Рішення № 98507501, 23.07.2021, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/164/21

Провадження № 2/702/150/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2021 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.

відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , позивач - ОСОБА_3 - не з"явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди.

Підставою для звернення з позовом вважає те, що у березні місяці 2019 року співмешканці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 внаслідок самоправних дій завдали йому матеріальну шкоду, вирвавши із землі 14 металевих стовпчиків, 12 з яких зникли або були привласнені ними.

Винуватість неправомірних (самоправних) дій відповідачки доведено постановою Черкаського апеляційного суду від 15.03.2021, зважаючи на те, що нею не надано доказів того, що у її протиправних діях відсутня вина у заподіянні шкоди, якою частково задоволенні його позовні вимоги шляхом стягнення з неї на його користь матеріальної шкоди у розмірі 1346,90 грн та судових витрат у розмірі 755,56 грн.

Вищевказаними самоправними (неправомірними) діями відповідачки йому заподіяна матеріальну шкоду, а також моральні страждання та переживання, які він оцінює у 5 000 грн.

Просить стягнути із відповідачки на його користь 5 000 грн моральної шкоди.

Від представника відповідача ОСОБА_2 26.04.2021 на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів: наявності моральної шкоди, неправомірності дії чи бездіяльності відповідача, причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою, вини заподіювача шкоди. Позивач не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 , подає численні безпідставні позови до судів, зловживаючи своїми процесуальними правами та використовуючи своє право на звільнення від сплати судового збору, з 2016 року між позивачем та відповідачем існують непрязні стосунки щодо меж земельних ділянок.

Так, в 2019 році позивач самовільно встановив на городі відповідачки стовпчики на відстані 3 м від межі земельних ділянок АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 .

Вважає, що дії позивача умисно спрямовані на провокацію відповідних дій відповідачки із ОСОБА_4 ,, а тому жодної моральної шкоди позивач не зазнав.

Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 07.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 29.04.2021 виправлено описку у вступній частині ухвали суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений в установленому законом порядку. Відповідно до заяви від 20.07.2021 просить справу розглядати у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, просить відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні, у зв`язку з тим, що позивач не навів доказів і доводів спричинення моральної шкоди.

Допитана в якості свідка відповідачка ОСОБА_1 показала, що останні 19 років проживає по АДРЕСА_1 . Її земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння межує із земельною ділянкою позивача ОСОБА_3 . Тривалий час між даними земельними ділянками існувала межа, яка розділяла суміжні земельні ділянки, межовим знаком якої слугували посаджені дерева. У 2016 році позивач ОСОБА_3 повирубував дерева, які слугували межовими знаками між їхніми земельними ділянками, встановив стовпці по лінії межі, що існувала до цього, які згодом сам і демонтував. Межові знаки між їхніми земельними ділянками в натурі (на місцевості) не встановлені. Після рішення суду про відмову у задоволенні позову про скасування приватизації її земельної ділянки ОСОБА_3 поставив на її городі стовпця таким чином, щоб перешкодити їй виорати город. 06.11.2018 на її земельній ділянці ОСОБА_5 встановив ще 13 стовпців. Дані стовпці вона вважає такими, що встановлені на її земельній ділянці. Вона разом із чоловіком викопали дані стовпці та перекинули їх на земельну ділянку ОСОБА_3 . Вона усвідомлює, що її дії по самовільному демонтуванню стовпців носили неправомірний характер, проте їй невідомо, що такими діями була заподіяна моральна шкода, яка б виражалась у погіршенні здоров`я позивача чи членів його сім`ї. Вона не чула, щоб він ділився з кимось своїми душевними переживаннями з приводу цього, після демонтажу нею стовпців він веде звичний для себе спосіб життя.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що є сусідом сторін у справі та з ОСОБА_1 є кумами. Він працює фермером та допомагав ОСОБА_1 проводити роботи з культивування та оброблення її городу. Зі встановленням ОСОБА_3 стовпців неможливо було заїхати для оброблення городу ОСОБА_1 , Він бачив, що дані стовпці змонтовано на земельній ділянці ОСОБА_1 , які знаходяться на відстані приблизно 2,3 метрів від межі, яка існувала між ними тривалий час. Йому невідомо чи переживав ОСОБА_3 душевні хвилювання у зв`язку з демонтажем металевих стовпців.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що є сусідом сторін у справі. Протягом тривалого часу між земельними ділянками сторін існувала уявна межа, межовими знаками якої слугували посаджені дерева. Через вказану межу він часто проходив та заїжджав для оброблення городу ОСОБА_8 . На даний час на земельній ділянці ОСОБА_8 встановлені стовпці, які розміщені на певній відстані від існуючої раніше межі в сторону домоволодіння ОСОБА_8 . Йому відомо, що з приводу даної межі у сторін виник конфлікт.

Заслухавши думку відповідача та представника відповідача, допитавши свідків, перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що постановою Черкаського апеляційного суду від 15.03.2021 скасовано рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18.12.2020 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самоправних дій. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду в розмірі 1 346,90 грн та вирішення питання судових витрат (а.с. 4 - 6).

Вказаним судовим рішенням встановлено наявність підстав для відповідальності за завдану шкоду ОСОБА_3 , а саме наявність шкоди, протиправну поведінку ОСОБА_1 , причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою ОСОБА_1 і вину ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наявність протиправної поведінки відповідача ОСОБА_1 у зазначених правовідносинах встановлено рішенням суду, а тому позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому протиправною поведінкою відповідача.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди позивач вказує, що незаконні дії відповідача заподіяли йому моральні страждання та переживання, які він оцінює у 5000 грн, інших обґрунтувань не наводить.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з абз.2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінюючи характер правопорушення ОСОБА_1 суд враховує, що неправомірними діями останньої, що полягали у демонтажу металевих стовпчиків, не завдано тяжких наслідків.

З показань свідків вбачається, що між сторонами існує спір щодо межі між належними їм земельними ділянками, тривалий час уявні межі, що розділяли земельні ділянки між сторонами проходили по лінії розмежування, відмінній між межею визначеною знаками у формі стовпців, які встановлені позивачем, а демонтування металевих стовпців було здійснено відповідачем, яка вважала їх змонтованими на власній земельній ділянці. Таким чином, аналізуючи ступінь вини відповідача у спричиненні моральної шкоди, суд враховує дані показання та вважає, що неправомірна поведінка відповідача спричинена порушенням її прав на мирне володіння своїм майном, що знижує ступінь її вини.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.95, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. ( Абзац пункту 5 в редакції Постанови Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001 ).

Враховуючи, що позивачем не наведено обґрунтування розміру заподіяної моральної шкоди, суд при визначенні її розміру виходить із засад розумності та справедливості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_3 неправомірними діями ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та об`єму заподіяних позивачу моральних страждань, ступеня їх доведеності, і вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача 500 грн. Зазначений розмір моральної шкоди буде відповідати вимогам розумності і справедливості.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ст. 141 ЦПК України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про судовий збір», оскільки є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення серія НОМЕР_1 від 25.12.1992 (а. с. 3).

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 90, 80 грн, оскільки позов задоволено частково, на 10% від заявленої суми.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір у розмірі 817,20 грн компенсується за рахунок держави.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником відповідача на підтвердження оплати відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн надано: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який відповідач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи на суму 2800 грн, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 702/164/21 станом на дату подання відзиву на суму 1200 грн, договір № 40 про надання правничої (правової) допомоги від 20.05.2021 та квитанцію про оплату правової допомоги № 0.0.2088771923.1 від 15.04.2021 на суму 2000 грн.

Оскільки, позов задоволено частково, то розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з позивача на користь відповідача складає 90% та становить 1800 грн. Судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 200 грн суд залишає за відповідачем.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 (п"ятсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 90 (дев`яносто) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.М.Жежер