Ухвала суду № 98510872, 23.07.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6445/17

Провадження №6-а/639/8/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Труханович В.В.

за участю секретаря – Безбородько І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про примусове виконання судового рішення у адміністративній справі №639/6445/17 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 із заявою про примусове виконання судового рішення у адміністративній справі №639/6445/17 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В своєму клопотанні ОСОБА_1 просив суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту своєю ухвалою встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України. Зобов`язати правильно виконати рішення суду та зробити правильний перерахунок пенсії та інше.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що 21.03.2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звертався ОСОБА_1 із клопотанням про розгляд звітів Адміністрації Державної прикордонної служби України та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року у адміністративній справі №639/6445/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В своєму клопотанні заявник просив суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту своєю ухвалою накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; половину штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину до Державного бюджету України; зобов`язати правильно виконати рішення суду та зробити правильний перерахунок пенсії та інше.

08.04.2019 року суд, розглядаючи питання накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення, не надав правову оцінку доводам ОСОБА_1 про протиправність дій відповідачів щодо зазначення періоду для нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди, оскільки визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання судового рішення не є предметом розгляду справи в порядку судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заявник зазначає, що, як з`ясувалося пізніше, при розгляді звітів на той час, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області вже не виконувалось рішення суду взагалі. Та позивач не отримував належно призначену пенсію, згідно з рішенням суду по справі № 639/6445/17.

Так, 28 листопада 2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова було винесено постанову, якою позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Вказана постанова була залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 року. Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року було, зокрема, зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Звіти були подані, але після надання звітів про виконання судового рішення до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області самостійно в січні 2019 року при перерахунку позивачу пенсії було відмінено рішення суду від 28 листопада 2017 року по справі № 639/6445/17.

13.03.2020 року позивач звернувся повторно з заявою до Жовтневого районного суду м. Харкова про видачу виконавчих листів по справі № 639/6445/17, заяву було розглянуто. Я отримав виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.11.2017 року.

02.11.2020 року до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було подано заяву про відкриття виконавчого провадження про зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою від 10.11.2020 року про відкриття виконавчого провадження, винесеною державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімоновим Костянтином Костянтиновичем, відкрито виконавче провадження у ВП № 63516976.

При примусовому виконанні рішення суду також ніяких дій не вчинено, щодо ефективного виконання рішення суду, згідно вимог виконавчого документу (виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Харкова 28 листопада 2017 року, виданого 17 березня 2020 року).

Позивач знову звернувся 17.12.2020 року до державного виконавця з заявою про повторно вчинити виконавчі дії, оскільки Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області не надало ніякої відповіді на вимогу постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2020 року у ВП № 63516976.

Отже, всі його намагання щодо вжиття заходів для виконання рішення суду, відповідно з постановою від 28 листопада 2017 року Жовтневого районного суду м. Харкова по справі № 639/6445/17 вичерпані.

У зв`язку з тим, що Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області всебічно ухиляється від виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова по справі № 639/6445/17 позивач і був вимушений звернутися до суду з зазначеною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 квітня 2021 року відмовлено у прийнятті клопотання позивача ОСОБА_1 про примусове виконання судового рішення по адміністративній справі №639/6445/17 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.04.2021 по справі № 639/6445/17 скасовано.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно супровідного листа Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року справа надійшла до Жовтневого районного суду м. Харкова 05.07.2021 року.

Відповідно до Протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 05.07.2021 року, для розгляду зазначеної справи було визначено суддю Труханович В.В.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 липня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 про примусове виконання судового рішення у адміністративній справі №639/6445/17 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в провадження судді Труханович В.В. Призначено до розгляду в судове засідання.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні було встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала адміністративна справа № 639/6445/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправними дії (бездіяльність) Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документів для призначення пенсії ОСОБА_1 , які не передбачали в складі грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами.

Визнано дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання завдань покладених на нього п.п. 1, 3 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі яке затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсії які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством.

Визнано дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами протиправними.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України отримати у військової частини 9951 довідку (довідки) про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з 30.04.2017 року.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 320 грн. (триста двадцять гривень).

Стягнуто за рахунок держави на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 320 грн. (триста двадцять гривень). (т. 1, а.с. 106-107, 108-119)

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року апеляційні скарги Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, Адміністрації Державної прикордонної служби України на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.11.2017 по справі № 639/6445/17 залишено без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.11.2017 року по справі № 639/6445/17 залишено без змін. (т.1, а.с. 227, 228-235)

Таким чином, постанова Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року набрала законної сили 31 січня 2018 року.

22 лютого 2018 року від Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області надійшов Звіт від 16.02.2018 року, в якому вони повідомляють, що для забезпечення своєчасного виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.11.2017 року по справі № 639/6445/17, щодо зобов`язань проведення перерахунку ОСОБА_1 , зроблено запит до Державної прикордонної служби України від 07.12.2017 року № 26768-14/20 про надання довідки про виплату додаткових видів грошового забезпечення. До теперішнього часу довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надано. Після надходження довідки від Державної прикордонної служби України, буде проведено перерахунок та виплачено різницю пенсії, про що буде повідомлено додатково. (т.1, а.с. 243)

05 березня 2018 року від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов Звіт від 05.03.2018 року, відповідно до якого вони повідомляють, що адміністрація Державної прикордонної служби України звітує відповідно до вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про виконання в повному обсязі постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року по справі № 639/6445/17 шляхом отримання у військової частини 9951 довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 (зі змінами) та подання зазначеної довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. (т.1, а.с. 248-249)

06 березня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в додаток до звіту від 16.02.2018 року № 4507-14/20 було повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.11.2017 року по справі № 639/6445/17, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 30.04.2017 року по 28.02.2018 року. Сума доплати складає 12 153, 00 грн. Проведено виплату у березні поточного року. (т. 1, а.с. 254)

Тобто, боржниками виконано обов`язок надати звіти про виконання судового рішення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2018 року Заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому листі по адміністративній справі №639/6445/17 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Виправлено помилку у виконавчому листі по справі № 639/6445/17 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, яка допущена у зазначенні паспортних даних стягувача, а саме зазначити вірно серію паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як «МК» замість невірно зазначеного « НОМЕР_1 ».

В іншій частині дані, що вносяться до виконавчого листа залишено без змін.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 – відмовлено. (т. 2, а.с. 17-14)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі по адміністративній справі №639/6445/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Виправлено описку у виконавчому листі № 639/6445/17, виданому Жовтневим районним судом м. Харкова 27.08.2018 року про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 320 грн. (триста двадцять гривень), вказавши в ньому ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб боржника Адміністрації Державної прикордонної служби України, як «ЄДРПОУ 00034039».

В іншій частині виконавчий лист залишено без змін. (т. 2, а.с. 39-42)

30 січня 2019 року позивачем по справі було отримано виконавчий лист. (т. 2, а.с. 44)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 квітня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на Адміністрацію Державної прикордонної служби України та Головне управління Пенсійного фонду України за неподання звіту про виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року у адміністративній справі №639/6445/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. (т. 2, а.с. 75-80)

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.04.2019 року по справі № 639/6445/17 залишено без змін. (т. 2, а.с. 149-151)

13 березня 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про видачу виконавчого листа за абзацом 6 резолютивної частини постанови від 28.11.2017 року, а саме:

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з 30.04.2017 року. (т.2, а.с. 158-159)

19 березня 2020 року позивачем було отримано виконавчий лист від 17.03.2020 року. (т.2, а.с. 159)

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 10.11.2020 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа. (т. 2, а.с. 241)

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інm0;ересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Стаття 382 КАС України передбачає судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав уважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Водночас, суд, установлюючи строк для подання звіту, повинен ураховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 3 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу– у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, – і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, у разі неподання звіту про виконання судового рішення.

З матеріалів справи, встановлено, що 22.02.2018 року та 06.03.22018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було подано до Жовтневого районного суду м. Харкова звіти про виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Жовтневого районного суду м. Харкова. (т.1, а.с. 243, 254)

05 березня 2018 року від Адміністрації Державної прикордонної служби України також надійшов звіт про виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Жовтневого районного суду м. Харкова. (т.1, а.с. 248-249)

Таким чином, відповідачами виконано обов`язок надати звіти про виконання судового рішення, в яких зазначено, які саме дії вчинено на виконання вказаного рішення, а тому підстави для накладення штрафу за неподання звіту відсутні.

Позивач в свою чергу посилається, на те, що на теперішній час на виконанні у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого 17.03.2020 року, за яким зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з 30.04.2017 року.

Вказаний виконавчий лист не виконується, що і стало підставою для звернення до суду з заявою в якій він просить суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту своєю ухвалою встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу стягнути на користь позивача, іншу половину - до Державного бюджету України. Зобов`язати правильно виконати рішення суду та зробити правильний перерахунок пенсії та інше.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому в разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження " врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень, а положеннями статті 382 КАС України передбачено здійснення судового контролю в порядку, встановленому статтею 287 КАС України.

Норми частини першої статті 382 КАС України кореспондуються з положеннями частини шостої статті 246, пункту 4 частини першої статті 322 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначається, відповідно, встановлений судом порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" N 3 від 13.03.2017 року, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України також наголосив, що наведене є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.

Отже, у разі звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю після прийняття рішення у справі, суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду 10.12.2018 року у справі N 807/2358/15 (адміністративне провадження N К/9901/45276/18).

Судом було встановлено, що звіти в порядку ст. 382 КАС України було подано, а отже обов`язок встановлений постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року відповідачами було виконано.

Враховуючи те, що заявник звертається з заявою про зобов`язання надання звітів вже на стадії виконання судового рішення, а положеннями КАС України не передбачено встановлення судового контролю після прийняття рішення у справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 14, 370, 382 КАС України, ст. 129-1 Конституції України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 22.07.2021 року.

Суддя В.В. Труханович