Рішення № 98505173, 23.07.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3194/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Мруць І.С.,

за участю секретаря судового засідання Тимощук І.І.,

справа № 462/3194/21

учасники справи:

позивач - ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом представника Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» - Каплі Аліни Степанівни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

представник позивача звернулася до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 14 873 грн. 70 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 2270.00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.03.2020 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено було укладено договір добровільного страхування наземних транспортного засобів №06/107-74-001856/20.

04.06.2020 року в м. Львові по вул. Кульпарківська, 108 трапилася ДТП, за участю забезпеченого полісом ОСЦПВВНТЗ №АО/4323002 (виданий ПрАТ «СК`Перша») транспортного засобу «МАН 10.224», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Nіssan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_2 , який забезпечений договором добровільного страхування наземного транспорту №06/107-74-001856/20 від 30.03.2020 року (страхувальник ОСОБА_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2 .

Внаслідок даного ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Nіssan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_2 , з вини відповідача, цивільно- правова відповідальність якого, як водія транспортного засобу «МАН 10.224», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ №АО/4323002 (виданий ПрАТ «СК`Перша») та який діяв на момент ДТП 04.06.2020 року.

Відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова у справі 462/3521/20 від 02.07.2020 року винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_1 , який керував автомобілем «МАН 10.224», д.н.з. НОМЕР_1 .

У встановленому порядку позивач 15.06.2020 року здійснив виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 в розмірі 43 683,90 грн. та звернувся до ПрАТ «СК «Перша», де було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, із заявою про виплату страхового відшкодування. Представник позивача зазначає, що ПрАТ «СК «Перша», було здійснено виплату відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме у розмірі 28 809, 90 грн., та при цьому наголошує, що на час подання позову залишилася несплаченою різниця між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу та суми франшизи, а саме 14 873,70 грн.

Представник позивача зазначає, що 10.11.2020 року за вихідним №12263/АК на адресу відповідача було направлено претензію щодо (виплати) суми різниці страхового відшкодування. Однак, відповідач було проігноровано дану претензію, позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 27.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. У позовній заяві просила суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Був належно повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки за адресою, вказаною у позовній заяві, та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади. Відзиву на позов не подав. Жодних заяв чи клопотань в межах цього провадження від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.03.2020 року між ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/107-74-001856/20 (а.с.12).

Встановлено також, що постановою Залізничного районного суду м.Львова від 02.07.2020 року, відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, за те, що 04.06.2020 р. о 15:55 год. на вулиці Кульпарківська 108 у м. Львові керуючи транспортним засобом марки МАN 10.224, номерний знак НОМЕР_1 , недотримався безпечної швидкості руху та дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки Kia Rio, номерний знак НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_3 та який внаслідок інерційного руху здійснив наїзд на автомобілі марки Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_4 та Nissan Qashqai, номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , що зупинилися на заборонений червоний сигнал світлофора, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що завдало матеріальних збитків. (а.с.14).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт винуватості відповідача ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.06.2020 р., є встановленим та не підлягає доказуванню.

Виходячи із розрахунку суми страхового відшкодування до справи №200000311381 від 11 червня 2020 року на підставі рахунків № М000002309 від 09.06.2020 року, ТОВ «Арія Моторс», №10832 від 05.06.2020 року ТОВ «Галавтосвіт», сума страхового відшкодування становить 43 683.60 грн. (а.с.23).

Відповідно до платіжного доручення №ЗР059559 від 15.06.2020 року та №ЗР059529 від 15.06.2020 року ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» відшкодувало ОСОБА_2 витрати на ремонт транспортного засобу «Nіssan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_2 , в сумі 43 683.90 грн. (а.с. 29-30).

Судом також встановлено, що відповідно до Полісу ОСЦПВВНТЗ №АО/4323002, на час вчинення ДТП, 04.06.2020 року транспортний засіб «МАН 10.224», д.н.з. НОМЕР_1 , страховиком останнього було ПрАТ «СК «Перша», якій було скеровано вимогу в порядку регресу №200000311381 від 01.07.2020 року на суму 43 683.60 грн. (а.с.31).

Позивач стверджує, що ПрАТ «СК «Перша» було здійснено виплату відшкодування в межах ліміту відповідальності (12 916,80+ 4 590,00 +26 176,80 х (1-053)= 29 809,90 грн. з урахуванням зносу – 1 000,00 грн. встановленою умовами Полісу серії АО №4323002 франшиза), а саме у розмірі 28 809,90 грн. (а.с.24, 25, 32). Доказів іншого суду не подано.

Виходячи із змісту досудової вимоги щодо відшкодування збитків в порядку суброгації, заподіяної в ДТП за №12263/АК від 10.11.2020 року (а.с.33), ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» Бабешко О.В. за адресою, вказаною в позовній заяві, було надіслано претензію в якій його повідомлено, про те, що ПрАТ «СК «Перша» здійснено часткове відшкодування шкоди, при цьому непогашеною залишилася сума в розмірі 14 873,70 грн.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За приписами ст. 993 ЦК України, а також ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 988 ЦК України встановлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 за №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 9 роз`яснено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015 за №6-691цс15.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ПАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», який є винуватцем ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей та франшизи.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов представника Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» - Каплі Аліни Степанівни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» 14 873 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят три) гривні 70 коп. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.

Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (місце розташування: 04050, м.Київ, вул. Глибочицька, будинок 44, код ЄДРПОУ: 24175269);

Відповідач: ОСОБА_1 , ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Судове рішення складено 23 липня 2021 року.

Суддя: І.С. Мруць