
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
22 липня 2021 р. Справа № 120/4766/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії
УСТАНОВИВ
У травні 2021 ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася у Вінницький окружний адміністративний суд із позовом до Державної казначейської служби України (далі – відповідач).
У позовній заяві позивачка просила:
визнати протиправними дії та бездіяльність Державної казначейської служби України, допущені нею при розгляді заяви ОСОБА_1 від 21.08.2020, у якій вона просила здійснити на її користь безспірне списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2020 у справі № 127/2372/20, яким суд вирішив: стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3000 гривень на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України;
зобов`язати Державну казначейську службу України негайно здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2020 у справі № 127/2372/20, яким суд вирішив: стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3000 гривень на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що із 02.09.2020 на виконанні Державної Казначейської служби України знаходиться виконавчий лист виданий на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2020 у справі № 127/2372/20 про стягнення на її користь коштів Державного бюджету України у сумі 3000 грн. Однак на момент звернення до суду із цим позовом, відповідач бездіє та рішення суду не виконує. Позивачка вважає, що бездіяльність Державної казначейської служби України порушує її права як стягувача за виконавчим документом. На її думку, порушене право підлягає захисту у спосіб зобов`язання відповідача негайно здійснити безспірне списання коштів на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою від 19.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, витребувано у відповідача докази, а також встановлено строк для подання заяв по суті справи.
15.06.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому висловлено заперечення щодо задоволення позову. При обґрунтуванні своєї незгоди із позовними вимогами відповідач просить врахувати, що отримавши заяву позивачки від 25.03.2021 Казначейська служба повідомила її про прийняття, реєстрацію з зазначенням дат отримання виконавчих листів до виконання, які обліковується за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. їх посадових і службових осіб» (далі - КПКВК 3504030). Також було повідомлено позивачку, що виконавчі документи виконуються в порядку черговості їх надходження і Казначейство не наділене повноваженнями щодо зміни черговості виконання судових рішень чи збільшення обсягу бюджетних призначень.
Щодо вимог позивачки про визнання протиправними дій та бездіяльності Казначейства, допущених при розгляді заяви ОСОБА_1 від 21.08.2020, відповідач вказує, що Казначейство та його територіальні органи є окремими юридичними особами і відповідають лише за виконання своїх зобов`язань та не відповідають за зобов`язаннями інших юридичних та фізичних осіб. Заява від 21.08.2020 позивачем скерована на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (далі - Головне управління) і відповідь надавалось Головним управлінням, а відтак позовні вимоги щодо стосуються розгляду заяви позивача від 21.08.2021, пред`явлені не до тієї юридичної особи.
Щодо зобов`язання Казначейства негайно здійснити безспірне списання коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 по справі № 127/2372/20 відповідач вказує, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2020 по справі № 127/2372/20 стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000,00 гривень шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
На виконання вказаного судового рішення Вінницьким міським судом Вінницької області, 20.08.2020 видано виконавчий лист, з яким позивачка звернулася до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (далі - виконавчий лист № 127/2372/20).
До Казначейства виконавчий лист № 127/2372/20 про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 надійшов 02.09.2020 та зареєстрований за № 08-50763.
Виконавчий лист № 127/2372/20 виконується за бюджетною програмою КПКВК 3504030.
Станом на 04.06.2021 у Казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504030 обліковується виконавчих документів на загальну суму близько 41,5 млн. грн, які надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа поданого позивачкою.
Тому, питання щодо перерахування коштів ОСОБА_1 буде вирішено Казначейством після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше цього виконавчого листа, орієнтовно в серпні - вересні 2021 року за умови належного фінансування бюджетної програми.
Заперечуючи аргументи позивачки про допущення протиправної бездіяльності при виконанні рішення ухваленого на її користь, відповідач просить врахувати, що Казначейство листами від 19.03.2021 № 5-05-05/5910, від 19.02.2021 № 5-05-1-05/4004, від 04.01.2021 № 5-05-1-05/146, від 02.10.2020 № 5-05-1-05/17340 подало до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504030.
Відтак, за словами відповідача, ним вжито усіх можливих заходів, спрямованих на виконання виконавчого листа по справі № 127/2372/20, що спростовує наявність протиправної бездіяльності.
Відповідач просив врахувати, що головним розпорядником коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504030 є Міністерство фінансів України, яке відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (ч. 2 ст. 32 Бюджетного кодексу України).
Відповідач звернув увагу суду, що ймовірною причиною перерахування коштів стягувачам із затримкою є наявність сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбачені у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для відшкодування шкоди за поданими судовими рішеннями.
За вказаних обставин, відповідач просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_1 (а.с. 24-53).
14.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачка просить відхилити відзив та позовні вимоги задовольнити. При цьому нею уточнено позовні вимоги, викладені у п.2 прохальної частини позову, шляхом виключення з неї слова «негайно» (а.с. 20-22).
15.06.2021 відповідачем подано заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 54-55).
Ухвалою від 22.07.2021 у задоволенні цієї заяви відмовлено.
17.06.2021 позивачкою подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн (а.с. 56-59).
02.07.2021 року представник відповідача подав заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У запереченнях просив врахувати, що позивачкою не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, а також відсутні платіжні документи, що підтверджують оплату послуг адвоката.
06.07.2021 відповідачем подано докази, що витребовувалися ухвалою суду від 19.05.2021.
Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період з 22.06.2021 по 12.07.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 02.06.2021 № 077-в/к.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2020, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05.08.2020 по справі № 127/2372/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України (а.с. 76-77)
Рішення суду набрало законної сили 05.08.2020 і з метою його виконання 20.08.2020 видано виконавчий лист.
21.08.2020 позивачкою подано до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (далі - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, управління) заяву з доданим до неї виконавчим листом у справі № 127/2372/20, у якій на підставі ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п. 2, 6, 35, 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (далі - Порядок № 845) вона просила здійснити на її користь безспірне списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2020 у справі № 127/2372/20 (а.с. 6-7).
ГУ ДКСУ у Вінницькій області надіслано заяву позивачки із додатками до Державної казначейської службі України, а отримано заяву відповідачем 02.09.2020.
25.03.2021 на адресу Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ, Казначейство) позивачкою було направлено письмове звернення (заяву), у якому вона повідомила про надсилання на адресу ГУ ДКСУ у Вінницькій області заяви від 21.08.2020 з виконавчим листом та просила повідомити:
1) коли і яку конкретно заяву було отримано Казначейством;
2) коли і які конкретно дії було вчинено Казначейством на виконання вказаних у заявах рішень з посиланням на дати та номери справ;
3) коли і які конкретно суми на виконання яких саме рішень було перераховано Казначейством на вказаний у заяві рахунок;
4) які конкретно причини перешкоджали вчасно перерахувати всі стягнуті на користь позивачки кошти (а.с. 8).
За наслідками розгляду цієї заяви, листом відповідача № 5-11-11/8072 від 16.04.2021 повідомлено позивачку про те, що у Казначействі за бюджетною програмою 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. їх посадових і службових осіб» обліковується, зокрема, з 02.09.2020 виконавчий лист Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/2372/20 про відшкодування на користь позивачки коштів у розмірі 3000 грн. (зареєстровано Казначейством 02.09.2020 вх. 08-50763). Також у листі вказано, що на сьогодні у Казначействі за бюджетною програмою обліковується не виконаних виконавчих документів на загальну суму 69,91 млн. грн, які надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/2372/20.
Питання щодо перерахування позивачці коштів за виконавчими листами по справах № 120/3248/19-а, № 127/2372/20, № 127/3025/20, № 127/7469/20, № 120/17085/20 розглянеться Казначейством в порядку черговості та в межах відкритих асигнувань після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше вищевказаних виконавчих листів.
Позивачка вважає, що після отримання відповідачем 02.09.2020 заяви із виконавчим документом, ним не вчинено жодних дій, спрямованих на списання коштів. На її думку, така бездіяльність Казначейства порушує її право як стягувача за виконавчим документом, яке підлягає захисту у межах цієї адміністративної справи.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (із змінами), рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідний механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульований Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) (далі – Порядок № 845).
Пунктом 2 Порядку № 845 передбачено, що виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 3 Порядку № 845, виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Зміст зазначеного пункту кореспондується із положеннями абз.2 пп.1.п.9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України.
Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувана (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Згідно із п.п. 2 п. 35 Порядку № 845, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п`яти робочих днів після надходження документів про їх надходження (п. 36 Порядку № 845).
Пунктом 37 Порядку № 845 передбачено, що орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувана.
Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п`яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету (п. 38 Порядку № 845).
Відповідно до п. 39 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.
Аналізуючи вищенаведені норми Порядку № 845 суд зазначає, що функції із безспірного списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством, а не його територіальним органом, що спростовує твердження відповідача про пред`явлення позову до неналежного суб`єкта.
Однак суд погоджується із аргументами відповідача про те, що рішення суду про стягнення коштів виконуються Казначейством у порядку черговості надходження виконавчих документів до органів Казначейства, а також в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Згідно наданих відповідачем пояснень у відзиві та доказів на підтвердження таких обставин, виконавчий лист надійшов до Казначейства 02.09.2020, зареєстрований за № 08-50763 та знаходиться на виконанні за бюджетною програмою КПКВК 3504030 з 02.09.2020.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на виконання рішень за бюджетною програмою КПКВК 3504030 передбачено 150,00 млн. грн.
На виконання вимог пункту 39 Порядку № 845 Казначейство листами від 19.03.2021 № 5-05-05/5910, від 12.04.2021 № 5-05-1-05/7746, від 19.02.2021 № 5-05-1-05/4004, від 04.01.2021 № 5-05-1- 05/146, від 02.10.2020 № 5-05-1-05/17340 подано до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504030 та відкладено безспірне списання коштів.
На листи Казначейства щодо збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504030 Міністерством фінансів України надавало відповідь, у якій зазначено, що питання збільшення бюджетних призначень Казначейству для виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та виходячи з можливостей дохідної частини державного бюджету.
Відтак враховуючи, що норми Бюджетного кодексу України та Порядку № 845 безальтернативно передбачають виконання Казначейством судових рішень про стягнення коштів в порядку черговості в межах бюджетних призначень та не наділяють відповідача повноваженнями змінювати таку черговість, відсутні підстави вважати протиправною бездіяльність відповідача лише із причин невиконання в користь позивачки рішення суду у справі № 127/2372/20 на час пред`явлення нею позову у цій адміністративній справі.
Як зазначалося, у разі недостатнього фінансування для виконання рішень про стягнення коштів із бюджету, Порядок № 845 наділяє Казначейство виключно повноваженнями ініціювати перед Мінфіном питання щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Судом встановлено, що такі дії відповідачем вчинялись.
При цьому, сам факт відсутності певного результату (виплати позивачці коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Подання ж відповідачем Міністерству фінансів України пропозицій у відповідності до п. 39 Порядку № 845 свідчить про використання наданих йому повноважень задля виконання судового рішення.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17.
Таким чином суд доходить висновку про відсутність ознак протиправності у діяннях відповідача при розгляді заяви ОСОБА_1 від 21.08.2020, у якій вона просила здійснити на її користь безспірне списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2020 у справі № 127/2372/20, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на це, відсутні підстави для задоволення похідних вимог про зобов`язання відповідача здійснити на користь позивачки безспірне списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2020 у справі № 127/2372/20, оскільки таке списання здійснюється відповідно до Порядку № 845 в порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства, а також в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
З огляду на відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення ініційованих позивачкою процесуальних питань про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та про стягнення в її користь витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646).
Суддя Богоніс Михайло Богданович
Судове рішення № 98513384, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 22.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/4766/21-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: