Ухвала суду № 98513644, 23.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 липня 2021 р.Справа №160/11029/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Схід" до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю"Автомагістраль-Схід" (адреса: вул. Б.Хмельницького, 73, смт. Широке, Широківський район, Дніпропетровська область,53700) до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (адреса: вул. Воскресенська, 24, 2- й поверх, м.Дніпро, 49000), в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №243822 від 29.04.2021 року.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

22.07.2021 року представником позивача надано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 243822 від 29 квітня 2021 року, зупинити вчиняти будь-які дії направленні на списання коштів за ВП№ 66083787.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем отримано лист від Широківського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області. Вказаний лист містить постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2021 за ВП№ 66083787. На думку позивача, вказана постанова є передчасною.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами 1, 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З долучених до заяви документів вбачається, що 14.07.2021 року державним виконавцем Широківського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Зеленюком Романом Вікторовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66083787 по примусовому виконанню постанови №243822 від 29.04.2021 року.

При вирішенні заяви суд виходить з такого, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Закон України «Про виконавче провадження» також не містить механізм зупинення виконання оскаржених рішень до розгляду спору судом.

Стаття 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд враховує, що правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 243822 від 29.04.2021 року в розмірі 34 000,00 грн. перевіряється судом в цьому судовому провадженні. Сам по собі факт оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку не зупиняє її виконання.

Оскільки відкрито виконавче провадження, суд приходить до переконання, що на час судового розгляду справи існує реальна можливість початку примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє вчинення виконавчих дій.

У разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог про її скасування, позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення.

При цьому, суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.

Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

Аналізуючи викладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності.

За таких обставин, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову.

Проте, суд звертає увагу, що частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначені види забезпечення позову, з яких до спірних правовідносин може бути застосовано зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Схід" .

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Схід" про забезпечення позову у справі №160/11029/21 - задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 243822 від 29 квітня 2021 року у ВП № 66083787, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/11029/21.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленого законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Схід"(код ЄДРПОУ: 42986191; адреса: 53700, вул. Б.Хмельницького, 73, смт. Широке, Широківський район, Дніпропетровська область).

Боржник: Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24).

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 27.07.2024 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар