Рішення № 98513490, 16.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року Справа № 160/12496/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС У Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути суму податкового боргу на користь держави в розмірі 288 926 грн. 18 коп. з фізичної особи - ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг в сумі 288 926 грн. 18 коп. Враховуючи несплату такого боргу відповідачем у добровільному порядку, він підлягає стягнення до Державного бюджету України в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/12496/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.01.2021 року ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти позовних вимог позивача, відповідачем 11.02.2021 року подано до суду відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви, з огляду на наступне. Так, 12.08.2015 року між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 укладено договір № 5706115/1 до Кредитного договору № 5706115 від 27.09.2007 року. Відповідно до умов вказаного договору, через скрутне фінансове становище банк погоджує ОСОБА_1 суму для погашення заборгованості за кредитним договором та після сплати вказаної суми кредитні зобов`язання будуть припинені. Водночас з аналізу положень ПК України, можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку, та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі. Перелік додаткових благ, які включаються до оподаткування доходу, встановлений пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. У відзиві відповідач вказує, що за своєю суттю прощений кредитний борг є додатковим благом особи лише у випадку відсутності у банку будь-якої правової підстави вимагати його стягнення у майбутньому, тобто припинення між сторонами кредитних відносин, взятих на себе взаємними зобов`язаннями. Так, датою зміни валюти зобов`язання за кредитом, отриманим позивачем за кредитним договором від 27.09.2007 року № 5706115, є дата сплати встановленої чи боргу, а саме - 12 серпня 2015 року. Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди від 12.08.2015 року для припинення зобов`язань за кредитним договором необхідно сплатити частину суми заборгованості у розмірі 14 910,00 дол. США, гроші необхідно внести в касу протягом двох днів. В касу гроші внесені у гривні із застосуванням для розрахунку платежу офіційного курсу долара США до української гривні, встановленого НБУ на день сплати, що підтверджується квитанцією про сплату. Відповідно до додаткової угоди ПАТ “ПУМБ” сума боргу ОСОБА_1 складає 89 376,47 дол. США, яка складається з 57 360,79 дол. США - заборгованість за тілом кредиту та 32 015,68 дол. США - заборгованість за відсотками. На дату підписання додаткової угоди ОСОБА_1 внесла в касу 14 910 дол США. Сума курсової різниці, яка згідно із приписами пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України дорівнює різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеній за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним кусом НБУ станом на 1 січня 2014 року, обраховується таким чином: 42 450,79 дол. США сума боргу прощена за тілом кредиту, відповідно до курсу гривні за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року (7,993 грн. за 1 дол. США) складає 309 309,16 грн., а 14 910 дол. США відповідно до курсу гривні за офіційним курсом НБУ станом на І серпня 2015 року складає 318 649,81 грн. Отже, різниця між прощеною (анульованою) сумою боргу та сумою курсової різниці є від`ємною, тобто, об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у розумінні абзацу “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України відсутній. Таким чином, як вже відзначалось, застосування вимог абзацу “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Листом ДФС України від 07.09.2015 № 8481/Б/99-99-17-03-03-14 зазначено, що питання оподаткування доходів платника податків у вигляді прощеного кредиту за правилами абз. “д” пп. 164.2.17п.164.2статті164 ПК України, та суми, прошеної відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу, слід розглядати окремо. За результатами викладеного відповідач вважає, що курсова різниця, викликана девальвацією національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку, оскільки фактичного збільшення доходу не було, проте мало місце збільшення кредитного зобов`язання, з незалежних від боржника причин.

В судове засідання 16.04.2021 року сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про перенесення або відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Станом на день звернення до адміністративного суду з даним позовом за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 288 926, 18 грн., який складається з податку на доходи фізичних осіб в сумі 268 704, 63 грн., військового збору в сумі 20 221, 55 грн.

У період з 17.08.2017 року по 18.08.2017 року посадовою особою позивача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки від 21.08.2017 року № 9479/04-36-13-04/ НОМЕР_1 , відповідно до якого перевіркою встановлено, що позивачем одержано дохід від ПАТ “ПУМБ” (ознака доходу “ 126”) - 907 239, 18 грн., як додаткове благо у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом.

Акт перевірки було направлено на адресу відповідача: 52001, м. Підгородне, Дніпровський район, вул. Литвишко, буд. 26.

Перевіркою встановлені наступні порушення: п.176.1 ст.176 ПК України, внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік; абз. “д” пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 , п. 167.1 ст. 167 ПК України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 180 717, 04 грн.; п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір за 2015 рік в розмірі 13 608, 59 грн.

За результатами перевірки податковим органом 12.10.2017 року було винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0015291304, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 225 896, 30 грн., з яких 180 717, 04 грн. за податковим зобов`язанням та 45 179, 26 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0015301304, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 170 грн., з яких 170 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0015311304, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 17 010, 74 грн., з яких 13 608, 59 грн. за податковим зобов`язанням та 3 402, 15 грн. за штрафними санкціями.

Податкові повідомлення рішення були направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , та отримані 19.10.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податкового зобов`язання у сумі 288 926, 18 грн., а саме: по податку на доходи фізичних осіб у сумі 225 896, 30 грн., штрафні фінансові санкції 170, 00 грн., пеня 42 638, 33 грн.; по військовому збору у сумі 17 010,74 грн.; пеня 3 210, 81 грн.

З метою погашення податкового боргу, податковим органом направлено на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , податкову вимогу форми “Ф” від 14.12.2017 року №51810-17/17 на суму 288 926, 18 грн.

Несплата відповідачем податкового боргу в добровільному порядку стала підставою для звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.39. п.14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до підпунктів 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1. статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац 1 пункту 129.4. статті 129 ПК України).

Пунктом 58.3. статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких позивачем визначено відповідачу грошові зобов`язання, надіслані відповідачу, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та вручені 19.10.2017 року.

Отже, вищезазначені податкові повідомлення-рішення, в розумінні ст. 58 Податкового кодексу України, були вручені відповідачу належним чином.

Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3. статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Так, як встановлено судом вище, з метою погашення податкового боргу, податковим органом винесено податкову вимогу форми “Ф” від 14.12.2017 року №51810-17/17 на загальну суму 288 926, 18 грн., та направлено на адресу відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що передбачені ПК України заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу; на час розгляду справи та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів погашення податкового боргу, за визначеними податковими зобов`язаннями, відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень або податкової вимоги, що свідчить про обґрунтованість адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що податковий борг у сумі 288 926, 18 грн. підлягає стягненню з фізичної особи ОСОБА_1 .

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на обставини, які на його переконання можуть свідчити про протиправність податкових повідомлень-рішень, як на підставу для відмови у позові, оскільки в даній адміністративній справі предметом позову являється стягнення суми боргу. В рамках даної справи судом не вирішується питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень позивача, які ні на час звернення до суду ні на день прийняття даного рішення відповідачем не оскаржувались.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

При цьому, у відповідності до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А, ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути суму податкового боргу на користь держави в розмірі 288 926 грн. 18 коп. з ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська