Рішення № 98513758, 21.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 р. Справа№200/5405/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка Максима Юрійовича, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови.

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка Максима Юрійовича, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови від 19.04.2021 у виконавчому провадженні № 64021686.

Позов вмотивовано тим, що на підставі виконавчого листа №200/2483/20-а, відповідачем 1, було відкрито 04.01.2021 виконавче провадження №64021686 про поновлення її на посаді. 19.04.2021 відповідач 1, на думку позивача прийняв неправомірне рішення про закінчення виконавчого провадження. Спірну постанову відповідач мотивував тим, що боржник видав наказ від 20.08.2020 №90/1 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » та ту обставину, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 у справі №200/12247/20-а в задоволенні позову стягувачу у виконавчому провадженні до боржника про встановлення відсутності компетентності (повноважень), про скасування наказів - відмовлено повністю. Разом з тим, відповідачу достовірно були відомі такі обставини, як не набрання рішенням суду у справі №200/12247/20-а чинності. Також зазначила, що закінчення виконавчого провадження відбулося за штучними мотивами та виключно для того, щоб надати сприяння боржнику провести припинення юридичної особи публічного права. Відповідач до закінчення виконавчого провадження, крім іншого, був зобов`язаний пересвідчиться в тому, що стягувач була фактично допущена до роботи після деяких складових процесу поновлення. Враховуючи викладене, позивач просила скасувати постанову відповідача від 19.04.2021 ВП№64021686 про закінчення виконавчого провадження.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюк Максим Юрійович надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що підставою винесення оскаржуваної постанови є наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.08.2020 за № 90/1 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ». Отже, наказ від 20.08.2020 № 90/1, яким було поновлено позивача на посаді з 27.12.2019 чинний, виданий відповідно до діючого законодавства. Також зазначив, що боржником було повідомлено, що до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 з моменту поновлення на посаді не з`явилась, трудову книжку не надала. У зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ОСОБА_1 надала до суду відповідь на відзив, в якому зауважила про незаконність підстав для закінчення виконавчого провадження № 64021686. Також, зокрема зазначила, що на час закінчення виконавчого провадження, рішення суду від 04.03.2021 № 200/12247/20-а не набрало законної сили, посилатися у постанові про закінчення виконавчого провадження на теке рішення відповідач не мав правових підстав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених ст.287 КАС України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2021 зупинено провадження по справі №200/5405/21 до набрання законної сили рішення Першого апеляційного адміністративного суду у справі №200/12247/20-а. Залучено до участі у справі №200/5405/21 в якості співвідповідача – Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 поновлено провадження в даній адміністративній справі та призначено судове засідання на 21.07.2021.

Сторони про розгляд справи були повідомлені судом належним чином.

Позивач надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

11.08.2020 Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №200/2483/20-а про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

04.01.2021 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюком Максимом Юрійовичем винесено постанову ВП № 64021686 про відкрття виконавчого провадження за виконавчим листом №200/2483/20-а.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 по справі №200/12247/20-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення відсутності компетенції (повноважень), скасування наказів – відмовлено.

В зазначеній адміністративні справі №200/12247/20-а, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення відсутності компетенції (повноважень), скасування наказів та просила встановити відсутність компетенції (повноважень) у посадової особи, якою видано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.08.2020 року за № 90/1 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », у наслідку чого просила цей наказ скасувати та визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 26.11.2020 року № 116/1 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Листом від 09.04.2021 ОСОБА_1 повідомила державного виконавця, зокрема про те, що вона має намір оскаржити рішення суду від 04.03.2021 по справі №200/12247/20-а до Першого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка Максима Юрійовича від 19.04.2021 ВП №64021686, закінчено виконавче провадження.

В зазначеній постанові державного виконавця від 19.04.2021 ВП №64021686, було, зокрема встановлено наступне: відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. На виконання рішення суду боржником було видано наказ № 90/1 від 20.08.2020 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 по справі №200/12247/20-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення відсутності компетенції (повноважень), скасування наказів відмовлено повністю. Судом було встановлено, що наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.08.2020 року № 90/1, яким було поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 27.12.2019, є чинним, виданим відповідно до діючого законодавства та не порушує у даному випаку права позивача. Враховуючи зазначене, боржником було виконано вимоги виконавчого докумету, в межах компетенції, у повному обсязі.

Враховуючи викладене, спірним питанням цієї справи є правомірність винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.04.2021 ВП № 64021686.

Умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначаються Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404 (далі по тексту - Закон №1404).

Статтею 1 Закону №1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Частиною 1 статті 18 Закон №1404, встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Приписами частини 1 статті 28 Закону № 1404 визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 1 статті 13 Закону №1404 визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 18 Закону №1404, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 3 статті 18 Закону 1404 визначені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, зокрема: державний виконавець проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону № 1404, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 1 статті 63 Закону № 1404 пердбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з приписами ст. 65 Закону № 1404, рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З системного аналізу наведених вище норм слідує, що державний виконавець зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного повного виконання рішення.

Так, з матеріалів справи встановлено, що постанова Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка Максима Юрійовича від 19.04.2021 ВП №64021686 про закінчення виконавчого провадження була винесена на підставі підтвердження Донецьким окружним адміністративним судом у справі 200/12247/20-а, що наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.08.2020 року № 90/1, яким було поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 27.12.2019, є чинним, виданим відповідно до діючого законодавства та не порушує у даному випаку права позивача.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на час винесення Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюком Максимом Юрійовичем спірної постанови від 19.04.2021, судове рішення від 04.03.2021 по справі №200/12247/20-а не набрало законної сили.

Також, матеріалами справи підтверджено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 по справі №200/12247/20-а оскаржувалось до Першого апеляційного адміністративного суду, та постановою апеляційної інстанції від 14.06.2021 було залишено без змін.

Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 по справі №200/12247/20-а набрало законної сили 14.06.2021, в той час як спірна постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена 19.04.2019 та посилання державного виконавця в цій постанові на рішення суду від 04.03.2021 не мали законного та обґрунтованого підґрунтя, оскільки на час винесення такої постанови судове рішення не набрало законної сили.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про те, що державним виконавцем не виконано дії які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо завершення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, на переконання суду державний виконавець при вчиненні своїх функціональних обов`язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», порушив права позивача у виконавчому провадженні та виніс передчасну постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином постанова Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка Максима Юрійовича від 19.04.2021 ВП № 64021686 є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією № 12 від 30.04.2021, позивач за подання адміністративного позову сплатив 908,00 грн. судового збору.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка Максима Юрійовича (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, буд. 32, ЄДРПОУ: 43315445), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ: 43315445, м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, 32) про скасування постанови.

Cкасувати постанову від 19.04.2021 Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюка Максима Юрійовича ВП №64021686 про закінчення виконавчого провадження.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ: 43315445, м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, 32) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) суму судових витрат у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 липня 2021 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець