № 4366-3-01, позивачеві були повідомлені аналогічні причини відмови у задоволенні його заяви про переведення з одного виду пенсії на інший (а.с. 13).

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у призначення пенсії за вислугу років позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасованои рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 23/03-1-18 від 09 серпня 2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 серпня 2019 року про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо врахування під час вирішення питання про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» розрахунку вислуги років на пенсію працівника органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1 , виданого ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Донецькій області 13 лютого 2019 року, згідно із яким загальна вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 становить 26 років 10 місяців 21 день.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 р. - задоволено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 р. у справі № 200/11136/19-а - скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

01.04.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.

Листом Відповідача від 05.04.2021 №0500-0304-8/7642 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за вислугу років. (а.с.47)

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у даній справі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону № 2262-ХІІ.

Згідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, серед іншого: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Стаття 17 Закону № 2262-ХІІ встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Також, положення статті 17-1 Закону №2262-ХІІ визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393) встановлює для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:

- військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту;

- служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду;

- служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);

- час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України;

- час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі;

- час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

- час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу;

- дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;

- військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угодами;

- служба в органах внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, за яку вислуга років обчислюється у порядку, встановленому відповідними міжнародними угодами;

- час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;

- час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції;

- час роботи в органах державної влади у разі направлення (переведення) для подальшого проходження військової або державної служби до розвідувальних органів на посади, які передбачають використання знань і досвіду, набутих під час роботи в органах державної влади;

- служба в Національній поліції;

- служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

- служба в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації на посадах рядового і начальницького складу;

- час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і в закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в пункті 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Суд приходить до висновку, що Закон № 2262-ХІІ, зокрема, пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 25 календарних роки і більше. В свою чергу, положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та постанови підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 393.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.

Враховуючи, що позивач проходив службу, яка передбачена Постановою № 393, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку:

один місяць служби за три місяці: період з 07.04.2014 по 16.04.2015 проходження служби, протягом якої брала безпосередню участь в Антитерористичній операції, для призначення пенсії за вислугою років згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Таким чином, оскільки позивач за своєю останньою посадою та характером служби відповідає критеріям, визначеним Законами та підзаконними нормативними актами, що дають право на врахування вислуги років у пільговому обчисленні, а стаж позивача у пільговому обчисленні становить 26 років 10 місяці 21 день, суд вважає, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача станом на час звільнення необхідного стажу для призначення їй пенсії за вислугою років згідно із пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Як наслідок, позивач на дату звільнення мав вислугу 25 календарних роки і більше.

У відповідності до пунктів 6, 17, 18 постанови Правління ПФУ № 3-1 від 30.01.2007 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт «а» статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт «а» статті 13).

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для призначення позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги років за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 01.04.2021 (з дня звернення до відповідача за переведенням з одного виду пенсії на інший).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, а згідно з частиною першою статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті, судовий збір у розмірі 908,00 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: пл. Соборна, 3, м.Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у нездійсненні переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років з урахуванням пільгового стажу для призначення пенсії 26 років 10 місяців 21 день.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: пл. Соборна, 3, м.Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) перевести ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років МВС, з 01.04.2021 з урахуванням вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», на підставі пільгової вислуги років 26 років 10 місяців 21 день, зазначеної Головним управлінням МВС України в Донецькій області у розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 від 13.02.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 22 липня 2021 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв