Рішення № 98510390, 21.07.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/444/20

Номер провадження №2/351/74/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собка В.М. ,

секретар Том`юк С.М. ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Снятинської міської ради про визнання права власності на житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Снятинської міської ради про визнання права власності на майно.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є єдиним спадкоємцем за законом на спадкове майно – житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки крім неї ніхто на право власності не претендує.

Однак, при зверненні позивачко до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

На підставі наведеного позивачка просила визнати за нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник подали до суду заяви, якими позовні вимоги підтримали повністю, позов просили задоволити, розгляд справи просили провести у відсутності позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, якою позовні вимоги визнав повністю, зазначив, що на частку у житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 не претендує, проти задоволення позову не заперечив, справу просив розглядати без його участі.

Заступник міського голови Снятинської міської ради подав до суду заяву, у якій зазначив, що міська рада у вирішенні спору за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок покладається на розсуд суду, розгляд справи просив провести без участі представника міської ради.

Відповідачка ОСОБА_6 подала до суду заяву, у якій зазначила, що проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечує, вказала, що вона як член колгоспного двору має право на 1/4 частку у спірному майні, від якої вона не відмовляється та бажає зберегти за собою право власності на неї.

Дослідивши матеріали справи, зокрема: Копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; Довідку Першої Снятинської РДНК №2765/02-14 від 28.11.2019; Постанову Першої Снятинської РДНК №2766/02-31 від 28.11.2019 про відмову у вчиненні нотаріальної дії; Довідку Вовчківської сільської ради №771 від 14.11.2019 про склад сім`ї у господарстві АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991; Копію Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 05.08.1992, а.з. №5; Копії документів, що підтверджують зміну прізвища відповідачем ОСОБА_2 , а саме: копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 , де його батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , копія довідки про зміну прізвища ОСОБА_8 на « ОСОБА_9 » №18/3-29 від 06.02.2002, копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , після укладення шлюбу ОСОБА_7 присвоєно прізвище « ОСОБА_11 » – суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим, підставним, а тому підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому судом із довідки Вовчківської сільської ради №771 від 14.11.2019 про склад сім`ї встановлено, що господарство АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи «колгоспний двір», у якому станом на 15.04.1991 були зареєстровані та проживали ОСОБА_5 , 1949 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , 1955 р.н., ОСОБА_1 , 1974 р.н. та ОСОБА_8 ..

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.1995 із змінами і доповненнями, щодо роз`яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ «Про власність», право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні, при цьому розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Таким чином право на частку у колгоспному дворі АДРЕСА_1 мають усі члени колгоспного двору, отже кожному із членів колгоспного двору належить по 1/4 частки.

Враховуючи, що на час смерті ОСОБА_5 , шлюб між ним та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 05.08.1992, а.з. №5, за ОСОБА_3 , як члена колгоспного двору, збереглося право на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.1 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Із ч.1 ст.1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною третьою цієї статті зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином після смерті ОСОБА_5 , спадкоємцями першої черги за законом є його діти, позивачка по справі ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_12 , та, враховуючи, що ОСОБА_2 відмовився від своєї частки та частки, на яку він має право як спадкоємець, в користь ОСОБА_1 , отже спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_5 є його донька, позивачка по справі ОСОБА_1 .

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що є підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1/4 частки, яка належна їй як члену колгоспного двору, 1/4 частки, яку вона успадкувала після смерті батька та 1/4 частки, належна ОСОБА_2 , як члену колгоспного двору, від якої останній відмовився в користь позивачки. При цьому за відповідачкою ОСОБА_3 зберігається її право на 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином позов підлягає до часткового задоволення, а саме: за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, ст.ст. 321, 328, 392, 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 76, 81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В.М.Собко