Рішення № 98512908, 29.06.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 червня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/751/20(596/1864/19)

Господарський суд Тернопільської області

у складі: судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання Юрковська В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача 1: Гусятинської державної нотаріальної контори, 48201, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, селище міського типу Гусятин, вул.. Шевченка, будинок 4

до відповідача 2: Густинський районний відділ державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), 48201, Тернопільська область, смт. Гусятин, вулиця Суходільська, будинок 7

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Молода Ідея", 46002, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул.Дубовецька, буд.1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про: - визнати неправомірними дії державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори - Мороз Л.С. щодо видачі свідоцтва про придбання предмету іпотеки – нежитлового приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване в реєстрі за №362, від 12.10.2017;

- скасувати свідоцтво про придбання предмету іпотеки - нежитлового приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване в реєстрі за №362, від 12.10.2017 державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори – Мороз Л.С.;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Молода Ідея" (код ЄДРПОУ: 41609849, юридична адреса: 46400, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця 15 квітня, будинок 6А, офіс 42) нежитлове приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355985161216) та повернути його у власність ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 11.10.1995 Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області).

за участю представників:

позивач: не з`явився;

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: Навроцька Марія Михайлівна - керівник, посвідчення НОМЕР_3 від 01.07.20;

відповідача 3: Яворський Андрій Васильович - адвокат, ордер серія ВО №1015695 від 29.03.21;

третя особа: не з`явився.

Суть справи.

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Гусятинської державної нотаріальної контори, Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Молода Ідея", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про:

-визнати неправомірними дії державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори - Мороз Л.С. щодо видачі свідоцтва про придбання предмету іпотеки – нежитлового приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване в реєстрі за №362, від 12.10.2017;

-скасувати свідоцтво про придбання предмету іпотеки - нежитлового приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване в реєстрі за №362, від 12.10.2017 державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори – Мороз Л.С.;

-витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Молода Ідея" (код ЄДРПОУ: 41609849, юридична адреса: 46400, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця 15 квітня, будинок 6А, офіс 42) нежитлове приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355985161216) та повернути його у власність ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 11.10.1995 Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області).

Ухвалою від 26.04.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивача було протиправно позбавлено права власності на нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , незаконно видано свідоцтво про право власності від 12.10.2017 за №362 та зроблено запис про державну реєстрацію прав.

Відповідач 1 не дотримався ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного Кодексу України, ст. 7, 47,49 Закону України «Про нотаріат».

Тому, відчуження приміщення із електронних торгів не є укладеним правочином, беручи до уваги численні порушення законодавства під час вчинення Відповідачем 1 нотаріальної дії із видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Також акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 11.09.2017 не містить кадастрового номеру.

Крім того позивач зазначає, що саме задоволення позову про скасування свідоцтва від 12.10.2017 за реєстраційним номером 362 є достатньою підставою для витребування приміщення із чужого незаконного володіння, рішення про що згідно пункту 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, дозволить повернути право власності на приміщення позивачу.

Заперечення відповідачів.

15.03.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшов Відзив вих. №157/01-16 від 06.03.2021 від відповідача 1 Гусятинської державної нотаріальної контори , в якому просить суд відмовити у задоволенні цього позову, оскільки дії державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори Мороз Л.С. щодо видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, а саме нежитлового приміщення АДРЕСА_3 від 12.10.2017 за №362 є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного на той час законодавства, з огляду на наступне.

Закон України «Про іпотеку» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 в редакції, яка діяла станом на 12.09.2017 не містить вимог про зазначення кадастрового номера земельної ділянки, на якій розміщений предмет іпотеки.

Відповідач 1 зазначає, що видача свідоцтва про придбання нерухомого майна та державна реєстрація права власності на майно була проведена у відповідності до вимог Законів України «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про іпотеку», «Про виконавче провадження», Порядку вчинення нотаріальних дій та Правил ведення нотаріального діловодства.

23.04.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшов Відзив №6807/21.2 – 30/2 від 07.04.2021 (вх. №3533) від відповідача 2 Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ), в якому просить суд відмовити у задоволенні даного позову щодо визнання неправомірними дій нотаріуса та скасувати свідоцтво про придбання майна та витребувати майно з чужого незаконного володіння, електронні торги про реалізацію предмета іпотеки, а саме нежитлове приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 відбулись з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», «Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.

12.04.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшов Відзив №без номеру від 09.04.2021 від відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Молода Ідея», в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому зазначає, що враховуючи добросовісність набуття ТОВ «Молода Ідея» нерухомого приміщення, наводить аргументи із посиланнями на докази та норми права, які свідчать про безпідставність та необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 позову, а саме, що підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу та дії, спрямовані на передання такого майна у володіння покупця, що підтверджують відповідний протокол, акт про проведені прилюдні торги та державна реєстрація права власності за покупцем, а не свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке оспорює позивач. Тому, позивачкою обрано невірний спосіб захисту свого права. Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.02.2017 у справі №6-2677цс16, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів. Головною умовою, які повинні встановити суду, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Щодо вимоги позивачки про витребування майна у добросовісного набувача, відповідач 3 зазначає наступне.

З огляду на ст. 387,388 Цивільного кодексу України вбачається, що позивач не має підстав для витребування майна у добросовісного набувача.

Відповідач 3 звертає увагу суду на те, що позивачем не оскаржуються електронні торги з реалізації спірного нерухомого приміщення. Оскільки, у разі наявності підстав для визнання публічних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору – організатор торгів та їх переможець.

Тому відповідач 3, ознайомившись із позовною заявою та долученими до такої документами, детально проаналізувавши їх, вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та необґрунтованим, таким, що не ґрунтується на приписах законодавства України. Тому відповідач 3 заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав.

Відповідь на відзив позивача.

Позивачем не було надано до матеріалів справи відповіді на відзив.

Заперечення на відповідь на відзив.

Відповідачами не було надано до матеріалів справи заперечення на відзив, оскільки відповідь на відзив позивачем не надавалась.

Рух справи.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 26.11.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №596/1864/19 за позовом ОСОБА_1 , до Гусятинської державної нотаріальної контори, Густинського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Молода Ідея», третьої особи: ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними, скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних (електронних торгів) та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 02.02.2019 Цивільну справу № 596/1864/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Гусятинської державної нотаріальної контори, Густинського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Молода Ідея», , третої особи: ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними, скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних (електронних торгів) та витребування майна з чужого незаконного володіння – направлено за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області за адресою:46001,м. Тернопіль,вул. Кн. Острозького, 14 А.

Ухвалою від 01.03.2021 прийнято до свого провадження матеріали справи №596/1864/19 в межах справи №921/751/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , має статус ФОП, паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області 11.10.1995 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 29.03.2021 на 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 29.03.2021 (протокольна) повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 12.04.2021 на 10 год. 00.

Ухвалою від 12.04.2021 (протокольна) повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 26.04. 2021 на 14 год.00 хв.

Ухвалою від 26.04.2021 (протокольна) повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 24.05.2021 на 10 год. 40 хв.

Ухвалою від 26.04.2021 з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/751/20(596/1864/19) на тридцять днів після закінчення строку встановленого ч.3 ст.177 ГПК України до 29.05.2021 включно.

Ухвалою від 24.05.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.05.2021 на 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 31.05.2021 повідомлено учасників справи, що відкладене судове засідання у справі № 921/751/20(596/1864/19) відбудеться 16.06.2021 на 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 16.06.2021 (протокольна) повідомлено учасників справи, що відкладене судове засідання відбудеться 29.06.2021 на 12 год. 30 хв.

Явка сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином повідомлена та отримала ухвалу суду від 16.06.2021 про призначення судового засідання на 29.06.2021 відповідно до трекінгу Укрпошти., зроблений судом станом на 29.06.2021. Також явку свого представника в судове засідання позивач не забезпечила.

В судове засідання представник відповідача 1 Гусятинська державна нотаріальна контора не з`явився, хоча третя особа належним чином повідомлена та отримала ухвалу суду від 16.06.2021 про призначення судового засідання на 29.06.2021 про що свідчить трекінг Укрпошти, зроблений судом станом на 29.06.2021. Також Гусятинська державна нотаріальна контора в своєму Відзиві на позовну заяву №157/01-16 від 06.03.21 просила суд слухати справу без участі її представника.

В судове засідання представник відповідача 2 Навроцька М.М. з`явилась та заперечила проти позовних вимог.

Представник відповідача 3 Яворський А.В. в судове засідання з`явився та заперечив проти позову.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 не з`явився, хоча належним чином повідомлений та отримав ухвалу суду від 16.06.2021 про призначення судового засідання на 29.06.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Також не забезпечив явку свого представника.

Розгляд заяв та клопотань.

В судовому засіданні представниками відповідача 1 та відповідача 3 не було заявлено жодних заяв та клопотань.

29.06.2021 о 9 год. 03 хв. від представника позивача адвоката Поліщука Павла Павловича поступила Заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції №24/06/2 від 24.06.2021 (вх. №5423 від 29.06.2021), в якій просить суд судове засідання у справі №921/751/20 (596/1864/19), яке призначено на 29.06.21 о 14:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Суд відмовляє в задоволенні Заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції №24/06/2 від 24.06.2021 (вх. №5423 від 29.06.2021), оскільки дана Заява подана з недотриманням ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, а саме подана в той же день коли мало відбутись судове засідання та менш як за 5 годин до початку слухання справи.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) “Акорд”.

Господарський процес.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши доводи та аргументи представників відповідача 2 та відповідача 3, встановив наступні фактичні обставини.

30.08.2008 Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) уклали Кредитний договір №010/05-001/139/08.

Відповідно до по п.2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах : Розмір кредиту – 100 000 доларів США; Дата останнього повернення Кредиту: 27.07.2018.

07.08.2008 Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (Іпотекодержатель) та громадянка України ОСОБА_1 (Іпотекодавець) уклали Іпотечний договір.

Згідно з п.1.1. Іпотечного договору Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право приватної власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Гусятинської селищної ради 14.07.2008 на підставі рішення Гусятинської селищної ради №158 від 25.06.2008. Предмет іпотеки зареєстрований Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації 15.07.2008 за реєстраційним номером 23968937. Визначене у цьому пункті нерухоме майно перебуває в іпотеці відповідно до цього Договору разом з усіма його невідокремлюваними приналежностями та поліпшеннями, у тому числі тими, що будуть здійснені після укладання цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Іпотечного договору вартість предмета іпотеки на момент укладення цього Договору визначена за згодою сторін, відповідає ринкової вартості Предмета іпотеки та становить 777679, 00 грн., що складає еквівалент 160346,19 доларів США по офіційному курсу НБУ.

Відповідно до виконавчого листа Гусятинського районного суду Тернопільської області від 29.08.2011 суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»:

Заборгованість за кредитним договором №010/05-001/139/08 від 30.07.2008 в розмірі 98 519,66 дол. США, що еквівалентно 784 748,50 шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення з цегли заг. площею 207,2 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , яке передане в іпотеку згідно іпотечного договору від 07.08.2008; судовий збір у розмірі 1700 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Згідно із заочного рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 29.08.2011 по справі №2-374/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором № 010/05-001/139/08 від 30.07.2008 року в розмірі 98 519,66 дол.США, що еквівалентно 784 748,5 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення з цегли заг. площею 207,2 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке передане в іпотеку згідно іпотечного договору від 07.08.2008; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Тернопільської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», судовий збір у розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

На виконання вказаного рішення суду 29.08.2011 Гусятинським районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03.02.2012 у справі №2-374/11 ухвалено додаткове рішення, яким звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , яке передане в іпотеку згідно іпотечного договору від 07 серпня 2008 року, здійснити шляхом проведення прилюдних торгів.

Постановою від 10.02.17 відкрито виконавче провадження №53380700.Назва документу: Виконавчий лист №2-374/2011 виданий 09.09.2011. Боржник: ОСОБА_1 .

Постановою від 20.02.2017 по виконавчому провадженню №53380700 описано та накладено арешт на майно. Назва документу: Виконавчий лист №2-374/2011 виданий 09.09.2011. Боржник: ОСОБА_1 .

Постановою від 09.03.2017 по виконавчому провадженню №53380700 призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ПП «Експертоцінка».

За Висновком про вартість майна від 20.03.2017 ПП «Експертоцінка» зазначило, що ринкова вартість майна боржника, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 207,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 складає з врахуванням заокруглень та з врахуванням податку на додану вартість: 812 020 грн.

11.04.2017 державним виконавцем Гусятинського районого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області направлено Заявку №3459/07-40/3 до Державного підприємства «СЕТАМ» на реалізацію майна, документи на проведення реалізації майна, арештованого державним виконавцем в ході виконання виконавчого провадження №53380700 від 09.09.2011.

Електронні торги з реалізації нежитлового приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 відповідно до:

- Протоколу №255870; з 15.05.2017 по 15.05.2017, торги не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів;

- Протоколу №267028; з 03.07.2017 по 03.07.2017, торги не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів.

17.08.2017 відбулись електронні торги відповідно до Протоколу №279596 з реєстраційним номером лота 229279. Найменування майна: Іпотека. Нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;Стартова ціна : 568 414, 00 грн.; Сума сплаченого гарантійного внеску: 28 420,70 грн.; Цінові пропозиції учасників: Учасник: 8, час 2017-08-17 12:43:, цінова пропозиція: 568 414,00 грн.; Переможець торгів: Учасник: 8 ОСОБА_2 ; Підстава визначення переможця: Найвища цінова пропозиція.

Відповідно до Акту про реалізацію предмета іпотеки від 11.09.2017 , який був складений заступником начальника Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Навроцькою Марією Михайлівною, при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП № 53380700 з примусового виконання виконавчого листа №2-374/2011 від 29.08.2011 виданого 09.09.2011 Гусятинським районним судом Тернопільської області резолютивною частиною якого встановлено: «стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль особі Тернопільської облесної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль": заборгованість за кредитним договором №010/05-001/139/08 від 30.07.2008 в розмірі 98519,66 дол. США, що еквівалентно 784 748 ,50 грн. копійок шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення з цегли заг. площею 207,2 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , яке передане в іпотеку згідно іпотечного договору від 07 серпня 2008 року; судовий збір у розмірі 1700 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.», описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 , а саме: нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_3 , яке передане в іпотеку згідно іпотечного договору від-ОТ серпня 2008 року.

Майно (лот №229279) реалізовано 17.08.2017, про що Системою електронних торгів арештованого майна сформовано Протокол проведення електронних торгів №279596.

За результатом проведення електронних торгів було видано Свідоцтво №362 від 11.09.2017 , державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори Мороз Л.С. відповідно , яке посвідчує, що ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , належить на праві власності майно, що складається з: нежитлового приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке придбане ОСОБА_2 за 568414,00 грн., що раніше належало ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 12.09.2017 було внесено запис державним реєстратором Мороз Л.С., Гусятинської державної нотаріальної контори, Гусятинського районного нотаріального округу, Тернопільської області; Підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 362, виданий 12.09.2017, видавник: Гусятинська державна нотаріальна контора; форма власності: приватна; Власники: ОСОБА_2 .

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.09.2017 в реєстрі значиться реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1355985161216; Об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об`єкта: Загальна площа (кв. м): 207,2 Опис: нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м.; Адреса : АДРЕСА_3 .

Відповідно до актуальної інформації про право власності дата, час державної реєстрації: 22.09.2017 15:47:12 зроблена державним реєстратором Музика Ігор Євгенович. Підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданий 22.09.2017, видавник: ТОВ «Молода ідея», ОСОБА_2 ; заява, серія та номер: 4299, виданий 22.09.2017, видавник: Жовнір І.Т., приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37229930 від 22.09.2017, ОСОБА_4 ; Форма власності: приватна; Власники: Товариство з обмеженою відповідальністю «Молода ідея», код ЄДРПОУ: 41609849, країна реєстрації: Україна.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 29.03.2018 в справі №596/1702/17 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Гусятинського районного відділу держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОДА ІДЕЯ», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Гусятинська державна нотаріальна контора про визнання недійсним електронних торгів, скасування акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про придбання майна та витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 11.06.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено; рішення Гусятинського районного суду від 29.03.2018 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 03.11.2019 в справі №596/1702/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Гусятинського районного суду від 29.03.2018 та постанову апеляційного суду Тернопільської області від 11.06.2018 залишено без змін.

Оцінивши подані позивачем, відповідачем 2 та відповідачем 3 докази на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності, суд дійшов до висновку про те, що в позові слід відмовити, при цьому виходячи із наступного.

Предметом спору по даній справі є визнати неправомірними дії державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори - Мороз Л.С. щодо видачі свідоцтва про придбання предмету іпотеки, скасувати свідоцтво про придбання предмету іпотеки зареєстроване в реєстрі за №362 від 12.10.2017 державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори – Мороз Л.С., витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Молода Ідея" нежитлове приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355985161216) та повернути його у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Згідно із частиною другою статті 16, статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 650 ЦК України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

У частинах першій, четвертій статті 656 ЦК України зазначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно зі ст.655 цього ж Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З аналізу ч.2 ст.650, ч.1 ст.655 та ч.4 ст.656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього ж кодексу) (правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.02.2021 у справі №910/11305/18).

Виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

З огляду на предмет спору по даній справі, однією із позовних вимог є визнати неправомірними дії державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори - Мороз Л.С. щодо видачі свідоцтва про придбання предмету іпотеки, скасувати свідоцтво про придбання предмету іпотеки зареєстроване в реєстрі за №362 від 12.10.2017 державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори – Мороз Л.С., відповідно предметом доказування у даній справі зі сторони позивача є обставини, які підтверджують саме заявлені вимоги, як-от: порушення державним нотаріусом норм чинного законодавства при видачі свідоцтва про придбання предмету іпотеки за результатами проведення електронних торгів.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (ч.1 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2831/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 (надалі – Порядок №2831/5).

Державне підприємство «СЕТАМ» є організатором електронних торгів та уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконаня інших функцій, передбачених Порядком №2831/5.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку №2831/5 Організатор організовує електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.

Переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозиції щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною (пункт 4 розділу V Порядку №2831/5 ).

Згідно пункту 5 розділу V Порядку №2831/5 якщо до часу завершення електронних торгів не надійшло жодної цінової пропозиції, електронні торги вважаються такими, що не відбулися.

Відповідно до пункту 1 розділу VІІІ Порядку №2831/5 після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.

Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця (абзац 11 пунту 1 розділу VІІІ Порядку №2831/5).

Згідно абзацу 12 пунту 1 розділу VІІІ Порядку №2831/5 у протоколі зазначаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу – переможця, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності).

Протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) (п.2 розділу VІІІ Порядку №2831/5).

Згідно абзацу 1 пункту 1 розділу Х Порядку №2831/5 на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Відповідно до пункту 4 розділу Х Порядку №2831/5:

- після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований;

-начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем;

-приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору(п.8 розділу Х Порядку №2831/5).

Згідно пункту 8 розділу Х Порядку №2831/5 акт про проведені торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені прилюдні торги.

В позовній заяві позивач як на підставу своїх позовних вимог щодо визнання неправомірними дії державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори - Мороз Л.С. щодо видачі свідоцтва про придбання предмету іпотеки зазначає про те, що:

1.За результатами аналізу статей 41,47 Закону України «Про іпотеку», 650,655,638 ЦК України, акт про реалізацію предмета іпотеки є оформленням відносин купівлі-продажу під час оформлення (укладення) яких необхідним є дотримання як спеціальних актів законодавства, так і вимог Закону, що регулює порядок укладення договорів.

Як вказано частиною шостою статті 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки. Ідентичний припис щодо істотної умови – розміру та кадастрового номеру земельної ділянки під час укладення договору про перехід права власності на будівлю закріплено частиною другою статті 377 ЦК України.

Акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 11 вересня 2017 року, істотних умов щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки на якій знаходиться реалізоване приміщення не містить.

Відповідач 1 приписів встановлених ст.377 ЦК України та статтею 120 ЗК України, статтей 7,47,49 Закону України «Про нотаріат» не дотримався. Не дивлячись на факт відсутності у акті про реалізацію предмета іпотеки, що затверджений начальником Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 11 вересня 2017 року, необхідних відомостей щодо розміру та кадастрового номера земельної ділянки, внаслідок чого правочин із реалізації Приміщення є неукладеним, відповідач 1 видав свідоцтво чим грубо порушив правила вчинення нотаріальних дій.

Виходячи із того, що відчуження Приміщення із прилюдних (електронних) торгів не є укладеним правочином, беручи до уваги численні порушення приписів законодавства під час вчинення відповідачем 1 нотаріальної дії із видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, такі дії повинні бути визнані судом протиправними, а спірне свідоцтво скасоване.

Відтак, в діях Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області чітко вбачається порушення правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів електронних торгів із реалізації приміщення.

Зазначені аргументи позивача суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

Згідно ч.4 ст.656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно ч.1 т.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно ч.2 ст.47 Закону України «Про іпотеку» протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнахоодження предмета іпотеки; назва організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.

Тобто, Закон України «Про іпотеку» ( ч.2 ст.47) містить спеціальні норми щодо відомостей, які мають бути зазначені в акті про реалізацію предмета іпотеки. Однак зазначення відомостей щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій знаходиться реалізоване приміщення, такі норми не передбачають.

Акт про реалізацію предмету іпотеки від 11.09.2017 містить всі необхідні відомості, які передбачено саме ст.47 Закону України «Про іпотеку». Зокрема зазначено, характеристику реалізованого майна: нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , яке передане в іпотеку згідно іпотечного договору від 07 серпня 2008 року.

Також згідно п.1.1. іпотечного договору від 07.08.2008, предметом іпотеки є нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , а не земельна ділянка, розташована під таким нежитловим приміщенням. Тобто, іпотечний договір містить опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, що передбачено ст.18 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, сам іпотечний договір не містить відомостей щодо земельної ділянки, яка знаходиться під нежитловим приміщенням, яке є предметом іпотеки.

Згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користування іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Суд погоджується із аргументами відповідача 3 викладеними у Відзиві на позовну заяву (аргумент 2), зокрема, що особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості, що свідчить про безпідставність наведених позивачем у позові аргументів.

Також суд погоджується із доводами третьої особи Гусятинської державної нотаріальної контори, викладеним у Відзиві на позовну заяву №157/01-16 від 06.03.2021, що законодавство, що містить спеціальні норми щодо порядку проведення електронних торгів не містить вимог про зазначення кадастрового номера земельної ділянки, на якій розміщений предмет іпотеки.

Так, відповідач 1 Гусятинська нотаріальна контора зазначає у своєму Відзиві на позовну заяву, що згідно пп.3.7.-3.8. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 в редакції, яка діяла станом на 12.09.2017 свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, видається нотаріусом на підставі копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником органу державної виконавчої служби.

В акті реалізації предмета іпотеки має бути зазначено, що реалізація предмета іпотеки відбулась із дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку”;

Назва організатора прилюдних торгів, дата і місце їх проведення;

Стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки;

Прізвище, ім`я, по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця;

початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу;

сума коштів , внесена за придбане нерухоме майно;

прізвище, ім`я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;

відомості про документ, , що посвідчував право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, крім випадків передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.

Таким чином законодавство, що містить спеціальні норми щодо порядку проведення електронних торгів не містить вимог про зазначення кадастрового номера земельної ділянки, на якій розміщений предмет іпотеки.

Відповідно до ч.5 ст. 47 Закону України «Про іпотеку» на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

3гідно п. 3 Глави 12 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі акта про проведені публічні торги, складеного державним виконавцем та затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Згідно ч.1 ст.47 Закону України «Про нотаріат» документи, викладені на двох і більше аркушах, подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання, без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані (крім випадків, коли такі документи видані (отримані) за допомогою єдиних та державних реєстрів, відомості яких обов`язково використовуються нотаріусом під час вчинення нотаріальної дії).

Тексти посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, їх місцезнаходження та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження (ч.2 ст.47 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно ч.3 ст. 47 Закону України «Про нотаріат» для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Також ст.49 Закону України «Про нотаріат» передбачається, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;

2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням;

8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників;

9) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Відповідач 1 в своєму відзиві посилається на Главу 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в якій зазначено, що нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідач 1 у своєму Відзиві на позовну заяву зазначає, що ОСОБА_2 подав всі необхідні документи для видачі свідоцтва про придбання майна, у державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори Мороз Л.С. не було жодних підстав для того щоб відмовити даному громадянинові у вчинення нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

12.09.2017 Гусятинською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 на законних підставах було видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, зареєстровано в реєстрі за №362.

Судом встановлено, що 12.09.2017 до Гусятинської державної нотаріальної контори звернувся гр. ОСОБА_2 , щодо видачі на його ім`я свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 було представлено акт про реалізацію предмета іпотеки складений 11.09.2017 заступником начальника Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального кправління юстиції у Тернопільській області Навроцькою М.М., та затверджений 11.09.2017 начальником Гусятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального кправління юстиції у Тернопільській області Будзінською З.В.

В даному акті про реалізацію предмета іпотеки було зазначено:

1)реалізація предмета іпотеки відбулася із дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» - електронні торги відбулися з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.

2)назва організатора прилюдних торгів, дата і місце їх проведення – організатор торгів Державне підприємством «СЕТАМ», м. Київ, код ЄДРПОУ 39958500;дата проведення: 17.08.2017.

З) стисла характеристика та місцезнаходження предмета – ІПОТЕКА. Нежитлове приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 «с-1.

4) прізвище, ім`я, по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця – переможець електронних торгів – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , Паспорт громадянами України серії НОМЕР_5 , виданий 14.07.2007 Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області, адреса: АДРЕСА_2 ;

5)початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу- стартова ціна - 568 414,00 грн.;

6) сума коштів внесена за придбане нерухоме майно – сума коштів сплачена покупцем становить – 568 414,00 грн.;

7)прізвище, ім`я, по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса:

АДРЕСА_8 ) відомості про документ, що посвідчував право власності іпотекодавця на предмет іпотеки – Свідоцтво про право власності на нерухоме майна, видане виконавчим комітетом Гусятинської селищної ради від 14.07.2008, серія САВ №521524, передано в іпотеку, згідно іпотечного договору від 07.08.2008, зареєстроване Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 239689337 від 15.07.2008.

Випадки, у яких нотаріус, який вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, передбачені ст.49 Закону України «Про нотаріат». Зокрема, нотаріус відмовляє у вчиненні нортаріальної дії, якщо, зокрема: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори Мороз Л.С. було видано ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів з дотриманням пп.3.7-3.8 пункту 3 глави 12 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на підставі належним чином виданого та затвердженого акта про реалізацію предмета іпотеки з електронних торгів.

Підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_2 свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів відсутні.

Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, у випадках передбачених законом (пункт 1 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Згідно пункту 4 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Твердження позивача щодо того, що нотаріусом при видачі Свідоцтва допущені численні порушення норм чинного законодавства, є голослівними та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Відповідач 3 у своєму Відзиві вказав на те, що процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконані договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця – акт про проведені прилюдні торги (аналогічний за змістом підхід застосував Верховний Суд України у висновку, викладеному у постановах від 24.10.2012 у справі №6-116цс12 та від 13.02.2013 у справі №6-174цс12, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 у справі №922/3537/17).

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.636 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Суд погоджується із аргументами відповідача 3 викладеними у Відзиві (аргумент 1), що у відповідності до ч.2 ст.638 та ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України, моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. В даному випадку, моментом укладення договору купівлі-продажу на електронних торгах, які відбулись 17.08.2017, є момент визначення переможця торгів ОСОБА_2 , тобто момент акцепту пропозиції ОСОБА_2 щодо ціни (568414 грн.00 коп.).

Відповідно суд не погоджується із аргументами позивача викладеними у позовній заяві, що має місце факт неукладеності правочину із відчуження приміщення.

Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право, а матеріалами справи не підтверджено порушення прав позивача з боку відповідача 1 Гусятинської державної нотаріальної контори.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов до висновку що в позові в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дії державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори - Мороз Л.С. щодо видачі свідоцтва про придбання предмету іпотеки слід відмовити, як безпідставно заявленому.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання предмету іпотеки, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 8 розділу Х Порядку №2831/5 акт про проведені торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені прилюдні торги.

Державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори Мороз Л.С. на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого Гусятинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 11.09.2017, видано 12.09.2017 Свідоцтво, яким посвідчено що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з нежитлового приміщення з цегли загальною площею 207,2 кв.м., вартістю 568414 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке придбане ОСОБА_2 за 568414 грн., що раніше належало ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нарехоме майно, виданого виконавчим комітетом Гусятинської селищної ради 14 липня 2008 року, реєстраційний орган - Гусятинське районне комунальне бюро технічного інвентаризації, дата реєстрації 15 липня 2008 року, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23968937.

Суд зазначає, що відповідно до п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу та дії, спрямовані на передання такого майна у володіння покупця, що підтверджують відповідний протокол, акт про проведені прилюдні торги та державна реєстрація права власності за покупцем, а не свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке оспорює позивач.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Велика Палата Верховного Суду вважає, що закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо зверненя з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб. Втім, нотаріальна дія з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є одномоментною та не має самостійного значення, оскільки завершується виданням свідоцтва. Тому оскарження нотаріальної дії з його видачі не дозволить ефективно захистити та відновити права позивача (п.43 постанови Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц).

У пункті 45 постанови від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц Велика Палата Верховного Суду зазначає, що позовну вимогу про те, щоби визнати незаконною нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не можна розглядати за правилами будь-якого судочинства.

Згідно з п.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц ефективність обраного позивачем способу захисту в частині визнання незаконним і скасування свідоцтва має оцінити господарський суд, перевіривши, зокрема, чи є необхідним для відновлення права власності позивача визнання незаконним і скасування свідоцтва (див., для прикладу, постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16 (пункти 93-94)). Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (див. постанови від 13 березня 2019 року у справі N 331/6927/16-ц, від 15 травня 2019 року у справі N 757/12726/18-ц та від 11 вересня 2019 року у справі N 487/10132/14-ц).

З огляду за зазначене вище, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання предмету іпотеки не призведе до захисту права власності позивача, а тому суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання предмету іпотеки - нежитлового приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване в реєстрі за № 362, та видане 12.10.2017 державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори Морозом Л.С.

Щодо позовної вимоги про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Молода Ідея" нежитлове приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355985161216) та повернення його у власність ОСОБА_1 , то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ч.2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Реалізація предмета іпотеки відбулась у примусовому порядку на підставі рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 29.08.2011.

Згідно ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права вланості на інших речових прав» роз`яснено, що застосовуючи положення ч.2 ст. 388 Цивільного кодексу України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його у результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Як вбачається із рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області суду від 29.03.2018 в справі №596/1702/17, яке набрало законної сили , судом було встановлено, що електронні торги за лотом №229279 із реалізації предмета іпотеки – нежитлового приміщення із цегли загальною площею 207,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 були проведені з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», а також Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, а відтак, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів не підлягають до задоволення.

Станом на даний час немає жодного судового рішення, яке набрало законної сили, яким визнано електронні торги, які відбулись 17.08.2017, недійсними. Доказів на підтвердження протилежного позивачами до матеріалів даної справи не було подано.

Суд погоджується із аргументами відповідача 3 викладеними у Відзиві на позовну заяву (аргумент 3), щодо того, що позивачами не оскаржуються електронні торги у даній справі №921/751/20 (596/1880/19).

Під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результати торгів. У зв`язку із цим позов про визнання публічних торгів недійсними, пред`явлений особою, права і законні інтереси якої не були порушені внаслідок відступлення від встановленого законом порядку проведення торгів, і обґрунтовані такими обставинами позовні вимоги власника про витребування проданого на торгах майна задоволенню не підлягають.

У разі наявності підстав для визнання публічних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору – організатор торгів та їх переможець.

Отже, після цього майно підлягає повторному продажу з публічних торгів відповідно до порядку, встановленого для виконання судового рішення, оскільки задоволення позову про визнання торгів недійсними не скасовує судового рішення, для виконання якого такі торги були проведені.

Продаж майна на прилюдних торгах, проведених з порушенням чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень, не змінює статусу особи, яка придбала майно з прилюдних торгів як добросовісний набувач, у якого майно не може бути витребувано за будь-яких умов (правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 03.10.2011 у справі №3-98гс11).

ОСОБА_2 , який придбав майно на електронних торгах, є добросовісним набувачем, у якого майно не може бути витребуване власником за будь-яких умов у силу заборони витребування майна у добросовісного набувача, якщо це майно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з дотриманням вимог закону при виконанні судових рішень, яку містить частина друга статті 388 Цивільного кодексу України.

Позовна вимога щодо витребування нежитлового приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м. заявлена до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молода Ідея".

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області суду від 29.03.2018 в справі №596/1702/17 встановлено обставини, щодо того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Молода Ідея" є добросовісним набувачем, оскільки отримало спірне майно в якості внеску до статутного капіталу товариства, оплата переданого йому попереднім добросовісним набувачем цього майна ОСОБА_2 , який мав право відчужувати зазначене майно, адже був законним власником нежитлового приміщення, купивши це приміщення на прилюдних торгах, проведених у відповідності до вимог Закону. Тому, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволенні позову в частині витребування майна та його повернення на підставі ст.ст.387,388 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи. у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційним може бути судове рішення, навіть для учасників провадження, де суб`єктний склад сторін не є повністю тотожним, однак чітко стосується конкретного учасника або встановлює певну обставину (правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 16 серпня 2017 року у справі №6-490цс17).

А тому, з огляду на зазначене вище, відмову в позові в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дії державного нотаріуса Гусятинської державної нотаріальної контори - Мороз Л.С. щодо видачі свідоцтва про придбання предмету іпотеки, відмову в позові в частині позовних вимог щодо скасування свідоцтва про придбання предмету іпотеки зареєстроване в реєстрі за №362 від 12.10.2017 державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори – Мороз Л.С., в даній справі №921/751/20(596/1880/19) в позові в частині позовної вимоги щодо витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Молода Ідея" нежитлового приміщення із цегли загальною площею 207.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1355985161216) та повернення його у власність ОСОБА_1 , слід відмовити.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 5684 грн. 15 коп.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові – на позивача.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову в позові, норми п.2 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, а відтак судовий збір слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

2.Копію рішення направити сторонам, третій особі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 22 липня 2021 року.

Суддя С.О. Хома