Ухвала суду № 98512953, 15.07.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"15" липня 2021 р.Справа № 922/1419/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" (62800, Харківська обл., смт Печеніги, вул. Поштова, 2А; ідент. код 37763430)

до 1. Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149; ідент. код 00131954)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92А; ідент. код 34466831)

про скасування рішення

за участю представників:

позивача - не з`явився

першого відповідача - не з`явився

другого відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" (позивач) звернулось 19.04.2021 р. до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1. Акціонерного товариства "Харківобленерго"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК", в якій позивач просить визнати нечинним та скасувати внаслідок не вірного застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України № 312 від 14.03.2018р. та під час не вірного визначення розміру обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, рішення АТ "Харківобленерго", оформлене протоколом № 15 від 04.10.2018 по розгляду акту порушення ПКЕЕ № 105938 від 17.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1419/21, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на "26" травня 2021 р. о 10:00.

У підготовчому засіданні 26.05.2021 у справі задоволені клопотання позивача та другого відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. 12081, 12082) та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 1, 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на "15" червня 2021 р. о 10:30 год.

У наданому на адресу суду 08.06.2021 р. відзиві на позов (вх. № 13408) представник першого відповідача заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, оскільки у даному випадку позивач порушив умови договору про постачання електричної енергії № 13299 від 14.12.2012 та Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та повинен нести відповідальність за всі пломби, які встановлені на належних йому засобах обліку та передані йому на відповідальне зберігання. При цьому, перший відповідач наголошує, що у жовтні 2018 року ТОВ "Біотек-Плюс" вже зверталось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго" Печенежське РЕ про нарахування обсягу та вартості недонарахованої електричної енергії в сумі 295024,31 грн, визначеної рахунком № 13299, яке оформлене протоколом засідання комісії про розгляд у актів порушення ПКЕЕ № 105938 від 17.04.2018 року. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 р. апеляційну скаргу ТОВ "Біотек-Плюс" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2019 у справі №922/2919/18 скасовано і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Біотек-Плюс" до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про скасування рішення комісії АТ "Харківобленерго" Печенежське РЕ про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії в сумі 295 024, 31грн, визначеної рахунком №13299, яке оформлено протоколом засідання комісії по розгляду актів порушення ПРРЕЕ від 04.10.2018 №15 по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 17.04.2018 №105938 відмовлено повністю. Таким чином, враховуючи висновки викладені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 р. по справі № 922/2919/18, перший відповідач вважає, що повторне звернення ТОВ "Біотек-Плюс" до суду з позовом з тотожнім предметом спору, за винятком штучного долучення іншої юридичної особи до складу сторін у справі, в силу вимог ч. 2 ст. 43 ГПК України, є зловживанням процесуальними правами, а відтак такі вимоги не підлягають повторному дослідженню та доведенню при розгляді даної справи. За таких підстав перший відповідач просить суд визнати дії ТОВ "Біотек-Плюс" щодо подання позовної заяви зловживанням його процесуальними правами та залишити без розгляду цей позов.

У підготовчому засіданні 15.06.2021 у справі було задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 29.07.2021 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на "06" липня 2021 р. об 11:00 год.

У наданих до суду 29.06.2021 р. поясненнях (вх. 15095) представник позивача заперечує проти залишення позову без розгляду, наголошуючи, що підстави позову у справах № 922/2919/18 та № 9221419/21 не є тотожними, що виключає правові підстави застосування ст. 226 ГПК України та залишення позову без розгляду.

Крім того, позивачем надано до суду заяву про визнання дій АТ "Харківобленерго" зловживанням процесуальними правами (вх. 15098), зокрема позивач наголошує, що позиція відзиву, який не містить заперечення щодо суті та підстав позовних вимог, а лише зводиться до прохання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з розглядом іншої справи №922/2919/18, хоча даний позов заявлений повністю з інших підстав, є спробою обмежити право позивача захищати відповідно до статті 124 Конституції України свої порушені, невизнані та оспорені права, визначати межі заявлених вимог та способи захисту прав, тим більше, що у даному випадку позов поданий внаслідок істотного порушення прав позивача монополістом.

Одночасно позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі № 922/1419/21 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи, оскільки на сьогодні за результатами службового розслідування виявлено, що директор ТОВ "Біотек-Плюс" Цибулько І.М. не підписував акт пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року з явними виправленнями номерів відбитків пломб. Тобто такі могли бути внесені і після оформлення даного документу, що повністю виключає його нележність та допустимість, як доказу.

У підготовчому засіданні 06.07.2021 у справі було задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на "13" липня 2021 р. об 11:00 год.

У підготовчому засіданні 13.07.2021 у справі було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на "15" липня 2021 р. о 12:30 год.

Представники сторін в підготовче засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до інформації, що міститься в базі даних "Діловодство спеціалізованого суду", в провадженні Господарського суду Харківської області знаходилась справа № 922/2919/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс", смт. Печеніги, Харківська обл. до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків про скасування санкції. Так при зверненні до суду у 2018 році та розгляді справи № 922/2919/18 товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс", з метою захисту своїх прав, просило суд скасувати рішення комісії АТ "Харківобленерго" Печенежське РЕ про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії в сумі 295 024, 31 грн, визначеної рахунком №13299, яке оформлено протоколом засідання комісії по розгляду актів порушення ПРРЕЕ від 04.10.2018 №15 по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 17.04.2018 №105938. В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Біотек-Плюс" вказувало що 17.04.2018 за адресою: Харківська обл., смт. Печеніги, вул. Поштова, 2А прибув інспектор СКОЕ Бушнев А.А., заступник начальника СКОЕ Талон А.В., інспектор Печенежського РОЄ Марченко Д.М. та склали акт про порушення ПРЕЕ №105938 від 17.04.2018, де зазначили не існуючий об`єкт обстеження: Харківська обл., смт. Печеніги, вул. Петровського, 2А. Крім цього, ТОВ "Біотек-Плюс" вказувало, що акт складено за участю заступника директора ТОВ "Біотек Плюс" ОСОБА_1 , який, однак, не обіймає жодної посади та не є співробітником Товариства; що в акті про порушення від 17.04.2018 вказано про порушення ТОВ "Біотек-Плюс" пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, які втратили чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018; одночасно позивач наголошував, що по факту виявленого порушення відповідачем прийнято оскаржуване рішення засідання комісії про визначення обсягу недоврахованої електроенергії, оформлене протоколом №15 від 04.10.2018 по розгляду актів порушення ПКЕЕ. На думку позивача, вирішення питання на засіданні комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією здійснено з порушенням закону, норм, правил, оскільки, як вбачається з протоколу №15, споживач був присутнім на засіданні комісії, однак, це не так. Фактично, споживач дійсно прибув на засідання комісії, проте, не був допущений до засідання комісії, що окремо підтверджено відсутністю підпису у протоколі. також, позивач посилався на ту обставину, що він не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на порушення закону чи правил, і висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз не містить однозначної відповіді про розкриття або повторне навішування пломб.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю з тих підстав, що акт про порушення ПКЕЕ № 105938 від 17.04.2018 підписано сторонами; посилання відповідачем в акті про порушення від 17.04.2018 на положення Правил користування електричною енергією є обґрунтованим та правомірним, оскільки вони були чинними на момент складення акту; факт наявності пошкоджень пломб, які можуть свідчити про несанкціоноване розкриття та повторне навішування вказаних пломб було встановлено експертним дослідженням, а для здійснення спірних донарахувань достатньо встановлення самого факту пошкодження пломби без доведення того, чи здійснювалось позивачем втручання в роботу приладу обліку електричної енергії.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що: місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог норм процесуального закону, і ухвалив оскаржуване рішення за відсутності представника Позивача, якого не було повідомлено належним чином про час, дату і місце судового засідання; висновки експерта відповідають дослідницькій частині висновку, тому суд апеляційної інстанції визнав висновок експерта належним і допустимим доказом у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та врахував його при розгляді справи; позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2021 р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" було залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 922/2919/18 - без змін.

Таким чином, при розгляді справи № 922/2919/18 саме досліджувалось правомірність прийняття АТ "Харківобленерго" рішення, оформленого протоколом № 15 від 04.10.2018 по розгляду акту порушення ПКЕЕ № 105938 від 17.04.2018 року щодо здійснення донарахування ТОВ "Біотек-Плюс" вартості недонарахованої електричної енергії в сумі 295024,31 грн.

При розгляді справи № 922/2919/18 судами трьох інстанції визнано правомірним прийняте АТ "Харківобленерго" рішення та здійснене донарахування ТОВ "Біотек-Плюс" вартості недонарахованої електричної енергії в сумі 295024,31 грн.

Разом з тим, 19 квітня 2021 року товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" подано позов до відповідачів: 1. Акціонерного товариства "Харківобленерго"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК", в якій позивач просить визнати нечинним та скасувати внаслідок не вірного застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ України № 312 від 14.03.2018р. та під час не вірного визначення розміру обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, рішення АТ "Харківобленерго", оформлене протоколом № 15 від 04.10.2018 по розгляду акту порушення ПКЕЕ № 105938 від 17.04.2018 року.

Крім того, у наданому позові та у письмових поясненнях по справі позивач наголошує, що справи № 922/2919/18 та № 922/1419/21 відрізняються як складом учасників, так і підставами позов, оскільки як на підставу своїх вимог у справі № 922/1419/21 позивач посилається на ту обставину, що фактично нежитлові приміщення за адресою: Харківська область, Печенізький район, смт Печеніги, вул. Поштова, 2А в користуванні позивача, зокрема, станом на момент складання першим відповідачем акту та прийняття оформленого протоколом рішення, не перебували; позивач не вів ніякої фінансово-господарської діяльності; у позивача працював лише один співробітник - директор товариства, а зазначений у акті громадянин не є та ніколи не був співробітником позивача; з 20 вересня 2017 року приміщення перебували в орендному користуванні другого відповідача згідно договору оренди № 1 від 20.09.2017 року. Одночасно позивач вказує, що нарахування споживачу 295024,31 грн виходячи з даних щодо цілодобового використання позивачем протягом 24 годин на добу без перерви та вихідних електроенергії підлягає скасуванню, оскільки фактично та згідно офіційно наданої до державних органів звітності в ТОВ Компанія "ВГІК" у термін виникнення та існування спірних правовідносин працювало 16 робітників виключно в денний термін часу з 8 годинним робочим часом: з 9 години ранку до 18 години вечора та двома вихідними днями - субота та неділя.

В свою чергу, судом при дослідженні постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 по справі № 922/2919/18 встановлено, що під час апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції скаржник ТОВ "Біотек-Плюс" посилався на обставини викладені у позовній заяві по справі 922/1419/21, зокрема у постанові Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 зазначено, що:

"...апелянт вважає, що здійснений відповідачем розрахунок суперечить вимогам Методики, а наявний у матеріалах справи акт про пломбування, який застосовується при здійсненні нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії, містить виправлення в графі "відбиток пломб".

Апелянт також вважає, що у протоколі безпідставно застосовано коефіцієнт використання Кв = 0, 5.

Крім того, 26.04.2021 апелянтом подано до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх.№4855): витягу з договору оренди та засвідченої копії акту приймання-передачі; роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали Господарського суду Харківської області від 01.08.2019, яка була опублікована в Реєстрі 05.08.2019; прийняту органом ДПСУ звітність з 01.12.2017 по 01.05.2017, кількість працюючих, робочий час; табелів обліку використання робочого часу з 01.12.2017 по 01.05.2018; штатного розкладу (узагальнюючого з 01.12.2017 по 01.05.2018); контррозрахунку...

...26.04.2021 від апелянта надійшли додаткові пояснення за результатами ознайомлення з матеріалами справи (вх.№4859), зазначає, що протокол не містить зазначення конкретного пункту порушення ПКЕЕ чи пункту порушення ПРРЕЕ; в акті про порушення не кваліфіковано пункт Методики, що, на думку позивача, не дозволяло її використовувати.

Крім цього, апелянт зазначає, що донарахування здійснене за 137 днів, з урахуванням вихідних і святкових днів, та за 24 години використання електроенергії.

Апелянт також вказує, що судом першої інстанції не були застосовані положення ПРРЕЕ, які діяли на момент прийняття оскаржуваного рішення, оформленого протоколом №15 від 04.10.2018.

З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення комісії АТ "Харківобленерго" про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду актів порушення №15 від 04.10.2018...."

При цьому при вирішенні справи № 922/2919/18 по суті судом досліджувалось правомірність як самого факту застосування АТ "Харківобленерго" Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, так і здійснених АТ "Харківобленерго" розрахунків на підставі пункту 2.4 Методики.

Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Підпунктом 26 пункту 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Таким чином, за висновком суду, підстави позову у справі № 922/1419/21 повністю охоплюються підставами позову, на які, зокрема посилався апелянт - ТОВ "Біотек-Плюс" при подачі апеляційної скарги у межах справи № 922/2919/18.

Вказані підстави були розглянуті судами трьох інстанцій при розгляді справи № 922/2919/18 та їм було надано правову оцінку.

Відповідно до приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Відтак, за висновком суду, ТОВ "Біотек-Плюс" подані однакові позови між тими самими сторонами позивач - ТОВ "Біотек-Плюс"; відповідач - АТ "Харківобленерго", про той самий предмет - відносно прийнятого АТ "Харківобленерго" рішення щодо нарахування обсягу та вартості недонарахованої електричної енергії у сумі 295024,31 грн. і з тих самих підстав про що вказано вище.

Пунктом 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав.

На підставі вищенаведеного, враховуючи наявність спору між тими самими сторонами про той самий предмет з тих же самих підстав, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ "Біотек-Плюс" до АТ "Харківобленерго" про визнання недійсним рішення АТ "Харківобленерго", оформленого протоколом № 15 від 04.10.2018 по розгляду акту порушення ПКЕЕ № 105938 від 17.04.2018 року, підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, щодо вимог до другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК", то суд враховує наступне.

На думку суду, дії позивача щодо визначення другим відповідачем ТОВ "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" у справі лише у 2021 році зі спливом більше трьох років з моменту виникнення спірних правовідносин, за умови, що й станом на час подачі позовної заяви у справі № 922/2919/18, позивач був обізнаний щодо відносин оренди що склались між ним та орендарем, містяться ознаки зловживання процесуальними правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України позивачеві, та не спрямовані на реальне вирішення спору судом по суті для відновлення порушених прав.

Згідно з нормами п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За приписами ч. 2 ст. 42 ГПК України на сторони покладено обов`язок, зокрема сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25).

Положення ст. 4 ГПК України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У матеріальному сенсі позов - це право на задоволення своїх позовних вимог. У процесуальному сенсі позов - це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

Водночас, право подання позовної заяви, як будь-яке суб`єктивне право, яким є міра свободи, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення. Об`єктивним критерієм визначення межі здійснення суб`єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права є зловживання ним, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон - ст. 43 ГПК України.

За приписами частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. До таких дій, зокрема, віднесено подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями

Враховуючи вищевикладене, суд визнає що визначення у даній справі другим відповідачем ТОВ "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" лише у 2021 році зі спливом більше трьох років з моменту виникнення спірних правовідносин, за умови, що й станом на час подачі позовної заяви у справі № 922/2919/18, позивач був обізнаний щодо відносин оренди що склались між ним та орендарем, та враховуючи посилання позивача на відносини оренди під час розгляду справі № 922/2919/18, є зловживанням процесуальними правами, з огляду на що судом вживаються такі заходи запобігання зловживання процесуальними правами - як залишення позовної заяви в цій частині без розгляду.

За таких обставин, суд додатковою підставою для залишення позову без розгляду визнає зловживання позивачем своїми процесуальним правом, що є підставою для залишення без розгляду відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Частиною другою статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Отже, за таких підстав позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" (62800, Харківська обл., смт Печеніги, вул. Поштова, 2А; ідент. код 37763430) до 1. Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149; ідент. код 00131954) 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92А; ідент. код 34466831) про скасування рішення підлягає залишенню без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Одночасно при вирішенні питання щодо сплаченого позивачем судового збору суд керується приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України, якою унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких підстав, судовий збір покладається на позивача у справі та не підлягає поверненню останньому в порядку приписів п. 4 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» .

Керуючись ст.ст. 12, 42, 43, 123, 182, 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами, визначення у даній справі другим відповідачем ТОВ "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК".

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" (62800, Харківська обл., смт Печеніги, вул. Поштова, 2А; ідент. код 37763430) до 1. Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149; ідент. код 00131954) 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92А; ідент. код 34466831) про скасування рішення - залишити без розгляду.

3. Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" по справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2270,00 грн. покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс".

Ухвала набирає законної сили в порядку приписів ч. 2 ст. 235 ГПК України та підлягає оскарженню.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.07.2021 р.

Суддя М.І. Шатерніков