Вирок № 98507250, 23.07.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/6181/21

Дата документу 23.07.2021

В И Р О К

Іменем України

23 липня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

за участю:

секретаря судового засідання Кіяшко К. В.

прокурора Мисюри С. О.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під № 12019170040003447 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обставин встановлених судом

30 листопада 2019 року, близько 19 год 20 хв, обвинувачений ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Kangoo, д. н. з. НОМЕР_1 , рухався в місті Полтава по вулиці Раїси Кириченко у напрямку від вулиці Шевченка до вулиці Остапа Вишні.

На нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вулиць Раїси Кириченко та Героїв Чорнобильців, не надавши переваги у русі, водій ОСОБА_2 , допустив зіткнення з автомобілем «Geely СК», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням потерпілого ОСОБА_1 , який рухався по вулиці Героїв Чорнобильців у напрямку від вулиці Європейська до вулиці Сінна.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому верхнього суглобового відростку С7 хребця зліва, закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку та забою, підшкірної гематоми і саден шкіри лобної ділянки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 505 від 30 квітня 2020 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, відповідно до висновку судової комплексної, комісійної дорожньо-технічної, фототехнічної, автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису № 8546/10919/10920/3946 від 08 квітня 2021 року є порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 12.1., 16.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:

пункт 12.1.: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

пункт 16.3.: «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором, так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів».

Порушення вказаних вимоги Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

В умовах даної події водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, шляхом виконання вимог пунктів 12.1., 16.3. Правил дорожнього руху, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, внаслідок яких спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати. Він також частково визнав заявлений потерпілим по справі цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди і не визнав позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу потерпілому.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вперше вчинив кримінальне правопорушення та притягується до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику його особи, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність тих, що його обтяжують, його поведінку як до вчинення інкримінованого йому правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, висновок органу пробації про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, думку потерпілого, який у вирішенні питання про призначення покарання покладається на розсуд суду, і вважає за необхідне призначити йому основне покарання у виді штрафу, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Суд, враховуючи конкретні обставини дорожньо-транспортної пригоди, поведінку обвинуваченого під час скоєння кримінального правопорушення і після цього, його ставлення до скоєного, час, який минув після події, вважає за можливе не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Вирішення цивільного позову

Потерпілим ОСОБА_1 по матеріалах кримінального провадження заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 100000 грн, матеріальної шкоди на суму 61522 грн, а також витрат на правову допомогу в сумі 16000 грн (а. к. п. 26-30, 31-32).

Прокурором в інтересах держави в особі Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Полтавської міської ради заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_1 у сумі 2901,29 грн.

Оскільки вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведено в повному обсязі, а потерпілим надані докази про заподіяння йому матеріальної шкоди та понесення витрат на правову допомогу в заявленій сумі, то в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Так само, в повному обсязі підлягає задоволенню і позов прокурора про відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, оскільки розглядом матеріалів кримінального провадження доведено, що цю шкоду спричинено саме внаслідок дій обвинуваченого.

Суд вважає також, що потерпілому, внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, спричинено моральну шкоду, яка полягає у тих душевних стражданнях, яких він зазнав від злочину, депресії, в якій тривалий час після цього перебував, в змінах звичайного способу і ритму його життя та стосунків з оточуючими, які суттєво погіршилися. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності і справедливості і вважає, що в цій частині цивільний позов підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 60000 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

Мотиви інших рішень

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 20472,87 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції чинній станом на 30 листопада 2019 року) і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Речові докази: автомобілі «Geely СК», номерний знак НОМЕР_2 , та Renault Kangoo, д. н. з. НОМЕР_1 , - повернути за належністю власникам.

Арешт, накладений на автомобілі «Geely СК», номерний знак НОМЕР_2 , та Renault Kangoo, д. н. з. НОМЕР_1 , - зняти.

Частково задовольнити заявлений по матеріалах кримінального провадження цивільний позов потерпілого і стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 61522 грн матеріальної шкоди, 16000 грн витрат, понесених потерпілим на правову допомогу та 60000 грн моральної шкоди. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Задовольнити заявлений прокурором в інтересах держави цивільний позов про відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого від злочину і стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Полтавської міської ради витрат 2091,29 грн, перерахувавши вказану суму на рахунок UА528999980314040544000016712, Одержувач - ГУК у м. Полтаві (м. Полтава/24060300), код платежу: 24060300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37959255, найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави 20472,87 грн судових витрат.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя А. Г. Савченко