Рішення № 98506539, 20.07.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/377/21

Провадження № 2-а/168/8/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань - Сулеви Н.С.,

за участю: представника позивача - Колєсніка Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (смт.Ратне) Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Михальчука Андрія Миколайовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 981378 від 24 травня 2021 року за частинами 1, 2 статті 126, частиною 5 статті 121 КУпАП. А саме: за керування скутером без мотошолому, при собі не маючи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія відповідної категорії. Позов мотивований тим, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на технічний прилад, за допомогою якого був створений відеозапис, на який, як доказ, посилається відповідач. Сам відеозапис мав би бути безперервним: з моменту скоєння правопорушень до моменту винесення постанови. Вважає, що даний відеозапис не може вважатись належним та допустимим доказом вчинення інкримінованих правопорушень. Вказує, що оскаржувана постанова ґрунтується виключно на твердженнях працівника поліції. Крім цього зазначає, що відповідач в порушення вимог статті 368 КУпАП не ознайомив позивача з матеріалами справи. Сама постанова не містить повної, без скорочень інформації про відповідача та інформації про врахування обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність. Крім цього вказує, що інспектор не вжив жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Зазначає, що такими діями інспектор порушив його права та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вказує, що у відповідача відсутні належні та допустимі докази скоєння позивачем вказаних правопорушень. Що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з цим, позивач просить суд поновити йому пропущений з поважних причин строк на оскарження постанови. Та звільнити його від сплати судового збору за подання цього адміністративного позову. На обґрунтування клопотання вказує, що поштове відправлення, яким йому було направлено оскаржувану постанову, отримав лише 27 травня 2021 року. З метою надання йому безоплатної вторинної допомоги 03 червня 2021 року позивач звернувся до Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 04 червня 2021 року йому було призначено адвоката Колєсніка Б.В. Крім цього зазначає, що розмір судового збору 454,00грн. перевищує його річний дохід. В результаті чого він неспроможний його оплатити.

Ухвалою судді Старовижівського районного суду Волинської області від 15 червня 2021 року позивачу ОСОБА_1 поновлено строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, звільнено від оплати судового збору повністю та призначено судове засідання.

Від відповідача - інспектора СРПП Михальчука А.М. надійшов відзив на позовну заяву. Відзив мотивує тим, що відеофіксація події правопорушення здійснювалась нагрудною бодікамерою № 1, що підтверджується копією журналу видачі бодікамер. Зазначає, що відеозаписом спростовується твердження позивача про незабезпечення його адвокатом. Вказує, що позивачу ОСОБА_1 було роз"яснено його права. Зазначає, що в даному випадку врахування пом`якшуючих обставин на розмір штрафу не впливає. Оскільки санкція статті передбачає покарання у виді штрафу в сталій сумі. Вважає, що права особи, яка притягається до адмінвідповідальності не порушено. Постанова складена відповідно до вимог статті 268 КУпАП та вважає такою, що відповідає чинному законодавству. Тому скасуванню не підлягає.

Представник позивача - адвокат Колєснік Б.В. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у ньому. Категорично заперечив у вчиненні позивачем адміністративних правопорушень. Оскільки відсутні будь-які докази вчиненого.

Відповідач - інспектор СРПП Михальчук А.М. в судове засідання не з`явився. Про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представники відповідача ГУНП у Волинській області в судове засідання не з`явився. Про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Будь-яких заяв і клопотань та відзиву на позовну заявуне надсилав.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Стаття 9 КУпАП встановлює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (в тому числі за частиною п`ятою статті 121, частинами першою, другою статті 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що 24 травня 2021 року інспектором СРПП відділення поліції №2 (сел.Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Михальчуком А.М. винесено постанову серії БАБ № 981378 про притягнення до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 статті 126, частиною 5 статті 121 КУпАП ОСОБА_1 . Накладено на нього адміністративне стягнення за сукупністю вчинених правопорушень у виді адміністративного штрафу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень за керування позивачем ОСОБА_1 24 травня 2021 року о 05 год. 58 хв. в смт.Стара Вижівка по вул.Незалежності скутером без мотошолому, при собі не маючи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія відповідної категорії.

Із постанови слідує, що копію оскаржуваної постанови інспектором було надіслано позивачу ОСОБА_1 рекомендованим листом №563/51/2/06 від 24 травня 2021 року.

Відповідно до частини 3 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

З матеріалів справи встановлено, що в оскаржуваній постанові відсутня інформації про технічний засіб, яким здійснено відеозапис. Із доданої до відзиву копії з журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (а.с.39) вбачається, що інспектор ОСОБА_2 23 травня 2021 року отримав бодікамеру та 24 травня 2021 року здав дане обладнання. Проте відомості про даний технічний засіб, яким здійснювалась відеофіксація, в протоколі зазначені не були.

Згідно постанови Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17 зроблено висновок про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення. Оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

В оглянутого в судовому засіданні відеозапису події встановлено, що даний відеозапис стосується вчинення ОСОБА_1 правопорушення за керування скутером в стані алкогольного сп`яніння. Будь-якого іншого відеозапису, що стосується вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушень за керування скутером без мотошолому, при собі не маючи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія відповідної категорії, на CD диску немає. Тобто, наданий відповідачем ОСОБА_2 відеозапис з нагрудної камери поліцейського не може вважатись належним доказом у даній справі. Що в свою чергу вказує на необґрунтованість доводів відповідача про вчинення позивачем ОСОБА_1 адмінправопорушень за частинами 1, 2 статті 126, частиною 5 статті 121 КУпАП.

Докази відповідача ОСОБА_2 про роз`яснення ним позивачу ОСОБА_1 його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, та про те, що позивач ОСОБА_1 про забезпечення його адвокатом не заявляв, не знайшли підтвердження в судовому засіданні. Відеозаписом дані докази інспектора не підтверджуються. Як було встановлено в судовому засіданні, відеозапис стосується іншого адміністративного правопорушення. Разом з тим, на постанові відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про роз`яснення їй прав за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП.

Крім цього, у висновку Верховного Суду ( постанова від 18 листопада 2020 року у справі № 524/9827/16-а) зазначено, що незабезпечення інспектором надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги є порушенням прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності.

Стаття 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, оскаржувана постанова не містить інформації про врахування відповідачем - інспектором ОСОБА_2 обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність позивача ОСОБА_1 .

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача - адвоката Колєсніка Б.В., судом встановлено, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху. Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин. Оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітником поліції, з якого неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо). При розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 126, частиною 5 статті 121 КУпАП є недоведеним.

Що узгоджується із висновком Верховного Суду (справа № 463/1352/16-а, постанова від 08 липня 2020 року).

Згідно з частиною 9 статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Тому суд не бере до уваги відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву позивача ОСОБА_1 , оскільки ним не надано доказів підтвердження надсилання відзиву на позовну заяву учасникам справи.

А твердження відповідача ОСОБА_3 , що позивач ОСОБА_1 клопотання про забезпечення його захисником не заявляв, спростовується фактом відсутності звернення працівників патрульної поліції в період скоєння правопорушення з 06.00год. до 07.00 год. 24 травня 2021 року до Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи інших захисників.

Окрім того, ненадання іншим співвідповідачем - суб`єктом владних повноважень Головним управлінням національної поліції у Волинській області відзиву на позов без поважних причин суд згідно частини 4 статті 159 КАС України кваліфікує як визнання позову.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем не були в повній мірі з`ясовані всі обставини справи, не доведено правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 статті 126, частиною 5 статті 121 КУпАП, порушено процесуальний порядок розгляду адміністративної справи. Тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю та скасувати оскаржувану постанову. Справу про адміністративне правопорушення закрити. Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 5, 9, 77, 79, 159, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (смт.Ратне) Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Михальчука Андрія Миколайовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії БАБ № 981378 від 24 травня 2021 року інспектора СРПП відділення поліції №2 (сел.Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Михальчука Андрія Миколайовича про притягнення до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 статті 126, частиною 5 статті 121 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судові витрати відсутні.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Старовижівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено о 16.00 год. 22 липня 2021 року

Суддя А.В.Малюта