Ухвала суду № 98507681, 15.07.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/13503/19

провадження № 2-п/753/87/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.

за участю:

заявника ОСОБА_1 ;

представника позивача Щепанської Д.В. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №753/13503/19 (провадження № 2/753/1120/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, оф. 1004; ЄДРПОУ 36844047, МФО 351005, IBN НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК») заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 16 338,68 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 13 748 грн., 3% річних у розмірі 590,18 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 2 000,50 грн, а також розподіллено судові витрати.

09 квітня 2021 року, надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року у цивільній справі №753/13503/19 (провадження № 2/753/1120/20), в якій останній просив переглянути вказане рішення з подальшим його скасуванням. При цьому посилався на те, що відповідач не з`являвся в судові засідання, оскільки не був повідомлений про розгляд справи, а відтак не міг подати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Також в даній заяві просив суд поновити йому строки для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

Заявник в судовому засіданні підтримав вимоги заяви та просив суд її задовольнити, з підстав викладених у заяві про перегляд заочного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення даної заяви в повному обсязі.

Заслухавши пояснення заявника та представника позивача, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, судом встановлено наступне.

За вимог ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи вбачається та пояснень заявника, що копію заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року він не отримував, а ознайомився з його текстом в Єдиному реєстрі судових рішень 05 січня 2021 року.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, повідомлення відповідача про слухання справи здійснювалося за зареєстрованим місцем його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджена витягом від 16 липня 2020 року, наданого Реєстром територіальної громади м. Києва. Разом з тим, поштові повідомлення повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Також, за змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Слід зазначити, що судом вчинено дії щодо належного повідомлення відповідача про результати розгляду справи, шляхом направлення на його адресу копії судових повісток. Повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштових конвертів свідчить, що судові повістки не вручені з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії, що у відповідності до вимог ЦПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 15 травня2019 року (справа № 0870/8014/12, провадження № К/9901/6938/19).

Враховуючи вищенаведене та те, що заявником - відповідачем у справі доказів поважності причин неприбуття у судові засідання у даній цивільній справі не надано, а викладені у заяві обставини спростовуються наявними у справі документами, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, тому підстави для застосування ст. 288 ЦПК України відсутні.

Суд не дає оцінку доказам, що долучені до заяви про перегляд заочного рішення, оскільки обставини на які посилається відповідач не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення. У зв`язку з викладеним, суд залишає заяву в частині перегляду заочного рішення, без задоволення.

Ухвалюючи про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, суд у відповідності до ч. 4 ст. 287 ЦПК України вважає за необхідне роз`яснити відповідачу право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду у загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Керуючись ст. ст. 284-288, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.