Рішення № 98504872, 20.07.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

20.07.2021

Справа № 331/2050/21

Провадження № 2-а/331/44/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Чуйко О.С.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 3 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області сержанта поліції Крилова Вадима Сергійовича про визнання дій протиправними і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 22.04.2021 звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії поліцейського УПП в Рівненській області сержанта поліції Крилова Вадима Сергійовича щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Постанову серії ЕАН № 4085772 від 18.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.122 КпАП України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі скасувати,справу про адміністративне правопорушення - закрити за відсутністю складу такого правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.04.2021 інспектором патрульної поліції, який перебуває на службі у відповідача, відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4085772 про накладення адміністративного стягнення за ч.4 ст.121 КУпАП, якою накладений штраф в сумі 1700 грн.

Згідно із зазначеною постановою 18.04.2021 року о 12:47 год. А/Д М-06 Київ-Чоп водій керуючи транспортним засобом перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 50 км/год., а саме рухався зі швидкістю 127 км/год., чим порушено пункт 12.4 ПДР - порушення швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год. Замір швидкості руху проводився лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20.

ОСОБА_1 зазначає, що при винесенні постанови подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою реалізації права на правову допомогу, однак поліцейський склав постанову, сказавши про право на оскарження її.

Позивач із зазначеною постановою не погоджується і зазначає, що постанова винесена всупереч ст. 251-252 КУпАП, вважає що в його діях відсутній склад.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Неявка позивача не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому посилаючись на безпідставність позовних вимог, надав матеріали на підставі яких приймалось рішення про притягнення до відповідальності позивача, зокрема копії фото фіксації правопорушення від 18.04.2021, копія свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки.

У відповідності до вимог ч. 9 ст. 205 КАС України оскільки всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглянув справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідно до Конституції України і Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання своїх службових обов`язків зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до постанови від 18.04.2021 серії ЕАН № 4085772 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП за те, що він 18.04.2021 року о 12:47 год. А/Д М-06 Київ-Чоп рухався зі швидкістю 127 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості руху більш як на 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості транспортного засобу TruCAM LTI 20/20, чим порушив пункт 12.4 ПДР - порушення швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Диспозицією ч. 4 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до встановлених процедур і довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами, зокрема перевищення швидкості більш як на 50 км/год.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

За приписами ч. 2ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно ч. 4ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог ст.ст. 73, 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій наданий відеозапис та фото фіксація, які здійснені сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 № (серійний номер ТС000762), на якому зафіксовано, що 18.04.2021 автомобіль позивача рухався зі швидкістю 127 км/год, при дозволеній максимальній швидкості 50 км/год, таким чином перевищення швидкості становить 77 км/год.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу висірювальнох техніки №22-01/20476, виадного ДП «Укрметртестстандарт» від 24.11.2020 та чинного до 24.11.2021, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС000762 є придатним до застосування.

Зазначений доказ суд визнає допустимим доказом з огляду на те, що про наявність такого доказу міститься посилання у оскаржуваній постанові.

Позивач в позові зазначає, що відповідач порушив його права, встановлені ст. 268 КУпАП, порядок розгляду справи був недотриманий, час на скористання правовою допомогою поліцейським не був наданий, не зважаючи на прохання надати можливість скористатися допомогою адвоката. Доводи позову щодо порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовані відповідачем у відзиву.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку про наявність належних і допустимих доказів порушення позивачем правил дорожнього руху, проведення розгляду справи у відповідності до вимог чинного законодавства, права особи, що притягується до адміністративної відповідальності не порушені.

З`ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх здобутими по справі доказами, суд вважає, що дії посадових осіб відповідача по винесенню спірної постанови були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено законом, а відтак не знаходить підстав для висновку про незаконність постанови та її скасування, а тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-3, 132, 241-246, 268-271, 286 КАС, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 3 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області сержанта поліції Крилова Вадима Сергійовича про визнання дій протиправними і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення.

На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненської області, код ЕДРПОУ 40108578, місцезнаходження: 33000, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14-А.

Суддя: Р.С.Солодовніков