Рішення № 98509747, 05.07.2021, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/554/21

2/179/358/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі судового засідання Хорольській І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ» про стягнення заробітної плати, інфляції, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач, посилався на те, щознаходився в трудових відносинах з відповідачем з 10 березня 2017 року на посаді водія. 20 січня 2021 року він був звільнений за п. 1 ст. 36 Кодексу Законів про працю України (за угодою сторін).

На момент звільнення позивачеві були видані: наказ про звільнення; трудова книжка; довідка про заробітну плату; розрахунковий лист. При звільненні позивачеві не виплатили борг по заробітній платі за грудень 2020 року та січень 2021 року в розмірі 16706 грн. 99 коп., яка по теперішній час не виплачена. У зв`язку з чим звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до поданої суду позовної заяви позивач просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи .

Відповідно ч. 5 ст. 278 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України, зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року, суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу відповідно до ч. 4 ст. 187 ЦПК України, надати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 22 квітня 2021 року, позовну заяву та додатки до неї 22 квітня 2021 року.

Згідно поштового рекомендованого повідомлення, ТОВ «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ», отримали позовну заяву з додатками 05 травня 2021 року, але у встановлений законом строк відзив та заперечень на позовну заяву не надали.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03 липня 1978 року (запис за № 8), ОСОБА_1 був прийнятий до ТОВ «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ» 10 березня 2017 року на посаду водій транспортних засобів (спецтранспорт) Магдалинівської ДРСГ (а. с. 9).

Згідно запису трудової книжки НОМЕР_1 від 03 липня 1978 року, ОСОБА_1 20 січня 2021 року був звільнений за п. 1 ст. 36 КЗпП України. (а. с. 9).

До матеріалів справи додано розрахунковий листок, в якому вказано «борг за підприємством на кінець місяця становить 16706 грн. 99 коп.». (а. с. 6).

Згідно із ч. 1ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відомості, зазначені у розрахунках заробітної плати за грудень 2020 року та січень 2021 року, узгоджуються з іншими доказами по справі.

В пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що необхідно враховувати, що норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, є мінімальними державними гарантіями і тому при договірному регулюванні вони не можуть бути погіршені. Йдеться як про мінімальний розмір заробітної плати, так і про норми оплати праці, зокрема за час простою.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок у строку, зазначені ст. 116 КЗпП України. Тобто повний розрахунок означає виплату працівникові: заробітної плати, що йому належить, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, якщо працівник має на неї право, вихідної допомоги у певних випадках, передбачених ст. 44 КЗпП України.

В зв`язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання по виплаті заробітної плати відповідно до ст. 625 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про оплату праці», Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», відповідач зобов`язаний виплатити борг з урахуванням індексу споживчих цін/ інфляції за час прострочення. Сума інфляції складає 451 грн. 08 коп. з розрахунку: 16706,99 х 102,7% (індекс інфляції з лютий, березень 2021 року) – 16706,99 грн. = 451,08 грн.

На підставі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» визначено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьв Україні», питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ТОВ «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ», який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства, остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована), як заявлено позивачем, за період з грудня 2020 року по січень 2021 року становить 16706 грн. 99 коп.

Норма ст.67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці 5 пункту 6 постанови «Пропрактику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24грудня 1999 року № 13, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тобто, при виплаті позивачеві заборгованості по заробітній платі в розмірі 16706 грн. 99 коп. грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Тому суд вважає, що вірним буде стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість по заробітній платі, яка нарахована без утримань, а відповідача зобов`язати утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України «Про оплату праці»; «Про індексацію грошових доходів населення»; «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків ї виплати»; Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим Постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.

Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці», встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427(зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159).

Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачеві не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати є обґрунтованими.

Суд розраховує компенсацію станом на 05 липня 2021 року, тобто на день ухвалення рішення, що не є виходом за межі позовних вимог, оскільки позивач ставив питання про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Суд при розрахунку компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати отримав наступний результат:

1) компенсація втрати частини доходу за:

- грудень 2020 року – січень 2021 року (по 20 січня 2021 року включно) з наступного розрахунку: 4627 грн. 40 коп. – заробітна плата за грудень 2020 року + 2355 грн. 20 коп. – заробітна плата за січень 2021 року = 76982 грн. 60 коп. (заробітна плата за останні два місяці) : 34 робочі дні = 205 грн. 37 коп., тобто середня заробітна плата за 1 робочий день.

2) 205 грн. 37 коп. х 59 робочих днів – кількість днів затримки до дати звернення до суду (з розрахунку з 21 січня 2021 року – наступний день звільнення по 15 квітня 2021 року – день звернення до суду) = 12115 грн. 06 коп.

У зв`язку з наведеним розрахунком, суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення частково та до стягнення належить компенсація втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 13 035 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених Законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст.430 ЦПКУкраїни у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі за один місяць у розмірі 16706 грн. 99 коп.

Що ж до вимоги про розподіл судових витрат, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на день подання позовної заяви, Законом України «Про Державний бюджет на 2021рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 1041 грн. 25 коп.

Керуючись ст.ст. 259,263-265,141 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ» про стягнення заробітної плати, інфляції - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ» (юридична адреса: 52005, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, 23, Дніпровського району, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 38873258) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , виданий Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 12 квітня 2001 року):

-16706 грн. 99 коп. – борг по заробітній платі;

-451 грн. 08 коп. – сума інфляції;

-12115 грн. 06 коп. – середній заробіток за несвоєчасний розрахунок.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ» при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць у розмірі 16 706 грн. 99 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ» (юридична адреса: 52005, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, 23, Дніпровського району, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 38873258) судовий збір на користь держави в розмірі 1041 грн. 25 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , виданий Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 12 квітня 2001 року).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕГІОНГАЗ» (юридична адреса: 52005, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, 23, Дніпровського району, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 38873258).

Суддя Т.А.Ковальчук